Постанова № 138905504, 12.08.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/993/26

Провадження 3/681/196/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2026 р. м. Полонне

Суддя Полонського районного суду Хмельницької області Іллюк С.В.,

розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з відділу поліцейської діяльності № 1 Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, непрацюючого,

за ч. 1 ст. 184 КУпАП,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 ухилився від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітньої дитини при наступних обставинах.

Так, він неналежно виконував батьківські обов`язки щодо забезпечення необхідних умов виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок цього 25.06.2026 близько 14:00 год за місцем проживання в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 перебував з ознаками алкогольного сп`яніння, поводився агресивно, вчиняв конфлікт із сином, висловлювався нецензурними словами та намагався вигнати його з будинку.

Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не прибув. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

Статтею 268 КУпАП передбачений вичерпний перелік статей, при розгляді справ за якими присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Категорія справ за ст. 184 КУпАП до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за цією статтею, у судовому засіданні не є обов`язковою.

Окрім того, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження. У зв`язку з цим суд здійснює судовий розгляд у відсутності ОСОБА_1 .

Оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд доходить до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу указаного вище адміністративного правопорушення.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Диспозиція цієї норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001, батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплений у статті 150 Сімейного кодексу України. До кола обов`язків батьків входить турбота про здоров`я, фізичний, психічний і моральний розвиток дитини. У розумінні положень частини 1 статті 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Відповідно до частини 4 статті 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Разом з тим, ОСОБА_1 вимоги вказаних вище нормативних актів не виконав.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зокрема, винуватість особи підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення № 138752 від 25.06.2026 (а.с. 1). У цьому документі уповноваженою посадовою особою поліції зафіксовано, що 25.06.2026 близько 14:00 год за місцем свого проживання ОСОБА_1 перебував з ознаками алкогольного сп`яніння. Вказано, що він ухилився від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання свого малолітнього сина, поводився агресивно, вчиняв конфлікт, висловлювався нецензурною лайкою та намагався вигнати дитину з будинку.

Суд бере до уваги, що вказані у протоколі обставини повністю підтверджуються власними письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 від 25.06.2026 (а.с. 5), які були надані ним добровільно. У своїх поясненнях він визнав факт вживання алкоголю вдома у присутності дитини, а також підтвердив, що після цього між ним та сином виник конфлікт. ОСОБА_1 також зазначив, що визнає свою провину в тому, що перебував у стані сп`яніння перед дитиною, та запевнив, що надалі подібного не повториться. Це свідчить про усвідомлення ним протиправності своїх дій на момент складання матеріалів справи.

Об`єктивність обставин конфлікту доводиться письмовими поясненнями малолітнього ОСОБА_2 (а.с. 6). Він детально вказав, що того дня його мати була на роботі, а батько прийшов додому в стані алкогольного сп`яніння. Згідно з поясненнями дитини, батько почав сваритися, обзивати його нецензурними словами та намагався битися. Хлопець зазначив, що дуже злякався агресивної поведінки батька, тому був змушений зателефонувати матері по допомогу.

Показання малолітнього сина логічно узгоджуються з письмовими поясненнями його матері - ОСОБА_3 (а.с. 7). Вона підтвердила суду, що вранці пішла на роботу, а о 12:00 отримала телефонний дзвінок від сина. Дитина повідомила їй, що батько перебуває у стані сп`яніння, ображає його та намагається вигнати з будинку. Регулюючи критичну ситуацію та захищаючи права дитини, саме ОСОБА_3 зателефонувала на лінію «102» для виклику працівників поліції.

Наявність у ОСОБА_1 законодавчо закріплених батьківських обов`язків щодо виховання вищезгаданої дитини беззаперечно підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 . Згідно з цим офіційним документом, ОСОБА_1 записаний батьком малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 11).

Таким чином, оцінивши досліджені докази, які є належними, допустимими та не суперечать один одному, суд вважає вину ОСОБА_1 у неналежному виконанні батьківських обов`язків повністю та всебічно доведеною.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності й застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Обираючи вид стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, зокрема, суд бере до уваги суспільну небезпечність цього правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 , його майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи викладене вище, а також те, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, суд доходить до висновку, що до нього необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді попередження.

Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись наведеним, ст. 33, 40-1, 279, 280, 283, 287, 288 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накласти стягнення у виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп. (отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ//22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 призначення платежу сплата судового збору на користь держави).

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником.

Постанова може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців.

Суддя Сергій ІЛЛЮК