Постанова № 138908459, 12.08.2026, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/531/26

Провадження № 3/168/268/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року сел. Стара Вижівка

Суддя Старовижівського районного суду Волинської області Малюта А.В., розглянувши матеріали, які надійшли від СПД № 3 (сел.Стара Вижівка) Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

жителя

АДРЕСА_1 , непрацюючого,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

17 червня 2026 року о 19.35 год. ОСОБА_1 на автодорозі сполученням с.Чевель- с.Поліське, Ковельського району Волинської області, керував електроскутером «Fada Brand 800 вт», без д.н.з., в стані алкогольного сп`яніння.

Крім цього, 22 червня 2026 року о 18.23 год. ОСОБА_1 в с.Поліське по вул.В.Кука, Ковельського району Волинської області, керував електроскутером «Fada Brand 800 вт», без д.н.з., з ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився.

Чим порушив вимоги пунктів 2.5, 2.9 (а) Правил дорожнього руху України. За що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Судова повістка двічі поверталася до суду з відміткою що «адресат відсутній за вказаною адресою». З цих підстав суд викликав ОСОБА_1 шляхом оголошення на офіційному вебсайті судової влади.

Оскільки судом вжито належних заходів щодо сповіщення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення, однак ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, клопотань про відкладення судового розгляду не подавав, правом на подачу суду своїх пояснень, доказів не скористався, а тому, враховуючи, що його участь у розгляді даної категорії справ відповідно до статті 268 КУпАП не є обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами. А саме: протоколами серії ЕПР1 № 695815 від 17 червня 2026 року, серії ЕПР1 №700136 від 22 червня 2026 року, рапортами працівників поліції; актами оглядів на стан алкогольного сп`яніння; направленням на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння; результатом тестування (2,53 проміле), зобов`язанням до протоколу та відеозаписами події правопорушень з нагрудної камери поліцейського. Надані відеозаписи є належними i допустимими доказами в справі, оскільки в повному обсязі відображають відомості про вчинення правопорушення.

Згідно матеріалів справи відомості про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія відсутні. До адмінвідповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП протягом року не притягувався.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені частиною 1 статті 130 КУпАП.

Постановою від 24 червня 2026 року справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП, суд об`єднав в одне провадження.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Згідно з частиною 2 статті 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З огляду на викладене, приходжу до висновку, що в даному випадку стягнення накладається у межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП.

Санкція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Згідно з пунктом 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року, із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України №18 від 19 грудня 2008 року, суди не вправі застосовувати таке адміністративне стягнення, як позбавлення права керувати транспортними засобами, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин судом не встановлено.

З врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, його майнового стану, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення, передбачене санкцією частини 1 статті 130 КУпАП без позбавлення права керування транспортними засобам.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення.

Згідно із пунктом 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладене таке стягнення сплачується судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 33, 36, 40-1, 130, 283, 284, 289, 294 КУпАП,

суддя

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП.

На підставі статті 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 стягнення - штраф у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень без позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Реквізити сплати штрафу: рахунок отримувача: UA 698999980313040106000003504; код класифікації доходів бюджету: 38009371.

У разі несплати правопорушником штрафу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови після набрання нею законної сили, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, відповідно до частини 2 статті 308 КУпАП у ході примусового виконання постанови суду штраф стягується у подвійному розмірі.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) гривень за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106 код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Старовижівський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги

Суддя А. В. Малюта