Ухвала суду № 138909670, 12.08.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/10303/24

УХВАЛА

12 серпня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в особі головуючої судді Кучиної Н.Г., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Курганської Олени Вікторівни про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області, Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області, Рівненської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про захист прав землекористувача шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області, Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області, Рівненської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про захист прав землекористувача шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи № 569/10303/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , Державного підприємства «Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Рівненська міська рада, ОСОБА_3 про захист прав землекористувача шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки між суддями від 01.04.2026 головуючим суддею визначено суддю Кучину Н.Г. Цивільну справу передано на розгляд головуючій судді Кучиній Н.Г. 02 квітня 2026 року.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 02 квітня 2026 року прийнято цивільну справу до провадження судді Кучиної Н.Г. Призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 01 травня 2026 року на 09 год. 00 хв. в приміщенні Рівненського міського суду (м. Рівне, вул. Шкільна, 1) з викликом сторін.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 01 травня 2026 року здійснено перехід до розгляду цивільної справи № 569/10303/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , Державного підприємства «Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Рівненська міська рада, ОСОБА_3 про захист прав землекористувача шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 08 травня 2026 року прийнято заяву представника позивача про зміну підстав позову по цивільній справі № 569/10303/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області, Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області, Рівненської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про захист прав землекористувача шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 06 серпня 2026 року підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області, Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області, Рівненської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про захист прав землекористувача шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки закрито. Призначено цивільну справу до судового розгляду по суті на 01 жовтня 2026 року о 15:30 год.

02.08.2026 через систему "Електронний суд" за вх. № 55902/26-Вх від 06.08.2026 представник ОСОБА_1 , адвокат Курганська О.В. подала заяву про забезпечення позову у справі, в якій просить в порядку забезпечення позову ОСОБА_1 у справі № 569/10303/24 накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:024:0417. Заборонити ОСОБА_2 та іншим особам вчиняти дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:024:0417, зокрема, але не виключно, здійснювати будівництво (влаштування) інженерних мереж енерго-, газо-, водопостачання, здійснювати реєстраційні дії щодо цієї ділянки, в тому числі реєструвати на ній об`єкти нерухомого майна чи незавершеного будівництва, ініціювати об`єднання / поділ земельної ділянки.

Заяву про забезпечення позову долучено до справи та передано судді 07 серпня 2026 року.

В обгрунтування заяви представник заявника, адвокат Курганська О.В. зазначила, що у цій справі 07.07.2026 відповідач ОСОБА_2 подала клопотання про долучення в якості доказу Технічного звіту №391/26 від 09 травня 2026 року про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкта, виконаний фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 .

Вказаний звіт містить план спірної земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:024:0417 із погодженнями на виконання робіт на вказаній земельній ділянці із влаштування газопроводу та енергомережі, з метою влаштування охоронної зони цих мереж та знесення належної мені десятки років на праві власності господарської будівлі, яка є складовою житлового будинку.

Тому вважає, що позов необхідно забезпечити шляхом накладення арешту на земельну ділянку та заборону ОСОБА_2 та іншим особам вчиняти дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:024:0417.

Оскільки, незважаючи на те, що її позов перебуває у провадженні Рівненського міського суду з 03.06.2024 і з вини відповідачів, які затягуючи розгляд справи, у процесі судового розгляду вдаються до різних маніпуляцій, щоб позбавити її права на земельну ділянку, яка виділялась її спадкодавцям для обслуговування житлового будинку та перейшла у її законне користування.

Зокрема, невжиття заходу забезпечення позову у цій справі може призвести до забудови спірної земельної ділянки інженерними мережами та іншими будівлями та спорудами, що у разі задоволення позову призведе до нових спорів.

07.08.2026 через систему "Електронний суд" за вх. № 56615/26-Вх від 10.08.2026, яке долучено до справи 11.08.2026 від відповідача ОСОБА_2 надійшло заперечення на заяву про забезпечення позову у справі, в якій просить відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 569/10303/24 у повному обсязі.

В обгрунтування заперечення на заяву зазначає, що посилання позивача на погодження виконання робіт із влаштування газопроводу та енергомереж не свідчить про набуття відповідачем будь-яких нових прав на земельну ділянку.

Такі документи самі по собі не змінюють правового режиму земельної ділянки, не встановлюють права власності чи користування нею та не визначають результат розгляду спору у цій справі.

Більше того, твердження позивача про те, що внаслідок можливого влаштування інженерних мереж відповідач зможе в подальшому вимагати визнання за нею прав на земельну ділянку, є виключно припущенням та не підтверджене жодними доказами.

Позивач також не довів, що невжиття заявлених заходів призведе саме до неможливості виконання майбутнього рішення суду. Навіть у разі вчинення у майбутньому певних юридичних чи фактичних дій такі дії можуть бути предметом окремої правової оцінки та не свідчать автоматично про неможливість виконання рішення у цій справі.

При цьому сама лише потенційна можливість вчинення відповідачем певних дій не є достатньою підставою для забезпечення позову. Заявник має навести конкретні обставини та подати докази, які підтверджують реальну, а не абстрактну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

На необхідність встановлення саме реальної загрози та підтвердження відповідних обставин належними доказами неодноразово звертав увагу Верховний Суд.

Зокрема, у постанові від 23 травня 2024 року у справі № 303/8948/21 зазначено, що сама лише потенційна можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без належного обґрунтування не є достатньою підставою для забезпечення позову.

У даному випадку позивач не надала жодного доказу того, що ОСОБА_2 фактично здійснює або найближчим часом має намір здійснити будівництво інженерних мереж, змінити межі земельної ділянки, здійснити її поділ чи об`єднання або вчинити будь-які інші дії, які могли б ускладнити виконання можливого рішення суду.

Отже, доводи заяви ґрунтуються на припущенні про можливу поведінку відповідача у майбутньому, а не на встановлених фактичних обставинах.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, заперечення на заяву про забезпечення позову, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому його виконанні.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Заява про забезпечення позову повинна містити обґрунтування необхідності забезпечення позову (пункт 3 частини першої статті 151 ЦПК України). Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

У частині першій статті 150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову. Зокрема позов забезпечується у спосіб накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти; забороною вчиняти певні дії.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності та обґрунтованості запропонованого заявником способу забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним способом забезпечення позову та предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

У постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2020 року у справі № 915/113/20 зазначено, що: «заходи забезпечення позову, зокрема, такі як заборона вчиняти дії спрямовані на передачу у користування майна, щодо прав на яке виник спір, мають на меті запобігти невиправданому порушенню прав та інтересів позивача, тобто коли, невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду».

Відповідно до частини одинадцятої статті 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

При цьому Верховний Суд у постанові від 23.11.2022 року у справі № 466/11017/21 зауважував: "заборона вжиття заходів забезпечення позову, передбачена частиною одинадцятою статті 150 ЦПК України, стосується випадків втручання у проведення публічних процедур, зокрема земельних торгів, за умови прийняття рішення про проведення торгів і початку процедури їх проведення. Тобто обмеженню підлягають заходи забезпечення, які будь-яким чином можуть вплинути на торги, щодо проведення яких прийнято рішення. Однак можливе проведення торгів у майбутньому не може вважатися етапом проведення торгів на який поширюються положення частини одинадцятої статті 150 ЦПК України.

За обставин, коли процедура проведення земельних торгів не розпочата, обмеження щодо забезпечення позовних вимог в спірних правовідносинах не виникло, а тому помилковим є висновок апеляційного суду про те, що тимчасова заборона судом першої інстанції проведення земельних торгів, щодо спірної земельної ділянки є втручанням у дискреційні повноваження Львівської міської ради у земельних відносинах."

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 зазначено, що: «умовою застосування заходів забезпечення позову єдостатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Позов забезпечується, зокрема, шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1 частини першої статті 150 ЦПК України). Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України). Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

У постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 331/1255/17 вказано: «забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення».

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 910/13709/19.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася з позовом про захист прав землекористувача шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Просить скасувати у Державному земельному кадастрі України державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,460 га кадастровий номер 5610100000:01:024:0417, що знаходиться по АДРЕСА_1 шляхом закриття Поземельної книги.

Отже, предметом розгляду у цій справі є питання щодо законності державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:024:0417.

Заявник виклала достатньо обґрунтовані припущення, що під час розгляду справи по суті можуть бути вчинені дії, які унеможливлять виконання потенційного рішення суду.

Зокрема, відповідач ОСОБА_2 , маючи погодження Рівненської міської дільниці ПрАТ «Рівнеенерго» та Рівненської дільниці Рівненського УЕГГ ТОВ «Газорозподільні мережі України», зможе до закінчення розгляду справи влаштувати без її згоди інженерні мережі на спірній земельній ділянці та вимагати визнання за нею прав на таку земельну ділянку для обслуговування належних їй мереж. А відтак, у такому разі у неї будуть нові перешкоди у реалізації рішення суду у цій справі на формування земельної ділянки, яка перебуває у її законному користуванні, та отримання у приватну власність цієї земельної ділянки, на якій знаходиться належне їй нерухоме майно, і вона буде змушена знову звертатися до суду із новими позовами.

Відтак вважає, що запропоновані нею заходи забезпечення позову є співмірними із її позовними вимогами.

Такі заходи є прямопов`язаними із предметом спору, спрямовані лише на збереження ситуації у сталому стані до моменту вирішення спору та запобіганню іншим спорам.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Разом з тим, представник позивача, адвокат Курганська О.В. просить захистити ефемерні (не точні) права позивача, що є розмитими за змістом, використовуючи слова "зокрема, але не виключно". Крім того, не зрозуміло яким саме особам також просить заборонити вчиняти дії щодо земельної ділянки, окрім відповідача ОСОБА_2 , відтак в цій частині заява не підлягає до задоволення.

Також судом враховано, що по даній земельній ділянці вже застосовано заходи забезпечення позову. Зокрема, постановою Рівненського апеляційного суду від 22 травня 2025 року у справі № 569/22428/24 заборонено Рівненській міській раді вчиняти дії щодо затвердження технічної документації із землеустрою та передачі у власність земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:024:0417, а також заборонено державним кадастровим реєстраторам вносити до Державного земельного кадастру будь-які реєстраційні відомості (зміни) щодо цієї земельної ділянки до набрання законної сили рішенням суду.

З огляду на викладене, виходячи з принципів співмірності, розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову частково.

Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 149 - 154, 258 - 261, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Курганської Олени Вікторівни про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області, Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області, Рівненської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про захист прав землекористувача шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки задоволити частково.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:024:0417.

Заборонити ОСОБА_2 вчиняти дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:024:0417, зокрема, здійснювати будівництво (влаштування) інженерних мереж енерго-, газо-, водопостачання, та здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:024:0417.

В задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н. Г. Кучина