Рішення № 138908939, 26.06.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/2174/26

Провадження 2-1903/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

26 червня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Сташків Т.Г.,

при секретарі Павлик А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (далі - позивач, ТОВ «Деал Фінанс Груп»), в особі представника Ткаченко Юлії Олегівни (далі - представник позивача, Ткаченко Ю.О.), звернулося до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за договорами.

На обґрунтування позову зазначено, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договори про надання коштів у кредит, зокрема: - Договір № 71946565 від 22.07.2025 року; - Договір № 8185313 від 19.07.2025 року.

У подальшому, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» уклали Договір факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025 р., за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за вказаними вище кредитними договорами.

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитними договорами - виконав, а відповідач порушила обумовлені в договорах строки повернення кредиту, у зв`язку з чим у останньої виникла заборгованість за вказаними договорами:

-за договором № 71946565 від 22.07.2025 року в розмірі 3 146,00 грн, що складається з: 1 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 150,00 грн - сума заборгованості за процентами; 150 грн - сума заборгованості за комісією; 1 846,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування;

-за договором № 8185313 від 19.07.2025 року у розмірі 10 168,50 грн, що складається з: 3 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2 308,50 грн - сума заборгованості за процентами; 0 грн - сума заборгованості за комісією; 4 860,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Відповідач зобов`язання за договорами не виконала, тому позивач просить стягнути вказану заборгованість з відповідача, а також понесені судові витрати.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області відкрито провадження у цивільній справі, призначено судове засідання.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, у позовній заяві просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечила.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.

Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Положеннями ст. 280 ЦПК України передбачається, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд визнав можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, враховуючи те, що відповідач, будучи належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явилася у судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України "Про споживче кредитування" та Законом України "Про електронну комерцію". Зокрема, в ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутних послуг кредитодавцем i третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням етектронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примiрнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Відповідно до ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особi, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дiй чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, i це роз`яснення логічно пов`язані з нею. Статтею 12 цього закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч.1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реестрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реестрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення вiд особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.Таким ідентифікатором є смс повідомлення з кодом, якай зазначений у тексті договору у розділі "Підписи сторiн".

Також, приписами ст.12 Закону України "Про електронну комерцію", передбачено поняття «"підпис у сфері електронної комерції". Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п.7 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Судом встановлено, що 22.07.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит № 71946565, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 1 000,00 грн строком на 30 днів ( з 22.07.2025 по 20.08.2025 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.500 %, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15.00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 150,00 грн.). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4,00% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор '07552, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

Кредитодавець ідентифікував відповідача за посередництвом системи BankID НБУ - отримавши від «monobank» за згодою ОСОБА_1 персональні дані останньої, у тому числі електронну адресу, на яку у подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що останній використав/наклав наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів, а саме підпис '07552 - 22.07.2025 22:16:11, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №71946565 від 22.07.2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 1 000,00 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 .

Наведене вище, підтверджується електронною платіжною інструкцією № a0fdd27f-edf4-404d-9bce-84ce305769d4 від 22.07.2025 року.

Згідно довідки № КД-000023336 від 06.01.2026 р. ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (платіжна установа), підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів № ПВ30-09-20 /1. від 30.09.2020 р., укладеного між Компанією ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 22.07.2025 року, сума 1 000,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу a0fdd27f-edf4-404d-9bce-84ce305769d4.

Враховуючи наведене вище, первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором - виконав, а відповідач порушила обумовлені у договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в останньої виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 3 146,00 грн, що складається з: 1 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 150,00 грн - сума заборгованості за процентами; 150 грн - сума заборгованості за комісією; 1 846,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Також встановлено, що 19.07.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит № 8185313, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 3 000,00 грн. строком на 360 днів (з 19.07.2025 по 13.07.2026 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.95 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17.25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 517,50 грн.). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 150 грн. за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор '857178, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору № 8185313 від 19.07.2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 3 000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 .

Наведене вище, підтверджується електронною платіжною інструкцією № 372b9ac0-74bf-48e6-9bd2-94fe504b8816 від 19.07.2025 року.

Згідно довідки № КД-000018732 від 29.12.2025 р. ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА (платіжна установа), підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №ПВ30-09-20 /1. від 30.09.2020 р., укладеного між Компанією ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 19.07.2025 року, сума 3 000,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу 372b9ac0-74bf-48e6-9bd2-94fe504b8816.

Враховуючи наведене вище, первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором - виконав, а Відповідач порушив обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в останньої виникла заборгованість за вказаним договором у розмірі 10 168,50 грн, що складається з: 3 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2 308,50 грн - сума заборгованості за процентами; 0 грн - сума заборгованості за комісією; 4 860,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Відповідач зобов`язання за договором кредиту - не виконала ні перед Кредитодавцем/Первісним кредитором, ані перед Позивачем/Фактором - ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», що набуло право вимоги за договором кредиту № 8185313 на підставі договору факторингу.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Ч.1 ст.1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

За правилами ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до змісту ст.ст.610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. У ч.1 ст.638 ЦК України закріплена норма, згідно з якою договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» уклали Договір факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025 р., за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за вказаними вище кредитними договорами (Договір факторингу №16/09/25 від 16.09.2025 р.).

Відповідно до Реєстру прав вимог №23/12/25-02 від 23.12.2025 року - Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги до відповідача за кредитним договором № 71946565 від 22.07.2025 року в сумі 3 146,00 грн.

Відповідно до Реєстру прав вимог № 23/12/25-01 від 23.12.2025 року - Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги до Відповідача за кредитним договором № 8185313 від 19.07.2025 року в сумі 10 168,50 грн.

Отже, враховуючи наведене вище право вимоги за кредитним договором № №71946565 від 22.07.2025 року та № 8185313 від 19.07.2025 року належить позивачу.

Згідно ч.1 ст.512 ЦК України, відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК України); (б) дарування (ч.2 ст.718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Згідно з ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Тлумачення ст.516, ч.2 ст.517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15.

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Ч.1 ст.1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Оскільки, відповідач порушила умови договорів, за договором № 71946565 від 22.07.2025 року має заборгованість у розмірі 3 146,00 грн, що складається з: 1 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 150,00 грн - сума заборгованості за процентами; 150 грн - сума заборгованості за комісією; 1 846,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування, та за договором № 8185313 від 19.07.2025 року має заборгованість у розмірі 10 168,50 грн, що складається з: 3 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2 308,50 грн - сума заборгованості за процентами; 0 грн - сума заборгованості за комісією; 4 860,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

При цьому, суд не може погодитися з законністю нарахування та стягнення комісії за договором № 71946565 в розмірі 150,00 грн., оскільки вказана комісійна винагорода є платою за послуги, що супроводжують кредит, а саме - за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок споживача, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційним, суперечить моральним засадам суспільства, а тому є незаконним в силу вимог ч.5 ст.11, ч.1, 2, 5, 7 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів".

Наведений висновок суду узгоджується з правовими позиціями, викладеними в постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року по справі №730/1100/15-ц, від 27 листопада 2019 року по справі №522/18855/16, від 19 лютого 2020 року по справі №756/8840/17-ц, які з огляду на вимоги ч.4 ст.263 ЦПК України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України "Про споживче кредитування", до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Як встановлено ч.5 ст.12 Закону України "Про споживче кредитування", умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2019 року в справі №524/5152/15.

Щодо стягнення суми заборгованості за пенею/неустойкою за договором № 71946565 від 22.07.2025 року у розмірі 1 846,00 грн, та за договором № 8185313 від 19.07.2025 року у розмірі 4 860,00 грн, то відповідно до положень п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи ту обставину, що неустойка, яка передбачена кредитними договорами, нарахована у період дії в Україні воєнного стану, після 24.02.2022, вона підлягає списанню кредитодавцем та підстави для її стягнення за рішенням суду відсутні.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач після отримання кредитних коштів взяті на себе зобов`язання відповідно до укладеного договору не виконує, істотно їх порушує, що є підставою для стягнення з неї заборгованості за основною сумою боргу та нарахованими процентами.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст.141 ЦПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За положеннями ч.1, п.1 ч.3 ст.133 та ч.1-3 ст.137 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч.3 ст.141 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір №22-08/25/ДІЛ про надання правничної допомоги від 22.08.2025 року, витяг з акту №5-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги від 22.08.2025 р. за Договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 р., акт приймання-передачі справ за надання правничої допомоги до Договору №22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги від 22.08.2025 р., копія платіжної інструкції кредитного переказу коштів оплати за Договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 р. згідно з Актом приймання-передачі наданої правничої допомоги, ордер на надання правничої допомоги.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 2 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.133, 137, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст.207, 512-514, 516-517, 525-526, 610, 612, 626, 628-629, 638, 1050, 1054-1055, 1077-1078, 1081 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», ЄРДПОУ: 44280974, відповідно до кредитного договору № 71946565, заборгованість за тілом кредиту у розмірі 1 000 (одну тисячу) грн 00 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 150 (сто п`ятдесят) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», ЄРДПОУ: 44280974, відповідно до кредитного договору № 8185313, заборгованість за тілом кредиту у розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 2 308 (дві тисячі триста вісім) грн 50 коп, а всього стягнути за договорами заборгованість у розмірі 6 458 (шість тисяч чотириста п`ятдесят вісім) грн 50 коп.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», ЄРДПОУ: 44280974, сплачений судовий збір у розмірі 1 291 (одну тисячу двісті дев`яносто одну) грн 45 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) грн 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня проголошення рішення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто Обухівським районним судом у випадку подання відповідачем відповідної заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи якому повне заочне рішення не було йому вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя : Т.Г.Сташків