Рішення № 138910984, 27.07.2026, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

справа № 198/368/26

провадження № 2/0198/364/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді Гайдар І.О., за участю секретаря судового засідання Довгопол О.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в с-щі Юріївка Павлоградського району Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області, третя особа приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Кавацюк Наталія Ярославівна, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

Адвокат Ткачук Л.Р., яка діє від імені позивачки ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належав останній на підставі договору дарування житлового будинку від 13.02.2001.

Наразі Щастинський район Луганської області (місце розташування нерухомого майна) знаходиться на тимчасово окупованій території України, де органи влади, в тому числі реєстраційні, державні підприємства, установи та організації не здійснюють свої повноваження, а архіви або доступ до них втрачено.

Позивачка звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину житловий будинок, однак, постановою приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу від 07.04.2026 їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через відсутність реєстрації права власності померлої матері на об`єкт нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та неможливості отримання відомостей з відповідних реєстрів, які діяли до 2013 року.

Виходячи з викладеного, позивачка позбавлена можливості оформити своє право на спадщину в нотаріальному порядку, тому змушена звернутись до суду та просить визнати за нею в порядку спадкування право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 27.05.2026 у справі відкрито загальне позовне провадження та витребувано від приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Кавацюк Н.Я. копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою від 08.07.2026 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивачка та її представник в судове засідання не з`явились, але адвокат Ткачук Л.Р. подала заяву з проханням проводити судовий розгляд за їх відсутності.

Представник відповідача Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, подавши заяву з проханням проводити судовий розгляд за її відсутності.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в позовній заяві, з`ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що матері позивачки, ОСОБА_2 , на підставі нотаріально посвідченого договору дарування житлового будинку від 13.02.2001 належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на нерухоме майно 21.02.2001 зареєстровано в Станично-Луганському районному госпрозрахунковому бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі № 4 за № 666.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 12.03.2015.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Отже, після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді вказаного вище житлового будинку.

Статтями 1216 та 1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

За правилами ст.ст. 1258, 1261 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ст.ст. 1268, 1269 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1296, ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

З копії спадкової справи № 12/2026, заведеної після смерті ОСОБА_2 , виходить, що остання за життя не складала заповіт щодо свого майна, отже, спадкування має здійснюватись в порядку черговості за законом та розподілятись між спадкоємцями першої черги.

У встановленому законом порядку спадкоємиця першої черги, донька померлої, ОСОБА_1 прийняла спадщину, адже звернулася до нотаріуса із відповідною заявою, а згодом із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, однак постановою приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Кавацюк Н.Я. їй відмовлено у вчиненні зазначеної нотаріальної дії в зв`язку з тим, що відсутня можливість підтвердження набуття померлою матір?ю права власності на об`єкт нерухомого майна у відповідних реєстрах, що діяли до 01.01.2013.

Аналізуючи підстави вважати, що ОСОБА_2 належало право власності на нерухоме майно, яке підлягає спадкуванню, суд доходить таких висновків.

Як вже зазначалось, право власності померлої на житловий будинок підтверджується нотаріально посвідченим договором дарування від 13.02.2001 та реєстрацією прав, проведеною Станично-Луганському районному госпрозрахунковому бюро технічної інвентаризації.

З огляду на те, що договір дарування укладений та посвідчений у 2001 році, застосуванню до цих відносин підлягають норми чинного на той час законодавства ЦК УРСР 1963 року та інші нормативні акти.

Згідно зі ст.ст. 128, 153 ЦК УРСР право власності у набувача майна за договором виникало з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором, а договір вважався укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Відповідно до ст.ст. 243, 244 ЦК УРСР за договором дарування одна сторона передавала безоплатно другій стороні майно у власність, а сам договір вважався укладеним з моменту передачі майна обдаровуваному. До договорів дарування нерухомого майна застосовувались правила ст. 227 і цього Кодексу. В свою чергу ст. 227 ЦК УРСР передбачала, що договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає нотаріальному посвідченню, якщо хоча б однією зі сторін є громадянин, а також реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів. Недодержання цієї вимоги тягло недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).

Виходячи з обставин укладення договору та положень нормативно-правових актів, суд вважає, що матеріали справи не містять відомостей про те, що під час його вчинення не дотримано всіх необхідних вимог, передбачених для такого виду правочинів.

З огляду на те, що дарувальник передав ОСОБА_2 житловий будинок за нотаріально посвідченим договором, вона зареєструвало право на майно в підприємстві технічної інвентаризації, яке підпорядковувалось органам виконавчої влади, померла на підставі ст.ст. 128, 153 ЦК УРСР набула право власності на житловий будинок та правомірно володіла ним.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За частинами 2 та 3 статті 3 вказаного Закону права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Одночасно встановлено, що права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав (ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» одними з правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності та інших речових прав, є укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва або майбутній об`єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дублікат.

Під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії (п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Щастинський район, де розташований об`єкт нерухомого майна, станом на день прийняття рішення включений до Переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, внаслідок чого державні підприємства, установи та організації не здійснюють свої повноваження, а архіви або доступ до них втрачено.

З огляду на зазначені вище фактичні обставини та положення діючих на момент укладення договору дарування нормативно-правових актів, суд доходить висновку, що померла у встановленому на той час порядку набула право власності на житловий будинок, однак наразі нотаріус позбавлена можливості перевірити реєстрацію права власності у реєстрах, що діяли до 01.01.2013, з об`єктивних причин, в зв`язку зі знаходженням об`єкта нерухомого майна на тимчасово непідконтрольній Україні території та через відсутність підтвердження від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили або мали проводити оформлення та/або реєстрацію їх права власності на нерухоме майно та які наразі не здійснюють свої повноваження.

На теперішній час право власності на нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно ні за ким не зареєстроване.

За нормами, закріпленими в ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, а згідно з ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , інших спадкоємців, які б могли претендувати на спадкове майно, судом не виявлено, відсутність доступу до документів, які залишились на тимчасово окупованій території України, позбавляє спадкоємця можливості оформити спадщину в нотаріальному порядку, суд вважає можливим визнати за позивачкою право власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 209, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області, третя особа приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Кавацюк Наталія Ярославівна, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відомості про учасників справи:

- ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 );

- Станично-Луганська селищна військова адміністрація Щастинського району Луганської області (зареєстрована адреса місцезнаходження: Луганська область, Щастинський район, с-ще Станиця Луганська, вул. Центральна, буд. 25, ЄДРПОУ 43918777);

- приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Кавацюк Наталія Ярославівна (адреса місцезнаходження: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Донцова, буд. 2/1).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено та підписано 07 серпня 2026 року.

Суддя І. О. Гайдар