Рішення № 138908134, 05.08.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"05" серпня 2026 р. Справа № 924/374/26

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д., при секретарі судового засідання Ковальчук А.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Житомирського обласного центру зайнятості м. Житомир

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 с. Новосілка Коростенського району Житомирська області

до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області м. Хмельницький

про стягнення 14500,80грн

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Приз Л.В. згідно довіреності від 01.01.2026р.;

від третьої особи: не з`явився.

З оголошенням перерви в судовому засіданні 01.07.2026р. та 08.07.2026р.

05.08.2026р. в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

08.04.2026р. до Господарського суду Хмельницької області поштовою кореспонденцією надійшла позовна заява Житомирського обласного центру зайнятості в особі Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості м. Житомир до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області м. Хмельницький про стягнення 14500,80грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що неправомірні дії відповідача в частині відмови у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку громадянці ОСОБА_1 , призвели до невірного нарахування та виплати останній позивачем допомоги по безробіттю у розмірі 14500,80грн, яка на думку позивача, підлягає поверненню Житомирському обласному центру зайнятості.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2026р., позовну заяву передано для розгляду судді Вибодовському О.Д.

Ухвалою суду від 10.04.2026р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/374/26 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 10:30год. 29.04.2026р.

Ухвалою суду від 29.04.2026р. розгляд справи №924/374/26 у підготовчому засіданні суду відкладено на 11:30год. 06.05.2026р.

29.04.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання (вх.№05-08/1447/26) про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, а саме: ОСОБА_1 .

29.04.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№05-22/3569/26), із запереченнями. У відзиві відповідач, посилаючись на п. 3 ч. 1 ст. 44 Закону України "Про зайнятість населення", зазначає про те, що відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного. Водночас, відповідач зауважує, що саме з дня набрання рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22.05.2025р. у справі №240/863/25 законної сили, зокрема з 25.08.2025р., відповідно до якого зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити пенсію ОСОБА_1 , як потерпілій від аварії на ЧАЕС 4-ї категорії із зниженням пенсійного віку на 5 років, відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 20.11.2024р., статус фізичної особи ОСОБА_1 став несумісним зі статусом безробітної особи, про що фізична особа ОСОБА_1 , як позивач у справі №240/863/25, на думку відповідача, знала або повинна була знати.

Крім того, на переконання відповідача, ОСОБА_1 безумовно була обізнана про існування невирішеного спору щодо права на призначення пенсії за віком, оскільки остання 20.11.2024р. звернулася із заявою до ГУ ПФУ у Хмельницькій області щодо призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а 04.04.2025р. звернулася до Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості із заявою про надання допомоги по безробіттю, що в силу вимог ч. 1 ст. 44 та ч. 1 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення" підлягало повідомленню відповідному органу центру зайнятості. Відтак, з урахуванням вказаного, відповідач вважає, що у разі, якщо б особа, що зверталась із заявою про встановлення статусу безробітного та отримання допомоги ( ОСОБА_1 ) виконала б свій обов`язок - шкода не настала б, або мала б менший розмір (у грошовому виразі).

При цьому, відповідач наголошує на тому, що ОСОБА_1 не виконано обов`язок щодо своєчасного повідомлення обставин, які впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг, ні щодо повідомлення про існування спору (з травня 2025 року) ні щодо набрання законної сили судового рішення (в серпень 2025 року). Також відповідачем зауважено, що враховуючи наведене у відзиві, єдиною особою, з якої за вказаних у ст. 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" обставин може бути проведене стягнення суми виплати забезпечення є лише застрахована особа.

Окрім цього, відповідач посилаючись на ст. 1173 ЦК України, зазначає, що підставою для притягнення органу державної влади або органу місцевого самоврядування до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, водночас, відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. На думку відповідача, позивачем не доведено наявності прямого або опосередкованого причинного зв`язку між діями Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (у вигляді відмови у призначенні пенсії) та завданою позивачу шкодою у вигляді виплаченої фізичній особі ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в розмірі 14500,80грн, як обов`язкової умови настання відповідальності. Відтак, підстав для стягнення з відповідача на користь позивача коштів у сумі 14500,80грн немає, з огляду на що, на переконання відповідача, у позові необхідно відмовити у повному обсязі.

06.05.2026р. в підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 10:30год 26.05.2026р., а також залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 , про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.

08.05.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив (вх№05-22/3864/26). На думку позивача, викладені відповідачем у відзиві обставини не спростовують доводів позовної заяви, оскільки позивач звернувся до суду на підставі тієї беззаперечної обставини, що у період з 05.04.2025 року по 03.07.2025 року громадянка ОСОБА_1 не отримувала належну їй пенсію та, як наслідок, засоби до існування, у зв`язку з чим, протягом цього періоду такі засоби до існування надавалися особі державою у особі Центру зайнятості на підставі законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. Також позивач зазначає про те, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22.05.2025р. у справі №240/863/25 зобов`язано відповідача призначити ОСОБА_1 з моменту звернення пенсію (з 20.11.2024 року), проте фактично такі виплати почали відбуватися після 25.08.2025р., тобто через п`ятнадцять місяців. На переконання позивача, правопорушення (відмова у призначенні пенсії) було усунуте відповідачем тільки після звернення ОСОБА_1 за поновленням свого порушеного права до суду.

Крім того, позивач зауважує про те, що у разі, якби відповідач не відмовив ОСОБА_1 у її праві на отримання пенсії, ОСОБА_1 взагалі б не стала на облік у Центрі як безробітна та відповідно не обтяжувала би державу обов`язком по своєму утриманню, а відтак позивач не поніс би своїх витрат по соціальному забезпеченню ОСОБА_1 .

Тобто, витрати позивача прямий наслідок протиправної поведінки відповідача, так як протиправність була встановлена рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22.05.2025р. у справі №240/863/25, що набуло законної сили, а отже повторного з`ясування дана обставина не потребує.

Також позивачем зазначено, що існування невирішеного спору у суді не є та не може бути визнано підставою для відмови у реєстрації особи як безробітної чи невиплати їй матеріального забезпечення, оскільки подібна підстава відсутня у переліку підстав для припинення реєстрації безробітного, визначених ст. 45 Закону України "Про зайнятість населення", так як спір може бути вирішено як на користь позивача, так і на користь відповідача, а отже, не є обставиною, що впливає на право особи на отримання соціальних послуг до завершення такого спору та набуття рішення суду законної сили.

Окрім зазначеного, позивач, посилаючись на Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці" від 21.09.2022р. №2622 відповідно до якого під час дії воєнного стану (тобто у період перебування ОСОБА_1 на обліку) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 90 календарних днів, 90 календарних днів у випадку ОСОБА_1 збігли 03.07.2025 року, що підтверджується Витягом з наказів про прийняті рішення по особі - ОСОБА_1 (ПК №065225040400026), а сума допомоги по безробіттю за цей період склала 14500,80грн. Тобто, протягом всього періоду отримання допомоги по безробіттю ОСОБА_1 , було відсутнє рішення суду, яке б набрало законної сили, на її користь, оскільки дата набрання законної сили рішенням по справі №240/863/25 25.08.2025 року, позаяк особа мала право на отримання такого матеріального забезпечення.

При цьому, у відповіді на відзиві зауважено, що предметом позову є саме сума виплаченої допомоги по безробіттю, а не статус особи як безробітної після 25.08.2025 року, тобто позовні вимоги позивача взагалі ґрунтуються на іншій нормі закону, ніж та, яку спростовує у відзиві від 29.04.2026 року.

06.05.2026р. в підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 11:00год 03.06.2026р., про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.

03.06.2026р. в підготовчому засіданні судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10:00год. 01.07.2026р., про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.

01.07.2026р. в судовому засіданні судом оголошено перерву до 10:00год. 03.08.2026р., про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 08.07.2026р., у зв`язку із технічною неможливістю проведення судового засідання, призначеного на 10:00год. 03.08.2026р., перепризначено судове засідання у даній справі на 11:00год. 05.08.2026р.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.08.2026р. проти позову заперечував, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання 05.08.2026р. не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений шляхом направлення ухвали про оголошення перерви від 08.07.2026р. до електронного кабінету позивача, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа (дата доставки - 08.07.2026р.), що з огляду на приписи п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України вважається вручено.

Третя особа в судове засідання 05.08.2026р. не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання була належним чином повідомлена, так як ухвала про оголошення перерви від 08.07.2026р., яка направлялась на адресу третьої особи, відповідно до наявного в матеріалах справи поштового повідомлення про вручення вказану ухвалу було вручену члену сім`ї третьої особи 24.07.2026р., що з огляду на приписи п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України вважається вручено.

Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги суд встановив наступне.

04.04.2025р. ОСОБА_1 звернулася до Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості із заявами про надання статусу безробітного та про призначення виплати допомоги по безробіттю.

Відповідно до персональної картки №065225040400026, ОСОБА_1 з 04.04.2025р. по 03.11.2025р. перебувала на обліку в Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості як безробітна, яка на момент звернення із заявами про надання статусу безробітного та про призначення виплати допомоги по безробіттю від 04.04.2025р. не належала до категорії зайнятого населення у розумінні статті 43 Закону України "Про зайнятість населення", у тому числі не отримувала пенсію.

Наказом Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості від 04.04.2025р. №НТ250404 ОСОБА_1 надано статус безробітної.

Також наказами Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості від 07.04.2025р. №НТ250407 та від 07.04.2025р. №НТ250407 ОСОБА_1 призначено допомогу по безробіттю та розпочато виплату допомоги по безробіттю відповідно до ст. 22 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" з 05.04.2025р.

Наказом Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості від 16.07.2025р. №0652250716 ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю з 04.07.2025р., зокрема у зв`язку з тим, що на дату набуття чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці" строк виплати допомоги по безробіттю не перевищував 90 днів.

Реєстрація безробітної ОСОБА_1 у Коростенській філії Житомирського обласного центру зайнятості припинена з 03.11.2025р. у зв`язку з поданням безробітною особисто письмової заяви про зняття її з реєстрації як безробітної, так як остання відмовляється від послуг служби зайнятості.

Прийняті рішення Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості щодо безробітної ОСОБА_1 (ПК №065225040400026) підтверджені витягом із наказів від 19.11.2025р., який долучений позивачем до матеріалів справи.

Також як зазначає позивач, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22.05.2025р. у справі №240/863/25 визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 26.11.2024р. №063550002682 про відмову у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку у відповідності із Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити пенсію ОСОБА_1 , як потерпілій від аварії на ЧАЕС 4-ї категорії із зниженням пенсійного віку на 5 років, відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 20.11.2024р.

На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22.05.2025р. у справі №240/863/25 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 20.11.2024р., що підтверджується довідкою ГУ ПФУ в Житомирській області від 17.11.2025р.

З метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття кар`єрним радником відділу працевлаштування - ОСОБА_2 та кар`єрним радником відділу працевлаштування - ОСОБА_3 проведено розслідування, за результатами якого складено акт №72/610 розслідування страхових випадків та обґрунтованості призначення і виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття від 17.11.2025р., яким встановлено факт отримання пенсії за віком ОСОБА_1 з 20.11.2024р. на підставі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22.05.2025р. у справі №240/863/25. У акті також вказано, що ОСОБА_1 як безробітна перебувала на обліку з 04.04.2025 року по 03.11.2025 року.

Відповідно до витягу із наказів Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості від 19.11.2025р., останнім було прийнято наказ від 18.11.2025р. №0652251118 про повернення коштів у встановленому порядку відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", зокрема з 05.04.2025р.

Згідно довідки Житомирського обласного центру зайнятості від 18.11.2025р. №4703/09,02-25 за період перебування ОСОБА_1 на обліку сума до повернення становить 14500,80грн (за період з 05.04.2025р. по 03.07.2025р.).

29.12.2025р. позивач звернувся до відповідача з листом №2585 про необхідність повернення коштів в сумі 14500,80грн, виплачених ОСОБА_1 як допомога по безробіттю, протягом тридцяти календарних днів з дня отримання листа. Надсилання вказаного листа підтверджується фіскальним чеком від 29.12.2025р.

Разом з тим, відповіді на вказаний лист відповідачем не було надіслано.

Також у справі містяться: додаток №1 до ПК №065225040400026 - Завдання індивідуального плану працевлаштування, їх виконання; додаток №2 до ПК №065225040400026 Рішення щодо зареєстрованого безробітного, прийняті установою Державної служби зайнятості; додаток №4 до ПК №065225040400026 Нарахування допомоги по безробіттю та платежі.

За наведених обставин, з метою захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивач звернувся з даним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

За приписами пункту 1 частини 1, частини 2 статті 43 Закону України "Про зайнятість населення", статусу зареєстрованого безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи. Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування.

Пунктом 2 частини 1 статті 44 Закону України "Про зайнятість населення" унормовано, що зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.

Відповідно до положень частини 1 статті 7, статті 8 та пункту 1 частини 2 статті 16 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", виплата допомоги по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, який є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, кошти якого не включаються до складу Державного бюджету України.

Згідно з пункту 2 частини 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі припинення реєстрації безробітного відповідно до статті 45 Закону України "Про зайнятість населення".

Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 45 Закону України "Про зайнятість населення" та абзацу 13 пункту 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року №792, реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі досягнення особою, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсійного віку або призначення пенсії на пільгових умовах, або за вислугу років.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до частини 1, 2 статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені у статті 1166 ЦК України, відповідно до частини 1, 2 якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Положеннями статті 1173 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Отже, суб`єктами відповідальності, відповідно до статті 1173 ЦК України, є органи державної влади або місцевого самоврядування, а відповідальність за шкоду, завдану органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування, настає незалежно від вини цих органів.

Статтею 6 Конституції України встановлено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Відповідно до пункту 1, 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014р. №280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області є органом виконавчої влади, тобто суб`єктом відповідальності в розумінні статті 1173 ЦК України.

На відміну від загальної норми статті 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вини заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 ЦК України, на підставі якої заявлені позовні вимоги у даній справі, передбачає відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

Згідно з ч. 1 ст. 107 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов`язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.

Матеріали справи встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку як безробітна в Коростенській філії Житомирського обласного центру зайнятості з 04.04.2025р. по 03.11.2025р. та отримувала допомогу по безробіттю у період з 05.04.2025р. по 03.07.2025р. (згідно витягу із наказів Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості від 19.11.2025р.).

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22.05.2025р. у справі №240/863/25 визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 26.11.2024р. №063550002682 про відмову у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку у відповідності із Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити пенсію ОСОБА_1 , як потерпілій від аварії на ЧАЕС 4-ї категорії із зниженням пенсійного віку на 5 років, відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 20.11.2024р.

Вказана інформація отримана судом з офіційного веб-порталу Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет.

Тобто, протиправність відмови ГУ ПФУ в Хмельницькій області у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 встановлена рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22.05.20225р. у справі №240/863/25, яке набрало законної сили - 25.08.2025р.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що внаслідок протиправної відмови територіального органу Пенсійного фонду України у призначенні громадянину ОСОБА_1 пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Житомирський обласний центр зайнятості в особі Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості безпідставно здійснив призначення та виплату ОСОБА_1 допомоги по безробіттю, оскільки на момент звернення останньої до центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного вона мала право (перебувала у працездатному віці, не мала роботи та доходу, своєчасно не отримала призначення пенсії) на набуття такого статусу та отримання відповідних коштів. Доказів протилежного суду не представлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття зобов`язаний вживати заходів до раціонального використання коштів і забезпечення його фінансової стабільності.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 02.03.2018р. у справі №916/336/17, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі ст. 1173 ЦК України. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Отже, у справі, що розглядається, судом встановлено наявність у діях відповідача складу всіх трьох елементів правопорушення, необхідних для притягнення його до відповідальності у вигляді стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України, а саме:

- протиправна поведінка, яка не відповідає вимогам закону і полягає у відмові територіального органу Пенсійного фонду України (ГУ ПФУ в Хмельницькій області) у призначенні пенсії ОСОБА_1 , протиправність якої визнана рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22.05.2025р. у справі №240/863/25, яке набрало законної сили 25.08.2025р.

- наявність шкоди, що оцінюється сумою витрат Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 з 05.04.2025р. по 03.07.2025р., права на яку остання не отримала би за умови своєчасного призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку і перебування у статусі пенсіонера;

- причинно-наслідковий зв`язок між незаконними діями територіального органу Пенсійного фонду України (ГУ ПФУ в Хмельницькій області) та понесеною шкодою, який прослідковується в тому, що статус пенсіонера і статус безробітного взаємовиключні за статтею 43 Закону України "Про зайнятість населення". Тобто внаслідок протиправної відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у призначенні пенсії ОСОБА_1 остання своєчасно не отримала призначення пенсійного забезпечення, яке їй гарантовано чинним законодавством, а позивач безпідставно здійснив їй виплату допомоги по безробіттю як безробітній особі за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в сумі 14500,80грн.

Як зазначалось вище, шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади.

За таких обставин, суд дійшов висновку про доведеність позивачем наявності всіх трьох елементів правопорушення в діях відповідача, необхідних для притягнення його до відповідальності у вигляді стягнення шкоди згідно з ст. 1173 ЦК України.

Судом враховано, що відповідно довідки від 18.11.225р. №4703/09.02-25 сума виплачених коштів матеріального забезпечення на випадок безробіття ОСОБА_1 за період з 05.04.2025р. по 03.07.2025р. становить 14500,80грн, позаяк саме ця сума підлягає відшкодуванню відповідачем в порядку ст. 1173 ЦК України, як шкода, завдана незаконним рішенням органу державної влади.

Доводи відповідача з приводу того, що ОСОБА_1 безумовно була обізнана про існування невирішеного спору щодо права на призначення пенсії за віком, що в силу вимог ч. 1 ст. 44 та ч. 1 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення" підлягало повідомленню відповідному органу центру зайнятості, при цьому у разі виконання вказаного обов`язку, на переконання відповідача, шкода не настала б, або мала б менший розмір (у грошовому виразі) суд відхиляє як безпідставні з огляду на таке. Зокрема, існування невирішеного спору у суді не є та не може бути визнано підставою для відмови у реєстрації особи як безробітної чи невиплати їй матеріального забезпечення, так як подібна підстава відсутня у переліку підстав для припинення реєстрації безробітного, визначених ст. 45 Закону України "Про зайнятість населення". Тобто, навіть за умови повідомлення ОСОБА_1 Коростенську філію Житомирського обласного центру зайнятості про наявність спору, зазначене не є обставиною, яка впливає на право особи на отримання соціальних послуг до завершення такого спору та відповідно набуття рішення суду законної сили, а оскільки рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22.05.2025р. у справі №240/863/25 щодо права на призначення пенсії за віком набрало законної сили лише 25.08.2025р., позивач правомірно нарахував ОСОБА_1 виплату по безробіттю за період з 05.04.2025р. по 03.07.2025р.

Відповідно до приписів частини 1, 3 статті 13 та частини 1 статті 74 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частини 1 статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 ГПК України).

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно частини 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене та наведені норми чинного законодавства, дослідивши в повній мірі наявні у справі докази, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 14500,80грн виплаченої допомоги по безробіттю.

У зв`язку із задоволенням позову, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 75, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29013, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, 10, код ЄДРПОУ 21318350) на користь Житомирського обласного центру зайнятості (10001, м. Житомир, вул. Київська, 83, код ЄДРПОУ 03491398) 14500,80грн (чотирнадцять тисяч п`ятсот гривень вісімдесят копійок) грошових коштів, які зарахувати за реквізитами: код ЄДРПОУ 03491398, МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, р/р UA 658201720355429002007004025), 3328,00грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 копійок) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 11.08.2026р.

Суддя О.Д. Вибодовський

Виготовлено 4 примірники:

1 - до справи (в паперовому екз.);

2 - позивачу (до електронного кабінету);

3 - відповідачу (до електронного кабінету);

4 - третій особі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 рек. з повід.).