Рішення № 138911465, 11.08.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/6668/26

Провадження № 2/638/6981/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

11 серпня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Малахової О.В., за участю секретаря судового засідання Дрозденко У.С., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (далі Позивач, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС») звернулося з позовом до ОСОБА_1 (далі Відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості у розмірі 28752,60 грн, а також просить стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн. В якості підстав позову зазначає неналежне виконання Відповідачем зобов`язань за кредитними договорами.

Ухвалою від 13.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Сторони у судове засідання не з`явилися. Представник Позивача просить провести розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Відповідач причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

11.08.2026 суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, розглянувши матеріали справи, встановив, що 20.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №102085339, за умовами якого яким, останній отримує кредит в сумі 5000,00 грн строком на 30 днів із сплатою відсотків відповідно до умов договору, та комісії за надання кредиту у розмірі 1000,00 грн (пункти 1.2, 1.3, підпункти 1.5.1-1.5.2).

Отримання Відповідачем вказаних кредитних коштів підтверджується випискою по рахунку, наданою Акціонерного товариства «Універсал банк» на виконання вимог ухвали від 13.07.2026.

10.02.2022 укладено договір факторингу №10-02/2022-50, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників.

Згідно з реєстром боржників до договору факторингу №10-02/2022-50 від 10.02.2022 та витягом з Додатку №3 договору факторингу, до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до Відповідача за кредитним договором №102085339 на загальну суму 21037,00 грн.

10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» уклало договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги з ТОВ «Коллект центр», відповідно до умов якого останнє набуло право вимоги за кредитними договорами до позичальників.

Згідно з реєстром боржників до договору факторингу №10-01/2023 та витягом з Додатку №3 договору факторингу, до ТОВ «Коллект центр» перейшло право вимоги до Відповідача за кредитним договором №102085339 на загальну суму 24196,10 грн.

10.03.2026 ТОВ «Коллект центр» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» уклали договір №10-03/26 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого останнє набуло право вимоги за кредитними договорами до позичальників.

Відповідно до реєстру боржників до вказаного договору та витягу з Додатку №3 договору факторингу, до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» перейшло право вимоги до Відповідача за кредитним договором №102085339 на загальну суму 24196,10 грн.

Згідно з розрахунком, заборгованість Відповідача за кредитним договором №102085339 від 20.10.2021 становить 24196,10 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 4513,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 18683,10 грн, заборгованість за комісією 1000,00 грн.

Крім того, 11.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі ТОВ «Авентус Україна») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №4904066, за умовами якого яким, останній отримує кредит в сумі 1500,00 грн, строком на 30 днів, із сплатою відсотків відповідно до умов договору (пункти 1.3, 1.4, підпункти 1.5.1-1.5.2).

Кошти надаються шляхом перерахування за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 або іншої платіжної картки (пункт 2.1).

З виписки по рахунку, наданою Акціонерного товариства «ПУМБ» на виконання вимог ухвали від 13.07.2026, вбачається зарахування кредитних коштів на рахунок Відповідача.

10.02.2023 ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «СІТІ ФІНАНС» уклали договір факторингу №ФК 10-02/23, відповідно до умов якого останній набуває права вимоги до боржників.

07.11.2025 ТОВ «СІТІ ФІНАНС» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» уклали договір факторингу №07-11/25 згідно з яким до останній набуває право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними в реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору та витягу з додатку №1 вбачається, що ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право вимоги до Відповідача за кредитним договором №4904066 на загальну суму 4556,50 грн.

Позивач зазначає, що Відповідач не виконав нележаним чином умови кредитних договорі, у зв`язку з чим має заборгованість у розмірі 28752,60 грн, з яких за договором №102085339 від 20.10.2021 становить 24196,10 грн: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 4513,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 18683,10 грн, заборгованість за комісією 1000,00 грн; за договором №4904066 від 11.10.2021 становить 4556,50 грн: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 1500,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 3056,50 грн.

Відповідно до статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до норм статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Разом із цим, частиною першою статті 510 ЦК України передбачено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Частиною першою статті 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач надав докази, які підтверджують існування між Сторонами договірних відносин, та наявності заборгованості за кредитними договорами.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, вказаним законом безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію пов`язану з наданням кредиту.

Водночас, наявність такої комісії вимагає зазначення в кредитному договорі переліку додаткових та супутніх фінансових послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням/поверненням кредиту, що надаються позичальнику, адже, само по собі надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку/фінансової установи, й виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).

У постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин 1 та 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, умова підпункту 1.5.1 пункту 1.5 кредитного договору про сплату комісії саме за надання кредиту, тобто за дії, які ТОВ «МІЛОАН» здійснило на власну користь, є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, та мають наслідком істотний дисбаланс договірних прав і обов`язків та погіршення становища споживача.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що з Відповідача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 27752,60 грн, з яких за договором №102085339 від 20.10.2021 становить 24196,10 грн: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 4513,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 18683,10 грн; за договором №4904066 від 11.10.2021 4556,50 грн: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 1500,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 3056,50 грн, в решті позовних вимог суд відмовляє, з вищевказаних підстав.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, покладаються на Відповідача.

Згідно з вимогами статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження надання правової допомоги позивач надав копії договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024, прайс-листа АО «Лігал Ассістанс», заявки на надання юридичної допомоги №1530 від 02.02.2026, витягу з Акту № 29 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026, згідно з яким вартість послуг з надання правничої допомоги становить 13000,00 грн (2 години надання усної консультаціїї - 4000,00 грн та складення позовної заяви 3 години - 9000,00 грн).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

З урахуванням складності та категорії справи (стягнення заборгованості за кредитним договором), обсягу доказів, складення позовної заяви, клопотання про витребування доказів та адвокатського запиту, не потребувало від професійного адвоката значних зусиль та витрат часу. Послуги з вивчення матеріалів справи та складенні позовної заяви фактично охоплюються послугою зі складення позовної заяви. При цьому, суд бере також до уваги, що у провадженні адвоката перебувають аналогічні справи за позовами товариства до інших осіб, що передбачено додатковою угодою до договору про надання правничої допомоги, тобто процесуальні документи у таких справах є типовими.

Враховуючи принципи співмірності та необхідності судових витрат, суд дійшов висновку про стягнення з Відповідача на користь Позивача 3000,00 грн відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, надану протягом розгляду справи.

Керуючись статтями 13, 43, 76-81, 141, 223, 247, 264-265, 274-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у позові частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце перебування: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) заборгованість у розмірі 27752,60 грн, з яких за договором №102085339 від 20.10.2021 становить 24196,10 грн: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 4513,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 18683,10 грн; за договором №4904066 від 11.10.2021 становить 4556,50 грн: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 1500,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 3056,50 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце перебування: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2569,80 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою Відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521);

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце перебування: АДРЕСА_1 ).

Рішення складено 12.08.2026.

Суддя О.В. Малахова