Рішення № 138913171, 12.08.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2026м. ДніпроСправа № 904/3498/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНХАУС СОЛЮШИНС", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТА МАРКЕТ", м. Дніпро

про стягнення 657 771, 52 грн., -

Суддя Бажанова Ю.А.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРІНХАУС СОЛЮШИНС" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТА МАРКЕТ" на свою користь загальну суму заборгованості у розмірі 657 771,52 грн, з якої сума попередньої оплати за Договором поставки № 150125-1 від 21.01.2025 р., 484 302,00 грн, сума пені 143 433,00 грн, сума інфляційних втрат 24 662,76 грн та сума 3 % річних 5 373,76 грн.

Судові витрати просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № 150125-1 від 21.01.2025, в частині поставки товару.

16.06.2026 від представника позивача до господарського суду надійшло клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними у справі матеріалами.

Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2026 у справі №904/3498/26 направлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТА МАРКЕТ": 49069, м. Дніпро, пр. Поля Олександра, буд. 107Г, оф. 222 (номер поштового трекінгу R0 67203779 388) повернулася за зворотною адресою з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час відкриття провадження у справі місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТА МАРКЕТ" було: 49069, м. Дніпро, пр. Поля Олександра, буд. 107Г, оф. 222.

Тобто, поштову кореспонденцію було направлено судом за місцем державної реєстрації.

Також копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2026 у справі №904/3498/26 направлена на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТА МАРКЕТ", яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ІНФОРМАЦІЯ_1 доказом чого є довідка про доставку електронного листа від 17.06.2026.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Так, ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

З огляду на правильність наявної в матеріалах справи адреси відповідача, враховуючи вищевикладені обставини, а також термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв`язку і її повернення до суду "адресат відсутній за вказаною адресою" та отримання копії ухвали на офіційну електронну адресу. суд дійшов висновку, що строк для подання відзиву на позов є таким, що настав.

Будь-яких клопотань про продовження зазначеного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску наведеного строку суду також не повідомлено.

Станом на дату ухвалення рішення відповідач відзив на позов не надав.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак не зробив цього, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Враховуючи, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕТА МАРКЕТ" (постачальник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНХАУС СОЛЮШИНС" (покупець) був укладений договір поставки № 150125-1 від 21.01.2025, відповідно до пункту 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупця Вакуум Формувальний Верстат СІТЕ 1510 МАСШМЕТІС (Товар) в кількості та за цінами, вказаними у специфікації, підписаній уповноваженими представниками сторін, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар.

Відповідно до пункту 2.1. договору вартість товару, що постачається, визначається у специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору. У вартість товару враховано (включено) вартість пакування, маркування, завантаження і доставки товару у місце поставки, якщо інше не погоджено сторонами.

Відповідно до пункту 2.2. договору оплата здійснюється в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, зазначений у цьому договорі. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до пункту 2.3. договору якщо інше не погоджено сторонами, розрахунок здійснюється на наступних умовах:

70% від загальної вартості товару - попередня оплата на підставі підписаної сторонами специфікації та рахунку-фактури постачальника (пункт 2.3.1. договору)

остаточний розрахунок, що складає 30% від загальної вартості товару, погодженої сторонами у специфікації, - впродовж 10 (десяти) робочих днів з дати поставки товару. (пункт 2.3.2. договору).

Відповідно до пункту 2.5. договору датою поставки товару є дата підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної на товар.

Відповідно до пункту 3.1. договору постачальник поставляє товар на умовах самовивозу товару покупцем зі складу постачальника у м. Дніпро. Строк поставки - протягом 150 (ста п`ятдесяти) календарних днів з дати здійснення попередньої оплати за відповідно до пункту 2.3.1 цього договору.

Відповідно до пункту 3.2. договору зобов`язання постачальника щодо поставки товару вважаються виконаними з дати поставки.

Відповідно до пункту 6.2 договору у випадку порушення постачальником зобов`язань за цим договором, покупець має право на власний розсуд:

частково або в повному обсязі відмовитись від виконання зобов`язань за цим договором; та/або (пункт 6.2.1. договору)

частково або в повному обсязі відмовитись від оплати за зобов`язанням, яке виконано неналежним чином; та/або (пункт 6.2.2. договору)

відмовитись від прийняття подальшого виконання зобов`язання, порушеного постачальником; та/або (пункт 6.2.3. договору)

на повернення сплачених покупцем коштів пропорційно до вартості недопоставленого у строк товару та/або поставленого товару з недоліками. При цьому, у постачальника не виникає обов`язку безоплатно постачати покупцю товар, за який ним повернуто кошти. (пункт 6.2.4. договору)

Відповідно до пункту 6.4 договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання постачальником своїх обов`язків по цьому договору, в тому числі у випадку прострочення поставки товару належної якості та в кількості відповідно до умов договору, постачальник за першою вимогою покупця зобов`язується сплатити покупцю неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочки, від вартості товару, належна поставка якого прострочена, за кожен день прострочення залежної поставки товару та за десь період прострочення.

Відповідно до пункту 8.1 договору договір набуває чинності з дати укладення договору та діє до 31.12.2025 року, але в будь-якому випадку до моменту виконання сторонами їх зобов`язань за договором, які виникли під час його дії.

Відповідно до пункту 10.1 договору усі повідомлення за цим договором, котрі стосуються істотних умов договору, його зміни та/або припинення, повинні бути оформлені у письмовому вигляді та доставлені поштою або кур`єром. Сканована копія такого листа повинна бути додатково продубльовано на електронну пошту сторони-одержувача, якщо така вказана у договорі. Інші повідомлення, які не стосуються істотних умов договору, його зміни та/або припинення, можуть направлятись сторонами одна одній, електронною поштою. Повідомлення повинні направлятися сторонам за адресами, зазначеними у цьому договорі.

Відповідно до пункту 11.4 договору додаток 1 (Специфікація №1), є невід`ємною частиною договору.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕТА МАРКЕТ" (постачальник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНХАУС СОЛЮШИНС" (покупець) була укладена Специфікація №1 до договору № 150125-1 від 21.01.2025 року (додаток 1 до договору) відповідно до якого характеристика та номенклатура товару: Вакуум формувальний верстат LITE 1510МАСНІХЕТІС, кількість товару 1, загальна вартість товару складає 691 860, 00 грн.,

Покупець оплачує товар в наступному порядку: 70% від загальної вартості товару - попередня оплата на рахунок постачальника. Остаточний розрахунок, що складає 30% від вартості товару - впродовж 10 робочих днів з дати належної поставки товару та підписання видаткової накладної уповноваженим представником покупця.

Строк поставки товару: 150 днів з дати здійснення покупцем попередньої оплати, що складає 70% від загальної вартості товару, що погоджена сторонами у цій специфікації.

На виконання пункту 2.3.1 договору Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРІНХАУС СОЛЮШИНС" перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕТА МАРКЕТ" попередню оплату у розмірі 484 302, 00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 495 від 24.01.2025 на суму 484 302, 00 грн із призначенням платежу: "Опл. рах. № СФ-0000452 від 15.01.2025р. (70%) Вакуум формувальний верстат LITE 1510, Без ПДВ. 13101540".

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРІНХАУС СОЛЮШИНС" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТА МАРКЕТ" із вимогою вих № 32-01-26-ГС від 20.01.2026, якою повідомило, що станом на 20.01.2026 постачальником не було поставлено покупцеві товар згідно з Додатком 1 до договору, що у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов`язання. Згідно з п. 6.2 договору, у випадку порушення постачальником зобов`язань за договором, покупець має право відмовитись від прийняття подальшого виконання зобов`язання, порушеного постачальником, та на повернення сплачених коштів пропорційно до вартості недопоставленого у строк товару. Реалізуючи зазначене право покупця, повідомило про відмову від товару згідно з Додатком 1 до договору у зв`язку з порушенням постачальником строку його поставки та звертаємось з вимогою про повернення сплаченої попередньої оплати за непоставлений товар.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРІНХАУС СОЛЮШИНС" вимагало повернути йому кошти у розмірі 484 302,00 грн., які було сплачено 24.01.2025 на виконання умов п. 2 Додатку 1 до договору, що підтверджується платіжною інструкцією №495 протягом 7 (семи) днів від дня пред`явлення цієї вимоги.

Вказана вимога була направлена засобами поштового зв`язку та на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТА МАРКЕТ" ІНФОРМАЦІЯ_1 20.01.2026.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРІНХАУС СОЛЮШИНС" посилається на непоставку поставку товару, за який сплачено суму попередньої оплати, Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕТА МАРКЕТ" за договором поставки № 150125-1 від 21.01.2025, що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача суми попередньої оплати за Договором поставки № 150125-1 від 21.01.2025 у розмірі 484 302,00 грн, пені у сумі 143 433,00 грн, інфляційних втрат у сумі 24 662,76 грн, 3 % річних у сумі 5 373,76 грн.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору поставки № 150125-1 від 21.01.2025, факт здійснення попередньої оплати, строк поставки товару, строк дії договору, наявність /відсутність порушення строків поставки товару, наявність / відсутність підстав для нарахування пені, відсотків річних та інфляційних втрат.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України) (чинний на час спірних правовідносин).

Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України (чинний на час спірних правовідносин) до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Статтею 655 Цивільного кодексу України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно зі статтею 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України (чинний на час спірних правовідносин) передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Позивачем заявлена до стягнення сума попередньої оплати за Договором поставки № 150125-1 від 21.01.2025 у розмірі 484 302,00 грн

Відповідно до пункту 3.1. договору постачальник поставляє товар на умовах самовивозу товару покупцем зі складу постачальника у м. Дніпро. Строк поставки - протягом 150 (ста п`ятдесяти) календарних днів з дати здійснення попередньої оплати за відповідно до пункту 2.3.1 цього договору.

З урахуванням умов договору строк поставки товару за договором поставки № 150125-1 від 21.01.2025, є таким що настав.

Відповідач поставки товару до суду не надав, доводи наведені позивачем в обґрунтування позову у цій частині не спростував.

Стаття 693 Цивільного кодексу України регулює питання "попередньої оплати" товару, з якої вбачається, що "попередньою оплатою" визначається встановлений договором обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем.

Відповідно до частин другої та третьої статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

При цьому, оскільки, законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Зазначені висновки суду узгоджуються із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №922/2131/19, від 27.11.2019 у справі №924/277/19, від 20.02.2019 у справі № 912/2275/17, від 30.07.2019 у справі № 904/4899/18.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 6.2 договору у випадку порушення постачальником зобов`язань за цим договором, покупець має право на власний розсуд:

на повернення сплачених покупцем коштів пропорційно до вартості недопоставленого у строк товару та/або поставленого товару з недоліками. При цьому, у постачальника не виникає обов`язку безоплатно постачати покупцю товар, за який ним повернуто кошти. (пункт 6.2.4. договору)

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРІНХАУС СОЛЮШИНС" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТА МАРКЕТ" із вимогою вих № 32-01-26-ГС від 20.01.2026 якою вимагало повернути йому кошти у розмірі 484 302,00 грн., які було сплачено 24.01.2025 року на виконання умов п. 2 Додатку 1 до договору, що підтверджується платіжною інструкцією №495 протягом 7 (семи) днів від дня пред`явлення цієї вимоги.

Таким чином, строк повернення попередньої оплати є таким, що настав.

Доказів повернення попередньої оплати відповідач не надав, доводи, наведені позивачем в обґрунтування позову, не спростував.

Відповідач доказів поставки товару, повернення попередньої оплати у розмірі 484 302,00 грн до суду не надав, доводи наведені позивачем в обґрунтування позову у цій частині не спростував.

За викладеного позовні вимоги, щодо стягнення з відповідача на користь позивача 484 302,00 грн попередньої оплати є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойка (пеня, штраф) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 6.4 договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання постачальником своїх обов`язків по цьому договору, в тому числі у випадку прострочення поставки товару належної якості та в кількості відповідно до умов договору, постачальник за першою вимогою покупця зобов`язується сплатити покупцю неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочки, від вартості товару, належна поставка якого прострочена, за кожен день прострочення залежної поставки товару та за десь період прострочення.

Позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня у сумі 143 433,00 грн., за загальний період з 24.06.2025 по 11.06.2026.

Відповідач контррозрахунку пені не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку не висловив, вимогу не заперечив.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги про стягнення пені у сумі 143 433,00 грн., за загальний період з 24.06.2025 по 11.06.2026 підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 24 662,76 грн. за період з лютого 2026 року по травень 2026 року та 5 373,76 грн. 3% річних за період з 28.01.2026 по 11.06.2026.

Відповідач контррозрахунку 3% та інфляційних втрат не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку не висловив, вимогу не заперечив.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 24 662,76 грн. за період з лютого 2026 року по травень 2026 року та 5 373,76 грн. 3% річних за період з 28.01.2026 по 11.06.2026.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача суму попередньої оплати за Договором поставки № 150125-1 від 21.01.2025 у розмірі 484 302,00 грн, сума пені 143 433,00 грн, сума інфляційних втрат 24 662,76 грн та сума 3 % річних 5 373,76 грн..

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3 328,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328,00 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Ціна позову становить 657 771, 52 грн, отже, сума судового збору за подання даного позову через систему "Електронний суд" складала 7 893,26 грн (657 771, 52 грн х 1,5% х 0,8).

Разом з тим, при зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 9 451,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4246 від 05.06.2026 на суму 9 451,00 грн.

Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Цією статтею унормовано підстави повернення судового збору, зокрема зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Таким чином, підлягає поверненню з державного бюджету сума 1 557,74 грн (9 451,00 грн - 7 893,26 грн), як надмірно сплачена позивачем при зверненні з позовом до суду.

Оскільки на час ухвалення рішення у справі клопотання особи, яка сплатила судовий збір не подано. господарський суд при ухваленні рішення не вирішує питання про повернення судового збору з Державного бюджету.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на відповідача у розмірі 7 893,26 грн.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 14.07.2026 відбулась державна реєстрація змін назви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТА МАРКЕТ" на Товариство з обмеженою відповідальністю "АТУР Б2" та зміна адреси з 49069, м. Дніпро, пр. Поля Олександра, буд. 107Г, оф. 222 на 10025, Житомирська обл., місто Житомир, вул. Корольова, будинок 132.

Відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до частини 2 статті 31 Господарського процесуального кодексу України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Враховуючи зміну найменування відповідача підлягають зміні назва відповідача з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТА МАРКЕТ" на Товариство з обмеженою відповідальністю "АТУР Б2".

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Змінити назву відповідача у справі з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТА МАРКЕТ" на Товариство з обмеженою відповідальністю "АТУР Б2".

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНХАУС СОЛЮШИНС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТУР Б2" про стягнення 657 771, 52 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТУР Б2" (10025, Житомирська область, місто Житомир, вул. Корольова, будинок 132, код ЄДРПОУ 43927404) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНХАУС СОЛЮШИНС" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 114; код ЄДРПОУ 45233584) 484 302,00 грн. суми попередньої оплати, 24 662,76 грн інфляційних втрат, 5 373,76 грн 3 % річних, 143 433,00 грн пені, 7 893,26 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.08.2026

Суддя Ю.А. Бажанова