Рішення № 138913190, 12.08.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2026м. ДніпроСправа № 904/2422/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування", м. Київ

до Приватного підприємства "Аякс", м. Дніпро

про стягнення штрафних санкцій

Без виклику (повідомлення) учасників справи

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Акціонерне товариство "Укргазвидобування" через систему "Електронний суд" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Аякс" про стягнення штрафних санкцій в загальному розмірі 8 712,00 грн.

Ціна позову складається з наступних сум:

- пені у розмірі 4 092,00 грн.,

- штрафу в розмірі 4 620,00 грн.

Ухвалою від 06.05.2026 позовну заяву залишено без руху.

08.05.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 11.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

Суд бере до уваги, що за змістом ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, розумні строки розгляду справи судом.

Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.

Згідно ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

При цьому, розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

Слід також відзначити, що з практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, 12.08.2026 здійснено розгляд справи по суті в межах розумного строку.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на розроблення проєктно-кошторисної документації №1682/УПГГК/25 від 03.09.2025 в частині повного та своєчасного виконання робіт.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Згідно положень ч. 7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Так, згідно даних підсистеми ЄСІТС Електронний суд, Приватне підприємство "Аякс" має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Дата реєстрації: 05.05.2021 13:43.

Згідно довідки про доставку електронного листа, ухвалу від 11.05.2026 було доставлено до електронного кабінету відповідача 11.05.2026 (а.с.67).

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору на розроблення проєктно-кошторисної документації №1682/УПГГК/25 від 03.09.2025, факт надання послуг за вказаним договором, строк надання послуг за договором, строк дії договору, наявність прострочення надання послуг з розробки проектно-кошторисну документацію на об`єкт будівництва.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Як убачається з матеріалів справи, між Акціонерним товариством «Укргазвидобування» (Замовник) та Приватним підприємством "Аякс" (Виконавець) укладений договір № 1682/УПГГК/25 від 03.09.2025 на розроблення проектно-кошторисної документації.

Відповідно до п. 1.1 Договору Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання в порядку та на умовах, визначених цим Договором, своїми силами і засобами розробити проектно-кошторисну документацію на об`єкт будівництва: «Реконструкція ТВПГ з облаштування системи протипожежного захисту» (далі Робота та об`єкт відповідно) та передати у власність Замовнику виготовлену згідно умов договору готову проектно кошторисну документацію (надалі ПКД), всі необхідні погодження, позитивні експертні звіти та висновки експертизи із рекомендацією до затвердження, отримання яких передбачено діючими нормативно правовими актами України на момент передачі ПКД Замовнику, оригінали яких додаються до ПКД при передачі її Замовнику.

Згідно з п. 1.2 Договору обсяг робіт, технічні, економічні та інші вимоги до проектно-кошторисної документації, яка є предметом Договору, вказані у Завданні на проектування, яке оформлене як Додаток №1 і є невід`ємною частиною цього Договору.

Виконавець повинен виконати та передати передбачені цим Договором Роботи Замовнику, якість яких відповідає вимогам ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», ДСТУ 8907:2019 «Настанова щодо організації проведення експертизи проектної документації на будівництво», Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого Наказом Мінрегіону від 16.05.2011 №45 зі змінами, будівельних норм, стандартів та правил, вихідних даних, дозвільних документів та інших діючих нормативних документів та чинному законодавству України на момент передачі ПКД Замовнику. (п. 2.1. договору).

Згідно з п. 3.1 Договору загальна ціна Договору визначена у Зведеному кошторисі (Додаток №3) та Кошторисах №№ 1,2 (Додаток №4), які складені згідно «Кошторисні норми України. Настанова з визначення вартості проєктних, науково-проєктних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво», що є невід`ємними частинами цього Договору, та становить до 66 000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 11 000 грн. 00 коп.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що строк виконання робіт відповідно до Календарного плану (Додаток №2).

Відповідно до Календарного плану (Додаток №2 до Договору) термін (строк) виконання робіт до 27.02.2026.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що здача-приймання проектно-кошторисної документації та інших матеріалів передбачених Договором, здійснюється за супровідними документами (накладні, листи тощо).

Згідно з п. 5.8 Договору після погодження проектно-кошторисної документації Замовником, Виконавець подає ПКД на експертизу.

Відповідно до 5.9 Договору після отримання позитивного висновку експертизи Виконавець надає Замовнику акт здачі-приймання виконаних робіт у відповідності до Завдання на проєктування (Додаток № 1) та Календарного плану (Додаток № 2).

Пунктом 5.10 Договору встановлено, що здача-приймання виконаних робіт по Договору здійснюється шляхом підписання Сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт після їх надання Виконавцем. Не пізніше 2-го числа місяця наступного за звітним Виконавець направляє на підписання Замовнику два примірника актів здачі-приймання виконаних робіт.

Відповідно до п. 6.3.1 Договору Виконавець зобов`язаний забезпечити виконання робіт у строки та в обсягах, що встановлені цим Договором. Проектні рішення розробити з максимальною деталізацією, необхідною для достовірного визначення кошторисної вартості будівництва, що дозволить реалізувати проект будівництва за цією вартістю.

Пунктом 6.3.5 Договору визначено, що протягом 5 календарних днів після підписання Договору Виконавець надає Замовнику письмовий запит з вичерпним переліком вихідних даних, наявних лише у Замовника, необхідних для розробки проєктно-кошторисної документації. Направлення Виконавцем запиту та/або отримання ним вихідних даних від Замовника не є підставою для того, щоб строки виконання Робіт, які передбачені цим Договором переривались, зупинялись, продовжувались або обраховувались спочатку.

Згідно п. 7.1 Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором.

Згідно з п. 7.4 Договору, у разі порушення з вини Виконавця строків виконання робіт або невиконання робіт загалом, Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості робіт із врахуванням ПДВ, з яких допущено прострочення виконання робіт за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості із врахуванням ПДВ.

11.12.2025 АТ «Укргазвидобування» був направлений лист ПП "Аякс" №008.1.1-1-1634 від 11.12.2025 з проханням розпочати виконання робіт, оскільки кінцевий термін розробки, погодження (внутрішньої експертизи) ПКД спливає 27.02.2026.

01.01.2026 позивач повторно направив відповідачу листа №008.1.1-1-4 від 01.01.2026 з проханням розпочати виконання робіт.

17.02.2026 АТ «Укргазвидобування» втретє був направлений лист ПП "Аякс" №008.1.1-1-186 від 17.02.2026 з проханням розпочати виконання робіт.

Відповіді на зазначені вище листи АТ «Укргазвидобування» не отримувало.

03.04.2026 на адресу ПП «АЯКС» була направлена вимога №008.1.34-008.1.1-1-437 від 03.04.2026 про сплату визначених пунктами 7.1, 7.4 Договору штрафних санкцій у зв`язку з невиконанням зобов`язання за Договором.

Відповіді на претензію відповідач не надав.

Вказане стало причиною звернення позивача до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

За приписами статті 890 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний:

1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором;

2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт;

4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам;

5) гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Пунктом 5.1 договору визначено, що строк виконання робіт відповідно до Календарного плану (Додаток №2).

Відповідно до Календарного плану (Додаток №2 до договору) термін (строк) виконання робіт до 27.02.2026.

Доказів виконання робіт у строки, встановлені договором відповідач до суду не надав.

Згідно з статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 7.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором.

Згідно з пунктом 7.4 договору у разі порушення з вини Виконавця строків виконання робіт або невиконання робіт загалом, Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості робіт із врахуванням ПДВ, з яких допущено прострочення виконання робіт за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості із врахуванням ПДВ.

Позивачем нараховані та заявлені до стягнення пеня за період з 28.02.2026 по 30.04.2026 у сумі 4092,00 грн. та штраф у сумі 4 620,00 грн.

Відповідач контррозрахунку не надав, вимогу не заперечив.

При перевірці розрахунків судом помилок не виявлено, тому позов підлягає задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача пені в розмірі 4092,00 грн. та штрафу в розмірі 4 620,00 грн.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Відповідно до приписів п.п. 2,4,5 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

Суд зазначає, що відповідач, всупереч вимогам ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, будучи обізнаним про наявність в суді справи, про що свідчать довідки про доставку електронного листа (а.с.67), не надав суду жодних заперечень, пояснень у справі або доказів, які б свідчили про наявність підстав для відмови в позові.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Приватного підприємства "Аякс" про стягнення штрафних санкцій задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Аякс" (49101, м. Дніпро, вул. Улянівська, буд.26, офіс 7, код ЄДРПОУ 23348450) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) пеню у сумі 4092,00 грн, штраф у сумі 4 620,00 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 12.08.2026.

Суддя Н.Г. Назаренко