Рішення № 138907979, 31.07.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1294/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Почуєвій А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області, м. Богодухів Харківської області, в інтересах держави в особі Валківської міської ради, м. Валки Харківської області до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків про визнання недійсними додаткових угод, стягнення коштів за участю представників:

від прокуратури: Ковпик О.С.

від позивача: не з`явився

від відповідача: Іващенко А.О.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Богодухівської окружної прокуратури Харківської області (надалі - прокурор) звернувся до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Валківської міської ради (надалі - позивач) з позовом до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (надалі - відповідач), в просить:

- визнати недійсною Додаткову угоду №2 від 11.05.2021 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії № 16 від 15.03.2021, укладеного між Валківською міською радою (код ЄДРПОУ 04058657) та ПрАТ "Харківенергозбут" (код ЄДРПОУ 42206328);

- визнати недійсною додаткову угоду №5 від 06.10.2021 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії № 16 від 15.03.2021, укладеного між Валківською міською радою (код ЄДРПОУ 04058657) та ПрАТ "Харківенергозбут" (код ЄДРПОУ 42206328);

- визнати недійсною додаткову угоду №6 від 07.10.2021 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії № 16 від 15.03.2021, укладеного між Валківською міською радою (код ЄДРПОУ 04058657) та ПрАТ "Харківенергозбут" (код ЄДРПОУ 42206328);

- визнати недійсною додаткову угоду №7 від 08.10.2021 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії № 16 від 15.03.2021, укладеного між Валківською міською радою (код ЄДРПОУ 04058657) та ПрАТ "Харківенергозбут" (код ЄДРПОУ 42206328);

- визнати недійсною додаткову угоду №8 від 10.12.2021 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії № 16 від 15.03.2021, укладеного між Валківською міською радою (код ЄДРПОУ 04058657) та ПрАТ "Харківенергозбут" (код ЄДРПОУ 42206328);

- визнати недійсною додаткову угоду №9 від 13.12.2021 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії № 16 від 15.03.2021, укладеного між Валківською міською радою (код ЄДРПОУ 04058657) та ПрАТ "Харківенергозбут" (код ЄДРПОУ 42206328);

- визнати недійсною додаткову угоду №10 від 14.12.2021 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії № 16 від 15.03.2021, укладеного між Валківською міською радою (код ЄДРПОУ 04058657) та ПрАТ "Харківенергозбут" (код ЄДРПОУ 42206328);

- визнати недійсною додаткову угоду № 12 від 28.12.2021 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії № 16 від 15.03.2021, укладеного між Валківською міською радою (код ЄДРПОУ 04058657) та ПрАТ "Харківенергозбут" (код ЄДРПОУ 42206328);

- визнати недійсною додаткову угоду №13 від 29.12.2021. до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії № 16 від 15.03.2021, укладеного між Валківською міською радою (код ЄДРПОУ 04058657) та ПрАТ "Харківенергозбут" (код ЄДРПОУ 42206328);

- стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на користь Валківської міської ради кошти в сумі 411 928,78 грн.

На підтвердження позовних вимог прокурор посилається на те, що при укладенні вищевказаних додаткових угод до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії № 16 від 15.03.2021 не дотримано вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: безпідставно змінено істотні умови договору, перевищено максимально дозволений 10% поріг підвищення ціни, належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни на електроенергію на ринку після укладення договору.

Ухвалою від 20.04.2026 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.05.2026.

06 травня 2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти вимог прокурора заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість, просив у задоволенні позову відмовити. При цьому зазначив, що зміна вартості електроенергії за Договором відбулася обґрунтовано та зумовлена збільшенням середньозваженої ціни електричної енергії на РДН в ОЕС України, що є нормативом (змінним показником), та застосовується в Договорі як одна із двох складових ціни за електричну енергію (п. 2 Комерційної пропозиції до Договору). Отже, підставою для укладення спірних додаткових угод є п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме у нашому випадку зміна середньозваженої ціни на РДН в ОЕС України, яка є нормативом, та змінювалась незалежно від волевиявлення ПрАТ "Харківенергозбут". При цьому Валківською міською радою Харківської області жодного разу не висловлено заперечення щодо збільшення ціни та відповідно відмови щодо укладення оспорюваних додаткових угод. Електрична енергія є специфічним товаром (п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» та ч. 5 ст. 656 ЦК України), а ціна за Договором складається виключно з двох показників: тарифу на передачу електроенергії та нормативу (середньозваженої ціни) (п.2 Комерційної пропозиції до Договору), тому відповідно до зміни ціни в Договорі застосовується п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», у зв`язку з перемінністю нормативу, єдиним володільцем інформації щодо якого є ДП «Оператор ринку» (ст. 51 Закону України «Про ринок електричної енергії»). Отже, оспорювані прокурором додаткові угоди жодним чином не суперечать положенням ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», та не можуть бути визнані недійсними на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України. Крім того, відповідач наголосив на тому, що прокурором обрано неправильний спосіб захисту нібито порушеного права. Так, якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачено, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Такий спосіб захисту як визнання недійсним нікчемного правочину не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Також відповідач посилається і на те, що подання позовної заяви прокурором в інтересах позивача, який є розпорядником коштів місцевого бюджету до підприємства, що є суб`єктом державного сектору економіки та від якого державний бюджет отримує дивіденди, є нелогічним з огляду на те, що кошти, які були сплачені Валківською міською радою Харківської області за Договором ПрАТ «Харківенергозбут», в результаті залишаються в межах державного бюджету.

07 травня 2026 року від прокурора надійшла відповідь на відзив, у якій він з доводами відповідача не погодився та наполягав на правомірності своїх вимог. При цьому зазначив, що вважає безпідставними посилання відповідача на п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки в самих спірних угодах зазначається, що вони укладені саме на підставі п.2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Вказана норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. У той же час додатковими угодами № № 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12, 13 до Договору № 16 від 15.03.2021 про постачання електричної енергії споживачу ціну договору збільшено відповідно на 12,8%, 22,3%, 32,74%, 44,21%, 56,81%, 85,89%, 102,62% від ціни договору, що перевищує встановлений законодавством 10 % ліміт. Під час укладення додаткових угод сторони керувалися ціновими довідками Харківської торгово-промислової палати, які складені на підставі інформації, розміщеної на сайті ДП «Оператор ринку». Водночас як інформація, розміщена на сайті ДП Оператор ринку так і в цінових довідках, носить виключно фактографічно інформаційний характер та не враховує умов конкретних договорів та контрактів. Також прокурор зауважує, що оскаржувані додаткові угоди укладені всупереч вимогам ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», ст. 632 ЦК України, а також суперечать інтересам держави в частині недотримання вимог щодо максимальної економії та ефективності витрачання бюджетних коштів, виділених на вищевказану закупівлю. Отже, з огляду на ст. 203 та 215 ЦК України, зазначені угоди (правочини) підлягають визнанню недійсними.

Вищевказані заяви сторін по суті справи подано в межах строків, встановлених в ухвалі від 20.04.2026, а тому були прийняті судом та долучені до матеріалів справи.

12 травня 2026 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому він зауважив на тому, що на сайті Конституційного суду України розміщена інформація, що 6 травня 2026 року Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного суду України відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо конституційності пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". У зв`язку з тим, що прокурором обґрунтовуючи позовну заяву по даній справі зазначено, що спірні додаткові угоди між ПрАТ "Харківенергозбут" та Валківською міською радою Харківської області були укладені з порушенням та на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", позивач вважає, що розгляд Конституційним судом України конституційної скарги ТОВ "Укр Газ Ресурс" може прямо вплинути на прийняття рішення судом у даній справі № 922/1294/26 і має важливе значення для обох сторін спору.

13 травня 2026 року від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, у якому він зауважив, що прокурором проігноровано наявність складової ціни на електричну енергію, що є основою вартості 1 кВт*год електричної енергії як товару. Ціна за електричну енергію за Договором складається з тарифу, який встановлюється НКРЕКП, та середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед», що є нормативом, тобто показником, що визначається ДП «Оператор ринку» та який змінюється у кожному розрахунковому періоді, незалежно від волевиявлення ПрАТ «Харківенергозбут», з урахуванням ст. 51 Закону України «Про ринок електричної енергії» й Правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку. Зміна вартості електроенергії за Договором відбулася обґрунтовано та зумовлена збільшенням середньозваженої ціни електричної енергії на РДН в ОЕС України, що є нормативом (змінним показником), та застосовується в Договорі як одна із двох складових ціни за електричну енергію (п. 2 Комерційної пропозиції до Договору). Щодо посилання сторін оскаржуваних додаткових угод на п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» відповідач зазначає, що стосувалася саме відсутності обмежень щодо строків зміни ціни в Договорі, тобто застосування аналогії закону, оскільки у п. 7 ч. 5 ст. 41 вищенаведеного Закону не визначено періодичності таких змін. Позиція прокурора зводиться до того, що середньозважена ціна на ринку «на добу наперед» не є нормативом, а тому зміна ціни в Договорі можлива виключно на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Водночас такий підхід не враховує специфіку ринку електричної енергії та механізм формування ціни на електроенергію, складовою якої є середньозважена ціна на ринку «на добу наперед» (норматив), що має динамічний та постійно змінний характер. За таких умов постачальник електричної енергії фактично позбавляється можливості адекватно реагувати на ринкові зміни ціни, що робить участь у публічних закупівлях економічно невигідною та ставить під сумнів доцільність укладення договорів про закупівлю з іншими органами державної влади та місцевого самоврядування. Прокурором надано лише поверхневу оцінку змісту Закону України «Про публічні закупівлі», не враховано законодавство України у сфері електроенергетики (Закон України «Про ринок електричної енергії», Правила роздрібного ринку електричної енергії, Правила ринку, Правила ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку тощо) та функціонування ринку електричної енергії в Україні в цілому. Отже, оспорювані прокурором додаткові угоди жодним чином не суперечать положенням ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», та не можуть бути визнані недійсними на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Заперечення відповідача на відповідь на відзив подано в межах встановленого судом строку, а тому було прийнято та долучено до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 13.05.2026 судом без оформлення окремого документа постановляє ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів та про відкладення підготовчого засідання на 19.06.2026.

15 травня 2026 від прокурора надійшли додаткові пояснення у справі в яких він наголосив, що незалежно від результату розгляду конституційної скарги ТОВ "Укр Газ Ресурс" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року №992-VIII зі змінами, Господарський суд Харківської області має достатньо матеріально - правових підстав для розгляду та вирішення по суті справи № 922/1294/26.

20 травня 2026 року від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи № 3-78/20269 (178/26) та оприлюднення повного тексту рішення.

У підготовчому засіданні 19.06.2026 суд, розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі, відмовив у його задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідач у своєму клопотанні просив зупинити провадження у справі на підставі п.5 ч.1 ст.227 ГПК України до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи № 3-78/20269 (178/26) та оприлюднення повного тексту рішення.

З наданих відповідачем доказів вбачається, що у провадженні Конституційного Суду перебуває справа за конституційною скаргою ТОВ «Укр Газ Ресурс» № 16/237 від 04.05.2026 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 992-VIII зі змінами. На теперішній час ухвалою колегії суддів Суду відкрито конституційне провадження у справі та триває розгляд скарги.

В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У рішенні від 30.09.2010 №20-рп/2010 у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 08.12.2004 (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України указав, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

У постанові від 18.11.2020 у справі №4819/49/19 Велика Палата Верховного Суду наголосила: «аналіз норм розділу XII Конституції України («Конституційний Суд України») та Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України» дає підстави дійти висновку про те, що рішення КСУ має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення.

Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення рішення КСУ, однак продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення КСУ.

Тобто рішення КСУ поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Водночас чинним законодавством визначено, що Конституційний Суд України може безпосередньо у тексті свого рішення встановити порядок і строки виконання ухваленого рішення».

Конституційним Судом України розглядається питання конституційності норми п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», яка стосується зміни істотних умов Договору в частині збільшення ціни за одиницю товару.

У разі прийняття КСУ рішення, положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. В даному випадку в конституційному провадженні не будуть встановлюватись обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, і які створюють об`єктивну неможливість розгляду справи по суті, оскільки спірні договори укладені у 2021 році та рішення КСУ жодним чином не вплине на спірні правовідносини у вказаній справі.

За таких обставин, підстави для зупинення провадження у даній справі відсутні.

За наслідками підготовчого засідання 19.06.2026 судом без оформлення окремого документа постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 03.07.2026.

30 червня 2026 року від відповідача надійшла заява, в якій зазначив, що з прийняттям нового Закону України «Про публічні закупівлі» від 27.05.2026 № 4888-ІХ, положення п.2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922VIII в редакції нового Закону України «Про публічні закупівлі» застосовуються до правовідносин у сфері публічних закупівель, що виникли з дня набрання чинності Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922VIII, тому ПрАТ «Харківенергозбут» не порушило норми чинного законодавства при укладені додаткових угод та збільшенні ціни за 1 кВт*год, адже кожне окреме збільшення ціни за одиницю товару не перевищувало 10%, підтверджувалося відповідними ціновими довідками Харківської торгово-промислової палати та не призвело до збільшення загальної ціни Договору. Отже, оспорювані прокурором додаткові угоди жодним чином не суперечать положенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», та не можуть бути визнані недійсними.

03 липня 2026 року від відповідача надійшло клопотання, в якому він просить: 1) Здійснити повернення зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження; 2) Зупинити провадження у справі №922/1294/26 до розгляду Касаційним господарським судом касаційної скарги у справі №922/2295/25 та набрання законної сили судовим рішенням.

06 липня 2026 року 06.07.2026 від прокурора надійшло заперечення на клопотання відповідача про повернення на стадію підготовчого провадження та зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 08.07.2026 суд, розглянувши клопотання відповідача щодо повернення на стадію підготовчого провадження та зупинення провадження у справі, визнав його таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідач просить зупинити провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, якою передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Водночас, відповідачем не надано доказів того, що касаційний перегляд справи №922/2295/25 здійснюється саме палатою, об`єднаною палатою або Великою Палатою Верховного Суду.

Щодо усних посилань представника відповідача в судовому засіданні 08.07.2026 про те, що суд може зупинити провадження у справі також на підставі п.5 ч.1 ст.227 ГПК України слід зазначити, що у справі №922/2295/25 не встановлюються факти, які матимуть преюдиційне значення для справи №922/1294/26, а тому відсутні підстави стверджувати про наявність об`єктивної неможливості розгляду справи №922/1294/26 до набранням законної сили судовим рішенням у справі №922/2295/25.

Доводи відповідача фактично стосуються того, що справи №922/1294/26 та №922/2295/25 є аналогічними (подібними), оскільки висновки Верховного Суду стосовно можливості прокурора представляти інтереси держави у справах шляхом подання позову до суб`єкта державного сектору економіки, а саме щодо можливості прокурора представляти інтереси на підставі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням ч. 3 ст. 3, ст. 96 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» можуть мати значення для справи №922/1294/26.

Суд зазначає, що за вказаних відповідачем у своєму клопотанні обставин, провадження у справі може бути зупинено саме на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, проте, як зазначалося вище, відповідачем не надано доказів того, що вказана справа переглядається палатою, об`єднаною палатою або Великою Палатою Верховного Суду.

У судових засіданнях 08.07.2026 та 29.07.2026 судом оголошувалися перерви до 29.07.2026 та 31.07.2026, відповідно.

Прокурор у судовому засіданні 29.07.2026 підтримала доводи, викладені в позовній заяві та відповіді на відзив, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Позивач свого представника у дане судове засідання не направив, однак 28.07.2026 від нього надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Представник відповідача у даному судовому засіданні проти вимог позивача заперечила з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та запереченні на відповідь на відзив, просила у задоволенні позову відмовити.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

За результатами відкритих торгів з особливостями на закупівлю електроенергії (ідентифікатор процедури закупівлі UA-2021-02-03-014267-a) Валківською міською радою, як Споживачем, та ПрАТ «Харківенергозбут», як Постачальником, укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу від 15.03.2021 № 16 (надалі - Договір) на загальну суму 1 028 350,03 гривень, у т.ч. ПДВ 171 391,67 грн, з обсягом постачання 491865кВт*год, строком - від 15.03.2021 до 31.12.2021.

За умовами цього Договору Постачальник постачає електричну енергію (код за ДК 021:2015 - 09310000-5-електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1. Договору).

Згідно з п.п 5.1., 5.3. Договору, ціна цього Договору становить 1028350,03 гривень, в т.ч. ПДВ 171391,67 гривень.

Вартість 1 кВт*год електричної енергії визначається єдиним роздрібним тарифом на відповідний розрахунковий період згідно з нормативно-правовими актами Національнної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг.

Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника.

Відповідно до Додатку № 2 до Договору «Комерційна пропозиція» обсяги закупівлі електричної енергії за цим Договором становлять 491 865 кВт*год, ціна товару за 1 кВт*год складає 2,090716 грн (з урахуванням ПДВ).

Згідно з п.п. 13.2 Постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору Споживача не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати Договір. Постачальник зобов`язаний повідомити Споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової конфіскації Постачальнику, якщо Споживач не приймає умови.

Відповідно до п.п. 13.7 Договору сторони домовилися, що відповідно до ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) і якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною надання пільг з оподаткування - пропорційно зміні ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, ураз встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті (Дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.

Відповідно до п.13.8 Договору, у разі настання причин для зміни умов Договору на підставі пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» Постачальник повинен надати у тому числі документи, що підтверджують факт коливання ціни Товару на ринку по відношенню до ціни Товару, яка була встановлена у Договорі, та надати Довідку відповідного органу за наведеною у даному пункті Договору формою.

Підтверджувальний документ має бути виданий не раніше, ніж за 3 робочих дні до звернення однієї із сторін з повідомленням про необхідність зміни ціни за одиницю товару.

Споживач має право відмовитись від зміни ціни за одиницю товару у випадках, якщо постачальником не надано належне документальне підтвердження підвищення ціни, передбачене цим пунктом.

У подальшому сторонами укладено низку Додаткових угод до Договору, якими, серед іншого, неодноразово підвищено вартість (ціну) за одиницю товару та зменшено обсяги закупівлі електричної енергії.

11 травня 2021 року сторонами укладено Додаткову угоду №2 до Договору, на підставі якої сторони домовилися, що станом на 01.04.2021 вартість 1 кВт*год становить 2,177616 грн (з ПДВ), що на 4,16% більше від ціни, зазначеної в Договорі.

Обґрунтуванням для укладання вказаної додаткової угоди став лист начальника Богодухівського ОТРСЦ ПрАТ «Харківенергозбут» від 06.05.2021 та цінова довідка Харківської торгівельно-промислової палати №898/21 від 14.04.2021, у якій зазначалося, що відбулось коливання ціни з 08.03.2021 до 08.04.2021 на 13,03%. Відповідачем запропоновано збільшити вартість електричної енергії з 01.04.2021 на 5%.

Слід зазначити, що вказаною додатковою угодою від 11.05.2021 фактично збільшено вартість вже поставленої електроенергії з 01.04.2021 по 11.05.2021.

При цьому, ані текст додаткової угоди, ані цінова довідка, ані лист ПрАТ «Харківенергозбут» не містить обґрунтування підвищення ціни вже поставленої електроенергії на 5%.

Крім того у вказаному листі відсутні пояснення ПрАТ «Харківенергозбут» щодо неможливості виконання договору за ціною, зазначеною у Договорі.

06 жовтня 2021 року сторонами укладено Додаткову угоду № 5 до Договору, якою на підставі пункту 2 частини 5 статті 41 Закону У країни «Про публічні закупівлі» Сторонами внесено зміни до п.5.1 розділу 5 Договору, відповідно до яких з 01.09.2021 до 31.12.2021 вартість 1 кВт*год становить 2,358281 грн (з урахуванням ПДВ ), що більше від ціни, зазначеної в Договорі на 12,8%.

Обґрунтуванням для укладання додаткової угоди став лист начальника Богодухівського ОТРСЦ ПрАТ «Харківенергозбут» від 10.08.2021 та цінова довідка Харківської торгівельно-промислової палати №1810/21 від 09.08.2021.

У вказаному листі зазначалося, що відбулось коливання ціни у серпні 2021 року на 106,36% та запропоновано збільшити вартість електричної енергії з 01.09.2021 на 9,99%.

Ані текст додаткової угоди, ані цінова довідка, ані лист ПрАТ «Харківенергозбут» не містить обґрунтування підвищення ціни вже поставленої електроенергії на 9,99%.

Крім того, у вказаному листі відсутні пояснення ПрАТ «Харківенергозбут» щодо неможливості виконання Договору.

07 жовтня 2021 року, тобто на наступний день після укладення Додаткової угоди №5, сторонами укладено наступну Додаткову угоду №6 до Договору, якою сторонами збільшено ціну за 1 кВт*год до 2,556832 грн (з урахуванням ПДВ), яка постачалася з 11.09.2021 до 31.12.2021, що еквівалентно 22,3% від початкової ціни, встановленої у Договорі.

Обґрунтуванням для укладання вказаної додаткової угоди став лист начальника Богодухівського ОТРСЦ ПрАТ «Харківенергозбут» від 19.08.2021 та цінова довідка Харківської торгівельно-промислової палати №1952/21 від 18.08.2021.

У вказаному листі зазначалося, що коливання ціни, яке відбулося у другій декаді серпня 2021 року, склало 51,31%, тому товариством запропоновано збільшити вартість електричної енергії з 01.09.2021 на 9,99%.

Ані текст додаткової угоди, ані цінова довідка, ані лист ПрАТ «Харківенергозбут» не містить обґрунтування підвищення ціни електроенергії на 9,99% та підвищення ціни саме з 11.09.2021.

Крім того, у вказаному листі відсутні пояснення ПрАТ «Харківенергозбут» щодо неможливості виконання Договору.

08 жовтня 2021 року, тобто на наступний день після укладення Додаткової угоди №6, сторонами укладено Додаткову угоду №7 до Договору, якою встановлено, що у період з 21.09.2021 до 31.12.2021 вартість за 1 кВт*год становила 2,775040 грн (з урахуванням ПДВ), що на 32,74% більше від ціни, зазначеної в Договорі.

Обґрунтуванням для укладання додаткової угоди став лист начальника Богодухівського ОТРСЦ ПрАТ «Харківенергозбут» від 28.08.2021 та цінова довідка Харківської торгівельно-промислової палати №2019/21 від 27.08.2021.

У вказаному листі зазначалося, що коливання ціни, яке відбулося у третій декаді серпня 2021 року, склало 28,41% та запропоновано збільшити вартість електричної енергії з 21.09.2021 на 9,99%.

Жоден із документів, на підставі якого укладалася додаткова угода, не містить обґрунтування підвищення ціни електроенергії на 9,99% та підвищення ціни саме з 21.09.2021.

Крім того, у вказаному листі відсутні пояснення ПрАТ «Харківенергозбут» щодо неможливості виконання Договору.

10 грудня 2021 року сторонами укладено Додаткову угоду №8 до Договору, в якій сторони дійшли згоди про збільшення вартості за 1 кВт*год з 01.11.2021 до 31.12.2021 до 3,01485 грн (з урахуванням ПДВ), що еквівалентно 44,21%, від первинної ціни.

Обґрунтуванням для укладання додаткової угоди став лист начальника Богодухівського ОТРСЦ ПрАТ «Харківенергозбут» від 11.10.2021 та цінова довідка Харківської торгівельно-промислової палати №2497/21 від 08.10.2021.

У вказаному листі зазначалося, що відбулось коливання ціни у жовтні 2021 року, яке склало 15,88% та запропоновано збільшити вартість електричної енергії з 01.11.2021 на 9,99%.

При цьому у вказаному листі відсутні пояснення ПрАТ «Харківенергозбут» щодо неможливості виконання Договору.

Жоден із документів, на підставі яких укладено угоду, не містить обґрунтування підвищення ціни електроенергії саме на 9,99% та підвищення ціни саме з 01.11.2021.

13 грудня 2021 року, тобто через 3 дні після укладення Додаткової угоди №8, сторонами укладено Додаткову угоду №9, якою за період з 11.11.2021 до 31.12.2021 збільшено вартість за 1 кВт*год до 3,278401 грн (з урахуванням ПДВ), що на 56,81% більше від ціни зазначеної в Договорі.

Обґрунтуванням для укладання додаткової угоди став лист начальника Богодухівського ОТРСЦ ПрАТ «Харківенергозбут» від 20.10.2021 та цінова довідка Харківської торгівельно-промислової палати №2621/21 від 20.10.2021.

У вказаному листі зазначалося, що відбулось коливання ціни у другій декаді жовтня 2021 року, яке склало 23,29% та запропоновано збільшити вартість електричної енергії з 11.11.2021 на 9,99%.

При цьому у вказаному листі відсутні пояснення ПрАТ «Харківенергозбут» щодо неможливості виконання Договору.

Жоден із документів не містить обґрунтування підвищення ціни електроенергії на 9,99% та підвищення ціни саме з 11.11.2021.

14 грудня 2021 року, тобто на наступний день після укладення Додаткової угоди №9, сторонами укладено Додаткову угоду №10, якою збільшено вартість за 1 кВт*год до 3,568044 грн, яка постачалася у період з 21.11.2021 до 31.12.2021 (з урахуванням ПДВ), що на 70,67% більше від первинної ціни, зазначеної у Договорі.

Обґрунтуванням для укладання додаткової угоди став лист начальника Богодухівського ОТРСЦ ПрАТ «Харківенергозбут» від 28.10.2021 та цінова довідка Харківської торгівельно-промислової палати №2666/21 від 26.10.2021.

У вказаному листі зазначалося, що коливання ціни, яке відбулося у третій декаді жовтня 2021 року, склало 25,91% та запропоновано збільшити вартість електричної енергії з 21.11.2021 на 9,99%.

При цьому у вказаному листі відсутні пояснення ПрАТ «Харківенергозбут» щодо неможливості виконання Договору.

Також ані текст додаткової угоди, ані цінова довідка, ані лист ПрАТ «Харківенергозбут» не містить обґрунтування підвищення ціни електроенергії на 9,99% та підвищення ціни саме з 21.11.2021.

28 грудня 2021 року сторонами укладено Додаткову угоду № 12 до Договору, якою внесено зміни п.5.1 розділу 5 Договору та у період з 01.12.2021 до 31.12.2021 збільшено вартість 1 кВт*год до 3,886361 грн (з урахуванням ПДВ), що еквівалентно 85,89% від ціни, зазначеної у Договорі.

Обґрунтуванням для укладання додаткової угоди став лист начальника Богодухівського ОТРСЦ ПрАТ «Харківенергозбут» від 10.11.2021 та цінова довідка Харківської торгівельно-промислової палати №2821/21 від 08.11.2021.

У вказаному листі зазначається, що відбулося коливання ціни у листопаді 2021 року, яке склало 31,69% та запропоновано збільшити вартість електричної енергії з 01.12.2021 на 9,99%.

При цьому у вказаному листі відсутні пояснення ПрАТ «Харківенергозбут» щодо неможливості виконання договору.

Також ані текст додаткової угоди, ані цінова довідка, ані лист ПрАТ «Харківенергозбут» не містить обґрунтування підвищення ціни електроенергії саме на 9,99% та підвищення ціни саме з 01.12.2021.

29 грудня, тобто на наступний день після укладення Додаткової угоди №12, сторонами укладено Додаткову угоду №13 до Договору, відповідно до якої з 11.12.2021 до 31.12.2021 вартість за 1 кВт*год становить 4,236192 грн (з урахуванням ПДВ), що на 102,62% більше від ціни, передбаченої Договором.

Обґрунтуванням для укладання додаткової угоди став лист начальника Богодухівського ОТРСЦ ПрАТ «Харківенергозбут» від 18.11.2021 та цінова довідка Харківської торгівельно-промислової палати №2900/21 від 16.11.2021.

У вказаному листі зазначається, що відбулося коливання ціни у листопаді 2021 року, яке склало 17,60% та запропоновано збільшити вартість електричної енергії з 10.12.2021 на 9,99%.

При цьому у вказаному листі відсутні пояснення ПрАТ «Харківенергозбут» щодо неможливості виконання договору.

Також жоден із документів, на підставі яких вносилися зміни до договору, не містить обґрунтування підвищення ціни електроенергії саме на 9,99% та підвищення ціни саме з 10.12.2021.

З наведеного вбачається, що додаткові угоди №№9, 10, 12 та 13, якими збільшувалась вартість електроенергії укладені сторонами протягом одного місяця з періодичністю від 1 до 13 днів.

Відповідно до умов Договору №16 від 15.03.2021, підписаних актів приймання-передачі енергії протягом постачального періоду та листа Валківської міської ради №04-28/1158 від 23.03.2026 Позивачем отримано 342 212 кВт/год, за які сплачено 1232223,61грн з ПДВ, що підтверджується актами приймання-передачі електроенергії та копіями платіжних інструкцій. Водночас відповідно до вищевказаного листа та Додаткової угоди № 14 від 19.01.2022 Валківською міською радою у січні 2022 році спожито 47486 кВт на суму 204106,47гривень. Отже, за 2021 рік за спірним договором поставлено 294 726 кВт на суму 1 028 117,14 гривень.

Звертаючись з даним позовом, прокурор зазначає, що додаткові угоди №№ 2, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12, 13 до Договору № 16 від 15.03.2021 не мають належного документального обґрунтування для збільшення вартості електричної енергії. При цьому додатковими угодами №№ 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12, 13 до Договору № 16 від 15.03.2021 підвищено ціну за одиницю товару відповідно на 12,8%, 22,3%, 32,74%, 44,21%, 56,81%, 85,89%, 102,62% від ціни у договорі, що суперечить чинному законодавству у сфері публічних закупівель, яке встановлює обмеження для збільшення ціни товару до 10% від початкової ціни. Отже, вищевказані додаткові угоди укладені з порушенням вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

У зв`язку з цим, прокурор на підставі ст.ст.203, 215 ЦК України просить визнати недійсними додаткові угоди №№ 2, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12, 13 до Договору № 16 від 15.03.2021.

Також прокурором заявлено вимогу про стягнення з ПрАТ "Харківенергозбут" на користь Валківської міської ради безпідставно сплачених коштів за Договором №16 від 15.03.2021 (з урахуванням укладених до нього додаткових угод) за період з 15.03.2021 до 31.12.2021 в розмірі 411 928,78грн. Так, Споживачем у вказаний період за Договором було отримано від Постачальника 294726 кВт/год електричної енергії, вартість якої, з урахуванням умов Договору, мала складати 616188,36грн. (294726кВт/год х 2,090716 грн.), проте на виконання недійсних додаткових угод Споживач сплатив грошові кошти у більшому розмірі, а саме: 1028117,14грн. Таким чином, грошові кошти в сумі 411928,78грн. є такими, що безпідставно одержані відповідачем, а тому ПрАТ «Харківенергозбут» зобов`язане повернути їх на користь бюджету Валківської міської ради на підставі статей 216, 1212 ЦК України.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в суді.

Згідно з ст. 131-1 Конституції України та ст. 5 Закону України «Про прокуратуру» на прокуратуру України покладається функція представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначених законом.

Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді, є Закон України «Про прокуратуру», а саме частина 3 статті 23 зазначеного Закону.

Вказаною нормою передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 у справі № 3-рп/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до приписів зазначених нормативних актів законодавець наділяє прокурора повноваженнями по представництву інтересів держави лише за умови їх порушення або загрози порушення та виключно у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) у разі відсутності органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції яких належить захист інтересів держави у відповідній сфері; 3) у випадку відсутності в органу повноважень щодо звернення за захистом інтересів до суду.

Інтереси держави повинні насамперед захищати відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор, який не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень.

Водночас, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор, реалізуючи представницькі повноваження, виконує субсидіарну роль та замінює в судовому провадженні суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно, а також у випадку відсутності такого органу.

Аналогічної позиції дотримується і Верховний Суд, який висловив її у низці постанов у справах за позовами прокурорів (від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, від 15.10.2019 у справі № 904/2820/18, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та інші).

Інтереси держави у сфері публічних закупівель полягають в ефективному використанні бюджетних коштів, дотриманні цілей бюджетних процедур, забезпеченні доступу до участі у публічних закупівлях та конкурентному обранні переможців торгів.

Зазначене кореспондується з положеннями п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України, за якими бюджетна система України ґрунтується на принципах ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Як зазначає прокурор, пред`явлення даного позову зумовлено очевидним порушенням інтересів держави, пов`язаним із незаконним укладенням додаткових угод до договору від 15.03.2021, що, у свою чергу, призвело до неправомірної зміни істотних умов договору та підвищення ціни за одиницю товару, безпідставного витрачання бюджетних коштів.

Такі дії створюють загрозу фінансово-економічній безпеці держави, порушують порядок проведення публічних закупівель, порушують принципи максимальної економії, ефективності та добросовісної конкуренції, надають підстави для корупційних проявів.

Під час укладення і виконання оспорюваних додаткових угод до договору про закупівлю порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, максимальної економії, що призвело до нераціонального та неефективного використання публічних коштів (коштів місцевого бюджету).

Звернення прокурора до суду у даній справі спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог чинного законодавства під час витрачання бюджетних коштів.

Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Захист інтересів держави у бюджетній сфері є одним із пріоритетних напрямів представницької діяльності прокурорів.

Звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у захисті майнових інтересів держави щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, за рахунок яких здійснюється фінансування закладів місцевого самоврядування, виплата заробітної плати працівникам бюджетних установ тощо.

В контексті правовідносин у даній справі інтереси держави полягають у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке хоч і не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізується у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до його відання.

Верховний Суд неодноразово у своїх правових висновках стверджував, що органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

Так, Верховний Суд у постанові від 16.05.2021 у справі № 910/11847/19 дійшов висновку, що правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями Бюджетного кодексу України та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, якою затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ.

Відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України головні розпорядники бюджетних коштів бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього (абз. 3 п. 7 Порядку).

Поняття та функції розпорядників бюджетних коштів визначені пп. 47 ст. 2 БК України, згідно з яким розпорядник бюджетних коштів бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення витрат бюджету (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №922/3095/18 (підпункт 6.20) та від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18 (підпункт 6.22).

Бюджетне асигнування повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження. Бюджетне зобов`язання будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому. Бюджетне призначення повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (п. п. 6, 7 та 8 ч. 1 ст. 2 БК України).

Абзацами 1 та 2 п. 5 Порядку визначено, зокрема, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду. Установи мають право брати бюджетні зобов`язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

За змістом абз. 2 п. 43 Порядку розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

Згідно зі ст. 26 Бюджетного кодексу України контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень (п. 3 ч. 1 ст. 26).

Таким чином, оскільки витрати на оплату електричної енергії за Договором № 16 від 15.03.2021, укладеним між Валківською міською радою з Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут", здійснювалися за рахунок коштів місцевого бюджету, було безпідставно витрачено бюджетні кошти Валківської міської ради.

Відтак ураховуючи, що виконання договору здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, порушення, допущені при його укладенні та виконанні, призводять до порушення майнових прав Валківської міської ради за рахунок яких бюджет територіальної громади і формується.

Відповідно до пп. 2 п. «а» ч. 1 ст. 27 цього ж Закону до відання виконавчих органів міських, селищних та сільських рад належать повноваження щодо забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів.

Валківська міська рада наділена повноваженнями щодо вжиття відповідних заходів у спірних правовідносинах та є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, які є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням бюджетних коштів, а тому є належним позивачем у цій справі.

Проведення процедур закупівель товарів, робіт та послуг у відповідності до вимог чинного законодавства, становить безумовний інтерес держави, оскільки безпосередньо впливає на її соціально-економічний розвиток, забезпечення гарантій у сфері охорони здоров`я, освіти, соціального забезпечення найбільш не захищених верств населення.

Отже, правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) укладення додаткових угод до Договору про закупівлю бензину та дизельного палива та витрачання за їх результатами бюджетних коштів, такому суспільному інтересу не відповідає.

Проведення процедури публічних закупівель та укладення додаткових угод, які суперечать вимогам законодавства, порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Таким чином, уповноваженим державою органом у правовідносинах щодо стягнення безпідставно сплачених коштів за Договором від 15.03.2021 № 16 є Валківська міська рада.

Водночас надані прокурором докази свідчать, що Валківською міською радою заходи щодо визнання недійсними додаткових угод до Договору від 15.03.2021 № 16 про постачання електричної енергії та стягнення безпідставно сплачених за ними коштів не вживалися, незважаючи на лист Богодухівської окружної прокуратури від 27.03.2026 №56/2-1018ВИХ-26, якими повідомлено про виявлені порушення законодавства при укладенні цих угод.

На виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Богодухівською окружною прокуратурою Харківської області повідомлено Валківську міську раду Харківської області про встановлені порушення бюджетного законодавства та Закону України «Про публічні закупівлі» (лист від 27.03.2026 №56/2-1018ВИХ-26).

Згідно з відповіддю Валківської міської ради №04-26/292 від 30.03.2026 раді відомо про наявність вищевказаних порушень, проте міська рада до Господарського суду Харківської області з відповідним позовом не зверталась та не планує звертатись через брак коштів на сплату судового збору.

Пунктом 5.6 постанови Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 вказано, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. Прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Відповідну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 906/506/18, від 11.04.2019 у справі № 904/583/18, від 13.02.2019 у справі № 914/225/18, від 21.05.2019 у справі № 921/31/18.

Ураховуючи викладене, прокурор набуває право на реалізацію своїх функцій, визначених законом, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захист або здійснює його неналежно.

При цьому «нездійснення або неналежне здійснення суб`єктом владних повноважень своїх функцій» обґрунтовується та доводиться прокурором у кожному конкретному випадку самостійно з огляду на конкретні обставини справи.

«Нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є належною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Аналогічна правова позиція висловлювалась неодноразово, зокрема у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 10.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і, якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Крім того, Богодухівською окружною прокуратурою дотримано вимоги абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та попередньо, до пред`явлення позову, повідомлено Валківську міську раду про прийняття рішення стосовно представництва інтересів держави у даній справі шляхом звернення до Господарського суду Харківської області з вказаною позовною заявою (лист 56/2-1301ВИХ-26 від 14.04.2026).

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що прокурором належним чином доведено наявність передбачених законом підстав для здійснення інтересів держави у даній справі.

Щодо суті спору.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 203 ЦК України зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з абзацом 1 частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Згідно з п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі" (тут і надалі - в редакції чинній на моменту укладення Договору) договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Суд зазначає, що за загальним правилом істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі (частина п`ята статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі"). Однак вказана норма передбачає випадки, при яких допускається зміна істотних умов договору про закупівлю.

Зокрема, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Тобто положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" прямо передбачає, що обов`язковою умовою для збільшення ціни договору є наявність підтверджених обставин коливання цін на ринку щодо відповідного товару, зокрема і електричної енергії.

Суд також зазначає про те, що чинне законодавство не передбачає, які саме документи мають підтверджувати факт коливання цін. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що частина п`ята статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим, ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 12.02.2020 у справі №913/166/19, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 25.06.2019 у справі №913/308/18, від 12.09.2019 у справі №915/1868/18).

Так, прокурор, звертаючись з позовом у даній справі, підставою для визнання недійсними додаткових угод №№2, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12, 13 до Договору № 16 від 15.03.2021 визначив саме положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеному у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону «Про публічні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Разом з тим, постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

З урахуванням викладеного, Верховний Суд у постановах від 26.02.2019 у справі № 925/683/18, від 26.03.2019 у справі № 912/898/18, від 16.04.2019 у справі №915/346/19 неодноразово звертав увагу, що без належного обґрунтування, а також достатнього документального підтвердження відсутні правові підстави для збільшення ціни товару за договором у відповідності до укладених додаткових угод і укладення таких додаткових угод є порушенням вимог ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

З огляду на положення статті 5 Закону №922-VIII, перемога у тендері (закупівля за бюджетні кошти) та укладення договору за однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого «каскадного» укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця, та укладення спірних угод у цьому випадку призвело до нівелювання результатів відкритих торгів.

Аналогічні висновки були зроблені Верховним Судом у постанові від 16.02.2023 у справі № 903/383/22.

Як свідчать матеріали справи, під час укладення додаткових угод сторони керувалися ціновими довідками Харківської торгово-промислової палати.

У зв`язку з цим слід зауважити, що надані Постачальником цінові довідки Харківської торгово-промислової палати за своєю суттю є лише реєстрацією загальних статистичних даних на ринку. Оскільки вони базуються на інформації ДП «Оператор ринку», такі документи носять виключно фактографічний характер і відображають усереднені індикатори, а не реальну ринкову вартість товару для конкретного споживача. Відсутність у довідках аналізу умов спірного Договору та специфіки постачання робить їх неналежним доказом необхідності перегляду ціни.

Крім того, відповідно інформації ДП Оператор ринку, розміщеній на офіційному сайті - ціна фіксується кожну годину.

Сторонами у п. 13.8 Договору було чітко регламентовано імперативну вимогу щодо форми підтвердження коливання ціни. Зокрема, Постачальник зобов`язаний надати довідку відповідного органу, яка містить порівняльну таблицю з показниками (мін/сер/макс) на дві конкретні дати та розрахунок відсотка коливання. Оскільки оскаржувані Додаткові угоди №№2, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12, 13 до Договору № 16 від 15.03.2021 були укладені без дотримання цієї форми, процедура зміни ціни є порушенням договірних зобов`язань та нівелює погоджений механізм ціноутворення.

До того ж, сам факт наявності довідки ТПП не є автоматичною підставою для збільшення вартості електричної енергії. Відповідно до практики Верховного Суду для зміни ціни за п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі» необхідно довести не просто наявність коливання, а те, що таке коливання є ринковим і відбулося після підписання договору. Довідки, що мають інформаційний характер, не відображають динаміку змін саме щодо ціни, визначеної в Договорі, що призводить до необґрунтованого завищення вартості без реальних економічних підстав.

При цьому укладення спірних додаткових угод на підставі лише загальної інформації з сайту ДП «Оператор ринку» суперечить принципам ефективності та економії бюджетних коштів. Зміна ціни без належного документального підтвердження, визначеного пунктом 13.8 Договору, призводить до неправомірного зменшення обсягів закупівлі електроенергії, що планувалися спочатку. Це є підставою для визнання таких додаткових угод недійсними, оскільки вони порушують норми спеціального законодавства у сфері публічних закупівель та умови самого правочину.

За таких обставин, додаткові угоди № № 2, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12, 13 до Договору № 16 від 15.03.2021, якими на підставі п.2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» збільшено ціну за 1 кВт*год, слід визнати недійсними на підставі ч. 1 ст.203, ст. 215 ЦК України.

Водночас щодо доводів прокурора про те, що спірні додаткові угоди (окрім додаткової угоди №2 від від 11.05.2021) також перевищують встановлений законодавством 10% ліміт збільшення ціни, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

27 травня 2026 року Верховна Рада України ухвалила новий Закон України «Про публічні закупівлі» № 4888-ІХ, що був опублікований 23 червня 2026 року в газеті «Голос України» та набрав чинності 24 червня 2026 року.

Відповідно до абз. 2 п. 1 розділу ХІV Прикінцевих та перехідних положень нового Закону України «Про публічні закупівлі» від 27.05.2026 № 4888-ІХ «Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через дев`ять місяців з дня набрання ним чинності, крім пункту 7, підпунктів 9, 11 та абзаців першого, четвертого одинадцятого підпункту 13 пункту 10 цього розділу, які вводяться в дію з дня набрання чинності цим Законом».

Абзацом 3-6 підпункту 13 пункту 10 розділу ХІV Прикінцевих та перехідних положень нового Закону України «Про публічні закупівлі» від 27.05.2026 № 4888-ІХ передбачено наступне:

«у Законі України «Про публічні закупівлі» (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 45, ст. 289 із наступними змінами):

у частині п`ятій статті 41:

пункт 2 викласти в такій редакції:

«2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін).»

Згідно з п. 7 розділу ХІV Прикінцевих та перехідних положень нового Закону України «Про публічні закупівлі» від 27.05.2026 № 4888-ІХ, положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922VIII в редакції цього Закону застосовуються до правовідносин у сфері публічних закупівель, що виникли з дня набрання чинності Законом України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922VIII.

Отже, вказані зміни в редакції п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» мають зворотну силу та поширюються на спірні додаткові угоди, у тому числі й на додаткові угоди № № 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12, 13 до Договору № 16 від 15.03.2021.

Відповідно, під час вирішення даного спору суд має врахувати, що обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін).

У зв`язку з цим, суд погоджується з доводами відповідач про те, що вказані ліміти не було перевищено, оскільки:

- в результаті укладення Додаткової угоди від 06.10.2021 № 5 збільшено вартість 1 кВт*год (від попередньої вартості 2,177616 грн) на 8,3%;

- в результаті укладення Додаткової угоди від 07.10.2021 № 6 збільшено вартість 1 кВт*год (від попередньої вартості 2,358281 грн) на 8,4%;

- в результаті укладення Додаткової угоди від 08.10.2021 № 7 збільшено вартість 1 кВт*год (від попередньої вартості 2,556832 грн) на 8,5%;

- в результаті укладення Додаткової угоди від 08.12.2021 № 8 збільшено вартість 1 кВт*год (від попередньої вартості 2,775040 грн) на 8,6%;

- в результаті укладення Додаткової угоди від 13.12.2021 № 9 збільшено вартість 1 кВт*год (від попередньої вартості 3,01485 грн) на 8,7%;

- в результаті укладення Додаткової угоди від 14.12.2021 № 10 збільшено вартість 1 кВт*год (від попередньої вартості 3,278401 грн) на 8,8%;

- в результаті укладення Додаткової угоди від 28.12.2021 № 12 збільшено вартість 1 кВт*год (від попередньої вартості 3,568044 грн) на 8,9%;

- в результаті укладення Додаткової угоди від 29.12.2021 № 13 збільшено вартість 1 кВт*год (від попередньої вартості 3,886361 грн) на 9%.

За таких обставин, доводи прокурора в цій частині суд відхиляє.

Між тим, вказана обставина сама по собі не впливає на результат вирішення даного спору, оскільки судом було встановлено, що збільшення цін відбувалося за відсутності належних законних підстав, про що було зазначено вище. Зазначене є самостійною та достатньою підставою для визнання додаткових угод недійсними.

Недійсність укладених Додаткових угод № № 2, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12, 13 до Договору № 16 від 15.03.2021 свідчить про те, що правовідносини з постачання електричної енергії між Постачальником та Споживачем мали регулюватися умовами Договору, а відтак, і поставка електричної енергії, і оплата мала здійснюватися сторонами відповідно до умов укладеного Договору в частині вартості поставленої електричної енергії.

Так, враховуючи умови Договору, відповідач повинен було поставити електричну енергію за ціною 2,090716грн за кВт/год (з ПДВ), а тому загальна вартість поставленої за Договором електричної енергії за 2021 рік в розмірі 294726 кВт/год мала складати 616188,36грн. (294726кВт/год х 2,090716 грн.) Проте з матеріалів справи вбачається, що Споживач на виконання умов недійсних додаткових угод сплатив на користь Постачальника грошові кошти в розмірі 1028117,14грн.

Отже, Валківською міською радою на користь ПрАТ «Харківенергозбут» за договором № 16 від 15.03.2021 надмірно сплачено 411 928,78 грн з ПДВ.

Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Оскільки спірні додаткові угоди до Договору підлягають визнанню недійсними, підстава для оплати поставленої електричної енергії за ціною встановленою у цих додаткових угодах фактично відпала.

Таким чином, грошові кошти в сумі 411 928,78 грн є такими, що безпідставно одержані Відповідачем, а тому ПрАТ «Харківенергозбут» зобов`язане повернути їх на користь бюджету Валківської міської ради, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Вказане узгоджується з висновками, наведеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

За таких обставин, суд вважає законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, вимогу прокурора про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на користь Валківської міської ради Харківської області коштів в сумі 411928,78грн.

Заперечення відповідача проти позову спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсною Додаткову угоду №2 від 11.05.2021 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії № 16 від 15.03.2021, укладеного між Валківською міською радою (код ЄДРПОУ 04058657) та ПрАТ "Харківенергозбут" (код ЄДРПОУ 42206328).

Визнати недійсною додаткову угоду №5 від 06.10.2021 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії № 16 від 15.03.2021, укладеного між Валківською міською радою (код ЄДРПОУ 04058657) та ПрАТ "Харківенергозбут" (код ЄДРПОУ 42206328).

Визнати недійсною додаткову угоду №6 від 07.10.2021 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії № 16 від 15.03.2021, укладеного між Валківською міською радою (код ЄДРПОУ 04058657) та ПрАТ "Харківенергозбут" (код ЄДРПОУ 42206328).

Визнати недійсною додаткову угоду №7 від 08.10.2021 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії № 16 від 15.03.2021, укладеного між Валківською міською радою (код ЄДРПОУ 04058657) та ПрАТ "Харківенергозбут" (код ЄДРПОУ 42206328).

Визнати недійсною додаткову угоду №8 від 10.12.2021 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії № 16 від 15.03.2021, укладеного між Валківською міською радою (код ЄДРПОУ 04058657) та ПрАТ "Харківенергозбут" (код ЄДРПОУ 42206328).

Визнати недійсною додаткову угоду №9 від 13.12.2021 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії № 16 від 15.03.2021, укладеного між Валківською міською радою (код ЄДРПОУ 04058657) та ПрАТ "Харківенергозбут" (код ЄДРПОУ 42206328).

Визнати недійсною додаткову угоду №10 від 14.12.2021 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії № 16 від 15.03.2021, укладеного між Валківською міською радою (код ЄДРПОУ 04058657) та ПрАТ "Харківенергозбут" (код ЄДРПОУ 42206328).

Визнати недійсною додаткову угоду № 12 від 28.12.2021 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії № 16 від 15.03.2021, укладеного між Валківською міською радою (код ЄДРПОУ 04058657) та ПрАТ "Харківенергозбут" (код ЄДРПОУ 42206328).

Визнати недійсною додаткову угоду №13 від 29.12.2021. до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії № 16 від 15.03.2021, укладеного між Валківською міською радою (код ЄДРПОУ 04058657) та ПрАТ "Харківенергозбут" (код ЄДРПОУ 42206328).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м.Харків, вул.Гоголя, буд.10, код 42206328) на користь Валківської міської ради (63002, Харківська обл., Богодухівський р-н, м. Валки, вул. Харківська, буд. 16, код 04058657) грошові кошти в сумі 411 928,78 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м.Харків, вул.Гоголя, буд.10, код 42206328) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м.Харків, вул.Богдана Хмельницького, буд.4, код 02910108) 28904,74грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "10" серпня 2026 р.

СуддяМ.В. Калантай