Ухвала суду № 138909815, 12.08.2026, Маньківський районний суд Черкаської області

У Х В А Л А

про відкриття провадження у цивільній справі

12 серпня 2026 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області Маренюк Віктор Леонідович, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 представник позивача: ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання права власності в порядку спадкування.

На підставу своїх вимог спирається на те що, батько, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн. НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області, 22.10.1999 р.

Баба позивача ОСОБА_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, Таким чином позивач залишився єдиним спадкоємцем першої черги спадкоємців згідно законом.

Батько мав право на спадкове майно 2/3 земельної ділянки загальною площею (розміром) 3,33 га., з кадастровим номером: 7123155300:02:001:0101 згідно заповіту від 29 травня 2018 року, посвідчений секретарем Виконавчого комітету Буцької селищної ради Маньківського (на даний час - Уманського) району Черкаської області та зареєстрований в реєстрі за №26 та Заяви про відмову від спадщини, яке за життя оформити не встиг.

На підставу своїх вимог спираюсь на те, що ОСОБА_5 , померла, що вбачається зі змісту постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19 липня 2023 року, винесеної державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Черкаської області Шевченко Н.Г. Як вбачається з вказаної вище постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, за фактом смерті, на підставі відповідної заяви про прийняття спадщини за заповітом та законом від 22 липня 2022 року, поданої до органу нотаріату сином померлої - ОСОБА_4 , державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Черкаської області Шевченко Н.Г., заведено спадкову справу №125 за 2022 рік. 12 серпня 2022 року до Маньківської державної нотаріальної контори Черкаської області надійшла заява про прийняття спадщини за заповітом в межах спадкової справи №125 за 2022 рік від ОСОБА_6 , яка доводилася рідною сестрою померлій ОСОБА_5 , за життя останньої. Окрім того, 29 листопада 2022 року до Маньківської державної нотаріальної контори Черкаської області надійшла заява від ОСОБА_7 про відмову від прийняття спадщини за заповітом, що відкрилася після смерті її рідної тітки, відповідно якої вищезазначений спадкоємець відмовляється від спадкового майна на користь двоюрідного брата - ОСОБА_4 . Разом з тим, за життя ОСОБА_5 , було складено заповіт від 29 травня 2018 року, посвідчений секретарем Виконавчого комітету Буцької селищної ради Маньківського (на даний час - Уманського) району Черкаської області та зареєстрований в реєстрі за №26. Відповідно змісту вказаного вище заповіту від 29 травня 2018 року, ОСОБА_5 , діючи добровільно і перебуваючи в здоровому розумі та ясній пам`яті, розуміючи значення своїх дій, будучи попередньо ознайомленою з приписами цивільного законодавства, на випадок своєї смерті склала таке заповітне розпорядження: земельну ділянку загальною площею (розміром) 3,33 га., з кадастровим номером: 7123155300:02:001:0101, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах Буцької селищної ради Маньківського (на даний час - Уманського) району Черкаської області та право власності щодо якої посвідчується державним актом на право власності на землю серії ЧР №013076, заповіла в рівних частках наступним спадкоємцям: 1/3 частку (1,11 га.,) - ОСОБА_7 ; 1/3 частку (1,11 га.,) - ОСОБА_4 ; 1/3 частку (1,11 га.,) - ОСОБА_8 ,. В тексті вказаного вище заповіту окремо зазначено, що секретарем Виконавчого комітету Буцької селищної ради Маньківського (на даний час - Уманського) району Черкаської області ОСОБА_5 , роз`яснено заповідачу ОСОБА_3 зміст ст. ст. 1222, 1233 - 1236, 1241, 1247, 1248, 1254, 1257, 1307 Цивільного кодексу України. Крім того, у зазначеному заповіті заповідачем виконано рукописний текст на належне підтвердження тієї обставини, що нею прочитано вголос текст заповіту, зміст останнього відповідає її дійсним намірам та вказаний заповіт підписаний нею особисто.

Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії містила відповідні роз`яснення державного нотаріуса щодо можливості звернення спадкоємцем за заповітом до органів судової влади у порядку позовного провадження за захистом порушених (невизнаних) спадкових прав у межах спадкової справи №125 за 2022 рік. Разом з тим, за результатами ознайомлення зі змістом матеріалів спадкової справи №125 за 2022 рік, заведеної державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Черкаської області Шевченко Н.Г., нормативними положеннями цивільного (спадкового) законодавства, а також відповідними правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, сформованими за результатами розгляду спорів у даній категорії правовідносин, вбачається обставина наявності достатніх та належних правових підстав для набуття ОСОБА_1 права власності на 1/3 частку земельної ділянки з кадастровим номером: 7123155300:02:001:0101 загальною площею 3,33 га., призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах Буцької селищної ради Маньківського (на даний час - Уманського) району Черкаської області з огляду на нижченаведене. Так у відповідності до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно ч. 3 ст. 202 ИК України, одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Частиною 5 ст. 202 ЦК України встановлено, що до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину. У відповідності до ч. 2 ст. 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Частинами 3-4 ст. 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а сам правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно ч. 2 ст. 213 ЦК України, на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. Згідно ч. 3 ст. 213 ЦК України, при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Частиною 2 ст. 215 ЦК України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Водночас, у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Нормативними положеннями ст. 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно ч. 1 ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Частиною 1 ст. 1234 ЦК України передбачено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. У відповідності до ч. ч. 1-2 ст. 1247 ІІК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення та підписується особисто заповідачем. Положеннями ч. ст. 1247 ЦК України встановлено, що заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу. Відповідно ч. 1 ст. 1251 ЦК України, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування. Частинами 1-2 ст. 1256 передбачено, що тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 1257 ЦК України, заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. У відповідності до пп. 1.1. - 1.4. п. 1 глави 3 «Посвідчення заповіту, внесення змін до нього та його, скасування» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, нотаріус посвідчує заповіти фізичних осіб з повною цивільною дієздатністю, у тому числі подружжя, які складені відповідно до вимог статей 1233- 1257 Цивільного кодексу України та особисто подані нотаріусу. Посвідчення заповіту через представників не допускається. У заповіті зазначаються місце і час складення заповіту, дата та місце народження заповідача. Заповіт особисто підписує заповідач. Підпунктами 2.1. - 2.3. п. 2 глави 10 «Видача свідоцтв про право на спадщину» Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми), що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна про прийняття спадщини. При заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту, крім випадків, передбачених підпунктом 2.5 цього пункту. У разі наявності заповіту нотаріусу подається його оригінал чи дублікат. Повна інформація про заповіт, який було посвідчено іншим нотаріусом, витребовується нотаріусом шляхом направлення запиту. Положеннями пп. 5.1. п. 5 глави 10 «Видача свідоцтв про право на спадщину» Порядку вчинення нотаріальних дій встановлено, що при оформленні спадщини за заповітом нотаріус має надати правову оцінку заповіту, перевірити його реєстрацію у Спадковому реєстрі та чинність на момент смерті заповідача. Якщо наданий спадкоємцем заповіт не відповідає вимогам законодавства, нотаріус відмовляє в його прийомі. Згідно пп. 1.4. п. 1 глави III «Правила вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року №3306/5, при посвідченні заповіту посадова особа органу місцевого самоврядування встановлює особу заповідача та визначає обсяг його цивільної дієздатності. Посадова особа органу місцевого самоврядування посвідчує заповіти дієздатних громадян, складені відповідно до вимог статей 1247, 1251 ЦК України і особисто подані ними посадовій особі органу місцевого самоврядування. Посвідчення заповітів через представників, а також заповіту від імені кількох осіб (крім подружжя) не допускається. Заповіт має бути складений у письмовій формі, із зазначенням місця і часу складення заповіту, дати та місця народження заповідача та підписаний особисто заповідачем. Посадова особа органу місцевого самоврядування посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Посадова особа органу місцевого самоврядування може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути прочитаний уголос та підписаний заповідачем, про що ним зазначається у заповіті перед його підписом. Технічні помилки (описки) у заповіті не впливають на його дійсність, не свідчать про порушення його форми та порядку посвідчення. Наявність формальних помилок при складанні заповіту не свідчить про нікчемність заповіту та не спростовує презумпцію правомірності цього правочину, оскільки заповідач не був визнаний судом недієздатним чи обмежено дієздатним, мав право на складання заповіту, заповіт має письмову форму та посвідчений державним нотаріусом, його зміст був зачитаний уголос та власноруч підписаний заповідачем у присутності державного нотаріуса, заповіт відповідав волі та був зареєстрований у встановленому законом порядку. Особистий підпис заповідача у заповіті свідчить про його вільне волевиявлення та відповідність його волі розпорядження про призначення спадкоємцем за заповітом. Факт не зазначення в тексті заповіту часу його складення, зокрема в розрізі конкретного часового проміжку (моменту) в періоді доби, в жодній мірі не вказує на нікчемний характер вказаного вище одностороннього правочину, вищенаведені обставини не впливають на волевиявлення заповідача щодо розпорядження власним майном, так як за своїм змістом фактично є технічною помилкою, допущеною службовою особою органу місцевого самоврядування, якою було складено заповіт за допомогою технічних засобів та посвідчено у встановленому законодавством порядку. Крім того, слід звернути увагу на непослідовний та юридично необґрунтований характер доводів державного нотаріуса Маньківської державної нотаріальної контори Черкаської області Шевченко Н.Г., викладених у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії, винесеної в межах спадкової справи №125 за 2022 рік з огляду на наступне. Як зазначалося вище за текстом позовної заяви, у відповідності до п.п. 5.1. п. 5 глави 10 «Видача свідоцтв про право на спадщину» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, при оформленні спадщини за заповітом нотаріус має надати правову оцінку заповіту, перевірити його реєстрацію у Спадковому реєстрі та чинність на момент смерті заповідача. Якщо наданий спадкоємцем заповіт не відповідає вимогам законодавства, нотаріус відмовляє в його прийомі. В той же час, у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії, винесеній державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Черкаської області Шевченко Н.Г., міститься посилання на факт складення заяви про відмову від прийняття спадщини від 29 листопада 2022 року, відповідно якої остання відмовляється від належного їй за заповітом спадкового майна, а саме 1/3 частки земельної ділянки загальною площею 3,33 га., з кадастровим номером: 7123155300:02:001:0101, на користь двоюрідного брата - ОСОБА_4 . Таким чином, при прийнятті вищевказаної заяви про відмову від прийняття спадщини, державний нотаріус Маньківської державної нотаріальної контори Черкаської області Шевченко Н.Г., виходив з обставини дійсності заповіту від 29 травня 2018 року, складеного ОСОБА_5 , який був посвідчений секретарем Виконавчого комітету Буцької селищної ради Маньківського (на дании час - Уманського) району Черкаської області, та зареєстрований в реєстрі за №26. Одночасно, постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, винесеної державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Черкаської області Шевченко Н.Г., в межах спадкової справи №125 за 2022 рік містить доводи щодо необхідності тлумачення у судовому порядку зазначеного вище заповіту від 29 травня 2018 року, як то передбачено ст. ст. 213.1256 ЦК України. Разом з тим, предметом тлумачення у розумінні змісту нормативних положень ст. ст. 213, 1256 ЦК України, може бути виключно дійсний правочин, натомість тлумачення нікчемного (недійсного) правочину позбавлене будь - якого юридичного сенсу, оскільки не призведе до настання відповідних правових наслідків щодо визначеного кола заінтересованих в його тлумаченні осіб.

Позивач зернувся до Приватного нотаріуса м. Умань для відкриття спадкової справи, та оформив свідоцтво про право власності на житловий будинок.

Відповідачкою визнано право власності на 1/3 вказаної земельної ділянки у судовому порядку на підставі Рішення Маньківського районного суду №701/283/24 від 09 жовтня 2024 року., що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.

Керуючись ч. 7 ст. 7, ст. 11, ч. 8 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 53, 71, 83, 84, 85, 86, 91, 93, 95, 183, 185, 187, 189, 190-193, 196, 199, 257, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Відкрити провадження в цивільній справі №701/900/26 за позовом ОСОБА_1 представник позивача: Мельник Роман Андрійович до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування.

Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

Проведення підготовчого засідання призначити на 25 серпня 2026 року о 9 годині 30 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, буд. 8, с-ще Маньківка Уманського району Черкаської області).

Роз`яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України, звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.

Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Відповідачам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Зобов`язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім`я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасника справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачам для надання зустрічного позову встановити строк до 25 серпня 2026 року.

Роз`яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п`ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов`язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім`ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім`ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов`язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов`язати учасника справи надати відповідь.

Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд.

Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Роз`яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв`язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.

Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України.

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Уразі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Копію ухвали направити учасникам справи разом з судовими повістками.

Повідомити учасникам веб-адресу сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою вони можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається: https://mn.ck.court.gov.ua/sud2312/.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Л. Маренюк