Вирок № 138911882, 12.08.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя ОСОБА_1

Справа № 644/10182/26

Провадження № 1-кп/644/1118/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 р. м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

розглянувши матеріали справи за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120262211800000666 від 16.05.2026 щодо:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 раніше не судимої,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Епізод № 1

На підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX (зі змінами), в Україні з 05:30 24.02.2022 введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжено.

10.04.2026 ОСОБА_4 , перебуваючи за запрошенням власника за адресою: АДРЕСА_3 , тобто за місцем проживання потерпілого ОСОБА_5 під час розпиття спиртних напоїв, побачила належний йому мобільний телефон, а саме Росо X6 Pro 5G Black 8GB/256 GB. В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.

В подальшому, ОСОБА_4 знаходячись на кухні за адресою: АДРЕСА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_5 перебуває в інший кімнаті, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно викрала зі столу на кухні мобільний телефон ОСОБА_5 Росo X6 Pro 5G Black 8GB/256 GB SN: НОМЕР_1 , Imei 1 НОМЕР_2 , Imei 2 НОМЕР_3 , Model 2311DRK48G, вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи становить 8264 грн. Після цього, ОСОБА_4 з місця вчинення правопорушення зникла, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Епізод №2

Окрім цього, 10 квітня 2026 року у ОСОБА_4 під час перебування у м. Харкові за адресою: м. Харків, вул. Северина Потоцького буд. 34, виник умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 за допомогою несанкціонованого втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи, призначеної для дистанційного керування банківськими рахунками АТ КБ «Приватбанк» у режимі реального часу через «Приват24».

Так, ОСОБА_4 10 квітня 2026 року перебуваючи за вказаною адресою, діючи умисно, реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, переслідуючи корисливу мету, за допомогою раніше викраденого мобільного телефону марки Росo X6 Pro 5G Black 8GB/256 GB SN: НОМЕР_1 , Imei 1 НОМЕР_2 , Imei 2 НОМЕР_3 , Model 2311DRK48G із встановленою сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «ВФ України» НОМЕР_4 , що належить потерпілому ОСОБА_5 , порушуючи встановлений діючим законодавством України порядок функціонування банківської системи України, як складової частини кредитно-фінансової системи держави, будучи обізнаною з користуванням послугами автоматизованих банківських систем, самочинно, без дозволу власника, знаючи код доступу до онлайн-банкінгу потерпілого, здійснила несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи «Приват24», який згідно із Законом України "Про платіжні послуги" є електронним платіжним засобом та системою призначеною для дистанційного керування банківськими рахунками АТ КБ «Приватбанк» та відповідно до Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" є автоматизованою системою, що виразилось у верифікації її особи як ОСОБА_5 , та входу в особистий кабінет потерпілого «Приват24», в результаті чого отримала повний доступ та інформацію про поточний стан рахунків потерпілого ОСОБА_5 , що відкриті у АТ КБ "Приват24", а саме НОМЕР_5 та НОМЕР_6 , що відповідно до ст. 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" є банківською таємницею.

Епізод №3

Окрім цього, на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX (зі змінами), в Україні з 05:30 24.02.2022 введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжено.

Так, у період часу з 10.04.2026 по 11.04.2026 ОСОБА_4 , перебуваючи за адресами: м. Харків, вул. Северина Потоцького, буд. 34 та пр-т. Аерокосмічний, буд. 169А, діючи умисно, повторно, в період воєнного стану в Україні, з корисливих мотивів, маючи вільний доступ до онлайн-банкінгу АТ КБ «Приватбанк» «Приват24», призначений для дистанційного керування банківськими рахунками, відкритий на ім`я ОСОБА_5 , з метою незаконного збагачення за рахунок інших осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно викрала з належних потерпілому карткових рахунків АТ КБ «Приватбанк» грошові кошти шляхом їх переказів, а саме:

1) з карткового рахунку НОМЕР_5 , який належить потерпілому ОСОБА_5 :

- переказ грошових коштів 10.04.2026 о 18:37 у сумі 865 грн. на банківську картку № НОМЕР_7 ;

- переказ грошових коштів 10.04.2026 о 19:06 у сумі 20100 грн. на банківську картку № НОМЕР_8 ;

- переказ грошових коштів 10.04.2026 у сумі 30149 грн. на банківську картку № НОМЕР_8 ;

- переказ грошових коштів 10.04.2026 о 20:44 у сумі 20100 грн. на банківську картку № НОМЕР_9 ;

- переказ грошових коштів 11.04.2026 о 00:52 у сумі 52889 грн.;

- переказ грошових коштів 11.04.2026 о 08:26 у сумі 5025 грн. на банківську картку № НОМЕР_10 ;

- переказ грошових коштів 11.04.2026 банківську картку № НОМЕР_10 о 08:27 у сумі 5025 грн.;

- переказ грошових коштів 11.04.2026 о 17:12 у сумі 1708 грн. на банківську картку № НОМЕР_10 ;

2) з карткового рахунку НОМЕР_6 , який належить потерпілому ОСОБА_5 переказ грошових коштів 11.04.2026 о 08:26 у сумі 5025 грн., на банківську картку № НОМЕР_10 .

У вказаний спосіб ОСОБА_4 таємно викрала грошові кошти потерпілого ОСОБА_5 , чим завдала останньому матеріальної шкоди на загальну суму 140886 грн, розпорядившись вказаними коштами на власний розсуд.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України, визнала повністю, визнавши обставини, які викладені в обвинувальному акті. Додатково вказала, що вона розкаюється у вчиненому. Вона працює неофіційно на будівництві, буде відшкодовувати шкоду потерпілому поступово.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні просив суворо не карати обвинувачену. Вказав, що обвинувачена віддала йому свій велосипед та телефон в рахунок часткового відшкодування шкоди.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_4 у повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованих їй органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорювали фактичні обставини провадження, в той час як судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності її позиції, роз`яснивши обвинуваченій та потерпілому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним продовження дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, врахувавши визнання обвинуваченою всіх обставин, які викладені у обвинувальному акті, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 та ч. 1 ст. 361КК України, а саме:

- епізоди № 1 та № 3 за ч. 4 ст. 185 України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану;

- епізод №2 за ч. 1 ст. 361 КК України як несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_4 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться за ч. 4 ст. 185 КК України до тяжких злочинів, а за ч. 1 ст. 361 КК України до кримінального проступку. Також суд враховує особу обвинуваченої, яка має постійне місце проживання, раніше не судима, не перебуває на обліку у лікарів нарколога чи психіатра, вину визнала.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання згідно зі ст. 67 КК України, суд не вбачає.

На підставі викладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, їх наслідки, особу обвинуваченої, яка офіційного доходу немає та не працює, відсутність обставин, що обтяжують покарання та наявність обставини, що пом`якшує покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 наступні покарання:

- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 361 КК України у виді обмеження волі.

Остаточне покарання обвинуваченій за вищевказаними правопорушеннями має бути визначено за правилами ч. 1 ст. 70 КК України, оскільки має місце сукупність кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим із остаточним призначенням покарання у виді позбавлення волі.

З урахуванням вищевикладених обставин по справі, відсутності у обвинуваченої судимостей, наявності щирого каяття, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливо без реального тримання її в кримінально-виконавчій установі, шляхом звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, а також суд вважає за необхідне покласти на обвинувачену обов`язки у відповідності з п. 1, 2 ч. 1, п. 3 ч. 3 ст. 76 КК України.

При цьому покладення на обвинувачену обов`язку згідно з п. 3 ч. 3 ст. 76 КК України зумовлено тим, що працевлаштування безробітної особи, зменшує ризик повторного вчинення нею кримінального правопорушення. Регулярна праця сприяє підвищенню матеріального рівня життя особи, сприяє впорядкованості життя, змушує особу витрачати життєві сили на суспільно корисну діяльність, зменшує час і можливість для вчинення протиправних дій. Крім того, регулярна праця обвинуваченої дозволить їй отримувати дохід та відшкодовувати шкоду на користь потерпілого.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченої, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченої та буде достатнім для досягнення відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Суд не вважає за необхідне продовжувати стосовно обвинуваченої запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, оскільки вона належним чином виконувала свої процесуальні обов`язки під час розгляду справи в суді.

Відповідно до ст. 124 КПК України всі судові витрати покладаються на обвинувачену та підлягають стягненню з неї. Речові докази відсутні, цивільний позов у справі не заявлено.

На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України суд вважає за необхідне скасувати арешт майна, який був накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Харкова від 03.07.2026 у справі на певне майно в рамках цього кримінального провадження.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 368-370, ст. 373, ст. 374КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч. 1 ст. 361 КК України, і призначити їй наступні покарання:

- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років;

- за ч. 1 ст. 361 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї обов`язки.

На підставі ч. 1, 3 ст. 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітну та працевлаштуватися, якщо їй буде запропоновано посаду (роботу).

Не продовжувати строк дії запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання щодо ОСОБА_4 .

Скасувати арешт майна, який був накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Харкова від 03.07.2026 у справі № 644/8374/26 на майно, що було вилучено ході проведення огляду предмету 26.06.2026, а саме на мобільний телефон Росо Х6 Pro 5G Black 8 GB RAM 256 GB ROM SN: НОМЕР_1 Imeil: НОМЕР_2 Imei2: НОМЕР_3 Model 2311DRK48G із встановленою карткою оператора ПраТ «Водафон» НОМЕР_4 .

Речові докази:

- мобільний телефон марки Росo X6 Pro 5G Black 8GB/256 GB SN: НОМЕР_1 , Imei 1 НОМЕР_2 , Imei 2 НОМЕР_3 , Model 2311DRK48G, залишити у володінні ОСОБА_5 ;

- оптичні диски CD-R з інформацією про рух грошових коштів по картковим рахункам ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи від 15.06.2026 № СЕ-19/121-26/16446-ТВ вартістю 2888 гривень 16 копійок (реквізити для сплати витрат на проведення експертиз: стягувач Держава, код доходів 24060300, отримувач платежу ГУК Харків обл/МТГ Харків/24060300, рахунок UA0048999980313050115000020649, код отримувача 37874947, МФО 899998, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Харкова.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя ОСОБА_1