Рішення № 138909830, 12.08.2026, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/743/26

Провадження № 2/702/787/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2026 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Жежер Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання Махомети І.С.,

сторони - не з`явилися,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань м. Монастирище цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Венера Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» (далі по тексту ТОВ «ФК «Венера Фінанс») 08.07.2026 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 9490,00 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 08.08.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 143000 у формі електронного документу з використанням електронного підпису шляхом введення одноразового ідентифікатора на суму 5 000,00 грн строком на 90 днів.

У кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

На виконання умов кредитного договору, 08.08.2025 первісний кредитор ініціював переказ коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 (далі - платіжна картка), що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця. Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі.

19.12.2025 між первісним кредитором та позивачем укладено договір факторингу № 19122025/2, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників від 19.12.2025 до договору факторингу до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

Відповідач не виконав свого обов`язку та не повертав наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить 9490,00 грн, яка складається з: 5000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 3240,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 1250,00 грн заборгованість за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту порядку п. 1.4 договору.

Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС заборгованість за кредитним договором № 143000 від 08.08.2025 року у розмірі 9490,00 грн та судові витрати: судовий збір в сумі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 500,00 грн.

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 09.07.2026, відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін, надано відповідачу термін на подання відзиву до суду та витребувано докази.

Представник позивача ТОВ «ФК «Венера Фінанс» в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Просить справу розглядати у відсутність представника, позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує проти ухвалення заочного рішення, про що зазначив у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлена за місцем своєї реєстрації, жодних заяв чи клопотань не подавала, правом на надання відзиву на позов не скористалася.

Оскільки, відповідно до вимог ст. 279 ЦПК України, справа розглядається без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснюється.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

08.08.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 143000, який підписаний, зокрема, відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором KL7495 (далі договір № 143000 від 08.08.2025) (а.с. 8-13).

Відповідно до п. 1.1. 1.5. договору товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 5000 грн 00 коп на умовах строковості, зворотності, платності (далі кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Тип кредиту кредит.

Кредит надається строком на 90 днів, тобто до 05.11.2025. Строк дії договору 90 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами. Клієнт не має права ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених договором.

За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 262,8 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 0,72 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів.

За послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням Кредиту, юридичне оформлення Клієнт сплачує Товариству 25% від суми фінансового кредиту. Послуги надаються протягом дії цього договору та вважаються виконаними у день повного виконання Клієнтом свої зобов`язань за цим Договором. Протягом строку дії договору, комісія зазначена в цьому пункті, залишається незмінною.

Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом. Датою надання кредиту є (08.08.2025). Датою повернення кредиту є (05.11.2025).

Відповідно до п. 3.1. 3.3. договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Сума кредиту, комісія, що вказана в п.1.4. цього Договору, проценти за користування кредитом, нараховані штаф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за Договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок Товариства у строк, встановлений Договором.

Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Договором встановлено що загальні витрати Клієнта за кредитом складають 4490 грн. Денна процентна ставка складає: (4490 грн. / 5000 грн.) / 90 днів * 100% = 1 % (п. 3.4. договору)

Відповідно до п. 7.1. 7.4. договору пропозиція укласти Договір здійснюється шляхом розміщення Публічної пропозиції (договору оферти) на веб-сайті Товариства. Для отримання позики, Позичальник реєструється в ІТС Товариства, для чого він повинен пройти процедуру реєстрації на вебсаи?ті Товариства.

Клієнт зобов`язаний пройти процедуру ідентифікації та верифікації з використанням функціоналу Веб-сайту та/або за допомогою Системи BankID НБУ (при наявності на веб-сайті Товариства такої можливості).

Для здійснення верифікації з використанням функціоналу веб-сайту Товариства, Клієнт надає фото з власним ідентифікаційним документом, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника та вводить, otp-пароль, надісланий Товариством на фінансовий номер телефону Клієнта.

У розділ 9 «Реквізити та підписи сторін» зазначені відомості про електронний підпис одноразовим ідентифікатором позичальником ОСОБА_1 , ІН: НОМЕР_2 , тел. НОМЕР_3 , одноразовий ідентифікатор KL7495, рахунок позичальника № НОМЕР_1 .

Згідно з додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 143000 від 08.08.2025 графіком розрахунків та загальної вартості кредиту, який підписаний сторонами електронним підписом одноразовим ідентифікатором, зокрема відповідачем KL7495, узгоджено сторонами: дата видачі кредиту/дата платежу: 08.08.2025/05.11.2025 (кінцева дата), кількість днів у розрахунковому періоді 90; чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період: 5 000 грн/9490 грн; сума кредиту за договором/погашення суми кредиту: 5 000,00 грн/ 5 000,00 грн, проценти за користування кредитом: 3240,00 грн, реальна річна процента ставка 4668%, загальна вартість кредиту 9490 грн (а.с. 13).

Відповідно до довідки ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» вих. № 81/4628 від 03.12.2025, 20.04.2023 ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_4 у гривні в АТ «КОМІНБАНК» (МФО 322540) (а. с. 17).

Згідно з довідкою про ідентифікацію ТОВ «ФК «Авіра Груп», клієнт ОСОБА_1 , з якою укладено договір № 143000 від 08.08.2025 ідентифікована ТОВ «ФК «Авіра Груп». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор KL7495, дата відправки ідентифікатора позичальнику: 08.08.2025, номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор + 380963508890 (а.с. 18).

Відповідно до підтвердження ТОВ «ПРОФІТГІД» щодо здійснення переказу грошових коштів, сформованого на підставі Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-153 від 20.05.2021, 08.08.2025 о 10:22 було успішно здійснено переказ грошових коштів у сумі 5 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , призначення платежу «Выдача кредита №143000» (а. с. 27).

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 143000 від 08.08.2025 станом на 20.02.2026 заборгованість за договором не погашена та становить: 5000,00 грн - прострочене тіло; 3240,00 грн прострочені відсотки, 1250,00 грн прострочена комісія, разом 9490,00 грн (а.с. 15).

Таким чином, судом встановлено, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» 08.08.2025 укладено кредитний договір в електронній формі, відповідно до умов яких ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» на платіжну картку, що належить ОСОБА_1 , перераховано кредитні кошти в сумі 5 000 грн.

Як встановлено зі змісту кредитного договору № 143000 від 08.08.2025, кредит був наданий позичальнику (відповідачу) виключно за допомогою веб - сайту кредитодавця, за умови ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором на реквізити платіжної картки вказаної клієнтом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом положень ч. 1, 2 ст. 207, п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочини між фізичною та юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо, крім іншого, воля сторін виражена за допомогою електронного засобу зв`язку, та якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» № 851-IV від 22.05.2003 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 851-IV) електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Закон України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 (який діяв на момент виникнення правовідносин) (далі - Закон № 675-VIII) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

У ст. 11 № 675-VIII передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом, зокрема, заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 12 Закону № 675-VIII якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону № 851-IV електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 3 № 675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідач шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора отриманого від ТОВ "Фінансова компанія «Авіра Груп" прийняв публічну пропозицію (оферту) та підписав договір (здійснив акцепт пропозиції товариства), тобто договір вважається укладеним у відповідності до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідачем не спростовано презумпцію правомірності правочину та не надано будь-яких доказів того, що "Фінансова компанія «Авіра Груп" отримало персональні дані відповідача ОСОБА_1 та використало їх у власних цілях.

Таким чином, сторони договору досягли згоди з усіх істотних його умов, уклали його у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» шляхом обміну електронними повідомленнями та підписали у порядку, визначеному статтею 12 Закону, а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону).

Вказаним договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитним договором, сплату нарахованих за період користування відсотків, комісії, неустойка та інші платежі відповідно до договору, у разі наявності.

ОСОБА_1 , підписавши вказаний договір, надала згоду на отримання та повернення кредиту, сплати відсотків та інших платежів за користування кредитними коштами в строки та порядку, встановленому кредитним договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

19.12.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Венера Фінанс» (фактор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» (клієнт), укладено договір факторингу № 19122025/2, відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права Вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити Клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором (а.с. 19-21).

Відповідно до п. 4.1. договору факторингу № 19122025/2 від 19.12.2025 перехід права вимоги: право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог у формі наведеної в додатку № 1 до цього договору.

Згідно з витягом з реєстру боржників від 19.12.2025, на підставі договору факторингу № 19122025/2 від 19.12.2025 ТОВ «ФК «Венера Фінанс» набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №143000 від 08.08.2025 становить 9490,00 грн, з яких: 5000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 3240,00 грн заборгованість за процентами, 1250,00 грн борг за комісією (а.с. 16).

Відповідно до платіжної інструкції № 235 від 18.02.2026, №182 від 19.12.2025 та 211 від 22.01.2026, ТОВ «ФК «Венера Фінанс» сплатило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» грошові кошти, призначення платежу: оплата послуг згідно договору факторингу № 19122025/2 від 19.12.2025 (а.с. 25-26).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 2-2035/11 (провадження № 61-2449св18) викладено висновок, що тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок зроблено і Верховним Судом у справі № 761/1543/20, провадження № 61 - 10389св21 від 23.02.2022, справа № 639/86/17, провадження № 61-5039 св21 від 19.01.2022, справа № 554/8549/15-ц, провадження № 61-18460св20 від 14.07.2021.

Оскільки, позивач ТОВ «ФК «Венера Фінанс» на підставі договору факторингу № 19122025/2 від 19.12.2025, укладеним між первісним кредитодавцем ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та відповідачем ОСОБА_1 , тому у нього, як нового кредитора, виникло право вимоги повернення кредиту та інших передбачених договором платежів у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 , взятих на себе зобов`язань шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.

Доказів про визнання договору факторингу № 19122025/2 від 19.12.2025, недійсним чи погашення боргу первісному кредитору матеріали справи не містять.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки та на умовах передбачених у договорі.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп», ні на рахунки позивача.

Між сторонами виникли правовідносини з кредитного договору.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Положеннями ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Положеннями ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Судом встановлено, що ТзОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» повністю виконав свої зобов`язання перед позичальником ОСОБА_1 та перерахував на картковий рахунок відповідача кошти в сумі 5 000,00 грн (а.с. 27).

Факт підписання сторонами кредитного договору № 143000 від 08.08.2025 та отримання коштів відповідачем не спростовано, а тому суд вважає укладеним кредитний договір між сторонами.

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору, строк на який надається кредит строком становить 90 днів, до 05.11.2025.

Згідно з ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст.612 ЦК України).

Відповідач кредит отримав, в подальшому розпорядився даними коштами на власний розсуд, частково сплачував кредит, але свої зобов`язання щодо повернення грошових коштів не виконав повністю, кредитні кошти не повернув.

Доказів на спростування отримання кредиту в сумі 5 000,00 грн відповідачем не надано.

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 143000 від 08.08.2025 станом на 01.05.2026 заборгованість за договором не погашена та становить: 5000,00 грн - прострочене тіло; 3240,00 грн прострочені відсотки, 1250,00 грн заборгованість за комісією, разом 9490,00 грн (а.с. 48).

Відповідач не надала доказів на спростування розміру заборгованості, доказів того, що кошти, які надійшли її на особовий рахунок в сумі 5 000,00 грн є її особистими коштами.

Враховуючи, що кошти фактично отримані відповідачем та в добровільному порядку кредитору не повернуті, позивач має право вимагати виконання договору в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а відтак, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати відповідачем обов`язку з повернення коштів.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення в судовому порядку суми заборгованості за основним зобов`язанням в розмірі 5000,00 грн.

ТОВ «ФК «Венера Фінанс», пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просило у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема, суму заборгованості за відсотками у розмірі 3240,00 грн.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Як встановлено вище, суд вважає узгодженими між сторонами умови договору № 143000 від 08.08.2025.

Згідно з умовами, укладеного між сторонами договору, строк на який надається кредит становить 90 днів, з 08.08.2025 до 05.11.2025.

Відповідно до п. 1.3. договору № 143000 від 08.08.2025 за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 262,8 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 0,72 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з змістом позовної заяви представник позивача просить стягнути заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом в розмірі 3240,00 грн.

Згідно з додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 143000 від 08.08.2025 графіком розрахунків та загальної вартості кредиту, зокрема, розмір процентів за користування кредитом становить 35900,00 грн.

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 143000 від 08.08.2025, що проведений ТОВ «ФК «Венера Фінанс» заборгованість відповідача ОСОБА_1 нарахована за період з 08.08.2025 до 01.05.2026 складається з заборгованості за процентами в розмірі 3240,00 грн (а.с. 15).

Оскільки відсотки нараховані первісним кредитором в межах строку кредитування та у розмірі узгодженому сторонами тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за процентами підлягають до задоволення у розмірі 3240,00 грн.

ТОВ «ФК «Венера Фінанс», пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просило у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема, суму заборгованості за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту порядку п. 1.4 договору (комісією) в розмірі 1250,00 грн.

Як встановлено вище, суд вважає узгодженими між сторонами умови договору № 143000 від 08.08.2025.

Судом встановлено вище, що згідно з п. 1.4. кредитного договору № 143000 від 08.08.2025 За послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням Кредиту, юридичне оформлення Клієнт сплачує Товариству 25% від суми фінансового кредиту. Послуги надаються протягом дії цього договору та вважаються виконаними у день повного виконання Клієнтом свої зобов`язань за цим Договором. Протягом строку дії договору, комісія зазначена в цьому пункті, залишається незмінною.

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 143000 від 08.08.2025, що проведений ТОВ «ФК «Венера Фінанс» заборгованість відповідача ОСОБА_1 нарахована за період з 08.08.2025 до 01.05.2026 складається з заборгованості за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту порядку п. 1.4 договору (комісією) в розмірі 1250,00 грн (а.с. 15).

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту порядку п. 1.4 договору (комісією) підлягає до задоволення у розмірі в розмірі 1250,00 грн, в межах заявлених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимогами про стягнення заборгованості за договором: за тілом кредиту в розмірі 5000,00 грн, за нарахованим відсоткам в розмірі 3240,00 грн та за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту порядку п. 1.4 договору (комісією) в розмірі 1250,00 грн., а всього 94 90,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір за подачу позову в сумі 2 662,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому підлягає стягненню із відповідача.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу .

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500,00 грн надано: договір № 09/04/2026 про надання правничої допомоги від 09.04.2026, відповідно до якого отримання винагороди адвокатським бюро за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару; рахунок 27.07.2026-70 за договором надання правової допомоги від 09.04.2026 на суму 15 500 грн, платіжну інструкцію від 27.07.2026 про сплату ТОВ «ФК «Венера Фінанс» на користь АБ «Пархомчук та партнери» оплату за правничу допомогу згідно з рахунком 27.07.2026-70, акт про отримання правової допомоги від 27.07.2026, відповідно до якого вартість надання правової допомоги (складання позовної заяви, зустріч, консультація, складення клопотань) становить 15 500,00 грн (а.с. 53-56).

Суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується надання ОСОБА_2 правничої допомоги відповідно до договору № 09/04/2026 від 09.04.2026 на суму 15 500 грн.

Разом з тим, частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Підсумовуючи викладене, враховуючи, що договором про надання правової допомоги розмір гонорару адвоката не визначений та виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи обставини цієї справи, складність та категорію справи, а також положення ЄСПЛ щодо обґрунтованості судових витрат та практику Верховного Суду щодо стягнення витрат на правову допомогу в цілому, суд вважає розмір витрат позивача є завищеним, неспівмірним, тому зменшує такі витрати до 3 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 280 284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Венера Фінанс» заборгованість за договором № 143000 від 08.08.2025 в сумі 9 490 (дев`ять тисяч чотириста дев`яносто) грн 00 коп, яка складається з: 5 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 3 240,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 1 250,00 грн заборгованість за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту порядку п. 1.4 договору (комісія).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Венера Фінанс» судові витрати в сумі 5 662 (п`ять тисяч шістсот шістдесят дві) грн 40 коп, які складаються з: судового збору за подачу позовної заяви в розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ТОВ «ФК «Венера Фінанс», місцезнаходження: б. Львівська, 23, оф. 703, м. Київ, код ЄДРПОУ 43561872.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя Юлія ЖЕЖЕР