Рішення № 138907091, 11.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.08.2026Справа № 910/7221/26

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОННИЙ СЕРВІС І ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ЗАХИСТ»доТовариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ГРАНБУД"простягнення 957 461, 87 грн Суддя Підченко Ю.О.Представники сторін:

без виклику.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Охоронний сервіс і протипожежний захист» (далі також - позивач, ТОВ «Охоронний сервіс і протипожежний захист») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Гранбуд» (далі також - відповідач, ТОВ «ВБК «Гранбуд») про заборгованості за Договором № 19272704М від 13 серпня 2025 року в загальній сумі 957 461,87 грн, з яких 797 884,89 грн сума боргу згідно Договору та 159 576,98 грн штрафні санкції.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 22.06.2025 відкрито провадження у справі № 910/7221/26, вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Керуючись ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд враховує припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги те, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

При цьому суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Так, ухвала суду була надіслана за адресою відповідача, яка міститься у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Окрім того, суд зауважує, що ухвала суду про відкриття провадження у даній справі була офіційно оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень - на сайті за посиланням https://reyestr.court.gov.ua, а також знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет на інших відповідних веб-сайтах.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення про повернення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 22.06.2026.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, відповідних клопотань про продовження процесуальних строків, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище припису ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Охоронний сервіс і протипожежний захист» (як виконавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Гранбуд» (як замовником) було укладено договір № 19272704М (далі також - договір), згідно з умовами якого виконавець зобов`язався виконати за завданням замовника, а замовник зобов`язався прийняти і оплатити монтажні та пусконалагоджувальні роботи по встановленню системи протипожежного захисту та/або поставки матеріалів та обладнання на об`єкті замовника, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Петра Болбочана, 8.

Ціна договору становить 878 592, 67 грн з ПДВ та включає:

- монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

- вартість матеріалів, обладнання та їх поставки вказана у додатку № 1 (Специфікація), яка є невід`ємною частиною договору (п.п.2.1., 2.2. договору).

У розділі 3 договору сторони погодили, що замовник перераховує виконавцю суму в розмірі 100% вартості договору, що передбачено графіком:

- замовник сплачує виконавцю 50% від вартості в день підписання договору у розмірі 439 296, 34 грн з ПДВ;

- замовник сплачує виконавцю 50% від вартості протягом 3-х днів після підписання обома сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт у розмірі 439 296, 33 грн з ПДВ.

Відповідно до п. 4.1. договору, строк виконання робіт до 13 вересня 2025 включно, з урахуванням положень, передбачених п 4.2.1. даного договору.

Згідно з п. 4.2.1. договору, виконавець приступає до виконання роботи за даним договором не пізніше 4 робочих днів після зарахування на розрахунковий рахунок виконавця суми коштів в розмірі та в строки, визначені в п. 3.1.1. договору та за умови повної будівельної готовності об`єкту до виконання робіт за договором.

Роботи за цим договором вважаються виконаними після підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт. Виконавець надає замовнику Акт приймання-передачі виконаних робіт, а замовник протягом двох днів підписує Акт приймання-передачі виконаних робіт, або направляє виконавцю мотивовано відмову від підписання. Якщо протягом вказаного терміну акти виконаних робіт не будуть підписані чи виконавцем не буде одержано мотивованої відмови, то акти виконаних робіт вважаються підписаними, а дані роботи виконані належним чином і у повному обсязі без будь-яких зауважень та претензій в повному обсязі зі сторони замовника. Правові наслідки такого факту прирівнюється до правових наслідків підписання актів виконаних робіт (п. 4.3. договору).

Як стверджує позивач, не дочекавшись надходження на рахунок 50% передоплати, на свій ризик, ним було повністю виконано роботи за договором.

08.05.2026 позивачем на адресу відповідача було скеровано вимогу № 08.05/1-0 про сплату заборгованості за договором, до якої також додано рахунок на оплату та Акт приймання-передачі виконаних робіт.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, на думку позивача, що відповідач Акт приймання-передачі виконаних робіт не підписав, мотивованої відмови від прийняття робіт не надіслав, суму коштів за виконані роботи позивачу не сплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 797 884, 89 грн.

Крім суми основної заборгованості позивачем нараховано до стягнення з відповідача штрафні санкції в сумі 159 576, 98 грн.

Відповідач свої правом на подання відзиву не скористався, викладених у позовній заяві обставин не спростував.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору № 19272704М від 13.08.2025, суд дійшов висновку, що вказаний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Статтею11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або спроби її визначення.

Як визначено у ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи фактичних даних, на виконання умов договору позивач виконав роботи на загальну суму 797 884, 89 грн, підготував Акт приймання-передачі виконаних робіт, рахунок на оплату та надіслав їх на юридичну адресу відповідача. Докази надіслання наявні в матеріалах справи.

Відповідач, у свою чергу, Акт приймання-передачі виконаних робіт не підписав, всупереч вимог п. 4.3. договору - мотивованої відмови від підписання акта не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

При цьому, як вже було вказано вище, умовами договору сторони прямо погодили, що у разі ненадання замовником протягом двох днів мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт, такий акт вважається підписаним замовником.

Отже, саме по собі не підписання відповідачем акта виконаних робіт за відсутності своєчасно заявлених мотивованих заперечень щодо обсягу, якості чи вартості виконаних робіт не може свідчити про їх невиконання та не звільняє відповідача від обов`язку їх оплатити.

Оскільки відповідачем не надано доказів на спростування факту виконання позивачем передбачених договором робіт, не заявлено зауважень щодо їх обсягу, якості або вартості та не надано мотивованої відмови від підписання акта у передбачений договором строк, суд дійшов висновку про наявність у відповідача обов`язку оплатити виконані позивачем роботи та відповідно, про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення основної заборгованості.

Та обставина, що позивач розпочав виконання робіт до отримання передбаченої договором попередньої оплати у розмірі 50 відсотків їх вартості, не спростовує факту виконання таких робіт та не усуває обов`язки відповідача оплатити фактично виконані роботи. Встановлення договором попередньої оплати як умови початку виконання робіт надавало позивачу права не приступати до їх виконання до отримання відповідної суми, однак реалізація позивачем свого права шляхом виконання робіт без отримання авансу сама по собі не є підставою для звільнення замовника від оплати результату належним чином виконаних робіт.

Крім того, судом зроблено висновок, що відповідачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 159 576, 98 грн штрафних санкцій у розмірі 20% від ціни договору в порядку п. 6.2. договору, адже відповідач не виконав своїх зобов`язань з оплати робіт, виконаних позивачем.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронний сервіс і протипожежний захист» підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідачем під час розгляду справи не надано суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення суму на користь позивача.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронний сервіс і протипожежний захист» задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Гранбуд» (01103, м. Київ, Вул Менделєєва, 12, прим. 94, оф. 2; код ЄДРПОУ 42750753) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронний сервіс і протипожежний захист» (02059, м. Київ, вул. Драгоманова, 2, кв. 124; код ЄДРПОУ 43599178) заборгованість в розмірі 797 884,89 грн, штраф в розмірі 159 576,98 грн та судовий збір в розмірі 11 489, 54 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.08.2026 року.

Суддя Ю.О.Підченко