Рішення № 138904605, 11.08.2026, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 184/1731/26

Номер провадження 2-а/184/18/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 рокум. Покров

Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Коваленко В.О.,

за участю секретаря судового засідання Руденко М.М.,

розглянувши в порядку розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ з врахуванням вимог спрощеного позовного провадження цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Покровського міського суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 30.06.2026 поліцейським ВП №2 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшим сержантом поліції Гаврюком О.О. було незаконно винесено відносно ОСОБА_1 постанову ЕНА №7466777 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, нібито вчинене ним 30.06.2026. Вказано, що водій порушив п.2.1.а ПДР керування т\з особою, яка не має право керування таким т/з, відповідно до вимог п. 2.1.а обов`язки вказані у цьому пункті водіїв механічних транспортних засобів, а не просто транспортних засобів як вказано у постанові. Працівник поліції зупинив ОСОБА_1 незаконно, тобто, на це не було законної підстави. Дані, працівник поліції без процедури розгляду адміністративного правопорушення виніс постанову та сказав її підписати. Працівник поліції, який зупинив позивача не представився і повідомив про порушення, на заперечення ОСОБА_1 не звертав уваги, чим порушив права, гарантовані Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини та основних свобод, ЗУ «Про поліцію». ОСОБА_1 не було надано можливості скористатися правами і заявити клопотання, було порушено право на правову допомогу. Тому просить визнати протиправною та скасувати постанову ЕНА №7466777 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності .

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав відзив, зазначив, що прийнята постанова від 30.06.2026 серії ЕНА № 7466777 відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, складена з дотриманням Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2025 № 1395, просив відмовити в задоволенні позову, розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши усі докази по справі в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, 30.06.2026 що поліцейським відділення поліції №2 (м. Покров) Нікопольського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області старшим сержантом поліції Гаврюком О.О. було винесено постанову серії ЕНА №7466777 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 3400 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Відповідно рапортів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (наданих відповідачем) боді-камера не працювала через технічну несправність, відеофіксація не велась.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства та Правил дорожнього руху.

Так, частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоячих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху - частини перша, друга і четверта статті 126 КУпАП.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Нормами ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України», водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ч. 2 ст.126 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до ч. 1 ст.126 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Як убачається зі змісту оскаржуваної постанови ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Сузукі» без н/з, тобто не маючи права керування транспортним засобом, тобто зміст правопорушення викладено відповідно до вимог ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Суд бере до уваги, що до оскаржуваної постанови поліцейським не додано жодних доказів того, що ОСОБА_1 є особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, тобто не надано доказів того, що останній не отримував посвідчення водія, чи отримане ним посвідчення водія не містить відповідної категорії, що дає право керувати відповідним транспортним засобом.

Якщо особа керувала транспортним засобом без посвідчення водія, яке вона має, але не мала при собі або не пред`явила поліцейському, то дії такої особи підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Даючи правову оцінку обставинам справи та наявним у ній доказам, суд вважає, що оскаржувана постанова не містить посилань на докази вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, а також доказів на спростування обставин, зазначених позивачем в обґрунтування адміністративного позову.

Посилання відповідача на згоду позивача з зафіксованим правопорушенням, оскільки розписався в постанові, спростовується копією постанови серії ЕНА № 7466777 від 30.06.2026, наданою позивачем, оскільки в ній позивач розписався тільки в роз`ясненні прав за ст. 268 КУпАП та строку оскарження ст. 289 КУпАП та в отриманні копії постанови та поданим до суду адміністративним позовом.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Так, відповідно до ст. 283 КУпАП постанова поміж іншого повинна містити: опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Така правова позиція висловлене в постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року в справі №463/1352/16-а.

Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачить на її користь.

У межах розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд не має права в порушення принципу змагальності та диспозитивності, принципу рівності сторін, перебирати на себе функції обвинувачення та виправити недоліки оскаржуваної постанови.

Отже, оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн не ґрунтується на нормах діючого законодавства України, у зв`язку з чим таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Наявність в діях ОСОБА_1 події і складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП не встановлено, нічим не зафіксовано, відтак, позов слід задовольнити та визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7466777, винесену відносно ОСОБА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним при подачі позову судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 20, 72, 77, 90, 132-134, 242, 244-246, 257-263, 286 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №7466777 від 30.06.2026 про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 3400,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з суб`єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , 665 гривень 60 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено 11.08.2026.

Суддя Покровського міського суду В. О. Коваленко