Рішення № 138907720, 03.08.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2026 Справа № 914/1650/26

За позовом:Західного міжобласного територіального відділення антимонопольного комітету України, м. Львівдо відповідача:Фізичної особи-підприємця Левицької Уляни Ігорівни, Львівська обл., м. Моршинпро:стягнення пені Суддя Крупник Р.В. Секретар Мисик-Семен М.М.Представники сторін:від позивача:Андрушко С.В. представниця;від відповідача:не з`явився.

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.

Західне міжобласне територіальне відділення антимонопольного комітету України (надалі Позивач, Західне АМКУ) звернулось до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до фізичної особи-підприємця Левицької Уляни Ігорівни (надалі Відповідачка, ФОП Левицька У.І.) про стягнення пені.

Ухвалою від 08.06.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 06.07.2026.

Ухвалою від 06.07.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено її розгляд по суті на 03.08.2026.

Представниця позивача з`явилася у судове засідання 03.08.2026, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачка не забезпечила явку представника у судове засідання 03.08.2026, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Так, ухвалу від 06.07.2026 вручено відповідачці 14.07.2026, що підтверджується наявним у матеріалах справи трекінгом поштового відправлення №R067224550470.

ДОВОДИ СТОРІН.

Доводи позивача.

Позов обґрунтовано тим, що рішенням адміністративної колегії позивача №63/78-р/к від 22.08.2024 визнано, що відповідачка вчинила порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», та накладено на неї штраф у розмірі 68`000,00 грн. Копію відповідного рішення направлено на адресу відповідача, однак його було повернуто поштою відправнику. Надалі, інформація про рішення була опублікована на сторінках газети Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» №199 (7859) від 02.10.2024.

Посилаючись на приписи Закону України «Про захист економічної конкуренції», позивач стверджує, що накладений на відповідачку штраф повинен був бути оплачений у двомісячний строк, тобто до 16.12.2024.

Як зазначає позивач, відповідачка не оскаржувала рішення у судовому порядку, не сплачувала штраф у розмірі 68`000,00 грн., а тому ним було видано наказ про стягнення вказаної суми із відповідачки та стягнуто її у ході примусового виконання наказу. У даній справі позивач просить стягнути із відповідачки виключно суму пені, яка нарахована на суму штрафу на підставі частини 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Загальна сума пені, про стягнення якої просить позивач, становить 68`000,00 грн.

Доводи відповідачки.

Відповідачка подала відзив на позовну заяву, у якому просить зменшити заявлену до стягнення суму пені до 34 000,00 грн., посилаючись на такі обставини:

- про прийняття рішення №63/78-р/к від 22.08.2024 вона дізналася лише у лютому 2025 року, після накладення державним виконавцем арешту на її рахунки у межах виконавчого провадження про примусове стягнення штрафу у розмірі 68 000,00 грн. Одразу після цього вона оплатила штраф, оскільки погодилася із доводами Західного АМКУ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. При цьому наказ про стягнення штрафу вона не отримувала, а розмір і розрахунок пені їй не повідомлялися;

- попри введення в Україні воєнного стану, що негативно вплинуло на господарську діяльність ФОП Левицької У.І., остання продовжила працювати, сплачувати податки, створювати робочі місця, підтримувати економіку України;

- стягнення пені у розмірі 68 000,00 грн. без врахування вимог розумності та справедливості покладає на відповідачку додатковий фінансовий тягар та може призвести до припинення її роботи.

Відповідачка визнає, що чинне законодавство не передбачає можливості зменшувати пеню, яка нараховується у правовідносинах із захисту економічної конкуренції, однак просить суд застосувати для цього принципи добросовісності, розумності, справедливості і пропорційності, а також верховенства права.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Фізична особа-підприємець Левицька Уляна Ігорівна брала участь у торгах, організованих Громадською організацією «Міський футбольний клуб «Прикарпаття», щодо закупівлі послуг з організації харчування футболістів під час НТЗ з ідентифікатором UA-2021-06-03-012053-b (надалі Торги). Іншим учасником вказаних Торгів було ТОВ «ФК «Скала».

У ході розгляду справи №63/4-01-21-2024 про порушення ФОП Левицькою У.І. та ТОВ «ФК «Скала» під час участі у Торах законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (надалі Закон №2210-III) у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, адміністративна колегія Західного АМКУ направила відповідачці Вимогу №63-02/940 від 20.03.2024 про надання документів й інформації, що стосуються обставин проведення Торгів.

Оскільки відповідачка отримала вказану вище Вимогу, однак не надала відповіді на неї у встановлений строк, Західне АМКУ розпочало розгляд справи №63/4-13-65-2024 за ознаками вчинення ФОП Левицькою У.І. порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону №2210-III.

За результатами розгляду справи №63/4-13-65-2024, адміністративною колегією позивача прийнято Рішення «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» №63/78-р/к від 22.08.2024 (надалі Рішення №63/78-р/к), яким:

- визнано, що відповідачка вчинила порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону №2210-III у вигляді неподання інформації Західному АМКУ на Вимогу №63-02/940 від 20.03.2024;

- накладено на відповідачку штраф у розмірі 68`000,00 грн.

Слід зазначити, що у матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачкою Рішення №63/78-р/к у встановленому чинним законодавством порядку.

Судом встановлено, що Рішення №63/78-р/к надавалося для виконання відповідачці шляхом надсилання на її юридичну адресу супровідним листом №63-02/2801е від 23.08.2024. У цьому листі позивач додатково надав інформацію щодо порядку та строків оплати штрафу. Проте, Рішення №63/78-р/к не було вручене ФОП Левицькій У.І. та повернулось на адресу позивача із зазначенням причин невручення: «за закінченням терміну зберігання» (поштове відправлення №0600955625290).

Відповідно до частин 1, 3 статті 56 Закону №2210-III у разі, якщо вручити рішення немає можливості, рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі, зокрема газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр». Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

З огляду на невручення відповідачці Рішення №63/78-р/к, інформація про його прийняття була оприлюднена в газеті «Урядовий кур`єр» у випуску №199 (7859) від 02.10.2024, що підтверджується копією витягу з газети, яка наявна у матеріалах справи.

Відтак, Рішення №63/78-р/к вважається таким, що вручене відповідачці 12.10.2024, а сплатити штраф у розмірі 68`000,00 грн. потрібно було у строк до 12.12.2024 включно.

На виконання Рішення №63/78-р/к Західним АМКУ видано наказ №63/57-Ю від 27.12.2024 про стягнення 68`000,00 грн. штрафу, який перебував на виконанні у Стрийському ВДВС у Стрийському районі Львівської області у межах виконавчого провадження №76929156.

19.02.2025 відповідачка повністю оплатила штраф і витрати виконавчого провадження, що підтверджується наданим нею платіжним документом.

28.02.2025 державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження №76929156, оскільки ФОП Левицька У.І. сплатила штраф у повному обсязі.

У цій справі позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідачки 68`000,00 грн. пені за несвоєчасну сплату штрафу.

ОЦІНКА СУДУ.

При вирішенні спору у даній справі суд керуватиметься положеннями законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частин 2, 4 статті 18 Господарського кодексу України (надалі ГК України) державна політика у сфері економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності та захисту суб`єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції здійснюється уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання визначаються цим Кодексом та іншими законами.

Згідно із частинами 3, 4 статті 19 ГК України держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб`єктів господарювання, зокрема у сфері монополізму та конкуренції з питань додержання антимонопольно-конкурентного законодавства. Органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами.

З матеріалів справи вбачається, що у ході розгляду справи №63/4-01-21-2024 позивач забезпечував проведення перевірки і контролю за дотриманням ФОП Левицькою У.І. вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час участі у торгах за ідентифікатором UA-2021-06-03-012053-b. Для цього він направив відповідачці Вимогу №63-02/940 від 20.03.2024 про надання документів й інформації, що стосуються обставин проведення торгів, однак така була залишена без реагування, попри отримання засобами поштового зв`язку.

З огляду на це, на спірні правовідносини поширюються положення Закону №2210-III, який визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 50 Закону №2210-III порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

Частиною 1 статті 48 Закону №2210-III визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про накладення штрафу.

Судом встановлено, що внаслідок неподання відповідачкою інформації й документів на вимогу Західного АМКУ, позивач прийняв Рішення №63/78-р/к від 22.08.2024 про накладення на ФОП Левицьку У.І. штрафу у розмірі 68`000,00 грн.

Згідно із частиною 2 статті 56 Закону №2210-III рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання.

Згаданою статтею встановлено порядок виконання рішень органів Антимонопольного комітету України. Так, відповідний орган надсилає рішення про накладення штрафу особі-правопорушнику, а останній зобов`язується оплатити штраф у двомісячний строк з дня одержання рішення. При цьому у разі неможливості вручення рішення, презюмується, що воно вручене через десять днів з дня оприлюднення інформації в офіційному друкованому органі.

У даній справі через неможливість вручення відповідачці Рішення №63/78-р/к за допомогою засобів поштового зв`язку, інформацію про його прийняття 02.10.2024 було опубліковано у газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр». Відтак, враховуючи законодавче регулювання, датою вручення Рішення відповідачці є 12.10.2024, а кінцевою датою сплати штрафу слід вважати 12.12.2024.

Судом встановлено, що відповідачка у законодавчо встановлений строк не перерахувала до державного бюджету суму накладеного на неї штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Частинами 8, 9 статті 56 Закону №2210-III передбачено, що у разі якщо протягом строку, встановленого абзацом першим частини третьої цієї статті, рішення органу Антимонопольного комітету України не виконується, Голова Антимонопольного комітету України, голова територіального відділення Антимонопольного комітету України видає наказ про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу. Наказ Голови Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу, є виконавчим документом, який пред`являється до органів державної виконавчої служби для примусового виконання в порядку, визначеному законом.

З матеріалів справи прослідковується, що Західне АМКУ видавало наказ про стягнення з відповідачки штрафу, який перебував на примусовому виконанні у Стрийському ВДВС у Стрийському районі Львівської області у межах виконавчого провадження №76929156.

У ході виконавчого провадження, а саме 19.02.2025, відповідачка оплатила накладений на неї штраф у розмірі 68`000,00 грн., що стало підставою для винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження від 28.02.2025.

Суд зазначає, що предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога про стягнення із відповідачки пені, нарахованої за період прострочення сплати штрафу.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону №2210-III за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Накладений на відповідачку штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня способом забезпечення сплати цього штрафу. Нарахування пені в даному випадку не є видом відповідальності за вчинене порушення антиконкурентного законодавства; вказані нарахування застосовані АМКУ на підставі норм Закону №2210-III та не пов`язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов`язання або зобов`язання щодо сплати податків і зборів, а тому не належать до цивільних правовідносин.

Означене вище відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23.01.2020 у справі №910/4585/19.

Враховуючи допущене ФОП Левицькою У.І. прострочення, Західне АМКУ здійснило нарахування пені у розмірі півтора відсотка від суми штрафу за період з 17.12.2024 по 27.02.2025 включно. Встановивши, що її розмір за цей період (74`460,00 грн.) перевищує розмір штрафу, позивач обмежив заявлену до стягнення суму пені 68`000,00 грн.

Суд звертає увагу позивача на те, що він безпідставно здійснив нарахування пені за період з 19.02.2025 по 27.02.2025, враховуючи, що відповідачка оплатила штраф у межах виконавчого провадження 19.02.2025. Те, що грошові кошти надійшли на рахунок державного виконавця, який в подальшому зарахував їх в погашення штрафу до Державного бюджету України, жодним чином не змінює дати виконання відповідачкою свого обов`язку.

Винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження 27.02.2025 не означає, що нарахування пені можливе до вказаної дати, позаяк така постанова лише засвідчує завершення виконавчого провадження у зв`язку з виконанням відповідачкою відповідного обов`язку зі сплати штрафу та не змінює моменту його фактичного виконання.

Отже, Західне АМКУ мало право нараховувати пеню лише за період до 18.02.2025 включно.

Здійснивши відповідний перерахунок, суд дійшов висновку, що позивач має право на стягнення 65 280,00 грн. пені.

Що стосується клопотання відповідачки про зменшення заявленої до стягнення пені, то таке не підлягає задоволенню.

У застосуванні приписів статті 56 Закону №2210-III (щодо стягнення з суб`єктів господарювання штрафу та пені у зв`язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) необхідно враховувати, що названий Закон не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу та/або пені (у разі їх правомірного нарахування). Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/20661/16, від 22.01.2019 у справі №915/304/18, від 16.06.2022 у справі №917/530/21, від 04.12.2025 у справі №906/605/25.

Відповідачка мала можливість прогнозувати наслідки невчасної сплати штрафу, покладеного на неї Рішенням №63/78-р/к. Ці наслідки чітко визначені як положеннями Закону №2210-III, так і судовою практикою щодо їх застосування. При цьому, зазначаючи про надмірний фінансовий тягар стягненням спірної пені, відповідачка жодним чином не обґрунтовує, чому вона вважає розмір пені, стягуваної відповідно до Закону №2210-III, надмірним фінансовим тягарем. Відповідачка не доводила, що в неї немає фінансової спроможності оплатити пеню у розмірі 65 280,00 грн., як і не надала доказів, які б підтверджували її перебування у складному матеріальному становищі. За таких умов посилання відповідачки не необхідність застосування спірних правовідносин принципу верховенства права для зменшення розміру пені є необґрунтованим.

Посилання відповідачки на те, що вона дізналася про накладення на неї штрафу лише після накладення державним виконавцем арешту на її банківський рахунок, жодним чином не впливають на обґрунтованість висновків суду. До того ж, відповідні доводи слід оцінювати критично. Зі змісту рішення №63/78-р/к випливає, що відповідачка знала про те, що адміністративною колегією Західного АМКУ здійснюється розгляд справи №63/4-13-65-2024, адже 17.07.2024 вона отримала розпорядження про початок розгляду цієї справи. Крім того, на офіційному веб-сайті Західного АМКУ публікувалося подання про попередні висновки у справі №63/4-13-65-2024. Вказані обставини відповідачка не заперечувала ні шляхом оскарження Рішення №63/78-р/к, ні під час розгляду цієї справи.

Зважаючи на це, ФОП Левицька У.І. мала реальну можливість передбачити як можливість прийняття позивачем рішення про накладення на неї штрафу, так і наслідки своєї бездіяльності в частині з`ясування ходу і результатів розгляду справи №63/4-13-65-2024.

Підсумовуючи все викладене вище, суд доходить висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково. При цьому сума пені підлягає стягненню із відповідачки до Державного бюджету України, як це передбачено частиною 14 статті 56 Закону №2210-III.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

У відповідності до частини 1 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідачки на користь Західного АМКУ у розмірі 2 555,90 грн.

Керуючись статтями 2, 12, 42, 123, 126, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Левицької Уляни Ігорівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід загального фонду Державного бюджету України 65 280,00 грн. пені.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця Левицької Уляни Ігорівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (79005, м. Львів, вул. Коперника М., буд. 4; код ЄДРПОУ 20812013) 2 555,90 грн. судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до статті 327 ГПК України.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Повне рішення складено та підписано 10.08.2026.

Суддя Крупник Р.В.