Ухвала суду № 138906649, 10.08.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

10.08.2026м. ДніпроСправа № 904/4058/19

Суддя Ніколенко М.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс про покладення на Синельниківський відділ державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України судових витрат

у справі

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс», м. Київ

до Відповідача-1: Приватного підприємства «Рамс Агро», м. Дніпро

Відповідача-2: ОСОБА_1 , м. Дніпро

про стягнення 139 730,09 грн.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача-1: Приватного підприємства «Рамс Агро», Відповідача-2: ОСОБА_1 про стягнення 139 730,09 грн.

Рішенням суду від 08.01.2020 (суддя Васильєв О.Ю.) позовні вимоги задовольнити частково.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2020 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2020 у справі № 904/4058/19 залишено без змін.

Позивач, 16.06.2025 подав до суду скаргу на дії державного виконавця Синельниківського ВДВС у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні № 75238177 щодо примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2020. Позивач просить суд визнати незаконними дії державного виконавця Синельниківського ВДВС у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні № 75238177 щодо примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2020 по справі № 904/4058/19, які виразились у винесені постанови від 11.06.2025 про повернення наказу господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2020 по справі № 904/4058/19 стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» та скасувати цю постанову.

Ухвалою від 10.07.2026 суддею Васильєвим О.Ю. заявлено самовідвід від розгляду скарги ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» від 16.06.2025 на дії державного виконавця Синельниківського ВДВС у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні № 75238177 щодо примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2020.

Розпорядженням керівника апарату № 497 від 13.07.2026, призначено повторний автоматизований розподіл скарги ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» від 16.06.2025 у справі №904/4058/19.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2026 скаргу ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» від 16.06.2025 у справі № 904/4058/19 було передано на розгляд судді Ніколенку М.О.

Ухвалою суду від 15.07.2026 прийнято скаргу ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» від 16.06.2025 у справі № 904/4058/19 до свого провадження. Призначено судове засідання на 22.07.2026.

Ухвалою суду від 22.07.2026 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс на дії державного виконавця Синельниківського ВДВС у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) задоволено.

Визнано незаконними дії державного виконавця Синельниківського ВДВС у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні № 75238177 щодо примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2020 по справі №904/4058/19, які виразились у винесені Постанови Синельниківського ВДВС у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) від 11.06.2025 про повернення наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2020 по справі № 904/4058/19 стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження.

Скасовано Постанову Синельниківського ВДВС у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) від 11.06.2025 про повернення наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2020 по справі № 904/4058/19 стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження.

На адресу суду, 29.07.2026 надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс про покладення на Синельниківський відділ державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України витрат позивача на правову допомогу у розмірі 24 400 грн., а також витрат зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн. за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2025 у справі № 904/4058/19.

Дослідивши матеріали справи суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268) (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

На підтвердження надання адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем адвокатських послуг Товариству з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс в рамках виконавчого провадження № 75238177 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2020 у справі № 904/4058/19 заявником надано: договір про надання правової допомоги № 13-06-2025/4 від 29.07.2026, акт здачі - приймання виконаних робіт від 29.07.2026.

Відповідно до акту здачі - приймання виконаних робіт від 29.07.2026, адвокатом були надані юридичні послуги на загальну суму 24 400 грн., які складаються з правової допомоги у вигляді підготовки скарги на дії державного виконавця, підготовки апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2025 у справі №904/4058/19, підготовки апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2025 у справі № 904/4058/19, збору доказів, ознайомлення з процесуальними документами, матеріалами справи та матеріалами виконавчого провадження, участі адвоката у судових засіданнях.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначене загальне правило розподілу судових витрат. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, суду надано право з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03.10.2019.

У даному випадку, розмір витрат на правову допомогу адвоката 24 400 грн. явно непропорційний до предмета скарги, з урахуванням суми стягнення у виконавчому провадженні та кількості поданих доказів. Результат вирішення даної скарги не впливає на репутацію сторін та не викликав публічного інтересу.

За таких обставин, заяви позивача про відшкодування витрат на правову допомогу адвоката слід задовольнити частково. А саме покласти на Синельниківський відділ державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України витрати позивача на правову допомогу у розмірі 5 000 грн.

У задоволенні заяви позивача у частині покладення на Синельниківський відділ державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України витрат на правову допомогу у розмірі 19 400 грн. слід відмовити.

Крім того, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2025 повернуто скаргу ТОВ Компанія Ніко-Тайс на дії державного виконавця та додані до неї документи без розгляду.

Не погодившись з вказаною ухвалою Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс подано апеляційну скаргу, у якій апелянт просив скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2025 у справі № 904/4058/19 та ухвалити нове рішення, яким справу № 904/4058/19 за скаргою вих. № 16-2/06 від 16 червня 2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс на дії державного виконавця Синельниківського ВДВС у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні № 75238177 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 29 січня 2020 року по справі № 904/4058/19, направити до розгляду по суті до Господарського суду Дніпропетровської області.

За подачу цієї апеляційної скарги платіжною інструкцією № 1328 від 02.08.2025 апелянтом було сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2025 у справі № 904/4058/19 задоволено. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2025 у справі № 904/4058/19 скасовано. Матеріали скарги передано до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки ухвалою суду від 22.07.2026 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс на дії державного виконавця Синельниківського ВДВС у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) задоволено, витрати Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн. за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2025 у справі № 904/4058/19 слід покласти на Синельниківський відділ державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

За таких обставин, керуючись статтями 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс про покладення на Синельниківський відділ державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України судових витрат - задовольнити частково.

Стягнути з Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місцезнаходження: 52500, Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, місто Синельникове, вул. Каштанова, будинок 52, ідентифікаційний код: 45090712) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс (місцезнаходження: 03187, м. Київ, пр. Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315; ідентифікаційний код: 38039872) витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Видати наказ.

Відмовити у задоволенні заяви позивача у частині покладення на Синельниківський відділ державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України витрат на правову допомогу у розмірі 19 400 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 10.08.2026 та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.О. Ніколенко