Ухвала суду № 138913760, 11.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

11.08.2026Справа № 910/7434/26

розглянувши справу за позовною заявою Київської міської прокуратури (адреса: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9, код ЄДРПОУ 02910019)

в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров`я України (адреса: 01601, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 7, код ЄДРПОУ 00012925)

до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні-рішення» (адреса: 36009, м. Полтава, вул. Вільямса, буд. 1, код ЄДРПОУ 38203111)

відповідача - 2 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (адреса: 01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 13, код ЄДРПОУ 02010787)

про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення коштів,

у складі суду судді Погрібної С.В.

за участю секретаря судового засідання Левчук В.С.

представники сторін згідно протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров`я України (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні-рішення» (далі - відповідач - 1), Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (далі - відповідач - 2) про визнання недійсними додаткових угод №№ 1, 2, 3 до договору № 66 від 23.01.2024 та стягнення коштів у розмірі 346 214,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 (суддя ОСОБА_1 ) зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку загального позовного провадження, призначене підготовче засідання на 29.07.2026 о 14:10 год.

Рішенням Вищої ради правосуддя №1506/0/15-26 від 23.07.2026 вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду міста Києва у зв`язку з поданням заяви про відставку.

На підставі розпорядження в.о. керівника апарату Господарського суду міста Києва від 29.07.2026 № 01.3-16/276/26, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 , було проведено повторний автоматизований розподіл вказаної судової справи, за результатами якого матеріали справи № 910/7434/26 передано на розгляд судді Погрібній С.В.

Ухвалою суду від 30.07.2026 прийнято справу № 910/7434/26 до свого провадження та призначено підготовче засідання на 11.08.2026 о 16:00 год.

30.06.2026 Національний медичний університет імені О.О. Богомольця подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 07-10/10324/16).

25.07.2026 Національний медичний університет імені О.О. Богомольця подав до суду відзив на позовну заяву (вх. № 07-11/61119/26).

27.07.2026 прокурор подав до суду заперечення на клопотання відповідача - 2 про зупинення провадження у справі (вх. № 07-11/61264/26).

28.07.2026 Міністерство охорони здоров`я України подало до суду пояснення у справі (вх. № 07-11/61918/26).

Розглянувши клопотання відповідача - 2 про зупинення провадження у справі, заслухавши думку учасників справи, суд зазначає наступне.

В обґрунтування клопотання про зупинення провадження у справі відповідач - 2 зазначив, що ухвалою Другого сенату Конституційного Суду України) від 24.08.2026 об`єдано конституційні провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз Сіті" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у справах №3-107/2026(239/26), 3-117/2026(264/26) 3-130/2026(291/26).

Результат вирішення Конституційним Судом України питання конституційності пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" безпосередньо впливає на вирішення спору у даній справі, оскільки позивач посилається на цю норму у якості підстави для визнання недійсними оспорюваних додаткових угод.

Прокурор, заперечуючи проти задоволення вказаного клопотання зазначив, що результат розгляду конституційних скарг у справах не вплине на розгляд справи № 910/7434/26.

Суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Судом встановлено, що ухвалою Другого сенату Конституційного Суду України) від 24.08.2026 об`єднано конституційні провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз Сіті" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у справах №3-107/2026(239/26), 3-117/2026(264/26) 3-130/2026(291/26).

Предметом перевірки за конституційною скаргою є конституційність положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно до якого істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Конституційний Суд України" Конституційний Суд України є органом конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України, вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених Конституцією України випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до Конституції України.

Відповідно до ст. 147 Конституції України, Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених цією Конституцією випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до цієї Конституції. Діяльність Конституційного Суду України ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, гласності, обґрунтованості та обов`язковості ухвалених ним рішень і висновків.

До повноважень Конституційного Суду України належить: вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність): законів та інших правових актів Верховної Ради України; актів Президента України; актів Кабінету Міністрів України; правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим (п. 1 ч. 1 ст. 150 Конституції України).

Відповідно до статті 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Згідно висновку Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду, викладеного у постанові від 24.02.2026 у справі № 160/6949/20, за своєю правовою природою визнання Конституційним Судом України неконституційності закону, інших актів або їх окремих положень вказує на те, що такі суперечили нормам Основного Закону з моменту їх прийняття. Ухвалення рішення Конституційного Суду України не створює юридичного факту неконституційності, таким рішенням лише визнається наявність чи відсутність такого факту, який виник в момент прийняття неконституційного акта. З дня прийняття рішення Конституційним Судом України, якщо іншого строку не зазначено у самому рішенні, неконституційні акти лише втрачають чинність.

Частини 3 статті 89 Закону України "Про Конституційний Суд України" встановлено, що якщо Конституційний Суд, розглядаючи справу за конституційною скаргою, визнав закон України (його положення) таким, що відповідає Конституції України, але одночасно виявив, що суд застосував закон України (його положення), витлумачивши його у спосіб, що не відповідає Конституції України, то Конституційний Суд вказує на це у резолютивній частині рішення.

Суд зазначає, що результат вирішення Конституційним Судом України питання конституційності пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" безпосередньо впливає на вирішення спору у даній справі, оскільки прокурор посилається на цю норму у якості підстави для визнання недійсними оспорюваних Додаткових угод № 1 від 27.06.2024, № 2 від 25.07.2024, № 3 від 20.12.2024 до Договору №66 про постачання електричної енергії споживачу від 23.01.2024.

При цьому, суд у даній справі не повноважний самостійно вирішувати при розгляді справи питання конституційності п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що існує об`єктивна неможливість розгляду господарської справи №910/5032/26 до закінчення конституційного провадження у справах 3-107/2026(239/26), 3-117/2026(264/26) 3-130/2026(291/26), оскільки господарський суд у межах даної справи повинен надати правову оцінку правовідносинам сторін із застосування норми права (п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі"), конституційність якої є предметом безпосереднього розгляду Конституційним Судом України.

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування цієї статті Конвенції свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтування судових рішень не можуть розумітись як обов`язок суду детально відповідати за кожен довід заявника. Проте, Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності у ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і аргументів, які є важливими.

Відтак, з метою дотримання принципу єдності правозастосовчої практики та з огляду на об`єктивну неможливість розгляду даної справи до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справах 3-107/2026(239/26), 3-117/2026(264/26) 3-130/2026(291/26) провадження у даній справі підлягає зупиненню на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши відзив на позовну заяву відповідача - 2 від 25.07.2026, заслухавши думку учасників справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 165 ГГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2026, між іншого, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Як встановлено судом, ухвала суду від 23.06.2026 про відкриття провадження у справі була доставлена до електронного кабінету відповідача 24.06.2026 год., що підтверджується довідкою про направлення електронного листа.

Крім того, вказана ухвала була вчасно розміщена на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Таким чином, відповідач, у встановлений судом строк, повинен був подати відзив на позовну заяву до 09.07.2026 (включно).

Клопотань про продовження процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Згідно зі статтею 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1-3 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Одночасно суд приймає до уваги, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України), що мають на меті об`єктивний, всебічний та безсторонній розгляд справи.

Також суд враховує позицію Європейського Суду з прав людини у справі "Каракуця проти України" та Верховного Суду у постанові від 21.02.2018 у справі № 2103/490/2012 згідно з якою сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За приписами частини першої ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами та виконувати свої процесуальні обов`язки.

На підставі вище викладеного, суд виснує, що відзив на позовну заяву поданий Національним медичним університетом імені О.О. Богомольця з порушенням встановленого судом строку, а тому підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 118, 165, 227, 229, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відзив Національного медичного університету імені О.О. Богомольця разом із доданими до нього документами (вх. № 07-11/61119/26) залишити без розгляду.

2. Зупинити провадження у справі № 910/7434/26 до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справах за конституційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз Сіті" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у справах №3-107/2026(239/26), 3-117/2026(264/26) 3-130/2026(291/26).

3. Зобов`язати учасників справи повідомити Господарський суд міста Києва про результати розгляду Конституційним Судом України справ №3-107/2026(239/26), 3-117/2026(264/26) 3-130/2026(291/26) та надати відповідні докази.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Повний текст ухвали складено та підписано 12.08.2026.

Суддя Світлана ПОГРІБНА