Ухвала суду № 138910469, 07.08.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/9645/26

Провадження № 1-кс/204/1873/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі, клопотання старшого слідчого в ОВС-криміналіст слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області підполковника юстиції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №22026040000001508 від 12.06.2026 року, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС-криміналіст слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області підполковника юстиції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №22026040000001508 від 12.06.2026 року, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22026040000001508 від 12.06.2026 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408, ч. 4 ст. 408 КК України.

В ході досудового розслідування 16.06.2026 повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України, тобто перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, а також в пособництві у дезертирстві, тобто самовільному залишенні місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який згідно указів Президента України в подальшому неодноразово продовжувався, останні раз Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 27.04.2026 №342/2026, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 28.04.2026 №4857-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб з 05 години 30 хвилин 04 травня 2026 року до 05 години 30 хвилин 02 серпня 2026 року. Відповідно ч. 1 ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. На підставі Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», який в подальшому неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України, на усій території України з 24.02.2022 оголошена та проводиться загальна мобілізація, в тому числі станом на момент вчинення злочину. Відповідно до цього Указу, а також відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», здійснюється оповіщення громадян, які призиваються на військову службу, а також згідно з вимогою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1/40/3964 від 02 травня 2023 року здійснюється оповіщення громадян, які ухиляються від призову на військову службу та ігнорують виконання військового обов`язку. Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 № 154 (далі Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Також, ч. 6 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» визначено, що військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період є одним із видів військової служби. Відповідно до пункту 8 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки - завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оборону України» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством. Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов`язок у запасі відповідно до законодавства. Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 12.06.2026, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , достовірно знаючи про дію на території України правового режиму воєнного стану та проведення загальної мобілізації, а також усвідомлюючи, що службовим автомобілем ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснюється перевезення мобілізованих осіб до військової частини Збройних Сил України для подальшого проходження військової служби, вирішив перешкодити проведенню заходів мобілізації та комплектуванню Збройних Сил України. У свою чергу, на виконання вказаного злочинного умислу ОСОБА_5 у співучасті з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , розробили протиправну схему, спрямовану на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, яка полягала у наступному: встановлення транспортного засобу ТЦК та СП, який здійснює перевезення військовослужбовців Збройних Сил України; блокування встановленого транспортного засобу ТЦК та СП з використанням транспортних засобів; вчинення дій з фізичного та психологічного примусу по відношенню до співробітників ТЦК та СП з метою деблокування військовослужбовців Збройних Сил України із транспортного засобу ТЦК та СП; фізичне вилучення з транспортного засобу ТЦК та СП військовослужбовців Збройних Сил України; поміщення військовослужбовців Збройних Сил України до транспортних засобів ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ; подальше вивезення військовослужбовців Збройних Сил України в невстановленому напрямку, з метою подальшого ухилення ними від військової служби. Так, ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою групою осіб, у невстановлений в ході досудового розслідування проміжок часу, однак не пізніше 12.06.2026, та за невстановлених в ході досудового розслідування обставин, з`ясували, що транспортний засіб ІНФОРМАЦІЯ_5 автомобіль «Газель», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснює перевезення військовослужбовців. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , діючи умисно за попередньою змовою групою осіб, 12.06.2026 близько 19 год. 00 хв., рухаючись на автомобілі «Toyota» д.н.з. НОМЕР_2 разом з ОСОБА_8 , з ОСОБА_7 , який керував транспортним засобом «Toyota» д.н.з. НОМЕР_3 та ОСОБА_10 , а також ОСОБА_9 , які пересувались на транспортному засобі «Skoda» д.н.з. НОМЕР_4 по автомобільній дорозі Н-11 сполученням «Кривий Ріг Дніпро» поблизу АЗС «ОККО» у с. Широке Криворізького району Дніпропетровської області, здійснили умисне блокування службового автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_5 «Газель» д.н.з. НОМЕР_1 , яким здійснювалося перевезення мобілізованих осіб до військової частини Збройних Сил України. Після зупинки службового автомобіля ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , діючи узгоджено та спільно, ігноруючи законні вимоги представників ІНФОРМАЦІЯ_5 про припинення протиправних дій, погрожуючи застосуванням предмета, зовні схожого на ніж, та вчиняючи дії, спрямовані на пошкодження коліс службового транспортного засобу автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_5 «Газель» д.н.з. НОМЕР_1 , забезпечили незаконне вибуття з-під контролю представників ІНФОРМАЦІЯ_5 шести військовослужбовців, а саме: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , яких надалі розмістили у транспортних засобах «Toyota» д.н.з. НОМЕР_3 , «Skoda» д.н.з. НОМЕР_4 та «Toyota» д.н.з. НОМЕР_2 та вивезли у невстановленому досудовим розслідуванням напрямку. Своїми умисним діями ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які виразилися у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України. Крім того, ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 12.06.2026, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , усвідомлюючи дію на території України правового режиму воєнного стану, а також те, що військовослужбовці Збройних Сил України мають намір ухилитися від подальшого проходження військової служби, вирішив сприяти їм у самовільному залишенні місця служби з метою ухилитися від військової служби, шляхом надання транспортних засобів, усунення перешкод та створення умов для їх незаконного вибуття з-під контролю уповноважених осіб та подальшого переховування від проходження військової служби. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби військовослужбовців Збройних Сил України, в умовах воєнного стану, 12.06.2026 близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_5 , рухаючись автомобілем «Toyota» д.н.з. НОМЕР_2 з ОСОБА_8 , діючи умисно та за попередньою змовою з ОСОБА_7 , який рухався на транспортному засобі «Toyota» д.н.з. НОМЕР_3 та ОСОБА_10 , а також ОСОБА_9 , які пересувалися на автомобілі «Skoda» д.н.з. НОМЕР_4 , перебуваючи на автомобільній дорозі Н-11 «Кривий Ріг Дніпро» поблизу АЗС «ОККО» у с. Широке Криворізького району Дніпропетровської області, заблокували службовий автомобіль «Газель» д.н.з. НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , яким здійснювалося перевезення військовослужбовців Збройних Сил України до військової частини, а саме: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_11 . Після цього ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , діючи узгоджено та спільно, погрожуючи представникам ІНФОРМАЦІЯ_5 предметом, зовні схожим на ніж, а також вчиняючи дії, спрямовані на пошкодження коліс службового транспортного засобу, створили умови для незаконного вибуття вказаних військовослужбовців з-під контролю представників ІНФОРМАЦІЯ_5 та їх подальшого ухилення від проходження військової служби. Надалі ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 розмістили ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 у транспортних засобах «Toyota» д.н.з. НОМЕР_3 , «Skoda» д.н.з. НОМЕР_4 та «Toyota» д.н.з. НОМЕР_2 і вивезли їх у невстановленому досудовим розслідуванням напрямку, надавши їм транспортні засоби та усунувши перешкоди для реалізації умислу на самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану. Таким чином, ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, шляхом надання транспортних засобів, усунення перешкод та створення умов для незаконного вибуття військовослужбовців з-під контролю уповноважених осіб, сприяв їх дезертирству, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України пособництво у дезертирстві, тобто самовільному залишенні місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану. 16.06.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України. 18.06.2026 Чечелівським районним судом міста Дніпра громадянину України ОСОБА_5 , обрано запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 14.08.2026. Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у скоєнні вказаних кримінальних правопорушень, повністю підтверджується зібраними відповідно до вимог кримінального процесуального кодексу України у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: протокол допиту свідка ОСОБА_17 від 13.06.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_18 від 13.06.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_19 від 13.06.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_20 від 13.06.2026; протоколом слідчого експерименту від 13.06.2026; протоколом слідчого експерименту від 16.06.2026; протоколом слідчого експерименту від 17.06.2026; протоколом слідчого експерименту від 16.07.2026; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 13.06.2026; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 13.06.2026; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 16.06.2026; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_10 від 17.06.2026; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_9 від 17.06.2026; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_15 від 16.07.2026; протоколами пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками від 13.06.26; протоколом огляду місця події від 12.06.2026; протоколом затримання ОСОБА_15 від 15.07.2026; іншими матеріалами кримінального провадження, які самі по собі так і в сукупності із іншими доказами містять відомості, як доказ факту та обставин вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень. Разом з тим, з метою завершення досудового розслідування необхідно: встановити конкретне місцезнаходження на теперішній час наступних транспортних засобів, а саме: марки «Skoda» д.н.з. НОМЕР_4 , марки «Toyota» д.н.з. НОМЕР_2 ; встановити осіб, яким на праві власності належать наступні транспортні засоби, а саме: марки «Skoda» д.н.з. НОМЕР_4 , марки «Toyota» д.н.з. НОМЕР_2 та допитати останніх як свідків з приводу обставин здійснення умисного блокування службового автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_5 марки «Газель» д.н.з. НОМЕР_1 , яким здійснювалося перевезення мобілізованих осіб до військової частини Збройних Сил України, з використанням зазначених транспортних засобів; встановити близьких родичів наступних громадян України, а саме: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ; ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_12 та допитати їх як свідків, з метою встановлення інформації щодо конкретного місцезнаходження вказаних осіб на теперішній час; витребувати та долучити до матеріалів кримінального провадження відповідь на доручення, направленого в порядку ч. 5 ст. 36 КПК України, за вих. № 5-4-4017ВИХ-26 від 16.06.2026 з 7 відділу 5 управління ДВКР СБ України; витребувати та долучити до матеріалів кримінального провадження відповідь на доручення, направленого в порядку ч. 5 ст. 36 КПК України, за вих. № 5-4-3995ВИХ-26 від 15.06.2026 з ІНФОРМАЦІЯ_13 ; виконати вимоги ст. 290 КПК України та інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, необхідність в яких виникне в ході проведення вище перелічених слідчих дій. Посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 КПК України: Метою та підставами застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії. Таким чином в ході досудового розслідування встановлені наступні ризики, передбачені п.п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: Переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Зазначений висновок ґрунтується на тому, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України, за які кримінальним законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років, що у подальшому, у разі визнання його судом винним у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, може спонукати останнього до втечі та унеможливить притягнення до встановленої законом кримінальної відповідальності. Такий ризик обумовлений тяжкістю інкримінованого злочину, який віднесено до особливо тяжких, характером і суспільною небезпекою дій підозрюваного, який, діючи умисно, здійснив перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, діючи за попередньою змовою групою осіб, а також пособництво у дезертирстві, вчинене в умовах воєнного стану. Слід зазначити, що невідворотність покарання за вищевказане кримінальне правопорушення вже саме по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. З урахуванням вищевикладеного, тримання під вартою є єдиним ефективним способом запобігання ризику його переховування від органів досудового розслідування та суду. Вчинити чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. На підставі зібраних у кримінальному провадженні доказів, характеру вчиненого злочину та особистих характеристик підозрюваного ОСОБА_5 наявні обґрунтовані підстави вважати, що, перебуваючи на волі, він може продовжити вчинення кримінальних правопорушень. Зокрема, дії ОСОБА_5 мають ознаки спланованості та свідомої протиправної поведінки, що виявилася у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період. Факт участі ОСОБА_5 у вищезазначеній діяльності об`єктивно свідчить про високий ризик того, що у разі перебування на свободі він знову здійснюватиме вищевказану протиправну діяльність або залучить до неї інших невстановлених на теперішній час осіб. Таким чином, із метою недопущення продовження злочинної діяльності, вчинення нових кримінальних правопорушень та з урахуванням воєнного стану в державі, застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим, пропорційним та єдиним ефективним заходом для досягнення цілей кримінального провадження. Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. На теперішній час в ході досудового розслідування встановлюються всі обставини вчинення кримінального правопорушення, у тому числі знаряддя та засоби його здійснення. Так, у разі незастосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній матиме доступ до усіх речей, які імовірно в подальшому в ході досудового розслідування будуть використані як докази. Незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні. Існує реальний ризик впливу підозрюваного на свідків та інших осіб, які мають значення для кримінального провадження. Зокрема, органом досудового розслідування встановлено, що кримінальне правопорушення вчинено за попередньою змовою групою осіб. При цьому на теперішній час не встановлено місцезнаходження окремих співучасників кримінального правопорушення, які переховуються від органів досудового розслідування та суду, у зв`язку з чим тривають заходи, спрямовані на їх встановлення та розшук. З огляду на характер взаємовідносин між співучасниками, наявність попередніх контактів та узгодженість їхніх дій під час вчинення кримінального правопорушення, існують достатні підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може вступити з ними у контакт з метою узгодження позицій, надання вказівок щодо надання показань або відмови від їх надання, приховування обставин вчиненого кримінального правопорушення, а також знищення чи приховування доказів. Крім того, підозрюваний може здійснювати незаконний вплив на свідків у даному кримінальному провадженні шляхом переконання, умовлянь, залякування, схиляння до надання неправдивих показань або відмови від надання показань, що може негативно вплинути на повноту, всебічність та неупередженість досудового розслідування, а також перешкодити встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні. Наявність перерахованих вище ризиків обґрунтовується наступними доказами у їх сукупності, зокрема: протокол допиту свідка ОСОБА_17 від 13.06.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_18 від 13.06.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_19 від 13.06.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_20 від 13.06.2026; протоколом слідчого експерименту від 13.06.2026; протоколом слідчого експерименту від 16.06.2026; протоколом слідчого експерименту від 17.06.2026; протоколом слідчого експерименту від 16.07.2026; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 13.06.2026; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 13.06.2026; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 16.06.2026; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_10 від 17.06.2026; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_9 від 17.06.2026; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_15 від 16.07.2026; протоколами пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками від 13.06.26; протоколом огляду місця події від 12.06.2026; протоколом затримання ОСОБА_15 від 15.07.2026; іншими матеріалами кримінального провадження, які самі по собі так і в сукупності із іншими доказами містять відомості, як доказ факту та обставин вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень. Обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів: Так, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 спрямоване на забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, попередження та своєчасне припинення (вчинення) ОСОБА_5 спроб переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Відтак в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати про об`єктивну наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного, ОСОБА_5 інших більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, так як жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам. Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, з урахуванням повномасштабного вторгнення збройних сил та інших формувань Російської Федерації, а також численних протиправних дій з боку представників держави-агресора на території України, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 відповідає суспільному інтересу. Застосування до ОСОБА_5 тримання під вартою відповідає вимогам ч. 2 ст. 183 КПК України, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вченні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад до 12 років. Водночас, у відповідності до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті тримання під вартою. Крім того, відповідно до ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 КК України. На підставі викладеного, слідчий звертається до суду із зазначеним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні.

Підозрюваний та його захисник, в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою або альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, вислухавши пояснення сторін, приходжу до наступного.

Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184, 199 КПК України.

Під час розгляду клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про достатність підстав вважати обґрунтованою підозру у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 18.06.2026 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14.08.2026 року, без визначення розміру застави.

Постановою Керівника Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_21 від 06.08.2026 року, продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження №22026040000001508 до трьох місяців, тобто до 13 вересня 2026 року.

Згідно ч.1 ст.176 КПК України, Запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ч.6 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-4421 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Згідно з ч.8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Прокурором доведено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч.4 ст. 408 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років, та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, намагаючись уникнути покарання може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може незаконно впливати на свідків та інших осіб у кримінальному провадженні та може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Запобігти вище зазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому слідчий суддя вважає можливим задовольнити клопотання слідчого та продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного строком до 60 днів. Застосування більш м`якого запобіжного заходу, є недоцільним, та не буде достатнім для запобігання визначеним ризикам, передбаченим п.п. 1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, зважаючи на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину проти встановленого порядку несення військової служби, передбаченого ч.4 ст.408 КК України та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 114-1 КК України, беручи до уваги, що на даний час на території України введено воєнний стан, враховуючи, характер вчиненого кримінального правопорушення, який свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи, суд в даному випадку вважає за доцільне не визначати розміру застави.

Щодо клопотання ОСОБА_22 про взяття підозрюваного ОСОБА_5 на особисту поруку, суд впевнений, що зазначена особа спроможна виконати всі покладені законом обов`язки особистого поручителя. Однак, при вирішенні питання можливості передачі ОСОБА_5 під особисту поруку суд вважає, що особиста порука є не достатнім запобіжним заходом, який би зміг забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. У зв`язку з чим у задоволенні клопотання ОСОБА_22 про взяття підозрюваного ОСОБА_5 на особисту поруку, слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 183-187, 193-194,196-197, 205, 309-310, 369-372, 392-393, 395 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС-криміналіст слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області підполковника юстиції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №22026040000001508 від 12.06.2026 року, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування кримінального провадження №22026040000001508, тобто до 13 вересня 2026 року, без визначення розміру застави.

У задоволені клопотання ОСОБА_22 про взяття підозрюваного ОСОБА_5 на особисту поруку відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1