Ухвала суду № 138907927, 11.08.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"11" серпня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/937/26

Господарський суд Рівненської області у складі судді Торчинюка В.Г., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у справі

за позовом ОСОБА_1

до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ринок"

до відповідача - 2 ОСОБА_2

до відповідача - 3 ОСОБА_3

про визнання недійсним рішення та протоколу загальних зборів товариства.

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ринок" до відповідача - 2 ОСОБА_2 до відповідача - 3 ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення та протоколу загальних зборів товариства.

Ухвалою суду від 03 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/937/26 за позовом за позовом ОСОБА_1 до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ринок" до відповідача - 2 ОСОБА_2 до відповідача - 3 ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення та протоколу загальних зборів товариства, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі та призначено підготовче судове засідання на "25" серпня 2026 року.

10 серпня 2026 року позивачем через відділ канцелярії та документообігу Господарського суду Рівненської області подано клопотання про забезпечення позову згідно якої останній просить суд: заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю фірма «Ринок» приймати рішення з питань щодо розподілу чистого прибутку чи виплати дивідендів; заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Ринок" та його виконавчим органам здійснювати виплату дивідендів (розподіл прибутку) на користь ОСОБА_4 до набрання рішенням суду законної сили у даній справі №918/937/26.

В обґрунтування вказаної заяви позивач вказав, що 04 липня 2025 року між ОСОБА_5 (далі - Дарувальник), та ОСОБА_4 (Обдаровуваний) було укладено Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ринок" код ЄДРПОУ 13991624 (далі Акт), на виконання договору дарування частки розміром 25% статутного капіталу ТОВ фірма "Ринок" (далі Товариство), на підставі якого державним реєстратором Сарненської міської ради Мельник Н.М. 09.07.2025 до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) внесений запис номер 1006041070015000235 про зміну складу засновників (учасників) Товариства, а саме, у переліку засновників (учасників) юридичної особи зазначений учасником Товариства Відповідач замість ОСОБА_5 . В цьому Акті, що посвідчений нотаріально, вказано посилання на дві дати договору дарування: "від 27 червня 2025 року" та "від 18.06.2025року".

Обдарований - ОСОБА_4 на вимогу суду надав договір дарування частки розміром 25% статутного капіталу Товариства, що належить ОСОБА_6 , з датою його (договору) укладення від 27.06.2025, тобто, за два тижні до смерті Дарувальника, хоча останній все належне йому ( ОСОБА_6 ) майно заповів Відповідачу ще у 2023 році.

Так, 20 липня 2026 року Позивач отримав вимогу учасника ОСОБА_2 , про скликання позачергових загальних зборів учасників та повідомлення директора Товариства про розгляд 12 серпня 2026 року єдиного питання порядку денного - про розподіл дивідендів (копію вимоги та повідомлення додаю). Такі ж документи направлені й ОСОБА_4 як учаснику Товариства, не зважаючи на оспорювання Позивачем участь в Товаристві обдарованого ОСОБА_4 .

З метою упередження дій, які ускладнять виконання рішення суду у даній справі та спричиняють нові позови, зокрема, про визнання недійсними інших рішень загальних зборів, стягнення безпідставно набутих/виплачених дивідендів інше, враховуючи актуальну практику Великої Палати Верховного Суду, вважаю за необхідне вжити наступні заходи забезпечення позову.

Позивач зазначає, що оскільки ключовий ризик полягає в голосуванні за розподіл чистого прибутку та його виведенні з урахуванням оспорюваного права ОСОБА_4 на участь в Товаристві, розумним є заборонити Товариству (та його виконавчому органу/директору) здійснювати виплату дивідендів/грошових коштів на користь Відповідача згідно з рішеннями загальних зборів, прийнятими за його ОСОБА_4 участі, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі, і в такий спосіб заблокувати фактичне виведення коштів з Товариства, запобігаючи майновим втратам та необхідності ініціювати додаткові позови про стягнення безпідставно набутого майна чи визнання рішень недійсними в частині виплат, що безумовно є співмірним заходом забезпечення позову, прав та законного інтересу Позивача.

Отже, прийняття рішень і проведення голосування за розподіл прибутку за участі ОСОБА_4 , який користується 25% голосів, і чий статус учасника Товариства з часткою такого розміру оспорюється мною, прямим чином змінює фінансовий стан Товариства та розподіл часток під час голосування.

Крім того, позивач зазначає, що вже просив суд заборонити прийняття конкретних рішень загальними зборами Товариства в межах судової справи №918/665/26, але це прохання було відхилене з мотивів, викладених в ухвалі від 03.08.2026, що істотно ускладнило захист прав Позивача, і не виключено унеможливить виконання рішення суду.

Як наслідок, позивач змушений оскаржити в судовому порядку, в справі №918/937/26 рішення, постановлені на загальних зборах Товариства 30.05.2026 з урахуванням голосів ОСОБА_7 , які на думку останнього суттєво порушують його права та не відповідають фактичним обставинам . Адже, на цих зборах (з урахуванням голосів ОСОБА_7 ) рішення про виключення зі складу засновників (учасників) Товариства ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 - "проти" - 75% голосів, і лише 25% голосів Позивача - "ЗА". На цих зборах 30.05.2026 . з урахуванням голосів Відповідача - 75%-ми голосів постановлене рішення: погодити набуття ОСОБА_4 частки в статутному капіталі Товариства в розмірі 25%, номінальною вартістю 8000,00 гри., що є предметом розгляду у справі №918/665/26, і про це знали всі учасники загальних зборів Товариства 30.05.2026.

Отже, за твердженням позивача, ризик виплати дивідендів за спірною часткою є реальним та підтверджується поведінкою самого Товариства у попередні періоди.

У такому випадку, на думку позивача, навіть задоволення позову не відновить його становище повністю, оскільки виникне необхідність ініціювання нових спорів щодо повернення вже виплачених коштів, з`ясування їх подальшого руху, доведення підстав безпідставного набуття, залучення нових предметів доказування та подолання наслідків фактичного вибуття грошових коштів.

Тобто, за твердженням позивача, без забезпечення позову спірний корпоративний актив може бути не лише повторно відчужений або обтяжений, але й використаний для отримання майнових вигод у вигляді дивідендів особою, право якої на цей актив прямо оспорюється позивачем.

Саме тому, на думку позивача, для збереження реальної можливості ефективного судового захисту необхідним є вжиття заходів забезпечення позову щодо дивідендів, нарахованих або таких, що можуть бути нараховані за цією часткою.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1); забороною відповідачу вчиняти певні дії (п.2); забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання (п.4).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Положеннями статті 138 ГПК України передбачено, зокрема, що заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 140 ГПК України унормовано, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

При цьому, згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, заявник не довів шляхом подання належних та допустимих доказів унеможливлення виконання рішення суду, прийнятого за результатами розгляду цієї справи, у разі невжиття заходів забезпечення позову, а лише висловив припущення про можливість ухилення відповідачами від виконання судового рішення.

Наведені у заяві про забезпечення позову обставини, в розумінні ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, не свідчать про унеможливлення виконання рішення суду взагалі або позбавлення заявника можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду.

За таких обставин, задоволенні вказаної заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 136, 137, ст. 140, ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвала згідно частини 2 статті 235 ГПК України підписана та набрала законної сили 11 серпня 2026 року та відповідно до Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя Вадим Торчинюк