Рішення № 138913026, 03.08.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 серпня 2026 року Справа № 903/488/26

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., за участі секретаря судового засідання Губиш І.О., розглянувши справу

за позовом: Заступника керівника Луцької окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Мар`янівської селищної ради

до відповідача: Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс"

про стягнення 554 365,61 грн.

Представники сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув;

від прокуратури: Присяжнюк Ірина Богданівна;

Встановив: Заступник керівника Луцької окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Мар`янівської селищної ради звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" 554 365,61 грн. заборгованості в тому числі:

- за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0720888600:00:001:0226 - 540 531,28 гривень (з них 421 055,15 гривень безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельною ділянкою, 94 142,61 гривень інфляційних втрат та 25 333,52 гривень - 3% річних);

- за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0720888600:00:001:0224 - 13 834,33 гривень (з них 10 776,47 гривень - безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельною ділянкою, 2 409,45 гривень інфляційних втрат та 648,41 гривень - 3% річних).

В обґрунтування позовних вимог прокурором зазначено, що відповідач з часу формування земельної ділянки, як об`єкта речового права, не виконав обов`язку щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на якій розміщене належне йому на праві приватної власності нерухоме майно, що призвело до виникнення заборгованості в частині безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровими номерами 0720888600:00:001:0224 площею 2,1 га та 0720888600:00:001:0226 площею 82,05 га без правовстановлюючих документів.

Ухвалою суду від 21.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.06.2026.

Ухвалою суду від 22.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.08.2026.

Представник позивача в судове засідання не прибув, хоча про день та час розгляду справи в суді повідомлявся належним чином.

У визначений судом день та час відповідач свого представника в засідання суду не направив, відзиву/пояснень на позовну заяву відповідач не надав, хоча про день та час розгляду справи в суді повідомлявся належним чином.

В судовому засіданні прокурор підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд задоволити позов в повному об`ємі.

Суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні рівні умови сторонам для представлення своєї правової позиції та надання доказів і вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.240 ГПК України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За приписами ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

За ч. ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України). Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз положень ст. 53 ГПК України, у взаємозв`язку зі змістом частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Нездійснення захисту» має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Саме до таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, від 23.10.2018 у справі №906/240/18.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

А відтак, звернення до суду з вказаною позовною заявою викликано необхідністю вжиття невідкладних заходів до захисту інтересів держави, оскільки не звернення селищною радою з таким позовом може призвести до неможливості в подальшому стягнення коштів до місцевого бюджету, враховуючи той факт, що відповідач користувався земельною ділянкою без будь-яких документів та не сплачував коштів за її користування.

Крім того, Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 зазначено, що сам факт не звернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захисти порушені державні інтереси, свідчить про те, що вказанийсуб`єкт неналежно виконує свої повноваження.

В даних спірних правовідносинах, власником земельних ділянок з кадастровими номерами 0720888600:00:001:0224 та 0720888600:00:001:0226 є Мар`янівська селищна рада, вона наділена правом вимоги плати за належну їй землю.

Згідно інформації Мар`янівської селищної ради останній відомо про набуття права власності ПП «Агро-Експрес-Сервіс» об`єктів нерухомого майна, що розташовані на земельних ділянках з кадастровими номерами 0720888600:00:001:0224 та 0720888600:00:001:0226, у зв`язку з чим вживались заходи, спрямовані на укладення договорів оренди з користувачем земельних ділянок.

Згідно листів Мар`янівської селищної ради від 08.10.2025 №1396/05-16/2-25, скерованої на запит окружної прокуратури, та копій листів селищної ради від 28.03.2023 №551/05-12/2-23, від 13.06.2025 №871/05-21/2-25, адресованих ПП «Агро-Експрес-Сервіс», власник землі звертався до землекористувача щодо необхідності укласти договір оренди земельної ділянки.

Однак, заходів щодо стягнення безпідставно збережених коштів за користування зазначеними вище земельними ділянками Мар`янівською селищною радою не вжито.

У листах, скерованих на запити Луцької окружної прокуратури, Мар`янівська селищна рада не спростувала твердження прокурора щодо виявлених порушень законодавства та не висловила заперечення проти подання прокуратурою відповідного позову в її інтересах.

Відповідно до ч. 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів.

Згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Частиною 1 ст. 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Статтею 14 Конституції України визначено, що Земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 4 даного Закону закріплено основні принципи місцевого самоврядування, серед яких зокрема поєднання місцевих і державних інтересів.

Отже, інтереси держави у даному випадку збігаються з інтересами жителів територіальної громади.

Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для захисту інтересів держави в особі Мар`янівської селищної ради органами прокуратури шляхом пред`явлення даного позову.

Відповідно до протоколу проведення електронного аукціону №UA-PS-2021-10-26-000031-2 від 05.11.2021 та акта про придбання майна на аукціоні від 12.11.2021 (розміщено у вільному доступі за посиланням https://prozorro.sale/auction/UA-PS-2021-10-26-000031-2/) ПП «Агро-Експрес-Сервіс» придбано основні засоби (нерухоме майно) боржника Дочірнього виробничо-комерційного підприємства «Горохів-Агротехцентр МТС» у вигляді будівель та споруд в кількості 13 найменувань, загальною площею 53349,00 кв. м, що знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький (Горохівський) р-н, смт.Мар`янівка, вул. Незалежності, 13, а саме:

- виробничий будинок - станцію домішок комковідділювача (літ. «Е») площею 107,30 кв. м (свідоцтво від 11.12.2021 №1036);

- виробничу споруду лотки вузла біологічної очистки, літера «Х» площею 2606,7 кв. м (свідоцтва від 11.12.2021 №1030);

- виробничий будинок - водонапірну башту (літ «Г») площею 4,90 кв.м, (свідоцтво від 11.12.2021 №1028);

- виробничий будинок - повітродувну насосну станцію, колектор дренажних вод (літ. «Д») площею 704,80 кв. м (свідоцтва від 11.12.2021 №1037);

- виробничий будинок станцію промводи на р. Липа (літ. «Є») площею 43,60 кв. м (свідоцтво від 11.12.2021 №1027).

З матеріалів справи слідує, що майно розміщене на земельних ділянках з кадастровими номерами:

1) 0720888600:00:001:0226 площею 82,05 га (виробничий будинок - станція домішок комковідділювача (літ. «Е») площею 107,30 кв.м; виробнича споруда лотки вузла біологічної очистки, літера «Х» площею 2606,7 кв. м; виробничий будинок - водонапірна башта (літ «Г») площею 4,90 кв. м; виробничий будинок - повітродувна насосна станція, колектор дренажних вод (літ. «Д») площею 704,80 кв. м);

2) 0720888600:00:001:0224 площею 2,10 га (виробничий будинок станція промводи на р. Липа (літ. «Є») площею 43,60 кв. м).

Згідно протоколу електронного аукціону та акту про придбання майна на аукціоні земельні ділянки з кадастровими номерами 0720888600:00:001:0226 та 0720888600:00:001:0224 з цільовим призначенням «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості для виробничої діяльності», на яких розміщене вищевказане нерухоме майно, перебувають у боржника на праві постійного користування, яке до покупця нерухомого майна не переходить та покупець буде самостійно вчиняти дії щодо оформлення права користування земельною ділянкою.

Судом встановлено, що згідно акту про придбання майна на аукціоні, складеного арбітражним керуючим Томашуком М.С. та ПП «Агро-Експрес-Сервіс» 12.11.2021, протоколу проведення електронного аукціону, складеного Товарною біржею «ФІДДА» 05.11.2021, приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області 11.12.2021 видано свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажі майна в провадженні у справі про банкрутство ДВКП «Горохів-Агротехцтентр МТС», згідно з якими на праві власності ПП «Агро-Експрес-Сервіс» належить нерухоме майно, яке раніше належало ДВКП «Горохів-Агротехцтентр МТС», а саме:

- виробничий будинок - станція домішок комковідділювача (літ. «Е») площею 107,30 кв. м (свідоцтво №1036);

- виробнича споруда лотки вузла біологічної очистки, літера «Х» площею 2606,7 кв. м (свідоцтво №1030);

- виробничий будинок - водонапірна башта (літ «Г») площею 4,90 кв. м (свідоцтво №1028);

- виробничий будинок - повітродувна насосна станція, колектор дренажних вод (літ. «Д») площею 704,80 кв. м (свідоцтво №1037);

- виробничий будинок станція промводи на р. Липа (літ. «Є») площею

43,60 кв. м (свідоцтво №1027).

11.12.2021 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі свідоцтв за ПП «Агро-Експрес-Сервіс» зареєстровано право власності на дане нерухоме майно:

- виробничий будинок - станція домішок комковідділювача (літ. «Е») площею 107,30 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 709118807208, номер запису про право власності 45600979);

- виробнича споруда лотки вузла біологічної очистки, літера «Х» площею 2606,7 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 708604007208, номер запису про право власності 45598806);

- виробничий будинок - водонапірна башта (літ «Г») площею 4,90 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 708459507208, номер запису про право власності 45598268);

- виробничий будинок - повітродувна насосна станція, колектор дренажних вод (літ. «Д») площею 704,80 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 709127707208, номер запису про право власності 45601069);

- виробничий будинок станція промводи на р. Липа (літ. «Є») площею 43,60 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 708409907208, номер запису про право власності 45598109).

Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 0720888600:00:001:0226 та 0720888600:00:001:0224 за ПП «Агро-Експрес-Сервіс» не зареєстровано.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що ПП «Агро-Експрес-Сервіс» є власником нерухомого майна, яке знаходиться на вище зазначених земельних ділянках, з 11.12.2021.

З матеріалів справи, слідує, що земельні ділянки з кадастровими номерами 0720888600:00:001:0226 та 0720888600:00:001:0224 використовувалися ДВКП «Горохів-Агротехцентр МТС» згідно державного акту на право постійного користування землею від 30.12.1998 серії І-ВЛ №001017, виданого на підставі рішення Цегівської сільської ради Горохівського району від 16.03.1998 №16.

Рішенням Мар`янівської селищної ради від 04.09.2024 №38/18/16 «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою дочірнього виробничо-комерційного підприємства «Горохів-Агротехцентр МТС» припинено право постійного користування землею вказаного підприємства, у зв`язку із визнанням його банкрутом (ухвала Господарського суду Вінницької області від 20.01.2022 №902/462/21), у тому числі і на земельну ділянку з кадастровим номером 0720888600:00:001:0224.

Згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно припинення права постійного користування ДВКП «Горохів-Агротехцентр МТС» земельною ділянкою з кадастровим номером 0720888600:00:001:0224 зареєстровано 21.01.2025.

З матеріалів справи слідує, що право комунальної власності Цегівської сільської ради, правонаступником, якої є Мар`янівська селищна рада, на земельну ділянку з кадастровим номером 0720888600:00:001:0224 площею 2,1 га зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.06.2018.

Право комунальної власності Мар`янівської селищної ради на земельну ділянку з кадастровим номером 0720888600:00:001:0226 площею 82,05 га зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.10.2021 на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної і комунальної власності» 1423-ІХ від 06.09.2012 в редакції від 28.04.2021, згідно з яким з дня набрання чинності п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України (27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Разом з тим, судом встановлено, що селищною радою не приймалося рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0720888600:00:001:0226 площею 82,05 га, оскільки на час реєстрації за селищною радою права комунальної власності на землю - 26.10.2021 та на час прийняття рішення селищної ради щодо припинення права постійного користування земельними ділянками ДВКП «Горохів-Агротехцентр МТС» - 04.09.2024 відомості про реєстрацію права постійного користування в Державному реєстрі речових прав були відсутні, а сама юридична особа ДВКП «Горохів-Агротехцентр МТС» - припинена.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що відповідач фактично користується земельними ділянками з кадастровими номерами 0720888600:00:001:0224 та 0720888600:00:001:0226 комунальної власності з моменту набуття права власності на нерухоме майно, що на них розташоване , а саме з 11.12.2021.

Згідно листів Мар`янівської селищної ради від 28.03.2023 №551/05-12/2-23, від 13.06.2025 №871/05-21/2-25 адресованих на ПП «Агро-Експрес-Сервіс», власник землі/позивач звертався до землекористувача щодо необхідності укласти договір оренди земельної ділянки. Однак, останні залишенні без належного реагування.

Враховуючи вище викладене, прокурор звернувся з позовом до відповідача та доводить, що відповідач з часу формування земельної ділянки, як об`єкта речового права, не виконав обов`язку щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на якій розміщене належне йому на праві приватної власності нерухоме майно, що призвело до виникнення заборгованості в частині безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровими номерами 0720888600:00:001:0224 площею 2,1 га та 0720888600:00:001:0226 площею 82,05 га без правовстановлюючих документів, у зв`язку з чим звернувся з даним позовом.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, хоча належним чином був повідомлений про час та дату судового засідання.

Надаючи правову оцінку даним спірним правовідносинам суд виходив із наступного.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи було безпідставне набуття або збереження майна результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком певної події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом статті 1212 Глави 83 Цивільного кодексу України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" для кондикційних зобов`язань характерним є приріст майна у набувача без достатніх правових підстав.

Зокрема частина друга вказаної норми регламентує, що при цьому вина набувача майна, потерпілого чи інших осіб не має значення, а визначальним є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Частиною першою статті 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (частина перша статті 96 Земельного кодексу України).

Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (стаття 92 цього кодексу).

Право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України). До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельних ділянок, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (Аналогічні правові висновки неодноразово наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17).

Для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 Цивільного кодексу України).

Тобто, при розгляді даної категорії справ не мають жодного значення причини, з яких відповідач не оформив право користування земельною ділянкою, у тому числі якщо це сталося в результаті поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Аналогічну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18 та у постанові від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19, від 21.03.2023 по справі №922/2095/21.

Отже фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. Вказаний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17.

Згідно з вимогами статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій-сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Згідно з пунктом 284.1 статті 284 Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю, що сплачується на відповідній території.

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Принцип платного використання землі також передбачено ст. 206 Земельного кодексу України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Таким чином, законодавець розмежовує поняття «земельний податок» та «орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності» залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 року в справі № 629/4628/16-ц дійшла висновку, що обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 року в справі № 320/5877/17 (пункт 71).

Висновок про те, що належним доказом розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути витяг, довідка або технічна документація з нормативної грошової оцінки, Велика Палата Верховного Суду зробила у постанові від 09.11.2021 року в справі № 905/1680/20.

Статтею 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною і міською радою.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Як встановлено судом, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право комунальної власності на земельну ділянку:

- з кадастровим номером 0720888600:00:001:0224 зареєстровано за Цегівською сільською радою 25.06.2018, а 21.01.2025 внесено зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в частині зміни власника з Цегівської сільської ради на Мар`янівську селищну раду.

- з кадастровим номером 0720888600:00:001:0226 право комунальної власності Мар`янівської селищної ради в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано 26.10.2021.

Отже, земельні ділянки з кадастровими номерами 0720888600:00:001:0224 та 0720888600:00:001:0226 перебувають у комунальній власності Мар`янівської селищної ради, а відтак у зв`язку з наведеним, зважаючи на вимоги ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України, зазначені земельні ділянки можуть використовуватись лише на умовах договорів оренди.

Крім цього, згідно ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Частиною 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Як встановлено вище рішенням Мар`янівської селищної ради від 26.08.2025 №55/17/2 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки» ПП «Агро-Експрес-Сервіс» надано дозвіл на виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 0720888600:00:001:0226 площею 82,05 га з цільовим призначенням «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти оброблення відходів, зокрема, із енергогенеруючим блоком» (11.02).

Однак, судом встановлено, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 0720888600:00:001:0226 площею 82,05 га та земельної ділянки з кадастровим номером 0720888600:00:001:0224 площею 2,1 га відповідачем не виготовлена

Отже, нормативна грошова оцінка земельних ділянок з кадастровими номерами 0720888600:00:001:0224 та 0720888600:00:001:0226 не проведена.

З матеріалів справи слідує, що на заяву про надання відомостей з Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 0720888600:00:001:0226 від 24.04.2026 № 9967110352026, оформлену через Електронні сервіси Держгеокадастру на сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру https://e.land.gov.ua/, отримано повідомлення від 27.04.2026 №РВ-0700128052026 про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру, у зв`язку з відсутністю технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (не розроблялася). Разом з тим, у повідомленні зазначено, що оцінка земельної ділянки не проведена та для визначення розміру земельного податку використовується значення НГО одного гектара ріллі по області.

Як слідує з додатку 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики від 23.05.2017 №262, нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Волинській області станом на 01.01.2018 становила 21 806,00 грн за 1 га.

Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2025 рік, що розміщений у вільному доступі на офіційному веб-сайті Держгеокадастру за посиланням https://www.kmu.gov.ua/news/derzhheokadastr-povidomliaie-pro-indeksatsiiu-normatyvnoi-hroshovoi-otsinky-zemel-za-2025-rik значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить: 2018 рік 1,0; 2019 рік 1,0; 2020 рік 1,0; 2021 рік 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення); 2022 рік 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,15 (для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь), 2023 рік 1,051 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь), 2024 рік 1, 12 (для всіх категорій земель та видів земельних угідь), 2025 рік - 1,08 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь).

Згідно довідника показників нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, розміщеного на офіційному сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру https://land.gov.ua/category/napriamy-diialnosti/rynok-ta-otsinka-zemel/ з приміткою «значення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарських угідь відповідно до загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення» нормативна грошова оцінка ріллі по Волинській області станом на 01.01.2020 становила 21806 грн за 1 га; 01.01.2021 - 21806 грн за 1 га; 01.01.2022 - 21806 грн за 1 га; 01.01.2023 21806 грн за 1 га; 01.01.2024 - 22918,106 грн за 1 га; 01.01.2025 - 25668,27872 грн за 1 га; 01.01.2026 - 27721,74 грн за 1 га.

Рішеннями Мар`янівської селищної ради від 09.12.2019 №56/8/6 «Про ставки та пільги зі сплати земельного податку та податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки»:

-від 09.07.2021 №15/4 «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку з 2022 року на території Мар`янівської селищної ради»,

-від 14.07.2022 №28/9 «Про встановлення ставок податку та пільг із сплати земельного податку на території Мар`янівської селищної ради з 01 січня 2023 року»,

-від 27.05.2025 №52/15 «Про встановлення ставок податку та пільг із сплати земельного податку на території Мар`янівської селищної ради з 01 січня 2026 року» у період 2021-2026 років ставка земельного податку за земельні ділянки за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, з цільовим призначення 11.02 для розміщення і експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості для юридичних осіб становить 5% нормативної грошової оцінки.

Отже, з урахуванням вище викладеного, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 82,05 га (0720888600:00:001:0226) становить:

2021 рік - 1 789 182,3 грн (82,05 га х 21 806 грн);

2022 рік - 1 789 182,3 грн (82,05 га х 21 806 грн);

2023 рік - 789 182,3 грн (82,05 га х 21 806 грн);

2024 рік - 1 880 430,59 грн (82,05 га х 21 806 грн х 1,051);

2025 рік - 2 106 082,26 грн (82,05 га х 21 806 грн х 1,051 х 1,12);

2026 рік - 2 274 568,85 грн (82,05 га х 21 806 грн х 1,051 х 1,12 х 1,08).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки 2,1 га (0720888600:00:001:0224) становить:

2021 рік - 45792,6 грн (2,1 га х 21 806 грн)

2022 рік - 45792,6 грн (2,1 га х 21 806 грн)

2023 рік - 45792,6 грн (2,1 га х 21 806 грн)

2024 рік - 48 128,02 грн (2,1 га х 21 806 грн х 1,051)

2025 рік - 53 903,38 грн 2,1 га х 21 806 грн х 1,051 х 1,12)

2026 рік - 58215,65 грн (2,1 га х 21 806 грн х 1,051 х 1,12 х 1,08).

Відповідно до підпунктів 288.5.1, 288.5.2. п. 288.5 ст. 288 ПК України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п. 284.1. ст. 284 ПК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

У постанові від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21 про визнання недійсними рішення, договору та зобов`язання повернути земельну ділянку у зв`язку з укладенням договору оренди землі комунальної власності за відсутності нормативної грошової оцінки земельної ділянки Велика Палата Верховного прийшла до наступних висновків: « 8.26. Отже, законодавцем допускається передання власником в оренду земельної ділянки у випадку неможливості проведення нормативної грошової оцінки за об`єктивних обставин та визначено можливість розрахунку річного платежу орендної плати за певними алгоритмом, передбаченим абзацом третім підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288ПК України. Зазначена норма є винятком із загального правила, який може застосовуватися у випадку неможливості визначення нормативної грошової оцінки певної земельної ділянки. Повноваження власника щодо вільного користування землею не можуть обмежуватися внаслідок неможливості проведення власником чи орендарем її нормативної грошової оцінки з об`єктивних причин».

Початком періоду для обрахунку безпідставно збережених коштів, які заявлені до стягнення за цим позовом, є день, наступний за днем набуття права власності ПП «Агро-Експрес-Сервіс» на об`єкти нерухомого майна - 12.12.2021.

Суму безпідставно збережених коштів розраховано до 30.04.2026 (дня проведення розрахунку).

Отже, сума коштів, яку відповідач безпідставно без достатньої правової підстави зберіг у себе за рахунок власника - Мар`янівської селищної ради даних земельних ділянок і які мав би заплатити за користування ними за період з 12.12.2021по 30.04.2026 становить в загальному розмірі 431 831,62 грн. за земельні ділянки з кадастровим номером 0720888600:00:001:0224, 0720888600:00:001:0226, підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована та підлягає до стягнення.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат суд, виходив із наступного.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Верховний Суд України у постанові від 12 квітня 2017 року по справі №3-1462гс16 підкреслив, що платежі встановлені ст.625 ЦК України є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов`язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер, які наприклад статті законів, які передбачають неустойку. Компенсація полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Також Верховний Суд України вказав, що ст. 617 ЦК України встановлені загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, а ст. 625 ЦК України є спеціальною та такою, що не передбачає жодних підстав для звільнення від відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання.

Отже, Верховний Суд України розв`язуючи спір застосовує принцип права щодо пріоритету спеціальної норми над загальною.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 9 листопада 2016 року у справі №3-1195гс16.

14 січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи №924/532/19 досліджував питання щодо особливостей нарахування інфляційних втрат і 3% річних, де визначив, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Частиною 2 статті 1214 ЦК України встановлено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (ст.536 цього Кодексу).

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, як інакше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Якщо без достатньої правової підстави набуваються або зберігаються гроші, на них нараховуються відсотки згідно зі ст.536 ЦК України з того часу, коли набувач дізнався або повинен був дізнатися про безпідставність набуття або збереження грошових коштів.

У постанові Верховного Суду України від 01 червня 2016 року в справі №910/22034/15 зроблений висновок, що ст.625 ЦК України поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за період з 01.02.2022 по 12.05.2026 суд встановив, що :

- за земельну ділянку з кадастровим номером 0720888600:00:001:0226 становить в загальній сумі 119 476,13 грн, з яких : 94 142,61 грн - інфляційні втрати та 25 333,52 грн - три проценти річних;

- за земельну ділянку з кадастровим номером 0720888600:00:001:0224 становить в загальній сумі 3057,86 грн, з яких: 2 409,45 грн - інфляційні втрати та 648,41 грн - три проценти річних, перевіривши методику та періоди їх нарахування, суд вважає, що останні підставні, відповідають фактичним обставинам справи, є арифметично вірними, а відтак підлягають до задоволення у визначених позивачем розмірах.

З огляду на вищевикладене, на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" (35112, Рівненська обл., Дубенський р-н., с. Ярославичі, вул. Шкільна, буд. 50, код ЄДРПОУ 30132761) на користь Мар`янівської селищної ради (вул. Незалежності, 26, селище Мар`янівка, Луцький р-н, Волинська обл., 45744, код ЄДРПОУ 04334933, р/р UA208999980314000544000003574, ГУК у Волинській області/смт Мар`янівка/24060300, код отримувача 38009371, код доходу 24060300) 554 365,61 грн. заборгованості в тому числі:

- за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0720888600:00:001:0226 - 540 531,28 гривень з них 421 055,15 гривень безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельною ділянкою, 94 142,61 гривень інфляційних втрат та 25 333,52 гривень - 3% річних;

- за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0720888600:00:001:0224 - 13 834,33 гривень з них 10 776,47 гривень - безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельною ділянкою, 2 409,45 гривень інфляційних втрат та 648,41 гривень - 3% річних.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" (35112, Рівненська обл., Дубенський р-н., с. Ярославичі, вул. Шкільна, буд. 50, код ЄДРПОУ 30132761) на користь Волинської обласної прокуратури (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 15, код ЄДРПОУ 02909915, р/рUA138201720343140001000004945) 6652,39 грн - витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено

11.08.2026

Суддя В. М. Дем`як