Рішення № 138904899, 12.08.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/5798/26

Провадження № 2/639/2597/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Борисенка О.О.,

секретаря судового засідання Пивоварової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 639/5798/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» звернувся до Новобаварського районного суду міста Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просив стягнути на його користь з відповідача заборгованість за договором № 0453-6935 від 05.08.2020 у загальному розмірі 15662,30 грн, а також суму сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн.

Матеріали позовної заяви сформовані в системі «Електронний суд» та підписані директором ТОВ «Факторинг Партнерс» Сердійчук Ярославою Ярославівною.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05.08.2020 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір № 0453-6935, відповідно до умов якого первісний кредитор взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредиту в сумі 5000,00 грн для задоволення особистих потреб, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 2,0%. Відповідно до укладеного 28.10.2021 договору № 02/10/2021 ТОВ «Укр Кредит Фінанс» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0453-6935. Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість в загальному розмірі 15662,30 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 5000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 10400,00 грн, інфляційні збитки - 218,33 грн, нараховані 3% річних - 43,97 грн.

02.07.2026 ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання. За клопотанням позивача витребувано від АТ КБ «Приватбанк»: інформацію, чи видавалась на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) банківська картка № НОМЕР_2 ; виписку по ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за номером картки № НОМЕР_2 за період з 05.08.2020 по 15.08.2020; ідентифікаційні дані власника катки та повний номер картки № НОМЕР_2 , в тому числі, але не виключно, прізвище, ім`я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорту, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти тощо), та інші відомості про власника вказаної картки; інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період з 05.08.2020 по 15.08.2020; інформацію, чи знаходиться номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (а.с.14-15).

Позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» в особі його директора Сердійчук Я.Я. у позовній заяві просив провести розгляд справи без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач (відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України) у судове засідання не з`явився, в порушення ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не подавав.

Згідно з ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно зі статтею 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

12.08.2026 суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд не здійснював.

Відповідно до рішення зборів суддів Новобаварського районного суду міста Харкова від 16.03.2026 № 2/26, у спорах, що виникають з правочинів, зокрема договорів, з них - позики, кредиту, банківського вкладу, у тому числі споживчого кредиту запроваджена змішана форма розгляду (формування та зберігання) судових справ. Встановлено, що підлягають роздрукуванню такі матеріали: позовну заява, документ, що підтверджує сплату судового збору; документи, що підтверджують повноваження представників сторін. Додатки до позовної заяви не роздруковуються та зберігаються в електронній формі, якщо інше не визначено.

12.08.2026 суд на місці долучив до матеріалів справи витребувані від АТ КБ «Приватбанк» докази, що надійшли до суду 20.07.2026.

Дослідивши матеріали електронної справи, докази надані в обґрунтування позову, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд встановив, що 05.08.2020 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) в електронній формі укладено кредитний договір «Стандарт» № 0453-6935, згідно з умовами якого Кредитодавець надає Позичальникові грошові кошти в Кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом (п.1). Строк кредиту - 14 днів (п.2). У пункті 3 договору викладено Графік платежів: Термін платежу 18.08.2020. Сума Кредиту. 5 000 грн. Нараховані проценти 1 400 грн. Разом до сплати 6 400 грн. Протягом строку Кредиту розмір процентів складає 2 % від Суми Кредиту за кожен день користування. Проценти за користування Кредитом нараховуються з першого дня перерахування Позичальнику Суми Кредиту до закінчення визначеного Кредитним Договором строку, на який надається Кредит. Річна відсоткова ставка складає 730 % (п.4). Сукупна вартість Кредиту (вартість користування Кредитом) складає 128.00 % від Суми Кредиту (у відсотковому вираженні) або 6400 грн та включає в себе проценти за користування Кредитом 28.00 % від Суми Кредиту (у відсотковому вираженні) або 1 400 грн. (у грошовому вираженні) (п.5). У разі якщо Позичальник не повернув Суму Кредиту у строк, встановлений пунктом 2 Кредитного Договору, за весь час прострочення, включаючи день погашення Кредиту, Кредитодавець має право нарахувати, з урахуванням обмежень визначених пп.5) ч.3 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" та згідно вимог чинного законодавства України, а Позичальник зобов`язаний сплатити до 2 % (двох

відсотків) (включно) пені від неповерненої Суми Кредиту за кожен день прострочення (п.6). Позичальник має право пролонгувати Договір на умовах, в порядку та у спосіб, що визначені Правилами. На строк пролонгації процентна ставка складає 2 % (два відсотки) від Суми Кредиту за кожен день користування (п.8). Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення Терміну платежу визначеного в п. 3.1. цього Договору, з урахуванням продовження Терміну платежу у випадку використання Позичальником права пролонгації відповідно до умов цього Договору та Правил, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (п.9).

Відповідач підписав договір 05.08.2020 о 10:54:22 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «А478».

Договір містить інформацію про анкетні дані відповідача, його місце проживання, податковий номер, серію, номер паспорту, дату видачі та орган, який видав.

Згідно з довідкою про ідентифікацію ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з яким укладено договір 0453-6935 від 05.08.2020 ідентифікований ТОВ «Укр Кредит Фінанс». Відповідно вимог Закону України «Про електронну комерцію» позичальником акцептовано Договір електронно цифровим підписом одноразовим ідентифікатором - алфавітно- цифрової послідовності: Одноразовий ідентифікатор «A47». Дата відправки ідентифікатора позичальнику 05.08.2020. Номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор: НОМЕР_3.

Відповідно до інформації ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 13.03.2026, на виконання запиту ТОВ «Укр Кредит Фінанс» згідно з договором з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» № 02/06/2020 від 02.06.2020, успішно виконана наступна операція: на суму 5000,00 грн, дата видачі 05.08.2020 о 21:08, номер договору 0453-6935, номер картки НОМЕР_2 .

Згідно з витребуваної судом від АТ КБ «Приватбанк» інформації, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 з відкриттям відповідного рахунку, іказані ідентифікаційні дані власника картки. Номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_4 за період з 05.08.2020 по 15.08.2020 - НОМЕР_3 був/є фінансовим та знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 .

З наданої банком виписки по рахунку за карткою № НОМЕР_4 ОСОБА_1 суд вбачає, що 05.08.2020 на картку зараховано переказ грошових коштів у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до складеного станом на 09.11.2021 ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розрахунку заборгованості за договором № 0453-6935 від 05.08.2020 за період з 05.08.2020 по 09.11.2021, у позичальника ОСОБА_1 наявна заборгованість: 5000,00 грн - залишок заборгованості за тілом кредиту, 10400,00 грн - залишок заборгованості за відсотками,

На підставі договору факторингу № 02/10/2021, укладеного 28.10.2021 між ТОВ «Факторинг Партнерс» (новий кредитор» та ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (первісний кредитор) , з урахуванням додаткової угоди № 1 від 04.11.2021 до цього договору, та на підставі витягів з Реєстру боржників № 1 від 09.11.2021 до договору факторингу № 02/10/2021 від 28.10.2021, ТОВ «Факторинг Партнерс» набув право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 0453-6935 від 05.08.2020 на суму 5000,00 грн - основний борг, 10400,00 грн - нараховані відсотки (порядковий номер 3689).

Згідно з копіями платіжних доручень ТОВ «Факторинг Партнерс» сплатило на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» оплату за договором факторингу № 02/10/2021.

Відповідно до складеного ТОВ «Факторинг Партнерс» станом на 03.06.2026 розрахунку заборгованості, за договором № 0453-6935 від 05.08.2020, позивачем відповідачу нараховані за період з 09.11.2021 по 23.02.2022 три відсотки річних у розмірі 43,97 грн та інфляційні втрати у розмірі 218,33, з розрахунку заборгованості за тілом кредиту в сумі 5000,00 грн. У зв`язку з чим, загальна заборгованість становить 15662,30 грн, що складається з: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 10400,00 грн - заборгованість за відсотками, 43,97 грн - 3% річних, 218,33 грн - інфляційні втрати.

Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема із договорів.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також, частинами 1, 2 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Отже, суд встановив, що договір № 0453-6935 від 05.08.2020 укладений між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та позичальником ОСОБА_1 в електронній формі відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», та відповідно до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

У вказаному договорі його сторонами погоджено суму і строк кредиту, сплату відсотків за користування кредитними коштами, розмір і тип процентної ставки, порядок та умови надання кредиту, порядок обчислення (нарахування) процентів, порядок повернення кредиту тощо.

Надання первісним кредитором відповідачу грошових коштів у позику у розмірі 5000,00 грн підтверджується наданими позивачем та витребуваними судом доказами.

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами частини 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 року у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: «за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-979цс15.

Доказів про сплату заборгованості за кредитним договором позивачу або первісному кредитору відповідач не надав.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (стаття 12 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Саме на позивача покладено обов`язок довести суду факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення позичальником зобов`язання, а на відповідача - обов`язок спростувати розмір існуючої заборгованості.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку ТОВ «Укр Кредит Фінанс»), та умови договорів приєднання повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим позикодавець має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Умовами договору від 05.08.2020 передбачена можливість пролонгація договору відповідно до Правил, та позивач додав до позовної заяви копію Правил надання грошових коштів у кредит («Стандарт»), затверджених наказом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» № 76-П від 25.06.2020.

Проте, у цьому випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України (щодо договору приєднання), оскільки вказані Правила відповідачем не підписані, доказів того, що саме вказані документи із зазначеною в них інформацією розумів відповідач та погодився з їх умовами, відсутні.

Отже обставина погодження відповідачем умов пролонгації (автопролонгації) строку кредиту (строку договору) не знайшла свого підтвердження, доказів, на підтвердження того, що договір кредиту від 05.08.2020 був пролонгований матеріали справи не містять.

Доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості за договором є внутрішнім документом фінансової установи та не є належним та допустимим доказом на підтвердження обставини погодження позичальника на продовження строку позики.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позикодавець наділений можливістю реалізувати своє право в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України на дострокове повернення йому частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України, як шляхом пред`явлення досудової вимоги, так і судової.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання

(постанова Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) зазначено, що «у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості».

У постановах Великої Палати Верховного Суду неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

Умовами кредитного договору № 0453-6935 від 05.08.2020 строк кредитування визначений - 14 днів, тобто з 05.08.2020 по 18.08.2020 включно.

З наданого розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитодавцем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», суд вбачає, що відсотки за користування кредитними коштами нараховані за період з 05.08.2020 по 15.12.2020 включно, тобто поза межами строку кредитування.

Отже, з 19.08.2020 припинилося право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки, права та інтереси кредитора в охоронних правовідносинах забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України.

Здійснивши перерахунок заборгованості, суд встановив, що розмір відсотків за користування кредитними коштами в період з 05.08.2020 по 18.08.2020 включно (в межах строку кредитування) становить 1400,00 грн.

Також, зі складеного первісним кредитором розрахунку суд вбачає, що на погашення заборгованості відповідач сплати первісному кредитору грошові кошти: 19.08.2020 в сумі 1500,00 грн, та 02.09.2020 в сумі 1400,00 грн, які спрямовані на погашення відсотків.

Оскільки, як встановив суд, в межах строку кредитування розмір відсотків становить 1400,00 грн, з урахуванням сплачених відповідачем коштів в сумі 1400,00 грн, заборгованість за відсотками відсутня, а сплачені відповідачем кошти в сумі 1500,00 грн підлягають вирахування з заборгованості за тілом кредиту.

Отже, за договором № 0453-6935 від 05.08.2020 наявна заборгованість, що складається з тіла кредиту в сумі 3500,00 грн (5000 - 1500), а заборгованість за відсотками відсутня.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, в разі прострочення виконання зобов`язання позичальник повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних.

Водночас, зі складеного позивачем розрахунку суд вбачає, що 3% річних та інфляційні втрати розраховані, виходячи з суми боргу в розмірі 5000,00 грн.

Проте, як встановив суд, заборгованість за тілом кредиту становить 3500,00 грн.

Здійснивши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, у межах заявлених позовних вимог за період з 09.11.2021 по 23.02.2022, виходячи з суми боргу в розмірі 3500,00 грн, суд встановив, що розмір 3% річних становить 30,78 грн, а інфляційні втрати становлять 152,83 грн.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 3683,61 грн, що складається з тіла кредиту у розмірі 3500,00 грн, трьох відсотків річних в сумі 30,78 грн та інфляційних втрат в розмірі 152,83 грн.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості загальному розмірі 11978,69 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 1500,00 грн, заборгованості за відсотками в сумі 10400,00 грн, інфляційних збитків в сумі 65,50 грн, 3% річних в сумі 13,19 грн суд відмовляє з наведених вище підстав.

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду; на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується матеріалами справи (а.с.6).

Також, у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача витрати, понесені на професійну правничу допомогу в сумі 9000,00 грн.

В обґрунтування понесення та розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн позивач надав копії таких документів: договору № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024, укладеного між ТОВ «Факторинг Партнерс» та АО «Лігал Ассістанс» в особі керуючого партнера Бурдюг Т.В.; Прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», де зокрема, усна консультація (без вивчення документів) - одне питання 1500,00 грн (погодинна - від 1500,00 грн); усна консультація (з вивченням документів) - одне питання 2000,00 грн (від 1500,00 грн погодинна), письмова консультація одне питання - 3000,00 грн (від 1500,00 грн погодинно; складення позовної заяви становить 9000,00 грн з один документ (від 3000,00 грн погодинно), письмової заяви, клопотання - 6000,00 грн за документ (від 2000,00 грн погодинно); заявки ТОВ «Факторинг Партнерс» на надання АО «Лігал Ассістанс» юридичної допомоги № 413 від 01.05.2026 по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором № 0453-6935 та витягу з Акту № 35 від 29.05.2026 про надання юридичної допомоги, де надання усної консультації - 2 години вартістю 3000,00 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 2 години вартістю 6000,00 грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до вимог чинного законодавства, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не заявив.

Водночас, оцінивши надані документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат на правничу допомогу, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 13000,00 грн не є цілком співмірним із ціною позову, складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) - 6 годин, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, зокрема, надання усної консультації - 2 години та складання позовної заяви - 3 години, оскільки справа є типовою, нескладною, не містить великого обсягу доказів, розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, позовна заява сформована в системі «Електронний суд» та подана директором ТОВ «Факторинг Партнерс», а не адвокатом, справа розглядалась без участі в судовому засіданні сторони позивача.

У постанові від 12.02.2020 року у справі № 648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19.

Відповідно до правового висновку, викладеному у додатковій постанові Верховного Суду від 03.10.2024 у справі № 357/8695/23, для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність й розумність.

Відтак, з врахуванням ціни позову, складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про зменшення витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн, оскільки така сума відповідає критерію реальності та справедливості.

Суд розподіляє судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (23,52%), та стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 626,20 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 705,60 грн.

Керуючись ст. 6, 7, 12, 13, 43, 76, 81, 82, 89, 128, 131, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, IBAN: НОМЕР_5 в АТ «ОТП Банк», код МФО 300528) заборгованість за кредитним договором № 0453-6935 про від 05.08.2020 у загальному розмірі 3683 (три тисячі шістсот вісімдесят три) грн 61 коп., що складається з тіла кредиту у розмірі 3500,00 грн, трьох відсотків річних в сумі 30,78 грн та інфляційних втрат в розмірі 152,83 грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості загальному розмірі 11978,69 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 1500,00 грн, заборгованості за відсотками в сумі 10400,00 грн, інфляційних збитків в сумі 65,50 грн та 3% річних в сумі 13,19 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, IBAN: НОМЕР_5 в АТ «ОТП Банк», код МФО 300528) витрати по сплаті судового збору у розмірі 626 (шістсот двадцять шість) грн 20 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 705 (сімсот п`ять) грн 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 12.08.2026.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя Олександр БОРИСЕНКО