Рішення № 138909050, 28.07.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/6044/26

Провадження № 2/524/5376/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2026 року

Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі: головуючого - судді Предоляк О.С, при секретарі судового засідання Косенко Р.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Кременчуці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року представником позивача в системі «Електронний суд» сформована позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 02.12.2021 року між ТОВ « Фінансова компанія «Верона » та ОСОБА_1 укладено електронний договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2021235 за яким позичальник отримав кредит у розмірі 3500 грн., строком на 21 день, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі у розмірі 1,90% (стандартна процента ставка) від суми кредиту за кожен день користування кредитом.Кредит надавався у безготівковій формі шляхом перерахування коштів за реквізитами платіжної картки № 53….7501, реквізити якої надані клієнтом з метою отримання кредиту. ТОВ Фінансова компанія «Верона » свої зобов`язання за договором виконало та надало позичальнику грошові кошти. 01.12.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Верона » та ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» укладено договір факторингу № 1-01/12/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Верона » відступає ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» право грошової вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 01.12.2023 до договору № 1-01/12/2023 ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» набуло право грошової вимоги до відповідача За вказаним договором факторингу до ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 9971, 50 грн., з яких: 3500 грн. заборгованість за кредитом, 6471,50 грн. заборгованість за процентами, яку позивач просив стягнути з відповідача на їх користь, а також сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13000 грн.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 18.05.2026 року відкрито провадження за вказаним позовом та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні.

З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі, відповідачу направлено засобами рекомендованого поштового зв`язку. Судова кореспонденція повернута на адресу суду з відміткою «адресат відсутній». Виклик відповідача проведено оголошенням на веб сайті Судової влади України

Відзив на позовну заяву, заяви з процесуальних питань від відповідача до суду не надходив

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8ст. 178 ЦПК України зі згоди представника позивача, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог частини другої статті 247 вказаного Кодексу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 02.12.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Верона»» та ОСОБА_1 укладено електронний договір № 2021235 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Даний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора G0088, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Відповідно до п. 1.2. договору на умовах, товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту 3500 грн. Строк кредиту 21 день(п. 1.3. договору).

За п. 1.4 стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного у п. 1.3 цього договору, якщо в цей строк клієнт не виконає умови для застосування зниженої процентної ставки.

Згідно п. 2.1 договору кредит надається товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № 53….7501, реквізити якої надані клієнтом товариству з метою отримання кредиту.

До укладання договору відповідач ознайомилася із паспортом споживчого кредиту та таблицею обчислення загальної вартості кредиту та реальної процентної ставки, про що свідчить відповідне позначення про його підписання позичальником електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.

ТОВ «ФК`Верона» своєчасно та в повному обсязі виконало зобов`язання за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту, перерахувавши 3500 грн. на карту відповідача в порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення».

01.12.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Верона » та ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» укладено договір факторингу № 1-01/12/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Верона » відступає ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» право грошової вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 01.12.2023 до договору № 1-01/12/2023 ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» набуло право грошової вимоги до відповідача

Відповідно ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як визначено у ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 ЦК України установлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 610 цього Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно п 1 ч 6 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту)

Договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що був направлений у смс-повідомленні на мобільний номер телефону.

За вказаних обставин, суд вважає встановленим факт укладення відповідачем договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2021235 від 02.12.2021 року із дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію». Зазначений договір є чинними та підлягає виконанню сторонами. Факт отримання грошових коштів відповідач не спростував.

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Позивачем доведено перехід до нього права вимоги за договором, укладеним з відповідачем. Таким чином, відповідач несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором.

Відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитним договором, отримані в кредит кошти не повернув.

Із розрахунку заборгованості заборгованість за кредитнм договором №2021235 від 02.12.2021 станоиьь 9971, 50, з яких заборгованість за сумою кредиту 3500 грн, заборгованість за відсотками в розмірі 6471, 50 грн

Враховуючи, що відповідачем не виконано грошове зобов`язання в строк, передбачений умовами договору, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитом (тілом) кредиту в розмірі 3500 грн. є обґрунтованими.

Разом з тим, пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, крім заборгованості за основним боргом, просив стягнути заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами.

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№ 202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

За умовами договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2021235 від 02.12.2021 року сума кредиту становила 3500 грн., строк кредиту 21 день, дата повернення кредиту та сплати процентів - 22.12.2021 року, стандартна процентна ставка 1,90% в день.

Із розрахунку заборгованості відповідачу нараховані відсотки по 10.02.2022 року, тобто поза межами строку дії договору, що не відповідає умовам договору. Розмір процентів для відповідача мав становити 1396, 50 грн. (3500 х 21 днів х 1,90%).

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову. Необхідно стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 4896,50 грн., з яких: 3500 грн. заборгованість за кредитом та 1396, 50 грн. заборгованість за процентами.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені останнім судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1307,37 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зі частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача здійснював адвокат Пархомчук С.В. на підставі договору про надання правничої (правової) допомоги від 09.07.2025 року, рахунку від 26.05.2026, акту про отримання правової допомоги, платіжної інструкції №2812 від 26.05.2026.

Урахувавши обсяг виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, висновку про необхідність зменшення розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу до 2000 грн., яка відповідає критерію розумності, встановлений їхньою дійсністю та необхідністю у цій справі.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 280-284, 288, 354 ЦПК України,суд,-

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» заборгованість за кредитним договором №2021235 у розмірі 4896,50 грн., з яких: 3500 грн. заборгованість за кредитом та 1396, 50 грн. заборгованість за процентами та у повернення сплаченого судового збору у розмірі 1396, 50 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

В решті вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн», ЄДРПОУ 44002941, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле буд 1, інше нежитлове приміщення 1008.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1

Суддя Олена Предоляк