Рішення № 138913418, 11.08.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.08.2026 Справа № 905/350/26

Суддя Господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", м.Краматорськ, Донецька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Верстатобудівник", м.Краматорськ, Донецька область

про стягнення 33 395,71грн.

без виклику учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", м.Краматорськ, Донецька область звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верстатобудівник", м.Краматорськ, Донецька область про стягнення 33395,71грн, з яких: 30797,29грн - сума основного боргу, 1555,96грн - пеня, 205,94грн - 3% річних та 836,52грн - інфляція.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором розподілу природного газу, який укладений шляхом направлення на адресу позивача заяви-приєднання від 01.01.2016р. №06-297, в частині здійснення відповідачем оплати за розподіл природного газу за період з грудня 2024 по квітень 2026.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 01.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/350/26; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено сторонам строк на подання заяв по суті спору, заперечень та доказів.

Порядок виклику учасників справи у судове засідання визначено ст.120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідно приписів ч.2, ч. 3 якої суд повідомляє учасників справи про вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язкова. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 5 ст.176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст. 120 цього Кодексу.

За приписами ч.5 ст.6 ГПК України (в редакції Закону №3200-IX від 29.06.2023) суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до ч.11 ст.242 ГПК України (в редакції Закону №3200-IX від 29.06.2023) якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п.5.8 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС.

Згідно з п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Відповідно до вищенаведених приписів законодавства копія ухвали суду про відкриття провадження у справі була надіслана до Електронного кабінету позивача та відповідача, згідно довідок, сформованих у системі "Діловодство спеціалізованого суду", зазначена ухвала доставлена 01.06.2026 до електронного кабінету Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Верстатобудівник".

Таким чином, учасники справи належним чином повідомлені про розгляд справи.

Станом на момент винесення рішення відзив на позовну заяву та будь-які заяви, повідомлення щодо обставин неможливості подати відзив на позов, клопотання від відповідача до суду не надходили.

Згідно з ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:

01.01.2016 між Краматорським управлінням з газопостачання та газифікації ПАТ "Донецькоблгаз" (далі - оператор ГРМ, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Верстатобудівник" (далі - споживач, відповідач) укладено договір розподілу природного газу шляхом направлення на адресу позивача заяви-приєднання №06-297 до умов типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498.

Відповідно до п.1.1 договору, цей типовий договір розподілу природного газу (далі - договір) є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку №1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунку оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

За цим договором оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (п.2.1 договору).

Обов`язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об`єкта, підключеного у встановленому порядку до газорозподільної системи оператора ГРМ (п.2.2 договору).

Згідно із п.3.1 договору, споживач має право здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи за умови включення його до Реєстру споживачів будь-якого постачальника у період фактичного відбору/споживання природного газу, що в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку підтверджується оператором газотранспортної системи до початку такого періоду.

Наявність підтвердження обсягу природного газу споживача (його постачальника) доводиться до відома оператора ГРМ у встановленому законодавством порядку оператором ГТС, а до відома споживача-його постачальником.

За відсутності у споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб споживача на відповідний календарний період споживач не має права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи.

Пунктом 3.3 передбачено, що споживач, що не є побутовим, зобов`язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу здійснити разом зі своїм постачальником заходи з коригування в установленому порядку підтвердженого обсягу або заходи із самостійного та завчасного обмеження (припинення) власного газоспоживання.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 договору облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим Договором.

Оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення (п.п. 6.1, 6.2 договору).

Відповідно до п.6.4 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Згідно із п.6.6 договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оператора ГРМ.

Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок оператора ГРМ.

Споживач має право здійснювати оплату за договором розподілу природного газу через банківську платіжну систему, онлайн-переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу оператора ГРМ та в інший не заборонений законодавством спосіб.

Надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (п.6.8 договору).

Згідно із п.7.1 договору, оператор ГРМ зобов`язується, зокрема, розміщувати на сайті чинні тарифи за послуги з розподілу природного газу на поточну редакцію тексту цього договору і Кодексу газорозподільних систем, а у разі внесення до цього договору у встановленому законодавством порядку відповідних змін своєчасно їх публікувати в офіційних друкованих виданнях, які публікуються на території його ліцензованої діяльності; забезпечити можливість цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи та передачу належних споживачу об`ємів (обсягів) природного газу з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини його тиску за умови дотримання споживачем вимог цього договору; забезпечити належну організацію та функціонування особистого кабінету споживача; забезпечити належний рівень комерційного обліку природного газу по споживачу, у тому числі формування загального об`єму та обсягу розподілу (споживання) природного газу споживачу за відповідний період з урахуванням наданих споживачем оператору ГРМ показань лічильника або контрольного зняття показань лічильника оператором ГРМ згідно з вимогами Кодексу ГРМ; щомісячно в особистих кабінетах (за наявності) та у платіжному документі побутового споживача зазначати фактичні обсяги споживання природного газу та показання лічильника (за наявності), на основі яких визначені обсяги споживання.

Відповідно до п. 7.2 договору, оператор ГРМ має право отримувати від споживача оплату за цим договором.

Згідно із п. 7.4 договору, споживач зобов`язується, зокрема, здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором; на вимогу оператора ГРМ у десятиденний строк сплати операторові ГРМ компенсацію за порушення, які передбачені пунктом 3 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем.

Пунктами 8.1, 8.2 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором та чинним законодавством України. У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені здійснюється починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим договором.

Цей договір укладається на невизначений строк (п.12.1 договору).

Якщо в установленому порядку Регулятором будуть внесені зміни до редакції Типового договору розподілу природного газу, оператор ГРМ зобов`язується розмістити повідомлення про такі зміни на сайті та в офіційних друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, не менше ніж за десять днів до набрання змінами чинності, крім випадків, для яких цим договором встановлений інший термін та/або порядок повідомлення про внесення змін.

У разі незгоди споживача зі змінами він має розірвати цей договір шляхом надсилання письмового повідомлення оператору ГРМ протягом десяти календарних днів з дня, коли він дізнався чи міг дізнатися про внесення до цього договору зміни. Нерозірвання цього договору у вказаний строк та продовження споживання природного газу свідчить про згоду споживача з внесеними до цього договору змінами (п.12.2 договору).

Заява-приєднання до умов договору розподілу природного газу №06-297 від 01.01.2016 підписана директором ТОВ "Верстатобудівник" та скріплена печаткою підприємства відповідача. В даній заявці містить дані щодо персонального EIC-коду споживача 56ХО0000WC9PU008, назви та опису об`єкту, його адреса, величин приєднаної потужності об`єкта, параметрів приладів обліку газу.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2746 від 22.12.2021 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Донецькоблгаз» установлено тариф на послуги з розподілу природного газу для промислових споживачів та інших суб`єктів господарювання у розмірі 1,416грн. (з ПДВ) та 1,180грн. (без ПДВ) за 1м3.

Відповідно до інформаційної довідки про обсяги споживання природного газу за попередній газовий рік (01.10.2022 - 30.09.2023), такий обсяг складав 11084, 83куб.м, величина річної замовленої потужності на 2024 рік визначена на рівні 11084, 83 куб.м (923, 74 куб.м. щомісячно).

Відповідно до інформаційної довідки про обсяги споживання природного газу за попередній газовий рік (01.10.2023 - 30.09.2024), такий обсяг складав 314,00 куб.м, величина річної замовленої потужності на 2025 рік визначена на рівні 314,00 куб.м (26,17 куб.м. щомісячно).

Відповідно до інформаційної довідки про обсяги споживання природного газу за попередній газовий рік (01.10.2024 - 30.09.2025), такий обсяг складав 61535,00 куб.м, величина річної замовленої потужності на 2026 рік визначена на рівні 61535,00 куб.м (5127,92 куб.м. щомісячно).

На виконання умов договору позивачем з грудня 2024 року по квітень 2026 року надано відповідачу послуги з розподілу природного газу, що підтверджується наступними актами приймання-передачі послуги розподілу природного газу та рахунками:

- за грудень 2024 року акт №47/12 від 31.12.2024 на суму 1308,01грн, рахунок №47/12 від 31.12.2024 на суму 1308,01грн направлені на електрону адресу відповідача 10.01.2025;

- за січень 2025 року акт №47/1 від 31.01.2025 на суму 37,06грн, рахунок №47/1 від 31.01.2025 на суму 37,06грн направлені на електрону адресу відповідача 06.02.2025;

- за лютий 2025 року акт №47/2 від 28.02.2025 на суму 37,06грн, рахунок №47/2 від 28.02.2025 на суму 37,06грн направлені на електрону адресу відповідачу 06.03.2025;

- за березень 2025 року акт №47/3 від 31.03.2025 на суму 37,06грн, рахунок №47/3 від 31.03.2025 на суму 37,06грн направлені на електрону адресу відповідача 10.04.2025;

- за квітень 2025 року акт №47/4 від 30.04.2025 на суму 37,06грн, рахунок №47/4 від 30.04.2025 на суму 37,06грн направлені на електрону адресу відповідача 09.05.2025;

- за травень 2025року акт№47/5 від 31.05.2025 на суму 37,06грн, рахунок №47/5 від 31.05.2025 на суму 37,06грн направлені на електрону адресу відповідачу 04.06.2025;

- за червень 2025року акт№47/6 від 30.06.2025 на суму 37,06грн, рахунок №47/6 від 30.06.2025 на суму 37,06грн направлені на електрону адресу відповідача 03.07.2025;

- за липень 2025 року акт №47/7 від 31.07.2025 на суму 37,06грн, рахунок №47/7 від 31.07.2025 на суму 37,06грн направлені на електрону адресу відповідача 07.08.2025;

- за серпень 2025 року акт №47/8 від 31.08.2025 на суму 37,06грн, рахунок №47/8 від 31.08.2025 на суму 37,06грн направлені на електрону адресу відповідача 03.09.2025;

- за вересень 2025 року акт №47/9 від 30.09.2025 на суму 37,06грн, рахунок №47/9 від 30.09.2025 на суму 37,06грн направлені на електрону адресу відповідача 07.10.2025;

- за жовтень 2025 акт №47/10 від 31.10.2025 на суму 37,06грн, рахунок №47/10 від 31.10.2025 на суму 37,06грн направлені на електрону адресу відповідача 05.11.2025;

- за листопад 2025 акт №47/11 від 30.11.2025 на суму 37,06грн, рахунок №47/11 від 30.11.2025 на суму 37,06грн направлені на електрону адресу відповідача 09.12.2025;

- за грудень 2025 акт №47/12 від 31.12.2025 на суму 37,06грн, рахунок №47/12 від 31.12.2025 на суму 37,06грн, направлені на електрону адресу відповідача 08.01.2026;

- за січень 2026 акт №47/1 від 31.01.2026 на суму 7261,14грн, рахунок №47/1 від 31.01.2026 на суму 7261,14грн направлені на електрону адресу відповідача 05.02.2026;

- за лютий 2026 акт №47/2 від 28.02.2026 на суму 7261,14грн, рахунок №47/2 від 28.02.2026 на суму 7261,14грн направлені на електрону адресу відповідача 05.03.2026;

- за березень 2026 акт №47/3 від 31.03.2026 на суму 7261,14грн, рахунок № №47/3 від 31.03.2026 на суму 7261,14грн направлені на електрону адресу відповідача 03.04.2026;

- за квітень 2026 акт №47/4 від 30.04.2026 на суму 7261,14грн, рахунок №47/4 від 30.04.2026 на суму 7261,14грн направлені на електрону адресу відповідача 14.05.2026.

Всього надано послуг на суму 30797,29грн.

Зазначені акти та рахунки підписані з боку позивача та скріплені печаткою, направлялися відповідачу на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач вказує, що відповідачем оплати за спірний період не здійснювались, у зв`язку з чим ним на електрону адресу відповідача направлялись: 01.04.2026 вимога-рахунок №1.7/1-124 від 01.04.2026 з актом звірки взаєморозрахунків №38; 07.05.2026 вимога-рахунок №1.7/1-178 від 06.05.2026 з актом звірки взаєморозрахунків №58. Заборгованість відповідач не сплатив.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем обов`язку з своєчасної та повної оплати послуг з розподілу природного газу, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 30797,29грн, пені у розмірі 1555,96грн, три відсотка річних у розмірі 205,94грн, інфляційних втрат у розмірі 836,52грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно із п. 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ст. 634 ЦК України).

Закон України "Про ринок природного газу" визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором (ч. 2 ст.40 Закону України "Про ринок природного газу").

Згідно із п.4 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494 (далі - КГРС) договір розподілу природного газу правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу.

Судом встановлено, що сторони уклали договір розподілу природного газу шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання до його умов №06-297 від 01.01.2016.

Докази розірвання чи припинення такого договору в матеріалах справи відсутні, чинність договору відповідачем не заперечується.

Отже, договір розподілу природного газу є належною підставою для виникнення у сторін відповідних прав та обов`язків.

У пункті 6.8 договору сторони погодили, що надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Пунктом 10 розділу гл.6 розділу VI КГРС передбачено, що оператор ГРМ до п`ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником оператором ГРМ. Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов`язаний повернути оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством.

На підтвердження виконання обов`язку з надання за договором послуг з розподілу природного газу позивачем складені відповідні акти приймання-передачі послуги розподілу природного газу за період з грудня 2024 року по квітень 2026 та відповідні рахунки на оплату, суду надані докази їх направлення на електрону адресу відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1. Зазначена електронна адреса вказана у реквізитах споживача у системі позивача, що підтверджується роздруківкою картки споживача, яка міститься у матеріалах справи.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами-рахунками та направляв акти звірки взаєморозрахунків.

Відповідач мотивовану відмову від підписання актів наданих послуг оператору ГРМ не надав, до суду від відповідача будь-які зауваження щодо фактичних обсягів споживання газу чи вартості наданих послуг не надходило.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

У пункті 6.6 договору сторони погодили, що остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Приймаючи до уваги п.6.6 договору та п.5 ст. 254 ЦК України, відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок з позивачем у наступні строки за актами:

- №47/12 від 31 грудня 2024 до 10.01.2025 включно, а з 11.01.2025 почалось прострочення виконання грошових зобов`язань;

- №47/1 від 31 січня 2025 до 10.02.2025 включно, а з 11.02.2025 почалось прострочення виконання грошових зобов`язань;

- №47/2 від 28 лютого 2025 до 10.03.2025 включно, а з 11.03.2025 почалось прострочення виконання грошових зобов`язань;

- №47/3 від 31 березня 2025 до 10.04.2025 включно, а з 11.04.2025 почалось прострочення виконання грошових зобов`язань;

- №47/4 від 30 квітня 2025 до 12.05.2025 включно (враховуючи, що граничний строк припадає на суботу), а з 13.05.2025 почалось прострочення виконання грошових зобов`язань;

- №47/5 від 31 травня 2025 до 10.06.2025 включно, а з 11.06.2025 почалось прострочення виконання грошових зобов`язань;

- №47/6 від 30 червня 2025 до 10.07.2025 включно, а з 11.07.2025 почалось прострочення виконання грошових зобов`язань;

- №47/7 від 31 липня 2025 до 11.08.2025 включно (враховуючи, що граничний строк припадає на неділю), а з 12.08.2025 почалось прострочення виконання грошових зобов`язань;

- №47/8 від 31 серпня 2025 до 10.09.2025 включно, а з 11.09.2025 почалось прострочення виконання грошових зобов`язань;

- №47/9 від 30 вересня 2025 до 10.10.2025 включно, а з 11.10.2025 почалось прострочення виконання грошових зобов`язань;

- №47/10 від 31 жовтня 2025 до 10.11.2025 включно, а з 11.11.2025 почалось прострочення виконання грошових зобов`язань;

-№47/11 від 30 листопада 2025 до 10.12.2025 включно, а з 11.12.2025 почалось прострочення виконання грошових зобов`язань;

- №47/12 від 31 грудня 2025 до 12.01.2026 включно (враховуючи, що граничний строк припадає на суботу), а з 13.01.2026 почалось прострочення виконання грошових зобов`язань;

- №47/1 від 31 січня 2026 до 10.02.2026 включно, а з 11.02.2026 почалось прострочення виконання грошових зобов`язань;

- №47/2 від 28 лютого 2026 до 10.03.2026 включно, а з 11.03.2026 почалось прострочення виконання грошових зобов`язань;

- №47/3 від 31 березня 2026 до 10.04.2026 включно, а з 11.04.2026 почалось прострочення виконання грошових зобов`язань;

- №47/4 від 30 квітня 2026 до 11.05.2026 включно (враховуючи, що граничний строк припадає на неділю), а з 12.05.2026 почалось прострочення виконання грошових зобов`язань.

Отже, строк оплати наданих послуг з розподілу природного газу є таким, що настав.

Однак відповідач в порушення умов договору та вимог чинного законодавства України взяті на себе грошові зобов`язання не виконав належним чином, надані послуги за спірний період не оплатив. Вказані обставини не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи.

Згідно з статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами статті 598 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 3 частиною 3 статті 129 Конституції України та статей 73, 74, 77, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи надання з грудня 2024 року по квітень 2026 року позивачем послуг з розподілу природного газу на загальну суму 30797,29грн, яка не сплачена відповідачем, що є порушенням умов договору, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача боргу у сумі 30797,29грн.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням грошових зобов`язань по оплаті послуг за розподіл природного газу за період з грудня 2024 по квітень 2026, позивачем також заявлено до стягнення з відповідача пеня, 3% річних та інфляційні втрати.

Розглянувши вимоги позивача стосовно стягнення пені у розмірі 1555,96грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу положень ст.ст. 1, 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідальність відповідача за порушення строків виконання грошових зобов`язань передбачена у п.8.2 договору, за змістом якого у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені здійснюється починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим договором.

Відповідно до наданого суду розрахунку, позивачем здійснюється нарахування пені наступним чином:

- за період грудень 2024 з 14.01.2025 по 13.07.2025 на суму заборгованості у розмірі 1308,01грн (розмір нарахованої пені - 98,67грн);

- за період січень 2025 з 11.02.2025 по 10.08.2025 на суму заборгованості у розмірі 37,06грн (розмір нарахованої пені - 2,82грн);

- за період лютий 2025 з 11.03.2025 по 10.09.2025 на суму заборгованості у розмірі 37,06грн (розмір нарахованої пені - 2,90грн);

- за період березень 2025 з 11.04.2025 по 10.10.2025 на суму заборгованості у розмірі 37,06грн(розмір нарахованої пені - 2,88грн) ;

- за період квітень 2025 з 13.05.2025 по 12.11.2025 на суму заборгованості у розмірі 37,06грн(розмір нарахованої пені - 2,90грн);

- за період травень 2025 з 11.06.2025 по 10.12.2025 на суму заборгованості у розмірі 37,06грн (розмір нарахованої пені - 2,88грн);

- за період червень 2025 з 13.07.2025 по 12.01.2026 на суму заборгованості у розмірі 37,06грн (розмір нарахованої пені - 2,90грн);

- за період липень 2025 з 12.08.2025 по 11.02.2026 на суму заборгованості у розмірі 37,06грн (розмір нарахованої пені - 2,89грн);

- за період серпень 2025 з 11.09.2025 по 25.05.2026 на суму заборгованості у розмірі 37,06грн (розмір нарахованої пені - 3,99грн);

- за період вересень 2025 з 13.10.2025 по 25.05.2026 на суму заборгованості у розмірі 37,06грн (розмір нарахованої пені - 3,48грн);

- за період жовтень 2025 з 11.11.2025 по 25.05.2026 на суму заборгованості у розмірі 37,06грн (розмір нарахованої пені - 6,05грн);

- за період листопад 2025 з 11.12.2025 по 25.05.2026 на суму заборгованості у розмірі 37,06грн (розмір нарахованої пені - 5,10грн);

- за період грудень 2025 з 13.01.2026 по 25.05.2026 на суму заборгованості у розмірі 37,06грн (розмір нарахованої пені - 4,07грн);

- за період січень 2026 з 11.02.2026 по 25.05.2026 на суму заборгованості у розмірі 7261,14грн (розмір нарахованої пені - 620,68грн);

- за період лютий 2026 з 11.03.2026 по 25.05.2026 на суму заборгованості у розмірі 7261,14грн (розмір нарахованої пені - 453,57грн);

- за період березень 2026 з 13.04.2026 по 25.05.2026 на суму заборгованості у розмірі 7261,14грн (розмір нарахованої пені - 256,63грн);

- за період квітень 2026 з 12.05.2026 по 25.05.2026 на суму заборгованості у розмірі 7261,14грн (розмір нарахованої пені - 83,55грн).

Щодо періоду нарахування пені суд вважає за необхідним зазначити таке.

Господарський кодекс України втратив чинність з 28.08.2025 у зв`язку з введенням в дію Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб" від 09.01.2025 №4196-IX.

Визначаючись стосовно застосування норми ч.6 ст.232 ГК України до спірних правовідносин сторін, суд виходить з того, що відповідно до ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Отже, за загальним правилом закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (такі висновки щодо застосування норм права викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.10.2025 у справі №920/51/23).

З огляду на те, що дія нормативно-правового акту поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набрання ним чинності, що є однією з гарантій правової стабільності, враховуючи, що спірні правовідносини сторін за період грудень 2024 - липень 2025 виникли до втрати чинності ГК України, до цих правовідносин щодо стягнення пені мають застосовуватись норми ч.6 ст.232 ГК України, які передбачають обмеження строку нарахування пені 6 місяцями від дня коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до статей 253, 254 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Виходячи з того, що договором не встановлено більш тривалого ніж визначений ч.6 ст.232 ГК України строку, у межах якого перераховуються штрафні санкції, у даному випадку нарахування пені припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов`язання повинно було бути виконано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені судом встановлено, що позивачем неправомірно обраний період нарахування пені: за період грудень 2024 з огляду на те, що прострочення виконання зобов`язань за вказаним розрахунковим періодом розпочалось з 11.01.2025; за період червень 2025 з огляду на те, що прострочення виконання зобов`язань за вказаним розрахунковим періодом розпочалось з 11.07.2025. Відповідно граничний шестимісячний строк нарахування пені за грудень 2024 - по 11.07.2026, за червень 2025 - по 11.01.2026.

Враховуючи вищенаведені висновки суду щодо граничних строків оплати, беручи до імперативні приписи ч.6 ст. 232 ГП України, суд дійшов висновку, що в межах обраного позивачем періоду, за період грудень 2024 правомірним є період нарахування пені з 14.01.2025 по 11.07.2025, за період червень 2025 правомірним є період нарахування пені з 13.07.2025 по 11.01.2026.

Здійснивши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «ЛІГА Закон» власний розрахунок пені за період грудень 2024 та період червень 2025, суд дійшов висновку, що незважаючи на невірно обраний повивачем період нарахування, заявлена до стягнення сума пені за періоди грудень 2024, червень 2025 не перевищує правомірний розмір, якій міг би бути заявлений.

За іншими місяцями заборгованості період розрахунку пені обраний позивачем правомірно.

Здійснивши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" перевірку нарахування пені за періодами з січня по травень 2025, з липня 2025 по квітень 2026, в межах визначеного позивачем періоду прострочення, судом встановлено, що розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства України.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Розглянувши вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 205,94грн та інфляційних втрат у розмірі 836,52грн, суд зазначає наступне:

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відтак, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Відповідно до приєднаного до позову розрахунку ціни позову, заявлені до стягнення 3% річних нараховані позивачем наступним чином:

- за рахунком №47/12 від 31.12.2024 на суму 1308,01грн - з 14.01.2025 по 25.05.2026 (сума нарахованих 3% річних - 53,43грн);

- за рахунком №47/1 від 31.01.2025 на суму 37,06грн - з 11.02.2025 по 25.05.2026 (сума нарахованих 3% річних - 1,43грн);

- за рахунком №47/2 від 28.02.2025 на суму 37,06грн - з 11.03.2025 по 25.05.2026 (сума нарахованих 3% річних - 1,34грн);

- за рахунком №47/3 від 31.03.2025 на суму 37,06грн - з 11.04.2025 по 25.05.2026 (сума нарахованих 3% річних - 1,25грн);

- за рахунком №47/4 від 30.04.2025 на суму 37,06грн - з 13.05.2025 по 25.05.2026 (сума нарахованих 3% річних - 1,15грн);

- за рахунком №47/5 від 31.05.2025 на суму 37,06грн - з 11.06.2025 по 25.05.2026 (сума нарахованих 3% річних - 1,06грн);

- за рахунком №47/6 від 30.06.2025 на суму 37,06грн - з 13.07.2025 по 25.05.2026 (сума нарахованих 3% річних - 0,97грн);

- за рахунком №47/7 від 31.07.2025 на суму 37,06грн - з 12.08.2025 по 25.05.2026 (сума нарахованих 3% річних - 0,87грн);

- за рахунком №47/8 від 31.08.2025 на суму 37,06грн - з 11.09.2025 по 25.05.2026 (сума нарахованих 3% річних - 0,78грн);

- за рахунком №47/9 від 30.09.2025 на суму 37,06грн - з 13.10.2025 по 25.05.2026 (сума нарахованих 3% річних - 0,69грн);

- за рахунком №47/10 від 31.10.2025 на суму 37,06грн - з 11.11.2025 по 25.05.2026 (сума нарахованих 3% річних - 0,60грн);

- за рахунком №47/11 від 30.11.2025 на суму 37,06грн - з 11.12.2025 по 25.05.2026 (сума нарахованих 3% річних - 0,51грн);

- за рахунком №47/12 від 31.12.2025 на суму 37,06грн - з 13.01.2026 по 25.05.2026 (сума нарахованих 3% річних - 0,41грн);

- за рахунком №47/1 від 31.01.2026 на суму 7261,14грн - з 11.02.2026 по 25.05.2026 (сума нарахованих 3% річних - 62,07грн);

- за рахунком №47/2 від 28.02.2026 на суму 7261,14грн - з 11.03.2026 по 25.05.2026 (сума нарахованих 3% річних - 45,36грн);

- за рахунком №47/3 від 31.03.2026 на суму 7261,14грн - з 13.04.2026 по 25.05.2026 (сума нарахованих 3% річних - 25,66грн);

- за рахунком №47/4 від 30.04.2026 на суму 7261.14грн - з 12.05.2026 по 25.05.2026 (сума нарахованих 3% річних - 8,36грн).

Суд перевіривши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" розрахунок 3% річних, в межах обраного позивачем періоду, встановив, що він є правомірним та арифметично вірним, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Оскільки на практиці існують різні підходи до застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку ч.2 ст.625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов`язання становить неповний місяць, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснила, що сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Об?єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 та постановах Верховного Суду від 20.09.2019 у справі №904/4342/18, від 14.01.2020 у справі №924/532/19, від 29.04.2020 у справі №910/1193/19, від 18.06.2020 у справі №904/3491/19, від 01.10.2020 у справі №910/11820/18, від 10.02.2021 у справі №910/14257/19.

Як вбачається з приєднаного до матеріалів справи розрахунку інфляційних втрат, під час підрахунку позивачем застосовані наступні індекси інфляції:

- на заборгованість за період грудень 2024 - з січня 2025 по квітень 2026 (нарахована сума інфляційних втрат - 173,08грн);

- на заборгованість за період січень 2025 - з лютого 2025 по квітень 2026 (нарахована сума інфляційних втрат - 4,41грн);

- на заборгованість за період лютий 2025 - з березня 2025 по квітень 2026 (нарахована сума інфляційних втрат - 4,08грн);

- на заборгованість за період березень 2025 - з квітня 2025 по квітень 2026 (нарахована сума інфляційних втрат - 3,47грн);

- на заборгованість за період квітень 2025 - з травня 2025 по квітень 2026 (нарахована сума інфляційних втрат - 3,19грн);

- на заборгованість за період травень 2025 - з червня 2025 по квітень 2026 (нарахована сума інфляційних втрат - 2,67грн);

- на заборгованість за період червень 2025 - з липня 2025 по квітень 2026 (нарахована сума інфляційних втрат - 2,36грн);

- на заборгованість за період липень 2025 - з серпня 2025 по квітень 2026 (нарахована сума інфляційних втрат - 2,43грн);

- на заборгованість за період серпень 2025 - з вересня 2025 по квітень 2026 (нарахована сума інфляційних втрат - 2,51грн);

- на заборгованість за період вересень 2025 - з жовтня 2025 по квітень 2026 (нарахована сума інфляційних втрат - 2,40грн);

- на заборгованість за період жовтень 2025 - листопада 2025 по квітень 2026 (нарахована сума інфляційних втрат - 2,04грн);

- на заборгованість за період листопад 2025- з грудня 2025 по квітень 2026 (нарахована сума інфляційних втрат - 1,89грн);

- на заборгованість за період грудень 2025 - з січня 2026 по квітень 2026 (нарахована сума інфляційних втрат - 1,81грн);

- на заборгованість за період січень 2026 - з лютого 2026 по квітень 2026 (нарахована сума інфляційних втрат - 301,70грн);

- на заборгованість за період лютий 2026 - з березня 2026 по квітень 2026 (нарахована сума інфляційних втрат - 226,82грн);

- на заборгованість за період березень 2026 - квітень 2026 (нарахована сума інфляційних втрат - 101,66грн).

Суд перевіривши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" розрахунок інфляційних, в межах обраного позивачем періоду, встановив, що він є правомірним та арифметично вірним, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верстатобудівник" (84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Сахалінська, б. 4; код ЄДРПОУ 32441930) на користь Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ" (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Південна, буд. №1; код ЄДРПОУ 03361075) суму заборгованості у розмірі 30797,29грн, пеню у розмірі 1555,96грн, 3% річних у розмірі 205,94грн, інфляційні втрати у розмірі 836,52грн та судовий збір у розмірі 2662,40грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Згідно із статтею 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до статті 256 ГПК України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.08.2026.

Суддя Ю.В. Макарова