Рішення № 138908326, 12.08.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/663/26

Провадження № 2/156/534/26

Рядок статзвіту № 40

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 серпня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Малюшевської І.Є.,

за участю секретаря судового засідання Киці Л.Ф.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду у сел. Іваничі цивільну справу № 156/663/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

І. Короткий виклад обставин справи

Представник ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № CL-172685 від 28.02.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 8.02.2019 року між АТ «Кредобанк» та Відповідачем було укладено Кредитний договір №CL-172685. Банк надав кредит у сумі 28 650,00 грн строком до 27.02.2024 року. Відсоткова ставка за договором становить 69,99% річних, реальна ставка 97,39%. Погашення мало здійснюватися щомісячними ануїтетними платежами по 1747 грн.

25 червня 2021 року АТ «Кредобанк» відступило право вимоги за цим договором на користь ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» на підставі договору факторингу №250621/1.

Позивач стверджує, що Відповідач не виконав умови договору та не повернув кредит у встановлені терміни.

На адресу Боржника направлялася вимога про погашення заборгованості, яка була проігнорована.

Станом на день подання позову загальний борг становить 52 311,88 грн, що включає: 27 281,26 грн заборгованість за тілом кредиту; 25 030,62 грн заборгованість за відсотками.

Виходячи із вищенаведеного, позивач вважає, що його позовні вимоги, викладені в позовній заяві, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом в повному обсязі (повністю), а тому просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вказану суму боргу, а також понесені у справі судові витрати у розмірі 2 662,40 гривень та витрати на пофесійну правничу допомогу в сумі 7 846,78 грн.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Після надходження ухвалою судді від 16.06.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п`ятиденний строк на подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, та п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Судом вжито заходів щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи, зокрема, ухвалу суду про відкриття провадження у справі скеровано сторонам (відповідачу - за адресою зареєстрованого місця проживання, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України). 23.06.2026 року конверт із вказаними документами вручено особисто відповідачу ОСОБА_1 .

Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов таких висновків.

ІІІ. Встановлені судом обставини справи

Судом встановлено, що згідно з кредитним договором № CL-172685 від 28.02.2019 року, укладеним між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 , банк надав позичальнику грошові кошти у розмірі 28 650,00 грн на поточні потреби. Кредит надано на 60 місяців, терміном до 27.02.2024 року. Номінальна процентна ставка становить 69,99% річних (фіксована). Реальна річна процентна ставка 97,39%.

Погашення здійснюється щомісячними ануїтетними платежами у кількості 60 платежів. Розмір щомісячного платежу становить 1 747,00 грн. Платіж має вноситися щомісяця у період з 21-го по 28-ме число.

Комісія за відкриття поточного рахунку та випуск платіжної картки 200,00 грн (разово). Комісія за видачу кредитних коштів 0 грн.

Кошти перераховувалися у безготівковій формі на поточний рахунок позичальника.

За несвоєчасне виконання зобов`язань передбачена пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, але не більше 15% від суми простроченого платежу. За ненадання документів, що підтверджують дохід, передбачено штраф у розмірі 5% від суми кредиту.

Згідно з матеріалами кредитної справи та Додатком №1 до Кредитного договору № CL-172685 від 28.02.2019 року, встановлено наступний графік платежів: загальна кількість платежів: 60 щомісячних платежів. Період погашення: з 28.02.2019 року по 27.02.2024 року. Сума щомісячного платежу: 1 747,00 грн (ануїтетний платіж), крім останнього місяця. Кожен щомісячний платіж включає в себе частину основного боргу (тіло кредиту) та відсотки за користування ним. Також у графіку зазначено, що в день укладення договору (28.02.2019) позичальник мав сплатити разову комісію за відкриття поточного рахунку та випуск платіжної картки у розмірі 200,00 грн.

Меморіальним ордером № 11648460 від 28 лютого 2019 року підтверджено перерахування АТ «Кредо банк» ОСОБА_1 28 650,00 грн; призначення платежу: надання кредиту ОСОБА_1 відповідно до кредитного договору № CL-172685 від 28.02.2019 року.

Випискою за особовим рахунком клієнта АТ «КРЕДОБАНК» ОСОБА_1 підтверджується факт користування відповідачем кредитними коштами, наданими у межах конкретного кредитного договору № CL-172685.

З березня по вересень 2019 року боржник здійснив платежі на загальну суму 11 560,00 грн, які були розподілені на погашення основного боргу (тіла кредиту); на погашення відсотків та за несвоєчасне виконання зобов`язань.

Загальна сума боргу ОСОБА_1 за кредитним договором на момент подання позову становить 52 311,88 грн та включає наступні складові: 27 281,26 грн заборгованість за тілом кредиту (основна сума боргу); 25 030,62 грн заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом.

Позивачем, як новим кредитором за вих. № 1454700 від 04.08.2025 року надіслано відповідачу повідомлення вимогу про погашення заборгованості кредитним договором № CL-172685 на суму 52 311,88 грн, однак така відповідачем проігнорована.

На підставі Договору факторингу з відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами № 250621/1 від 25 червня 2021 року до ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» (Фактор/Новий кредитор) перейшло право вимоги від АТ «Кредобанк» (Клієнт/Первісний кредитор) в тому числі право грошової вимоги за Кредитним договором № CL-172685 від 28.02.2019 року, укладеним із ОСОБА_1 (Додаток № 1 до Договору факторингу; позичальник зазначений під номером 11119).

ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» набуло право вимоги в повному обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, включаючи тіло кредиту, нараховані відсотки, комісії та штрафні санкції. Згідно з умовами договору, права вимоги переходять до Фактора з дня, наступного за днем повної оплати Ціни Відступлення. Оплата була здійснена Новим кредитором 25 червня 2021 року, що підтверджується відповідним платіжним дорученням. Боржник був належним чином повідомлений про заміну кредитора шляхом направлення письмового повідомлення (№ 10234533 від 29 червня 2021 року).

Враховуючи вищезазначене, позивач просить суд стягнути з відповідача всю суму заборгованості за кредитним договором, а також понесені у справі судові витрати у розмірі 2 422,40 гривень та судові витрати на сплату професійної правничої допомоги у розмірі 7 846,78 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав. Будь-яких доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві чи контррозрахунку від відповідача не надходило. Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором або контррозрахунок, відповідачем не надано. Також на час розгляду справи судом відповідачем не надано жодних даних, які б свідчили про погашення заборгованості у добровільному порядку.

ІV. Застосоване судом законодавство

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексом України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав суду доказів, які б спростували твердження позивача щодо невиконання ним умов договору, наявність заборгованості за цим договором, а також її розмір.

V. Висновки суду

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд встановив, що між первинним кредитором та відповідачем виникли договірні відносини у зв`язку з укладенням кредитного договору № CL-172685 від 28.02.2019 .

Відповідач, будучи вільним в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписав кредитні документи. Отже, сторонами договору в належній формі було погоджено умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання і повернення, розмір відсотків за користування кредитом. Кредитодавець за вказаним договором виконав взяті на себе зобов`язання, натомість відповідач умови кредитного договору належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість.

Суд дослідив і проаналізував докази у справі, та керуючись завданнями цивільного судочинства щодо справедливого розгляду і вирішення цивільних справ, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи те, що відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, однак істотно порушив умови кредитного договору, ст. ст. 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України та не повернув суму простроченого кредиту у зв`язку з чим утворилась заборгованість, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів (частини коштів) на рахунок ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» відповідач не надав, дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за основним боргом в розмірі 27 281,26 грн та відсотків в розмірі 25 030,62 необхідно задовольнити.

Врахувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № CL-172685 від 28.02.2019 є такими, що підлягають до повного задоволення у розмірі 52 311,88 грн.

VІ. Судові витрати

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2662,40 грн, що підтверджено квитанцією, яка міститься у матеріалах справи. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено повністю, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає. що відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3 та 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Представник позивача просить стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 7 846,78 грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представник позивача до матеріалів справи долучив такі документи: договір про надання правової допомоги №07/10/2021 від 07.10.2021 року, укладений між ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «СмартЛекс». Згідно з умовами договору, правнича допомога надається за плату (гонорар), а підставою для відшкодування фактичних витрат є звіт; довіреність № 656 від 19 грудня 2025 року, якою ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» в особі Генерального директора уповноважує адвоката Кізко Лесю Сергіївну представляти інтереси компанії, зокрема підписувати та подавати позови; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК №001086 від 01.03.2019 року, видане Кізко Лесі Сергіївні.

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15. При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.

За таких обставин, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 7 846,78 грн. є завищеними, належним чином не обґрунтованими та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на корить ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» понесених у даній справі витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 16, 203, 526, 530, 599, 610, 625, 626, 627, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 2, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 133,141, 187, 211, 247, 263-265, 273, 274, 353-355 ЦПК України, Законом України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», Законом України «Про судовий збір», суд,

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» заборгованість за кредитним договором № CL-172685 від 28.02.2019 у розмірі 52 311 (п`ятдесят дві тисячі триста одинадцять) гривень 88 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп. витрат на сплату судового збору та 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», код ЄДРПОУ 37356981, місцезнаходження: вул. Жамбила Жабаєва, буд. 7 м.Київ 04112;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І. Є. Малюшевська