Рішення № 138912982, 03.08.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" серпня 2026 р. Cправа № 902/708/26

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Маслія І.В., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон Енергозбут" (вул. Г.Тикви, б. 10, м. Покров, Дніпропетровська область, 53300)

до: Гімназії с. Івча Літинської селищної ради Вінницької області (вул. Дружби, буд. 1-А, с. Івча, Вінницький район, Вінницька область, 22333)

про стягнення 10 014,92 грн

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон Енергозбут" до Гімназії с. Івча Літинської селищної ради Вінницької області про стягнення 10 014,92 грн основного боргу за договором про постачання електричної енергії споживачу №Е-31/01/26 від 31.12.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором постачання електричної енергії споживачу №Е-31/01/26 від 31.12.2025, в частині повної оплати використаної електричної енергії.

Ухвалою суду від 01.06.2026 відкрито провадження у справі №902/708/26 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема на подання заяв по суті спору.

Вказана ухвала направлена позивачу та відповідачу в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Згідно довідки про доставку електронних листів, що оформлена відповідальним працівником Господарського суду Вінницької області ухвалу суду від 01.06.2026 надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю "Регіон Енергозбут" та Гімназії с. Івча Літинської селищної ради Вінницької області та доставлено до їх електронних кабінетів.

Отже, сторони завчасно, з дотримання процесуальних строків, визначених ГПК України, про розгляд справи в суді повідомлені належним чином.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

Враховуючи положення ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

31.12.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіон Енергозбут" (Постачальник) та Гімназією с. Івча Літинської селищної ради Вінницької області (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №Е-31/01/26.

Відповідно п. 2.1 Договору Постачальник постачає електричну енергію (електрична енергія або Товар) Споживачу для забезпечення потреб об`єктів електроспоживання Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої електричної енергії, в порядку та на умовах, передбачених цим Договором та додатками до нього.

Найменування предмету закупівлі, відповідно до коду ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія (Електрична енергія) (п. 2.2 Договору).

Обов`язковою умовою для постачання Товару Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу (далі - ОСР) договору про падання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії (п. 2.3 Договору).

Згідно п. 3.1.1 Договору постачання Товару за Договором здійснюється з дати, зазначеної в заяві до договору про постачання електричної енергії споживачу (далі - Заява) за формою, яка є Додатком №4 до Договору, та здійснюється до 31.12.2026 року (включно). Заява надається Споживачем відповідно до вимог та порядку, встановлених ПРРЕЕ.

Обсяг закупівлі Товару (планові обсяги) за цим Договором визначено у Додатку № 1 до цього Договору.

Очікувані (планові) обсяги споживання Товару визначені в Додатку № 1 до цього Договору можуть бути зменшені, зокрема, залежно від реального фінансування видатків та потреб Споживача в порядку визначеному підпунктом 13.4.1 пункту 13.4. Договору (п. 3.2 Договору).

Обсяг фактичного споживання Товару Споживачем визначається на підставі даних комерційного обліку. Організація порядку здійснення комерційного обліку споживання Товару Споживачем здійснюється відповідно до вимог ПРРЕЕ, Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (Кодекс комерційного обліку) та Інших нормативно-правових актів (п. 3.4 Договору).

Постачання Товару за цим Договором здійснюється для забезпечення потреб об`єкта (об`єктів) електропостачання Споживача, які визначені в Додатку №1 до Договору (Об`єкт (Об`єкти) і приєднані до мережі відповідного оператора системи розподілу. Перелік точок обліку зазначаються у Додатком № 1 до цього Договору (п. 3.5 Договору).

Відповідно п. 5.1 загальна ціна цього Договору 57757,50 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20 % - 11551,50 грн, всього з ПДВ - 69309,00 грн.

Закупівля здійснюється в межах обсягів кошторисних призначень та відповідних асигнувань на 2026 бюджетний рік. Джерело фінансування - кошти місцевого бюджету України.

Порядок розрахунку (визначення) ціни за 1 кіловат-годину (далі - одиниця Товару), спосіб її формування погоджено та закріплено сторонами у Додатку № 2 до цього Договору.

Ціна за одиницю Товару включає тариф на послуги з передачі електричної енергії, що затверджується Регулятором та всі інші складові вартості за одиницю Товару, необхідні для виконання цього Договору, та не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, технічного обслуговування, комерційного обліку тощо, які оплачуються Споживачем самостійно.

Постачальник за цим Договором не має права вимагати від Споживачів будь-якої іншої плати, що не визначена цим Договором.

Ціна за одиницю Товару, спожитого в розрахунковому періоді, визначається та розраховується після завершення кожного розрахункового періоду відповідно до порядку, визначеного в Додатку № 2 до Договору та відображається у Акті приймання-передач І товару (електричної енергії), форма якого визначена у Додатку №3 до цього Договору (Акт), який складається після завершення кожного розрахункового періоду.

Сторони розуміють та погоджуються що, з огляду на порядок розрахунку ціни за одиницю Товару (формула), що погоджений в Додатку № 2 до Договору, грошове визначення ціни за одиницю Товару змінюється (як в сторону збільшення, так і зменшення) у кожному розрахунковому періоді залежно від зміни середньозваженої ціни на ринку "на добу наперед" та/або тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого рішенням Регулятора у відповідному розрахунковому періоді і не потребує внесення змін до Договору, укладення додаткових угод до Договору та/або попереднього повідомлення про зміну ціни.

Порядок розрахунку (визначення) ціни за одиницю Товару, встановлений у Додатку № 2 до цього Договору, є для Сторін належним, допустимим та прийнятним (п. 5.2 Договору).

За змістом п. 5.3 розрахунковим періодом за цим Договором, відповідно до н. 2.3.13 ПРРЕЕ є 1 (один) календарний місяць (з 1 до 30 (31) числа кожного місяця (28 чи 29 числа у лютому)).

Вартість спожитого Товару за розрахунковий період визначається, як добуток ціни за одиницю Товару, визначеної та розрахованої відповідно до Додатку № 2 до цього Договору, та обсягу спожитого протягом розрахункового періоду Товару (п. 5.4 Договору).

Згідно п. 5.4 Договору обсяг спожитого Товару протягом розрахункового періоду визначається в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Постачальника послуг комерційного обліку (Оператора комерційного обліку) Постачальник до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем постачання), складає, підписує і скріплює печаткою Акт та направляє його Споживачу.

Акт має містити розрахунок ціни за одиницю товару на розрахунковий період, здійснений на підставі та відповідно до порядку, визначеному у Додатку 2 із зазначенням використаних величин.

Протягом 5 робочих днів з дати отримання Акта за відповідний розрахунковий період (місяць) Споживач, зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу Акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання Акту.

У разі виникнення в Споживача обґрунтованих зауважень до наданого розрахунку ціни (недотримання формули, технічні помилки тощо) Споживач невідкладно, у строк, що не перевищує 5 робочих днів з дати отримання Акту, звертається до Постачальника з письмовою вимогою щодо усунення виявлених невідповідностей та призупиняє оплату електричної енергії, спожитої за відповідний місяць, на строк до усунення таких невідповідностей, без застосування штрафних санкцій до Споживача.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) і діє до 31.12.2026, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (п. 13.1 Договору).

Також до договору між сторонами підписано ряд додатків, зокрема: Додаток №1 "Очікувані обсяги споживання електричної енергії"; Додаток №2 "Комерційна пропозиція Постачальника"; Додаток №3 "Форма Акту приймання-передачі Товару"; Додаток №4 "Заява про постачання електричної енергії споживачу".

АТ "Вінницяобленерго" Вінницькі центральні електричні мережі", який є Оператором системи розподілу (ОСР) було присвоєно відповідачу ідентифікаційний код (ЕІС) точки комерційного обліку 62Z1615062165121 (Додаток №1 "Заява Приєднання до Договору про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу").

На виконання умов укладеного договору за період із 01.03.2026 по 31.03.2026 Постачальником поставлено Споживачеві електроенергію в об`ємі 2264 кВт на загальну суму 21949,46 грн.

Поставка електричної енергії підтверджується також листом АТ "Вінницяобленерго" №СО-54-342 від 28.04.2026.

Відповідачем частково здійснено розрахунок за отриману електричну енергію.

Неоплачений об`єм спожитої електричної енергії становить 1033кВт на суму 10014,92 грн.

24.04.2026 позивачем на адресу відповідача надіслано претензію (вих. № 258) із вимогою здійснення оплати спожитої електроенергії в повному обсязі. Зазначена претензія залишена без реагування.

Несплата решти вартості отриманої Споживачем електричної енергії слугувала підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон Енергозбут" із відповідним позовом до суду про стягнення 10014,92 грн боргу.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує наступне.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 514 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач як Постачальник виконав свої зобов`язання за Договором щодо передачі електричної енергії Споживачу за березень 2026, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі електричної енергії.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 10014,92 грн основного боргу за договором постачання електричної енергії споживачу №Е-31/01/26 від 31.12.2025 є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, не спростованою відповідачем та такою, що підлягає задоволенню судом.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, скористатись іншими процесуальними правами.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує з умов укладеного між сторонами Договору, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Поряд з цим відповідачем власного контррозрахунку заборгованості не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи задоволення позову повністю, витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2662,40 грн покладаються на відповідача. При обрахунку ставки судового збору відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" застосовано коефіцієнт пониження 0,8, оскільки позовну заяву подано в електронній формі в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Надмірно сплачений судовий збір в сумі 665,60 грн може бути повернений позивачу, на підставі відповідного клопотання.

Крім того, суд зазначає, що в позовній заяві позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Так позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3000,00 грн витрат на правничу допомогу, дані витрати підтверджуються Договором про надання правової допомоги (б/н від 10.05.2026) в якому визначено розмір вартості наданих послуг складає 3000,00 грн; Актом №1 від 26.05.2026 за змістом якого сторонами погоджено надання та отримання послуг з професійної правової допомоги в сумі 3000,00 грн; ордером серії АІ №2214371 від 26.05.2026 на ім`я адвоката Пугача С.В.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд зазначає, що у разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги не потрібен. Даний висновок викладений у постанові Верховного суду по справі №640/18402/19 від 28.12.2020 р.

Дослідивши докази, надані представником позивача в підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу судом встановлено, що заявлені витрати підтверджені належними та допустимими доказами.

Згідно із ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат понесених позивача на професійну правничу допомогу адвоката, а лише представником відповідача у судовому засіданні були висловлені усні заперечення зокрема зазначено, що в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем даних витрат.

Разом з тим, в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлено позицію, що розподілу підлягають витрати на професійну правничу допомогу незалежно від того чи їх фактично сплачено чи має бути сплачено, що слідує зі змісту п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

У п.3 ч. 4 ст. 129 ГПК України вказано, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на викладене, беручи до уваги факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи та враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному п. 6 ст. 126 ГПК України не доведено неспівмірність заявлених витрат, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача.

Керуючись ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Гімназії с. Івча Літинської селищної ради Вінницької області (вул. Дружби, буд. 1-А, с. Івча, Вінницький район, Вінницька область, 22333, код ЄДРПОУ - 26223660) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон Енергозбут" (вул. Г.Тикви, б. 10, м. Покров, Дніпропетровська область, 53300, код ЄДРПОУ - 31881351) 10014,92 грн - основного боргу за договором про постачання електричної енергії споживачу №Е-31/01/26 від 31.12.2025, 2662,40 грн - витрат на сплату судового збору та 3000,00 грн - витрат понесених на професійну правничу допомогу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Копію судового рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 10 серпня 2026 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи