Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 203/1681/26
Провадження № 2-п/0203/32/2026
ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Колесніченко О.В.,
при секретарі Шовкоплясі М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 28 травня 2026 року у цивільній справі № 203/1681/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
28 липня 2026 року ОСОБА_1 за представництва адвоката Карлаша І.А. в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 28 травня 2026 року у цивільній справі № 203/1681/26 за позовом ТОВ ФК Ейс до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, оскільки її неявка в судове засідання викликана поважними причинами, оскільки вона не отримувала судових повісток, рішення не отримувала, що позбавило її можливості бути присутньою у судових засіданнях та скористатись правовою допомогою, зважаючи на те, що суд невірно встановив обставини справи і взагалі наявність заборгованості, оскільки позивачем не надані докази відступлення права вимоги до договором факторингу між Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс», оскільки такий договір укладений 28 листопада 2018 року, до укладення кредитного договору від 29 лютого 2022 року, і на день укладення кредитного договору права вимоги за цим договором ще не існувало, а крім того, відсутні докази підтвердження оплати за договором факторингу від 28 листопада 2018 року, витяги з реєстрів прав вимоги з реєстрів боржників сформовані самостійно позивачем і складаються лише з кількох аркушів, лише останні з яких містить підписи і печатки. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази надання кредиту відповідачці, оскільки у наданому позивачем платіжному дорученні відсутні усі реквізити, зокрема, дата одержання банком платіжного доручення та дата проведення банком платежу, підпис банку, а також повні дані карткового рахунку, у зв`язку з чим додане позивачем платіжне доручення не є доказом отримання кредитних коштів, у зв`язку з чим відповідач просила скасувати заочне рішення та призначити розгляд в загальному провадженні.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 28 липня 2026 року дану заяву розподілено та передано в провадження судді Колесніченко О.В. 29 липня 2026 року.
Ухвалою суду від 29 липня 2026 року вказану заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 24 березня 2026 року.
Відповідач, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибула, проте її представник адвокат Карлаш І.А. у самій заяві про перегляд заочного рішення клопотав про розгляд заяви про скасування заочного рішення у відсутності сторони відповідача.
Представник позивача, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не прибув, подавши в підсистемі «ЄСІТС «Електронний суд» 28 липня 2026 року заяву, в якій наполягав на відмові у задоволенні заяви про скасування заочного рішення, навівши на спростування доводів відповідачки аргументи того, що сдові повістки відповідач отримувала на електронну адресу, тобто була обізнана про судовий розгляд; договір факторингу № 28/11118-01 від 28 листопада 2018 року є рамковою угодою, оскільки за умовами цього договору сторони погодили тривалий строк співпраці з 28 листопада 2018 року по 31 грудня 2024 року, та передавались вимоги на підставі Реєстру прав вимоги, що містять перелік конкретних прав вимоги, а не у день укладення вказаного договору. На підтвердження уступки права вимоги за кожним з договорів додані докази оплати, зокрема, акти звірки взаємних розрахунків та платіжні документи, а тому позовні вимоги доведені належними та допустимим доказами, і судом ухвалене обґрунтоване та законне рішення; перерахунок коштів здійснено, ініційовано платіж в межах умов укладеного договору платіжні операції шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого зарахування на рахунок отримувача надавачем фінансових платіжних послуг, і, відповідно, підтвердженням здійснення перерахування кредитних коштів є факт передачі Товариством відповідної платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, на основі якої кошти перераховані за реквізитами платіжної картки клієнта згідно з умовами Договору.
За наведених обставин належного повідомлення сторін про час та місце розгляду заяви, їх неявка за вимогами ч.ч.1 ст. 287 ЦПК України не перешкоджає розгляду у їх відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Карлаша І.А. про перегляд заочного рішення, додані до заяви докази, матеріали цивільної справи № 203/4376/25 та наявні в них докази, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Відповідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Встановлено, що 28 травня 2025 року Центральним районним судом міста Дніпра ухвалене заочне рішення у цивільній справі № 203/1681/26 (провадження № 2/0203/1620/2026), за яким позов ТОВ «ФК «Ейс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості задоволений та на користь ТОВ «ФК «Ейс» з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за кредитним договором № 823467420 від 29 вересня 2022 року в сумі 95709,38 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 19998,12 грн. та заборгованості по процентам в сумі 75711,26 грн.; а також судові витрати в сумі 9662,40 грн., у т.ч.: витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн., витрати на правову допомогу в сумі 7000,00 грн. (а.с.165-167).
Так, ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 03 березня 2026 року у зазначеній цивільній справі відкрите спрощене позовне провадження з призначенням судового засідання на 31 березня 2026 року.
Про судові засідання, призначені на 31 березня 2026 року, 23 квітня 2026 року, 28 травня 2026 року відповідачка повідомлялася судовими повістками, направленими рекомендованими поштовими відправленнями з повідомленням за зареєстрованим місцем проживання, відомості про що отримані з офіційних даних Єдиного державного демографічного реєстру і за тією адресою, яку сама відповідачка вказала у своїй заяві про перегляд заочного рішення.
Крім того, на зазначений відповідачкою у заяві про перегляд заочного рішення, та у кредитному договорі номер телефону, що також вказаний позивачем в позовній заяві судом направлялися смс-судові повістки, що успішно доставлені:
01 квітня 2026 року о 10 год. 40 хв. - на 23 квітня 2026 року на 10 год. 20 хв., (а.с.155);
23 квітня 2026 року о 15 год. 17 хв. на 28 травня 2026 року на 11 год. 30 хв. (а.с. 175).
Крім того, судові повістки та копія рішення суду направлені відповідачці на зазначену нею і у заяві про перегляд заочного рішення, і у кредитному договорі, і позивачем у позовній заяві електронну адресу, та судові повістки успішно доставлені 01 квітня 2026 року (на 23 квітня 2026 року), 23 квітня 2026 року (на 28 травня 2026 року), а копія рішення отримана відповідачкою на електронну адресу 16 червня 2026 року о 15 год. 38 хв. (а.с. 170).
Зважаючи на викладене, суд відхиляє доводи представника відповідачки про те, що вона не була повідомлена належним чином про розгляд справи і не отримувала копію рішення, лише через те, що поштову кореспонденцію, яка повернулась на адресу суду без вручення адресату, оскільки за обставин отримання і смс-судових повісток за дійсним номером телефону відповідачки і на її дійсну електронну адресу, які вона сама вказує у заяві в про перегляд заочного рішення, повернення судових повісток з її адреси зареєстрованого місця проживання (яке вона також зазначає як свою адресу у заяві про перегляд заочного рішення) свідчить про небажання отримувати поштову кореспонденцію, що є її правом, а не про її необізнаність про розгляд справи, а тому суд приходить до висновку про недоведеність поважності причин неявки в судові засідання відповідачки.
Крім того, обставин, на які посилається представник відповідачки не спростовують правильності висновків суду у рішення про укладення нею кредитного договору № 823467420 від 29 вересня 2022 року, отримання від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» коштів на загальну суму 20 000,00 грн. (4500,00 грн. - 29 вересня 2022 року, 4100,00 грн. 05 жовтня 2022 року, 2000,00 грн.- 15 жовтня 2022 року, 1000,00 грн. 13 листопада 2022 року, 300,00 грн.- 14 листопада 2022 року, 2000,00 грн. 16 листопада 2022 року, 1100,00 грн. - 16 грудня 2022 року, 200,00 грн. 17 грудня 2022 року, 1000,00 грн. 31 грудня 2022 року, 1800,00 грн. 15 січня 2023 року, 500,00 21 січня 203 року, 1000,00 грн. 22 січня 2023 року, 500,00 грн. 29 січня 2023 року) (а.с. 43-49), що підтверджено платіжними дорученнями, що містять обов`язкові реквізити первинного бухгалтерського документу і мають призначення платежів ОСОБА_1 за зазначенням номеру кредитного договору та зазначених банківських реквізитів в кредитному договорі.
Доводи представника відповідача про те, що позивачем не надані докази підтвердження проведення оплати за кожним з договорів факторингу, спростовуються наявними в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» від 31 грудня 2021 року (а.с.78), протоколом узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно Реєстру прав вимоги № 224 від 11 квітня 2023 року (а.с.78-зворот); платіжною інструкцією в національній валюті від 14 жовтня 2024 року № 7504 про оплату за відступлення права вимоги згідно Реєстру прав вимоги № 1 від 10 жовтня 2024 року та договору факторингу № 10/1024-01 від 01 жовтня 2024 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (а.с.86); платіжними інструкціями в національній валюті від 24 вересня 2025 року, 06 жовтня 2025 року, 07 жовтня 2025 року, 10 жовтня 2025 року, 23 жовтня 2025 року, 24 жовтня 2025 року, 30 жовтня 2025 року, 31 жовтня 2025 року, 03 листопада 2025 року про оплту фінансування за відступлення права вимоги згідно договору факторингу № 15/07/25-Е від 15 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» (ас.96-100).
Доводи представника відповідача про те, що неможливо передати право вимоги до відповідачки за кредитним договором від 24 липня 2021 року на підставі договору факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01 за зобов`язанням, яке взагалі не виникало, суд відхиляє, оскільки вказаний договір факторингу за його умовами є рамковим і право вимог до відповідачки перейшло в рамках цього договору факторингу на підставі підписаного сторонами Реєстру прав вимог, який складений та підписаний між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» № 224 від 11 квітня 2023 року, тобто коли кредитний договір ОСОБА_1 , був укладений 29 вересня 2022 року і виникли конкретні, обумовлені цим договором зобов`язання, в тому числі по строку повернення коштів у дисконтний період до 10 жовтня 2022 року, після чого відсоткова ставка обумовлена вже інша за кожний день.
Таких висновків суд дійшов з урахуванням висновків щодо відступлення права вимоги за рамковими угодами факторингу наведених у постанові Верховного Суду від 07 січня 2026 року у справі № 727/2790/25 щодо договору факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс».
Інші доводи не впливають на правильність висновків суду в рішенні по суті спору.
Європейський суд з прав людини наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (п. 46 рішення ЄСПЛ у справі «Рябих проти Росії» від 03.12.2003).
Згідно з ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для перегляд заочного рішення, відмовивши відповідачці у задоволенні її заяви, та роз`яснивши їй, що згідно з ч. 4 ст. 287 ЦПК України вона має право оскаржити це заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 260, 285-289 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 28 травня 2026 року у цивільній справі № 203/1681/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повна ухвала складена 10 серпня 2026 року.
Суддя О.В. Колесніченко
Судове рішення № 138904502, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 10.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 203/1681/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: