Ухвала суду № 138911607, 06.08.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/9723/26

н/п 1-кс/953/4404/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2026 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями СУ ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025220000001330 від 08.11.2025 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки м.Купянськ Харківській області, розлученої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимої,

яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,

за участю:

прокурора - ОСОБА_4 ,

підозрюваної - ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

06.08.2026 до суду надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями СУ ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025220000001330 від 08.11.2025 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що відділом розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.11.2025 за номером 12025220000001330, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 06 січня по 07 лютого 2026 року ОСОБА_5 здійснила незаконне придбання, зберігання, пересилання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, (7 епізодів) наркозалежним особам на території Харківської, Полтавської, Донецької, Дніпропетровської областей шляхом відправлення посилок за допомогою служби доставки ТОВ «Нова пошта».

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення шляхом вчинення кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, а також інших злочинів проти здоров`я населення, у січні 2026 року, знаходячись у м. Харкові, розробила план незаконного збуту особливо небезпечних психотропних речовин на території декількох областей України.

Згідно з розробленим злочинним планом ОСОБА_5 необхідно було організувати придбання особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, забезпечувати фасування на «дози» та здійснювати їх подальший збут наркозалежним особам на території Харківської, Полтавської, Донецької, Дніпропетровської областей шляхом відправлення посилок за допомогою служби доставки ТОВ «Нова пошта».

У січні 2026 року, більш точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлені, однак не пізніше 06.01.2026, ОСОБА_5 , незаконно придбала у невстановленому місці, у невстановленої особи особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, яку розфасувала на «дози» та з вказаного моменту почала незаконно зберігати з метою збуту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

06.01.2026 близько 11:56 ОСОБА_5 , діючи відповідно до злочинного плану прибула до відділення №1 ТОВ «Нова пошта», яке розташоване за адресою: Харківська область, смт. Шевченково, Харківський шлях, 32, звідки за номером електронної декларації 59001546604034 використовуючи номер телефону НОМЕР_1 здійснила відправлення посилки до м.Полтава, у відділення № 10 ТОВ «Нова Пошта», на ім`я ОСОБА_7 , телефон отримувача: НОМЕР_2 , до якої помістила «закладку» із особливо небезпечної психотропної речовиною - PVP, у вигляді паперового згортку, яка схована до картонного коробку чоловічого набору для гоління «Gillette Fusion 5».

06.01.2026 співробітниками 1 відділу 5 управління ДВКР СБ України проведено негласну слідчу (розшукову) дію у вигляді огляду та виїмки кореспонденції, в ході якої проведено огляд зазначеного поштового відправлення, в якому заходиться картонний коробок з чоловічим набором для гоління «Gillette Fusion 5», в середині якої виявлено паперовим згортком з кристалічною речовиною білого кольору вагою 4 грама, із загальної маси відібрано зразок речовини, в складі якої згідно з висновком експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» № СЕ-19/121-26/6122-НЗПРАП від 10.03.2026 речовина, масою 0,0270 г містить PVP, який віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. Маса PVP в складі наданої речовини становить 0,0218 г.

Крім того, ОСОБА_5 повторно, діючи умисно, маючи умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання, пересилання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, переслідуючи корисливу мету особистого збагачення, вчинила злочин за наступних обставин.

У січні 2026 року, більш точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлені, однак не пізніше 06.01.2026, ОСОБА_5 , незаконно придбала у невстановленому місці, у невстановленої особи особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, яку розфасувала на «дози» та з вказаного моменту почали незаконно зберігати з метою збуту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

20.01.2026 близько 10:25 ОСОБА_5 , діючи відповідно до злочинного плану прибула до відділення №116 ТОВ «Нова пошта», яке розташоване за адресою: м.Харків, вул. Академіка Павлова, 120, звідки за номером електронної декларації 59001557654439 використовуючи номер телефону НОМЕР_1 здійснила відправлення посилки до м. Слов`янськ, Донецької області, у відділення № 2 ТОВ «Нова Пошта», на ім`я ОСОБА_8 , телефон отримувача: НОМЕР_3 , до якої помістила «закладку» із особливо небезпечної психотропної речовиною - PVP, у вигляді паперового згортку, поміщеного до зіп-пакета, який схований в пластикову банку «Man wash Hair, Body & Face».

20.01.2026 співробітниками 1 відділу 5 управління ДВКР СБ України проведено негласну слідчу (розшукову) дію у вигляді огляду та виїмки кореспонденції, в ході якої проведено огляд зазначеного поштового відправлення, в якому знаходиться пластикова банка «Man wash Hair, Body & Face», в середині якої виявлено зіп-пакет з паперовим згортком з кристалічною речовиною білого кольору вагою 2,5 грама, із загальної маси відібрано зразок речовини, в складі якої згідно з висновком експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» № СЕ-19/121-26/6117-НЗПРАП від 09.03.2026 речовина, масою 0,0928 г містить PVP, який віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. Маса PVP в складі наданої речовини становить 0,0706 г.

Крім того, ОСОБА_5 повторно, діючи умисно, маючи умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання, пересилання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, переслідуючи корисливу мету особистого збагачення, вчинила злочин за наступних обставин.

У січні 2026 року, більш точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлені, однак не пізніше 24.01.2026, ОСОБА_5 , незаконно придбала у невстановленому місці, у невстановленої особи особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, яку розфасувала на «дози» та з вказаного моменту почали незаконно зберігати з метою збуту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

24.01.2026 близько 17:31 ОСОБА_5 , діючи відповідно до злочинного плану прибула до відділення № 67 ТОВ «Нова пошта», яке розташоване за адресою: м.Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, 30, прим. 40, звідки за номером електронної декларації 59001561481200 використовуючи номер телефону НОМЕР_1 здійснила відправлення посилки до м. Слов`янськ, Донецької області, у відділення № 2 ТОВ «Нова Пошта», на ім`я ОСОБА_8 , телефон отримувача: НОМЕР_3 , до якої помістила «закладку» із особливо небезпечної психотропної речовиною - PVP, у вигляді паперового згортку, запакованого до коробки з надписом «Чай чорний байховий листовий країна походження сировини КЕНІЯ».

24.01.2026 співробітниками 1 відділу 5 управління ДВКР СБ України проведено негласну слідчу (розшукову) дію у вигляді огляду та виїмки кореспонденції, в ході якої проведено огляд зазначеного поштового відправлення, в якому знаходиться коробка з надписом «Чай чорний байховий листовий країна походження сировини КЕНІЯ», знаходився паперовий згорток з кристалічною речовиною білого кольору вагою 3,5 грама, із загальної маси відібрано зразок речовини, в складі якої згідно з висновком експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» № СЕ-19/121-26/6116-НЗПРАП від 13.03.2026 речовина, масою 0,0340 г містить PVP, який віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. Маса PVP в складі наданої речовини становить 0,0283 г.

Крім того, ОСОБА_5 повторно, діючи умисно, маючи умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання, пересилання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, переслідуючи корисливу мету особистого збагачення, вчинила злочин за наступних обставин.

У лютому 2026 року, більш точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлені, однак не пізніше 01.02.2026, ОСОБА_5 , незаконно придбала у невстановленому місці, у невстановленої особи особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, яку розфасувала на «дози» та з вказаного моменту почали незаконно зберігати з метою збуту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

01.02.2026 близько 14:38 ОСОБА_5 , діючи відповідно до злочинного плану прибула до відділення №116 ТОВ «Нова пошта», яке розташоване за адресою: м.Харків, вул. Академіка Павлова, 120, звідки за номером електронної декларації 59001567275845 використовуючи номер телефону НОМЕР_1 здійснила відправлення посилки до м. Нікополь, Дніпропетровської області, у відділення № 1 ТОВ «Нова Пошта», на ім`я ОСОБА_9 , телефон отримувача: НОМЕР_4 , до якої помістила «закладку» із особливо небезпечної психотропної речовиною - PVP, у вигляді зіп-пакету, запакованого до коробки з надписом «AXE Epic FRESH».

02.02.2026 співробітниками 1 відділу 5 управління ДВКР СБ України проведено негласну слідчу (розшукову) дію у вигляді огляду та виїмки кореспонденції, в ході якої проведено огляд зазначеного поштового відправлення, в якому знаходиться коробка з надписом «AXE Epic FRESH», з зіп-пакетом з кристалічною речовиною білого кольору вагою 3,5 грама, із загальної маси відібрано зразок речовини, в складі якої згідно з висновком експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» № СЕ-19/121-26/6118-НЗПРАП від 31.03.2026 речовина, масою 0,0958 г містить PVP, який віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. Маса PVP в складі наданої речовини становить 0,0816 г.

Крім того, ОСОБА_5 повторно, діючи умисно, маючи умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання, пересилання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, переслідуючи корисливу мету особистого збагачення, вчинила злочин за наступних обставин.

У лютому 2026 року, більш точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлені, однак не пізніше 06.02.2026, ОСОБА_5 , незаконно придбала у невстановленому місці, у невстановленої особи особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, яку розфасувала на «дози» та з вказаного моменту почали незаконно зберігати з метою збуту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

06.02.2026 близько 10:59 ОСОБА_5 , діючи відповідно до злочинного плану прибула до відділення №116 ТОВ «Нова пошта», яке розташоване за адресою: м.Харків, вул. Академіка Павлова, 120, звідки за номером електронної декларації 59001571022663 використовуючи номер телефону НОМЕР_1 здійснила відправлення посилки до м. Ізюм, Харківської області, у відділення № 2 ТОВ «Нова Пошта», на ім`я ОСОБА_8 , телефон отримувача: НОМЕР_3 , до якої помістила «закладку» із особливо небезпечної психотропної речовиною - PVP, у вигляді зіп-пакету, поміщеного до флакону з надписом «AXE dark temptation all day fresh».

06.02.2026 співробітниками 1 відділу 5 управління ДВКР СБ України проведено негласну слідчу (розшукову) дію у вигляді огляду та виїмки кореспонденції, в ході якої проведено огляд зазначеного поштового відправлення, в якому знаходиться подарунковий пакет з флаконом з надписом «AXE dark temptation all day fresh», в середині якого знаходився зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору вагою 1,5 грама, із загальної маси відібрано зразок речовини, в складі якої згідно з висновком експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» № СЕ-19/121-26/6119-НЗПРАП від 12.03.2026 речовина, масою 0,0190 г містить PVP, який віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. Маса PVP в складі наданої речовини становить 0,0138 г.

Крім того, ОСОБА_5 повторно, діючи умисно, маючи умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання, пересилання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, переслідуючи корисливу мету особистого збагачення, вчинила злочин за наступних обставин.

У лютому 2026 року, більш точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлені, однак не пізніше 06.02.2026, ОСОБА_5 , незаконно придбала у невстановленому місці, у невстановленої особи особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, яку розфасувала на «дози» та з вказаного моменту почали незаконно зберігати з метою збуту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

06.02.2026 близько 12:59 ОСОБА_5 , діючи відповідно до злочинного плану прибула до відділення №116 ТОВ «Нова пошта», яке розташоване за адресою: м.Харків, вул. Академіка Павлова, 120, звідки за номером електронної декларації 59001571143735 використовуючи номер телефону НОМЕР_1 здійснила відправлення посилки до смт. Васильків, Дніпропетровської області, у відділення № 2 ТОВ «Нова Пошта», на ім`я ОСОБА_10 , телефон отримувача: НОМЕР_5 , до якої помістила «закладку» із особливо небезпечної психотропної речовиною - PVP, у вигляді зіп-пакету, поміщеного до флакону з надписом «Clear Men».

06.02.2026 співробітниками 1 відділу 5 управління ДВКР СБ України проведено негласну слідчу (розшукову) дію у вигляді огляду та виїмки кореспонденції, в ході якої проведено огляд зазначеного поштового відправлення, в якому знаходиться подарунковий набір екватор «Clear Men Екватор», з флаконом з надписом «Clear Men», в середині якого знаходився зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору вагою 6 грама, із загальної маси відібрано зразок речовини, в складі якої згідно з висновком експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» № СЕ-19/121-26/6120-НЗПРАП від 09.03.2026 речовина, масою 0,0253 г містить PVP, який віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. Маса PVP в складі наданої речовини становить 0,0131 г.

Крім того, ОСОБА_5 повторно, діючи умисно, маючи умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання, пересилання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, переслідуючи корисливу мету особистого збагачення, вчинила злочин за наступних обставин.

У лютому 2026 року, більш точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлені, однак не пізніше 07.02.2026, ОСОБА_5 , незаконно придбала у невстановленому місці, у невстановленої особи особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, яку розфасувала на «дози» та з вказаного моменту почали незаконно зберігати з метою збуту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

07.02.2026 близько 15:00 ОСОБА_5 , діючи відповідно до злочинного плану прибула до відділення №116 ТОВ «Нова пошта», яке розташоване за адресою: м.Харків, вул. Академіка Павлова, 120, звідки за номером електронної декларації 59001572058554 використовуючи номер телефону НОМЕР_1 здійснила відправлення посилки до м. Богодухів, Харківської області, у відділення № 2 ТОВ «Нова Пошта», на ім`я ОСОБА_11 , телефон отримувача: НОМЕР_6 , до якої помістила «закладку» із особливо небезпечної психотропної речовиною - PVP, у вигляді зіп-пакету, поміщеного до флакону з надписом «Deep Sea».

07.02.2026 співробітниками 1 відділу 5 управління ДВКР СБ України проведено негласну слідчу (розшукову) дію у вигляді огляду та виїмки кореспонденції, в ході якої проведено огляд зазначеного поштового відправлення, в якому знаходиться подарунковий набір «Old Spice», з флаконом з надписом «Deep Sea», в середині якого знаходився зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору вагою 1,5 грама, із загальної маси відібрано зразок речовини, в складі якої згідно з висновком експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» № СЕ-19/121-26/6121-НЗПРАП від 20.03.2026 речовина, масою 0,0783 г містить PVP, який віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. Маса PVP в складі наданої речовини становить 0,0602 г.

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України - незаконне придбання, зберігання, пересилання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних психотропних речовин, незаконне придбання, зберігання, пересилання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних психотропних речовин, вчинене повторно.

06.08.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Причетність ОСОБА_5 до скоєння інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, якими обґрунтовується пред`явлена підозра, а саме: протоколами проведення негласних слідчих розшукових дій - огляд і виїмка кореспонденції відносно ОСОБА_5 , в ході яких зафіксовано відправлення останньою посилок наркозалежним особам на території Харківської, Полтавської, Донецької, Дніпропетровської областей (7 епізодів), за допомогою служби доставки ТОВ «Нова пошта», в яких приховувалась особливо небезпечна психотропна речовина в побутових речах, з якої було здійснено відбори; висновками експертиз матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», відповідно до яких відібрана в ході проведення НСРД огляд і виїмка кореспонденції речовина являється особливо небезпечною психотропною речовиною - PVP; протоколом зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- кінозйомок, відеозапису, чи засобів - кінозйомки, відеозапису з ТОВ «Нова Пошта»; протоколами переглядів відеозаписів від 15.07.2026 з камер спостереження ТОВ «Нова Пошта»; протоколом за результатами проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_5 від 05.02.2026; протоколом за результатами проведення НСРД - ауді-, відеоконтроль особи стосовно ОСОБА_5 від 29.04.2026; іншими матеріалами в їх сукупності.

На даний час у органу досудового розслідування наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які вказують на те, що підозрювана може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий вказує, що зазначені ризики підтверджуються тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та у випадку визнання останньої винною, передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, тобто термін покарання, а також відсутність у неї міцних соціальних зв`язків може спровокувати останню переховуватись від органів досудового розслідування та суду. При обранні ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, остання буде мати можливість впливати на свідків, експертів з метою спонукання давати неправдиві, необхідні їй показання. Підозрюваній ОСОБА_5 інкримінується вчинення 7 тяжких кримінальних правопорушень, що свідчить про систематичність її злочинної діяльності та можливість подальшого вчинення аналогічних злочинів.

На підставі викладеного, з метою запобігання ОСОБА_5 спробам вчинення дій, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, орган досудового розслідування приходить до висновку про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_5 на строк 60 днів.

Прокурор у судовому засіданні підтримав зазначене клопотання в повному обсязі, просив його задовольнити.

Підозрювана ОСОБА_5 в судовому засіданні свою причетність до інкримінованого злочину визнала частково. Щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечувала, зазначила, що не має наміру переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Захисник підозрюваної ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення клопотання, при застосуванні запобіжного заходу просила врахувати особу підозрюваної, яка має міцні соціальні зв`язки, є раніше не судимою особою, приймає участь у волонтерській діяльності, просила обрати більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою у виді домашнього арешту або визначити мінімальний розмір застави.

Вислухавши думки учасників процесу, перевіривши матеріали клопотання, керуючись принципом правової визначеності, відповідно до положень ст. 183, 331 КПК України, суд доходить наступного висновку.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Відділом розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.11.2025 за номером 12025220000001330, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст. 307 КК України.

06.08.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Щодо наявності обґрунтованої підозри.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК України).

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.

Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що 06.08.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації її дій, виходячи з наданих стороною обвинувачення документів, які перелічені вище у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

У світлі обставин цього кримінального провадження досліджених матеріалів достатньо для того, щоб у рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність «обґрунтованої підозри».

Слідчий суддя наголошує, що при вирішенні питання щодо існування обґрунтованої підозри у розрізі наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження чи продовження строку його дії, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Висновок про обґрунтованість підозри не констатує винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй злочину та відповідно не порушує принципу «презумпції невинуватості».

Щодо наявності ризиків.

Частиною 5 ст. 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Прецедентне право Європейської конвенції з прав людини сформулювало підстави, за наявності яких допускається безперервне тримання особи під вартою.

До цих підстав віднесені: наявність ризику, що підозрюваний не з`явиться до суду; вчинить дії, які перешкоджають правосуддю; скоїть інше кримінальне правопорушення; стане причиною громадських заворушень (Tiron v. Romania, § 37; Smirnova v. Russia, § 59; Piruzyan v. Armenia, § 94).

Ризик переховування обвинуваченого від суду, крім суворості покарання, має оцінюватись також з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити цей ризик, або продемонструвати, що він наскільки незначний, що не виправдовує попереднє ув`язнення особи. (Panchenko v. Russia, § 106).

Вказаний ризик підлягає врахуванню у світлі таких чинників, як характер людини, його моральні принципи, місце мешкання, робота, сімейні зв`язки та будь-які інші зв`язки з країною, у якій ведеться її переслідування. (Becciev v. Moldova, § 58).

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Clooth v. Belgium» серйозність звинувачень може примусити судові органи помістити обвинуваченого під варту з метою попередження спроб подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб цей ризик був очевидним, а захід таким, що відповідає обставинам справи, зокрема, минулому та особі обвинуваченого.

Вказані підстави враховані у національному законодавстві.

Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Надаючи оцінку можливості ОСОБА_5 переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрювана з метою уникнення покарання за вчинення інкримінованого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, може вдатися до відповідних дій. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведений можливий ризик того, що підозрювана ОСОБА_5 за необхідності зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Водночас, окрім врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_5 не залишається поза увагою слідчого судді те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Також вимоги ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та роз`яснення, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.

Наведені вище обставини у сукупності дають підстави стверджувати, що підозрювана у разі не обрання їй запобіжного заходу, який належним чином не забезпечить виконання покладених на неї обов`язків, зможе за необхідності переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Співставлення негативних для підозрюваної наслідків переховування у виді її покарання у невизначеному майбутньому, тобто після її можливого затримання, із засудженням до покарання у разі доведення прокурором її винуватості у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, експертів слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом.

Наведені обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження.

Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчим суддею взято до уваги те, що ОСОБА_5 офіційно не працевлаштована, законного джерела доходу немає, а тому повністю виключити вказаний ризик неможливо.

Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме, вагомість наявних даних про причетність до вчинення підозрюваною злочину, тяжкість покарання яке може бути застосовано, відомостей про особу підозрюваної, яка має постійне місце проживання та реєстрації, в силу ст. 89 КК України раніше не судима, однак такі відомості не спростовують та не мінімізують наявних ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, запобігти яким в данному випадку може лише застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, однак, враховуючи існування доведених прокурором ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про її причетність до вчинення тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує їй в разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, в межах строку досудового розслідування.

Суд враховує відомості про особу підозрюваної, проте, вказані обставини не спростовують висновку суду про неможливість запобігти зазначеним вище ризикам у разі застосування менш суворого запобіжного заходу.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пункт 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

Дослідивши матеріали клопотання щодо розміру застави, слідчий суддя з урахуванням майнового та соціального стану підозрюваної, яка підозрюється у вчиненні умисного кримінального правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, доведених ризиків, доходить висновку, що застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

На переконання слідчого судді, підозрюваній ОСОБА_5 слід визначити заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 199 680 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень 00 коп. Ця сума є значною та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити виконання належної процесуальної поведінки з боку підозрюваної.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрювану такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утриматись від спілкування зі свідками у цьому провадженні; здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями СУ ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025220000001330 від 08.11.2025 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на строк 60 (шістдесят) днів в межах строку досудового розслідування, тобто до 04 жовтня 2026 року.

Строк тримання під вартою обчислювати з 06 серпня 2026 року до 04 жовтня 2026 року.

Встановити строк дії даної ухвали до 04 жовтня 2026 року.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 199 680 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень 00 коп, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:

ТУ ДСА України у Харківській області (Отримувач коштів (одержувач): ТУ ДСА України у Харківській області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; Банк отримувача (одержувача): ДКСУ м. Київ; Код банку отримувача (МФО одержувача): 820172; Рахунок отримувача (Р/р): UA208201720355299002000006674; призначення платежу - застава по справі №, за підозрюваного ПІБ) до сплину терміну тримання під вартою.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваної ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утриматись від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк 2 місяці.

Роз`яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Київський районний суд м.Харкова.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов`язаний виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_5 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження та керівнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для виконання.

Зобов`язати старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями СУ ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_3 негайно повідомити близького родича підозрюваної ОСОБА_5 про тримання під вартою останньої.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 в той же строк, але з моменту вручення копії ухвали суду.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1