Вирок № 138904196, 11.08.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/16816/25

(1-кп/199/457/26)

ВИРОК

іменем України

11.08.2026 місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

номер кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 12024052770000333 від 01.08.2024 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Маріуполь Донецької області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 111-1 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спеціального судового розгляду за відсутності обвинуваченої (in absentia) вказане кримінальне провадження, яке здійснювалося в режимі дистанційного судового провадження

ВСТАНОВИВ:

24.10.1945 набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26.06.1945, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі ООН), до складу якої входять Україна, російська федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН усі Члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із Цілями Об`єднаних Націй.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав і резолюціями: від 16.12.1970 № 2734 (XXV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; від 21.12.1965 № 2131 (XX), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав і про обмеження їх незалежності і суверенітету від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), що містить визначення агресії, визначено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію або втручання у будь-якій формі або з якої б то не було причини у внутрішні і зовнішні справи інших держав. Закріплені обов`язки держав утримуватися від: збройної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації; надання сприяння, заохочення або підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на своїй території навчання, фінансування і вербування найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави України.

У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада УРСР проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Україна самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій та порядок утворення національно-адміністративних одиниць.

Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Статтею 73 Конституції України закріплено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.

Згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994 російська федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні своє зобов`язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язалися утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.

Всупереч вказаним нормам Президент російської федерації, а також інші представники влади російської федерації, діючи всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України.

З цією метою 22.02.2022 президент російської федерації підписав з керівниками російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей договори про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу, які в той же день ратифіковані Державною думою та Радою Федерації Федеральних Зборів російської федерації.

В цей же день президент російської федерації з метою надання видимості законності дій по нападу на Україну направив до Ради Федерації Федеральних Зборів російської федерації звернення про використання Збройних Сил російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволено.

Керівники російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей 23.02.2022 звернулися до Президента російської федерації з проханням надати допомогу у відбитті надуманої ними воєнної агресії «українського режиму щодо населення» так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки».

Президент російської федерації 24.02.2022 оголосив про своє рішення почати військову операцію в Україні, після чого був відданий наказ на вторгнення підрозділів Збройних Сил російської федерації на територію України.

24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці Збройних Сил російської федерації шляхом збройної агресії незаконно вторглись на територію України через лінію державного кордону України, розташовану в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Київській, Сумській, Чернігівській та інших областях, і шляхом застосування зброї здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти, а також здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується до теперішнього часу та призводить до тяжких наслідків.

Указані дії супроводжуються бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. При цьому вогневі удари здійснюються по об`єктам, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права. Зазначені дії призвели до тяжких наслідків у вигляді загибелі людей, у тому числі дітей, отримання ними тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості та заподіяння матеріальних збитків у вигляді знищення будівель, майна та інфраструктури.

Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна і міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

24.02.2022 Указом Президента України ОСОБА_6 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» із 05:30 години 24.02.2022 введено воєнний стан на всій території України строком на 30 діб. В подальшому у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжено та він діє і на теперішній час.

Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад на території України від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786, Закону України № 1207-VII від 15.04.2014 (зі змінами) « Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Маріупольський район Донецької області, в тому числі с. Новокраснівка Маріупольського району є тимчасово окупованою російською федерацією територією України.

При цьому представники підконтрольних російській федерації самопроголошених органів узурпували виконання владних функцій держави на тимчасово окупованій території м. Маріуполь та Маріупольського району Донецької області, здійснювали підбір кадрів для зайняття посад в незаконних самопроголошених органах, у тому числі із числа громадян України, які на той час перебували на вказаній тимчасово окупованій території. Кінцевою метою окупаційних органів є інтеграція та подальше незаконне включення захопленої частини суверенної держави Україна до складу російської федерації.

У зв`язку з чим на порушення порядку, встановленого Конституцією України, Законів України та інших нормативно-правових актів України, тимчасово окуповану територію України, а саме с. Новокраснівка Маріупольського району Донецької області, Законом так званої днр № 438-ІІНС (мовою оригіналу) «об образовании на территории днр городских и муниципальных округов, установлении их границ» віднесено в склад так званого «Володарського муніципального округу днр».

Законом України від 22.05.2022 № 2265-IX «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії російської федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського тоталітарного режиму в Україну» російська федерація визнана державою-терористом (державою-агресором).

З початку військової агресії російської федерації на територіях, які опинилися в окупації, в тому числі і у с. Новокраснівка Маріупольського району Донецької області, представники держави-агресора, створили незаконні органи влади, які розпочали впроваджувати політичні та освітні стандарти російської федерації.

У подальшому, не пізніше 28.04.2022, представниками окупаційної адміністрації держави-агресора створено заклад освіти під назвою (мовою оригіналу) «Муниципальное бюджетное общаобразовательное учреждение «Новокрасновкая школа» Адмимнистрации Новоазовсокго района», яке 01.09.2022 було перейменоване в (мовою оригіналу) «Муниципальное бюджетное общеобразовательное учреждение «Новокрасновская школа» Администрации Володарского района», яке в свою чергу 01.07.2024 було перейменоване в (мовою оригіналу) «Государственное бюджетное общеобразовательное учреждение «Новокрасновская школа Володарского Муниципального округа» «донецкой народной республики», скорочена назва «ГБОУ, місцезнаходження вказаного освітнього закладу - юридична та фактична адреса (мовою оригіналу): «287022, Донецкая Народная Республика, Володарский муниципальный округ, с. Новокрасновка, ул. Лесная, д. 35А».

Згідно з положеннями ст. 2 Закону України «Про освіту», законодавство України про освіту ґрунтується на Конституції України та складається із цього Закону, спеціальних законів, інших актів законодавства у сфері освіти і науки та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку. Засадами державної політики у сфері освіти та принципами освітньої діяльності є: верховенство права, нерозривний зв`язок із світовою та національною історією, культурою, національними традиціями, гуманізм, демократизм, єдність навчання, виховання та розвитку, виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій, формування усвідомленої потреби в дотриманні Конституції України та законів України, нетерпимості до їх порушення, формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психологічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками, формування громадянської культури та культури демократії (ст. 6 Закону).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 7 Закону України «Про освіту», мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. Держава гарантує кожному громадянинові України право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях (дошкільної, загальної, середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої), а також позашкільної та післядипломної освіти державною мовою в державних і комунальних закладах освіти.

Частиною 2 ст. 7 Закону України «Про освіту» передбачено, що заклади освіти забезпечують обов`язкове вивчення державної мови.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про освіту» освіта є державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і культурний розвиток суспільства.

Статтею 1 Закону України «Про повну загальну середню освіту» визначено, що державні стандарти повної загальної, середньої освіти - документи, що визначають загальні обсяги навчального навантаження здобувачів початкової, базової середньої, профільної середньої освіти, вимоги до їх компетентностей і до згрупованих за відповідними освітніми галузями обов`язкових результатів навчання, яких вони мають досягти на відповідному рівні повної загальної середньої освіти.

Державним стандартом початкової освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 21.02.2018 № 87 передбачено, що метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь. До ключових компетентностей, серед іншого належать: вільне володіння державною мовою, спроможність діяти як відповідальний громадянин та брати повноцінну участь у громадському та суспільному житті, спираючись на критичне оцінювання основних подій національної, європейської та світової історії, а також повагу до прав людини та верховенства права, цінування культурного розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України.

Також Державним стандартом базової середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898, визначено, що метою базової середньої освіти є розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, необхідних для їх соціалізації та громадянської активності, виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу. Реалізація мети базової середньої освіти ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах, як формування в учнів активної громадянської позиції, патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій, державної мови, плекання в учнів любові до рідного краю.

ОСОБА_3 в умовах, коли український народ героїчно протистоїть російському агресору, в порушення вимог ст.ст. 1, 2, 17, 19 Конституції України, зрадила українській державі та всьому Українському народові, добровільно, будучи громадянкою України, вчинила дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладі освіти, виходячи з наступного.

Пункт 6 ст. 2 (мовою оригіналу) «федерального закона от 29.12.2012. № 273-ФЗ «Об образовании в российской федерации», прийнятого (мовою оригіналу) «Государственной Думой 21.12.2012», схваленого (мовою оригіналу) «Советом Федерации 26.12.2012 встановлює поняття (мовою оригіналу) «федерального государственного образовательного стандарта», за яким це «сукупність обов`язкових вимог до утворення певного рівня та (або) до професії, спеціальності та напряму підготовки, затверджених федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері освіти».

Пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 3 вищевказаного закону передбачено, що одними з основних принципів державної політики і правового регулювання відносин в сфері освіти є гуманістичний характер освіти, пріоритет життя та здоров`я людини, прав і свобод особистості, вільного розвитку особистості, виховання взаємоповаги, працьовитості, громадянськості, патріотизму, відповідальності, правової культури, дбайливого ставлення до природи та навколишнього середовища, раціонального природокористування; єдність навчання і виховання, освітнього простору на території російської федерації, захист та розвиток етнокультурних особливостей та традицій народів російської федерації в умовах багатонаціональної держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 вищезазначеного закону відносини у сфері освіти регулюються конституцією російської федерації, цим федеральним законом, а також іншими федеральними законами, іншими нормативними правовими актами російської федерації, законами та іншими нормативними правовими актами суб`єктів російської федерації, що містять норми, що регулюють відносини у сфері освіти.

Частинами 4 та 5 ст. 4 цього закону передбачено, що норми, які регулюють відносини у сфері освіти і містяться в інших федеральних законах та інших нормативних правових актах російської федерації, законах та інших нормативних правових актах суб`єктів російської федерації, правових актах органів місцевого самоврядування, повинні відповідати цьому федеральному закону і не можуть обмежувати права або знижувати рівень надання гарантій.

У разі невідповідності норм, що регулюють відносини у сфері освіти та містяться в інших федеральних законах та інших нормативних правових актах російської федерації, законах та інших нормативних правових актах суб`єктів російської федерації, правових актах органів місцевого самоврядування, нормам цього федерального закону застосовуються норми цього федерального закону, якщо інше не встановлено цим федеральним законом.

Відповідно до ч. 7 ст. 4 вказаного закону дія законодавства про освіту поширюється на всі організації, які здійснюють освітню діяльність на території російської федерації.

Пункт 1 ч. 1 ст. 10 Закону передбачає, що система освіти включає в себе федеральні державні освітні стандарти та федеральні державні вимоги, освітні стандарти, освітні програми різного виду, рівня та (або) спрямованості.

Положеннями ч. 3 ст. 11 Закону встановлено, що (мовою оригіналу) «федеральные государственные образовательные стандарты» містять в собі вимоги щодо структури, умов реалізації та результатів засвоєння основних освітніх програм. Федеральні державні освітні стандарти дошкільної, початкової загальної та основної загальної освіти забезпечують можливість здобуття освіти рідними мовами з числа мов народів російської федерації, вивчення державних мов республік російської федерації, рідних мов з числа мов народів Російської Федерації, у тому числі російської мови як рідної мови.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 12 Закону до основних освітніх програм належать: основні загальноосвітні програми - освітні програми дошкільної освіти, освітні програми початкової загальної освіти, освітні програми основної загальної освіти, освітні програми середньої загальної освіти.

Статтею 12 Закону також передбачено, що освітні програми визначають зміст освіти. Зміст освіти має сприяти взаєморозумінню та співробітництву між людьми, народами незалежно від расової, національної, етнічної, релігійної та соціальної приналежності, враховувати різноманітність світоглядних підходів, сприяти реалізації права учнів на вільний вибір думок та переконань, забезпечувати розвиток здібностей кожної людини, формування та розвиток її особистості відповідно до прийнятими в сім`ї та суспільстві традиційними російськими духовно-моральними та соціокультурними цінностями.

Організації, які здійснюють освітню діяльність за освітніми програмами початкової загальної, основної загальної, середньої загальної освіти, що мають державну акредитацію, розробляють освітні програми відповідно до федеральних державних освітніх стандартів і відповідних федеральних основних загальноосвітніх програм. Зміст та заплановані результати розроблених освітніми організаціями освітніх програм повинні бути не нижчими за відповідні змісти та заплановані результати федеральних основних загальноосвітніх програм.

При розробці основної загальноосвітньої програми організації, які здійснюють освітню діяльність з освітніх програм початкової загальної, основної загальної, середньої загальної освіти, що мають державну акредитацію, передбачають безпосереднє застосування при реалізації обов`язкової частини освітньої програми початкової загальної освіти федеральних робочих програм з навчальних предметів "російська мова", "літературне читання", "навколишній світ" та "праця (технологія)", при реалізації обов`язкової частини освітньої програми основної загальної освіти федеральних робочих програм з навчальних предметів "російська мова", "література", "історія", "суспільствознавство", "географія", "основи безпеки та захисту батьківщини" та "праця (технологія)", а при реалізації обов`язкової частини освітньої програми середньої загальної освіти федеральних робочих програм з навчальних предметів "російська мова", "література", "історія", "суспільствознавство", "географія" та "основи безпеки та захисту батьківщини".

Згідно ч. 2 ст. 14 закону, в освітніх організаціях освітня діяльність здійснюється державною мовою російської федерації, якщо цією статтею не встановлено інше. Викладання та вивчення державної мови російської федерації в рамках освітніх програм, що мають державну акредитацію, здійснюються відповідно до федеральних державних освітніх стандартів, освітніх стандартів.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 закону управління освітньою організацією здійснюється відповідно до законодавства російської федерації з урахуванням особливостей, встановлених цим Федеральним законом.

Одноособовим виконавчим органом освітньої організації є керівник освітньої організації (ректор, директор, завідувач, начальник або інший керівник), який здійснює поточне керівництво діяльністю освітньої організації (ч. 3 ст. 26 закону).

Відповідно до (мовою оригіналу) «федеральной образовательной программы основного общего образования (утвержденной приказом минпросвещения россии от 18.05.2023 № 370 «об утверждении федеральной образовательной программе основного общего образования» (мовою оригіналу) - (далі «ФОП ООО») - п. 16.1. «ФОП ООО» є основним документом, що визначає зміст загальної освіти, а також регламентує освітню діяльність організації в єдності урочної та позаурочної діяльності при обліку встановленого ФГОС ТОВ співвідношення обов`язкової частини програми та частини, що формується учасниками освітніх відносин.

Згідно з п. 16.3. «ФОП ООО» досягнення поставленої мети реалізації ФОП 000 передбачає вирішення наступних основних завдань: формування у осіб, що навчаються моральних переконань, естетичного смаку та здорового способу життя, високої культури міжособистісного та міжетнічного спілкування, оволодіння основами наук, державною мовою російської федерації, навичками розумової та фізичної праці, розвиток нахилів, інтересів, здібностей до соціального самовизначення.

Відповідно до (мовою оригіналу) «федерального государственного образовательного стандарта начального общего образования», затвердженого приказом министерства просвещения российской федерации 31.05.2021 № 286 (мовою оригіналу) «об утверждении федерального государственного образовательного стандарта начального общего образования» (далі «ФГОС НОО»), федеральний державний освітній стандарт початкової загальної освіти забезпечує: єдність освітнього простору російської федерації, у тому числі єдність навчальної та виховної діяльності, що реалізується спільно з сім`єю та іншими інститутами виховання, з метою реалізації рівних можливостей здобуття якісної початкової загальної освіти; формування у осіб, що навчаються, системних знань про місце російської федерації у світі, її історичну роль, територіальну цілісність, культурний і технологічний розвиток, вклад країни у світову наукову спадщину та формування уявлень про сучасну росію, спрямовану в майбутнє; фгос розроблений з урахуванням регіональних, національних та етнокультурних особливостей народів російської федерації, орієнтований на ознайомлення учнів з доступними для них сторонами різноманітної цивілізаційної спадщини росії, на розширення уявлень про історичний та соціальний досвід різних поколінь росіян, про основи загальноросійської світської етики та духовно-моральних культур народів російської федерації (ч.ч.1, 3 фгос ноо).

Згідно ч. 15 «фгос ноо» - програма початкової загальної освіти реалізується державною мовою російської федерації. Відповідно до (мовою оригіналу) «федерального государственного образовательного стандарта основного общего образования», затвердженого «приказом министерства просвещения российской федерации от 31.05.2021 № 287» (далі «фгос ооо») - федеральний державний освітній стандарт основної загальної освіти забезпечує: єдність освітнього простору російської федерації у тому числі єдність навчальної та виховної діяльності, що реалізується спільно з сім`єю та іншими інститутами виховання, з метою реалізації рівних можливостей здобуття якісної основної загальної освіти; формування російської громадянської ідентичності учнів як складової їх соціальної ідентичності, що є усвідомлення індивідом приналежності до спільності громадян російської федерації, здібності, готовності та відповідальності виконання ним своїх цивільних обов`язків, користування прав та активної участі в житті держави, розвитку громадянського суспільства з урахуванням прийнятих у суспільстві правил та норм поведінки; збереження та розвиток культурної різноманітності та мовної спадщини багатонаціонального народу російської федерації, реалізацію права на вивчення рідної мови, можливість отримання основної загальної освіти рідною мовою, оволодіння духовними цінностями та культурою багатонаціонального народу російської федерації; формування в учнів системних знань, про місце російської федерації у світі, її історичну роль, територіальну цілісність, культурний і технологічний розвиток, вклад країни у світову наукову спадщину та формування уявлень про сучасну росію, спрямовану в майбутнє.

Згідно з (мовою оригіналу) «федеральным государственным образовательным стандартом среднего общего образования» (мовою оригіналу), затвердженого (мовою оригіналу) «приказом министерства образования и науки рф от 17.05.2012 № 413 с изменениями от 12.08.2022, 27.12.2023», федеральний державний освітній стандарт середньої загальної освіти є сукупністю вимог, обов`язкових при реалізації основної освітньої програми середньої загальної освіти. Стандарт розроблено з урахуванням регіональних, національних та етнокультурних потреб народів російської федерації та спрямований на забезпечення: формування російської громадянської ідентичності учнів; єдності освітнього простору російської федерації за допомогою встановлення єдиних вимог до результатів, структури та умов реалізації основної освітньої програми; збереження та розвитку культурної різноманітності та мовної спадщини багатонаціонального народу російської федерації, реалізації права на вивчення рідної мови, оволодіння духовними цінностями та культурою багатонаціонального народу росії. Стандарт орієнтований становлення особистісних характеристик випускника ("портрет випускника школи "): той, хто любить свій край і свою Батьківщину, поважає свій народ, його культуру та духовні традиції; усвідомлює і приймає традиційні цінності сім`ї, російського громадянського суспільства, багатонаціонального російського народу, людства, усвідомлює свою причетність долі батьківщини. Особистісні результати освоєння основної освітньої програми досягаються в єдності навчальної та виховної діяльності організації, що здійснює освітню діяльність, відповідно до традиційних російських соціокультурних, історичних і духовно-моральних цінностей, прийнятих у суспільстві правил і норм поведінки, і сприяють процесам самопізнання, самовиховання та саморозвитку, розвитку внутрішньої позиції особистості, патріотизму, громадянськості, поваги до пам`яті захисників вітчизни та подвигів героїв вітчизни та старшого покоління, закону та правопорядку, праці, взаємної поваги, дбайливого ставлення до культурної спадщини та традицій багатонаціонального народу російської федерації, природи та навколишнього середовища. Особистісні результати освоєння основної освітньої програми учнями повинні відображати готовність і здатність учнів керуватися сформованою внутрішньою позицією особистості, системою ціннісних орієнтацій, позитивних внутрішніх переконань, що відповідають традиційним цінностям російського суспільства, розширення життєвого досвіду та досвіду діяльності у процесі реалізації основних напрямків у частині: громадянського виховання: сформованість громадянської позиції учня як активного та відповідального члена російського суспільства; усвідомлення своїх конституційних прав та обов`язків, повага до закону та правопорядку; патріотичного виховання: сформованість російської громадянської ідентичності, патріотизму, поваги до свого народу, почуття відповідальності перед Батьківщиною, гордості за свій край, свою Батьківщину, свою мову та культуру, минуле та сьогодення багатонаціонального народу росії; ціннісне ставлення до державних символів, історичної та природної спадщини, пам`ятників, традицій народів росії, здобутків росії в науці, мистецтві, спорті, технологіях та праці; ідейна переконаність, готовність до служіння та захисту вітчизни, відповідальність за його долю; духовно-морального виховання: усвідомлення духовних цінностей російського народу.

Згідно з (мовою оригіналу) «уставом государственного бюджетного общеобразовательного учреждения «Новокрасновская школа Володарского муниципального округа» Донецкой народной республики (далі - Статут) зазначена освітня установа у своїй діяльності керується конституцією російської федерації та донецької народної республіки, Привільним кодексом російської федерації, федеральним законом від 29.12.2012 № 273-ФЗ «Про освіту в російській федерації», законом донецької народної республіки від 6.10.2023 №12-РЗ Про освіту в донецькій народній республіці» (далі - Закон) та іншими федеральними законами, указами та розпорядженнями президента російської федерації, постановами та розпорядженнями уряду російської федерації, нормативно-правовими актами федерального органу виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення державної політики та нормативно-правового регулюванню у сфері освіти, законами донецької народної республіки, указами та розпорядженнями голови донецької народної республіки, постановами та іншими нормативними правовими актами донецької народної республіки, засновника, а також цим статутом, локальними актами освітньої установи.

Освітня діяльність в освітній установі здійснюється відповідно до основних загальноосвітніх програм відповідного рівня освіти відповідно до федеральних державних освітніх стандартів, федеральних основних освітніх програм, федеральної робочої програми виховання та федерального календарного плану виховної роботи: освітні програми початкової загальної, основної загальної та середньої загальної освіти; освітні програми початкової загальної, основної загальної та середньої загальної освіти, адаптовані для учнів з обмеженими можливостями здоров`я; освітні програми основної загальної та середньої загальної освіти, що забезпечують поглиблене вивчення окремих навчальних предметів, предметних галузей; додаткові загальнорозвиваючі програми».

Управління освітньою установою здійснюється відповідно до законодавства російської федерації, донецької народної республіки та цього статуту на основі принципів єдиноначальності та колегіальності. Одноосібним виконавчим органом освітньої установи є директор, який здійснює поточне керівництво його діяльністю. Директор приймає рішення самостійно, якщо інше не встановлено цим статутом, та виступає від імені освітньої установи без довіреності. Директор призначається засновником, терміном, що визначається засновником на умовах укладеного трудового договору відповідно до трудового законодавства.

До компетенції директора Освітньої установи належать питання здійснення поточного керівництва діяльністю Освітньої установи за винятком питань, що віднесені федеральними законами або Статутом Освітньої установи до компетенції Засновника, Керівної ради або інших органів управління Освітньою установою.

До компетенції директора належать: організація розробки та прийняття локальних нормативних актів, індивідуальних розпорядчих актів, видання наказів з питань, що належать до його компетенції; здійснення розміщення від імені Освітньої установи замовлень на постачання товарів, виконання робіт; надання послуг потреб Освітньої установи в порядку, встановленому законодавством російської федерації; затвердження локальних нормативних актів, що регламентують діяльність Освітньої установи; затвердження плану розвитку Освітньої установи та за погодженням із Засновником програми розвитку Освітньої установи; затвердження освітніх програм Освітньої установи, списків підручників відповідно до затвердженого федерального переліку підручників, рекомендованих міністерством освіти російської федерації для використання; затвердження штатного розкладу; здійснення підбору кадрів, призначення на посаду та звільнення з посади працівників Освітньої установи, укладання з ними, зміну та припинення трудових договорів, визначення їх посадових обов`язків, затвердження посадових інструкцій; несе відповідальність за рівень їхньої кваліфікації; контроль за роботою та забезпечення ефективної взаємодії структурних підрозділів Освітньої установи; видача доручення працівникам Освітньої установи у порядку, встановленому законодавством російської федерації; планування та організація роботи з виконання рішень колегіальних органів управління Освітньою установою; складання та подання колегіальному органу управління Освітньої установи щорічного звіту про надходження та витрачання фінансових та матеріальних засобів, а також звіту про результати діяльності (самообстеження) для надання Засновнику та громадськості; забезпечення здійснення освітнього процесу відповідно до цього Статуту, ліцензії на провадження освітньої діяльності та державної акредитації; забезпечення необхідних умов утримання учнів не нижче нормативних; забезпечення функціонування системи внутрішнього моніторингу якості освіти в Освітній установі; забезпечення створення та ведення сайту Освітньої установи в інформаційно-комунікаційній мережі «Інтернет»; організація та проведення заходів щодо виконання вимог федерального закону «про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в російській федерації», федерального закону «про пожежну безпеку». Інші компетенції відповідно до законодавства російської федерації та донецької народної республіки, тощо. Директор несе відповідальність за результати освітньої, виховної роботи, фінансово-господарської діяльності Освітньої установи відповідно до чинного законодавства російської федерації, донецької народної республіки.

Згідно з (мовою оригіналу) «приказом министерства здравоохранения и социального развития российской федерации от 26.08.2010 № 761н «Об утверждении единого квалификационного справочника должностей руководителей, специалистов и служащих, раздел «квалификационные характеристики должностей работников образования» керівник (директор, завідувач, начальник) освітньої установи виконує, окрім інших, такі посадові наступні обов`язки. Здійснює керівництво освітньою установою відповідно до законів та інших нормативних правових актів, статуту освітньої установи. Забезпечує системну освітню (навчально-виховну) та адміністративно-господарську (виробничу) роботу освітньої установи. Забезпечує реалізацію федерального державного освітнього стандарту, федеральних державних вимог. Формує контингенти учнів (вихованців, дітей), забезпечує охорону життя і здоров`я під час освітнього процесу, дотримання права і свободи учнів (вихованців, дітей) і працівників освітнього закладу встановленому законодавством України порядку. Визначає стратегію, цілі та завдання розвитку освітньої установи, приймає рішення про програмне планування її роботи, участь освітньої установи в різних програмах та проектах, забезпечує дотримання вимог, що висуваються до умов освітнього процесу, освітніх програм, результатів діяльності освітньої установи та якості освіти, безперервне підвищення якості освіти в освітній установі. Забезпечує об`єктивність оцінки якості освіти учнів (вихованців, дітей) в освітньому закладі. Спільно з радою освітньої установи та громадськими організаціями здійснює розробку, затвердження та реалізацію програм розвитку освітньої установи, освітньої програми освітньої установи, навчальних планів, навчальних програм курсів, дисциплін, річних календарних навчальних графіків, статуту та правил внутрішнього трудового розпорядку освітньої установи. Створює умови для впровадження інновацій, забезпечує формування та реалізацію ініціатив працівників освітньої установи, спрямованих на покращення роботи освітньої установи та підвищення якості освіти, підтримує сприятливий морально-психологічний клімат у колективі. Приймає локальні нормативні акти освітньої установи, що містять норми трудового права, у тому числі щодо встановлення системи оплати праці з урахуванням думки представницького органу працівників.

До повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України та окупації с. Новокраснівка Маріупольського району Донецької області, тобто до 24.02.2022 включно, громадянка України ОСОБА_3 займала посаду виконуючого обов`язки директора Комунального закладу «Новокраснівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Нікольської селищної ради Донецької області, при цьому остання, займаючи зазначену вище посаду та являючись службовою особою, керувалась у своїй діяльності чинним законодавством України про освіту, яке регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти. У зв`язку з чим остання, будучи обізнаною із засадами державної політики у сфері освіти та принципами освітньої діяльності, які передбачені Законом України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-УІІІ, достеменно знала, що до засад та принципів освіти в Україні, належить виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей Українського народу, його історико-культурного надбання і традицій, формування усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України, нетерпимості до їх порушення, формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психологічного насильства, а також дискримінації за будь-якими ознаками.

ОСОБА_3 , будучи громадянкою України, розуміючи, що територія с. Новокраснівка Маріупольського району Донецької області окупована і на ній протиправно тимчасово встановлено владу окупаційної адміністрації держави-агресора, знаючи, що заклади загальної середньої освіти в Україні здійснюють свою діяльність згідно з українським законодавством, діючи умисно, керуючись ідеологічними та корисливими мотивами, реалізуючи рішення та дії держави-агресора, спрямовані на організацію освітнього процесу та впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти на захоплених російською федерацією територіях Донецької області, усвідомлюючи, що в Україні введено воєнний стан, у невстановлений час, але не пізніше 25.12.2023, добровільно погодилась на співпрацю з окупаційною владою російської федерації, добровільно прийняла пропозицію обійняти посаду та обійняла посаду «виконувача обов`язків директора» так званого закладу освіти (мовою оригіналу) «Муниципальное бюджетное общеобразовательное учреждение «Новокрасновская школа» Администрации Володарского района», яке 01.07.2024 було перейменоване у (мовою оригіналу) «Государственное бюджетное общеобразовательное учреждение «Новокрасновская школа Володарского муниципального округа» Донецкой народной республики, скорочена назва «ГБОУ» та до цього часу впроваджує стандарти освіти держави-агресора у зазначеному закладі освіти, що розташований за адресою (мовою оригіналу) «287022, Донецкая Народная Республика, Володарский муниципальный округ, с.Новокрасновка, ул. Лесная, д. 35А» на основі приміщень та матеріальних цінностей навчального закладу «Комунальний заклад "Новокраснівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Нікольської селищної ради Донецької області, розташованого за адресою: Донецька область, с. Новокраснівка, Маріупольський район, вулиця Лісна, будинок 35-А, код ЄДРПОУ 30348927.

Таким чином ОСОБА_3 , використовуючи отримані повноваження «виконуючого обов`язки директора» так званого закладу освіти (мовою оригіналу) «Муниципальное Бюджетное Общеобразовательное Учреждение «Новокрасновская школа» Администрации Володарского района», яке 01.07.2024 було перейменоване в (мовою оригіналу Государственное Бюджетное общеобразовательное Учреждение «Новокрасновская школа Володарского Муниципального Округа» Донецкой Народной Республики», перебуваючи на тимчасово окупованій території, з метою організації освітнього процесу у вказаному закладі освіти, керуючись ідеологічними мотивами не пізніше ніж з 25.12.2023 та до цього часу, діючи на підставі законодавства російської федерації та (мовою оригіналу) «Устава Государственного Бюджетного Общеобразовательного Учреждения «Новокрасновская Школа Володарского Муниципального Округа» Донецкой Народной Республики" відповідно до законодавства російської федерації та днр, видавала, затверджувала локальні нормативні акти, що регламентують діяльність освітнього закладу за стандартами освіти держави-агресора, організовувала освітній процес на російській мові, вивчення навчальних програм та предметів, що формують в учнів російську громадянську ідентичність, ціннісне ставлення до державних символів, історичної спадщини, здобутків росії в науці, мистецтві, спорті, технологіях та праці, ідейну переконаність, готовність до служіння та захисту вітчизни, відповідальність за його долю, впроваджувала духовно-моральне виховання щодо усвідомлення духовних цінностей російського народу, захист та розвиток етнокультурних особливостей та традицій народів російської федерації в умовах багатонаціональної держави, тобто забезпечувала впровадження стандартів освіти держави-агресора у вищевказаному закладі освіти, із повним виключенням освітніх програм за національним законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Отже, кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого повинно відповідати, у тому числі таким загальним засадам судочинства, як законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо (п.п. 2, 3, 10 ч.1 ст.7 КПК України).

Суть принципу законності відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, крім іншого, полягає у тому, що під час кримінального провадження суд, прокурор та слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно до ч. 1 ст. 10 КПК України суть принципу рівності перед законом і судом полягає у тому, що не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за будь-якими ознаками, у тому числі за політичними переконаннями.

ОСОБА_3 в порядку ч. 3 ст. 323 КПК України була сповіщена про час та місце розгляду кримінального провадження шляхом надсилання судових викликів (повісток) за останнім відомим місцем її реєстрації та проживання з публікацією змісту таких повісток у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газеті «Урядовий кур`єр», «Голос України» на офіційному веб-сайті суду та на офіційному Офісу Генерального прокурора, однак ОСОБА_3 в судові засідання не з`явилася.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.

Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, знає про розпочате щодо неї кримінальне провадження і протягом тривалого часу переховується від органів досудового розслідування, у зв`язку з чим постановою прокурора Маріупольської окружної прокуратури Донецької області від 27.10.2025 підозрювану ОСОБА_3 було оголошено у регіональний державний, міждержавний та міжнародний розшук (т. 6 а.к.п. 118-121), ухвалою слідчого судді Соборного районного суду м. Дніпра від 07.11.2025 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у даному кримінальному провадженні (т. 6 а.к.п. 95-98) та ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 27.05.2026 призначено до спеціального судового розгляду за відсутності обвинуваченої (in absentia), та відповідно, судовий розгляд проводився за відсутності обвинуваченої (т. 2 а.к.п. 217-218).

ОСОБА_3 в порядку ч. 3 ст. 323 КПК України була сповіщена про час та місце розгляду справи шляхом надсилання судових викликів (повісток) за останнім відомим місцем її реєстрації та проживання з публікацією змісту таких повісток у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газеті «Урядовий кур`єр», «Голос України», на офіційному веб-сайті суду та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, однак в судове засідання не з`явилася.

Попри неявку обвинуваченої ОСОБА_3 до суду, вина останньої у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена наданими стороною обвинувачення доказами, які були досліджені судом з дотриманням умов змагальності.

Допитана судом свідок ОСОБА_7 пояснила, що обвинувачену ОСОБА_3 вона знає особисто, оскільки до початку повномасштабного вторгнення, а саме у 2021 році вона працювала секретарем у «Комунальному закладі "Новокраснівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Нікольської селищної ради Донецької області, розташованого за адресою: Донецька область, с. Новокраснівка, Маріупольський район, вул. Лісна, 35а, де на той час ОСОБА_3 займала посаду завуча школи. Стосунки між ними були робочі, вони не дружили і не були ворогами. Після окупації с. Новокраснівка Маріупольського району Донецької області російськими військами, ОСОБА_3 добровільно перейшла на бік ворога. Вона знає, що з перших днів окупації с. Новокраснівка обвинувачена ОСОБА_3 зайняла посаду директора школи. Їй ОСОБА_3 пропонувала залишитися на посаді секретаря, однак вона відмовилася. Виїхала вона із села 18.06.2022, а ОСОБА_3 продовжила працювати директором школи під окупованою владою, повністю перейшла на російську програму. Вона знає, що деякі батьки учнів школи були проти введення російської програми, однак окупована влада дуже рекомендувала віддавати дітей до школи, оскільки могли бути застосовані інші механізми впливу. Вона стверджує та впевнена, що ОСОБА_3 добровільно зайняла посаду директора школи під окупованої владою, бо частина педагогів, які не хотіли працювати під російської владою, виїхали з окупованої території. Знає, що жодного впливу та примусових механізмів по відношенню до ОСОБА_3 не вчинялися. Остання й досі працює на посаді директора школи під окупаційним режимом. Про це їй сказала знайома викладачка. Вона вважає, що аби ОСОБА_3 хотіла звільнитися зі школи, то могла б це зробити без проблем.

Допитаний судом свідок ОСОБА_8 пояснив, що до 2022 року він працював вчителем фізики у «Комунальному закладі "Новокраснівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Нікольської селищної ради Донецької області, розташованому за адресою: Донецька область, с. Новокраснівка, Маріупольський район, вул. Лісна, 35а, де на той час ОСОБА_3 також була вчителем та займала посаду директора школи. Відносини між ними були робочі. Коли російські війська окупували їх село, то роботи в школі не було, так як з 04.03.2022 почалися бойові дії. В той час він приходив до школи і бачив, що ОСОБА_3 також періодично відвідувала школу. Він знає, що ОСОБА_3 добровільно зайняла посаду директора школи під окупаційним режимом і на сьогоднішній день продовжує у школі працювати на посаді директора. 14.03.2022 він виїхав із с. Новокраснівка, розмов, щоб там залишитися і працювати під окупантами не було. Він впевнений, що ОСОБА_3 ніхто не змушував обійняти посаду директора під російською владою, вона це зробила добровільно.

Відповідно до акту огляду від 17.07.2024 оглянутий текст публікації з пошукової системи "Google" за координатами: (htpp://sh-novokrasnovskaya-r897.gosweb.gosuslugi.ru/svedeniya-ob-obrazovatelnoy-organizatsii/rukovodstvo-pedagogicheskiy-sostav/). На зазначеному веб-ресурсі за вищевказаними координатами встановлено наявність однієї публікації з одним фото до неї про те, що ОСОБА_3 виконує обов`язки директора під окупаційною владою рф (т. 3 а.к.п. 10-11).

Згідно до протоколу огляду публікації з пошукової системи "Google" за координатами: (htpp://sh-novokrasnovskaya-r897.gosweb.gosuslugi.ru/svedeniya-ob-obrazovatelnoy-organizatsii/rukovodstvo-pedagogicheskiy-sostav/) від 05.08.2024 і додатку до нього у виді оптичного диску оглянутий текст за вищевказаними координатами, де розміщена сторінка сайта так званої мбоу Новоукраїнської школи, яка знаходиться на тимчасово окупованій території с. Новокраснівка так званого Володарського району днр, та розділ керівництва, педагогів зазначеної школи.

Виконуючу обов`язки директора школи вказано ОСОБА_3 .

Всі документи, серед яких: статут освітньої організації, правила прийому учнів, харчування учнів 1-4 класів, а також правила внутрішнього трудового розпорядку відображено на російській мові (т. 3 а.к.п. 16-26).

Як слідує з протоколу додаткового огляду в Інтернет-мережі сторінки навчального закладу (мовою оригіналу) «новокрасновская школа володарского м.о.» за електронним посиланням htpp://sh-novokrasnovskaya-r897.gosweb.gosuslugi.ru/ від 22.10.2025 і додатку до нього у виді оптичного диску, прокурором оглянута вказана сторінка на якій розміщено фотозображення громадянки України ОСОБА_3 з відображенням того, що остання обіймає посаду виконуючого директора школи (мовою оригіналу) «новокрасновская школа володарского м.о.» (т. 3 а.к.п. 78-89).

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками з фототаблицею до нього від 30.09.2025 свідок ОСОБА_8 у присутності двох понятих, впізнав на фото № 3 зображену жінку, а саме: за овалом обличчя, очами, носом. На фото № 3 зображена ОСОБА_3 (т. 3 а.к.п. 128-130).

Згідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками з фототаблицею до нього від 04.10.2025 свідок ОСОБА_9 у присутності двох понятих, впізнала на фото № 3 зображену жінку, а саме: за овалом обличчя, очами, носом. На фото №3 зображена ОСОБА_3 (т. 3 а.к.п. 138-140).

Як слідує з протоколу огляду Інтернет-сторінки за посиланням https://shnokrasnovskaya-r897.gosweb.gosulugi.ru/ від 21.10.2025 і додатку до нього у виді оптичного диску, оперуповноваженим оглянуто вказана сторінка, на якій розміщені відомості щодо програми розвитку (мовою оригіналу) «ГБОУ «Новокрасновская школа ОСОБА_10 за 2024-2029 роки під керівництвом ОСОБА_3 , яка затверджена окупаційною владою на посаді в.о. директора вищевказаної так званої школи (т. 3 а.к.п. 141-171).

Відповідно до протоколу огляду Інтернет-сторінки за посиланням https://shnokrasnovskaya-r897.gosweb.gosulugi.ru/ від 21.10.2025 і додатку до нього у виді оптичного диску, оперуповноваженим оглянуто розміщені відомості щодо правил внутрішнього розпорядку учнів (мовою оригіналу) «ГБОУ «Новокрасновская школа ОСОБА_10 , під керівництвом ОСОБА_3 , яка затверджена окупаційною владою на посаді в.о. директора вищевказаної так званої школи (т. 3 а.к.п. 172-200).

Згідно до протоколу огляду Інтернет-сторінки за посиланням https://shnokrasnovskaya-r897.gosweb.gosulugi.ru/ від 15.09.2025 і додатку до нього у виді оптичного диску, оперуповноваженим оглянуто розміщені відомості щодо організаційно-розпорядчих документів (мовою оригіналу) «ГБОУ «Новокрасновская школа ОСОБА_10 , під керівництвом ОСОБА_3 , яка затверджена окупаційною владою на посаді в.о. директора вищевказаної так званої школи (т. 3 а.к.п. 201-241).

Як слідує з протоколу огляду Інтернет-сторінки за посиланням https://npa.dnronline.su/ від 15.09.2025 і додатку до нього у виді оптичного диску оперуповноваженим оглянуто так званий офіційний сайт «днр», де розміщені нормативно-правові акти рф, в тому числі квазіреспубліки «днр», як суб`єкта рф, які регулюють адміністративно-територіальний устрій тимчасово окупованих територій Донецької області.

У відповідності до змісту ст. 20 так званого «днр» «438-ІІНС про так звану освіту на території «днр», встановлений перелік населених пунктів, що входять до складу (мовою оригіналу) «Володарского муниципального округа». Під номером три с. Новокраснівка.

У відповідності до змісту ст. 33 так званого «днр» «438-ІІНС про так звану освіту на території «днр», встановлена межа територій муніципальних утворень, які містять текстові, графічні описи розташування меж муніципальних утворень. Під номером вісімнадцять (мовою оригіналу) «Володарский муниципальный округ» (т. 4 а.к.п. 1-20).

Відповідно до протоколу огляду Інтернет-сторінки за посиланням https://shnokrasnovskaya-r897.gosweb.gosulugi.ru/ від 15.09.2025 і додатку до нього у виді оптичного диску оперуповноваженим оглянуто відомості щодо освітніх програм та стандартів загальноосвітнього закладу. Серед таких відомостей виявлено розділ про освіту, в якому вказано, що на території окупованого навчального закладу «Комунальний заклад "Новокраснівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Нікольської селищної ради Донецької області, розташованого за адресою: Донецька область, с.Новокраснівка, Маріупольський район, вулиця Лісна, 35а, окупаційна влада облаштувала школу, яку було названо (мовою оригіналу) ГБОУ «Новокрасновская школа Володарского М.О.», де програма навчання учнів, починаючи з 1 класу по 11 клас, повинна здійснюватися виключно російською мовою (т. 4 а.к.п. 21-56).

Згідно до протоколу огляду Інтернет-сторінки за посиланням https://shnokrasnovskaya-r897.gosweb.gosulugi.ru/ від 15.09.2025 і додатку до нього у виді оптичного диску оперуповноваженим оглянуто відомості щодо освітніх програм та стандартів загальноосвітнього закладу.

В ході огляду Веб-ресурсу (мовою оригіналу) «ГБОУ «Новокрасновская школа ОСОБА_10 », виявлений розділ з назвою освіта, в якому відображено, що основна освітня програма початкової загальної освіти (ООП НГО) розроблена відповідно до ФГОС НГО 2021 та з урахуванням ФОП НГО. При цьому зміст та планові результати розробленої ООП НГО не нижчі за відповідні змісти та заплановані результати ФОП НГО.

ООП НГО муніципального бюджетного загальноосвітньої установи «Новокраснівська школа» Адміністрації Володарського району, передбачає безпосереднє застосування при реалізації обов`язкової частини ООП НГО федеральних робочих програм з навчальних предметів.

Особистісні досягнення учнів, які освоїли ФОП НГО, включають дві групи результатів: основи російської громадянської ідентичності, ціннісні установки та соціально вагома діяльність; готовність учнів до саморозвитку, мотивація до пізнання та навчання, активна участь у соціально вагомій діяльності.

Позаурочна діяльність відповідно до вимог ФГОС НОО спрямована на досягнення запланованих результатів освоєння програми початкової загальної освіти з урахуванням вибору учасниками освітніх відносин навчальних курсів позаурочної діяльності з переліку, який пропонує МБОУ «Новокраснівська школа».

Одна година на тиждень приділяється на позаурочне заняття «розмови про важливе», які спрямовані на розвиток ціннісного відношення тих, хто навчається для росії.

З приводу загальної характеристики навчального предмету «російська мова», то слідує, що вивчення російської мови є основою всього процесу навчання, яка формує самосвідомість та світогляд особистості і є найважливішим засобом зберігання а передачі інформації, культурних традицій історії російського народу та інших народів росії.

Таким чином, в ході огляду Веб-ресурсу (мовою оригіналу) «ГБОУ «Новокрасновская школа ОСОБА_10 » за вищевказаним посиланням встановлено, що виконуюча обов`язки директора загальноосвітнього закладу ОСОБА_3 виконує покладені на неї функції: з організації якісно навчально-виховної роботи навчального закладу; із забезпеченням фінансово-господарської роботи установи; із створенням здорових та безпечних умов навчання; із вихованням та праці; із забезпеченням реалізації федерального державного освітнього стандарту; здійснення дій, котрі спрямовані на впровадження стандартів освіти російської федерації у закладах освіти; (т. 4 а.к.п. 57-107).

Як слідує до протоколу огляду Інтернет-сторінки за посиланням https://shnokrasnovskaya-r897.gosweb.gosulugi.ru/ від 20.10.2025 і додатку до нього у виді оптичного диску оперуповноваженим оглянуто відомості щодо мови та правил прийому на навчання до «ГБОУ «Новокрасновская школа ОСОБА_10 », які підписано в.о. директора ОСОБА_3 (т. 4 а.к.п. 108-147).

Відповідно до протоколу огляду Інтернет-сторінки за посиланням https://shnokrasnovskaya-r897.gosweb.gosulugi.ru/ від 14.09.2025 і додатку до нього у виді оптичного диску оперуповноваженим оглянуто відомості щодо організаційно-розпорядчих документів (мовою оригіналу) «ГБОУ «Новокрасновская школа Володарского М.О.», під керівництвом ОСОБА_3 та адресою розташування школи: 287022, с. Новокраснівка, вул. Лісна, 35. Рік забудови 1971.

В розділі керівництво відображено, що ОСОБА_3 обіймає посаду так званої виконуючого обов`язки директора «ГБОУ «Новокрасновская школа ОСОБА_10 », остання викладає російську мову та літературне читання «на рідній мові».

Також вказане посилання має допис від імені так званого виконуючого обов`язки директора «ГБОУ «Новокрасновская школа Володарского М.О.» ОСОБА_3 , яка рада буде рада бачити майбутніх учнів так званого навчального закладу (т. 4 а.к.п. 148-221).

Згідно до протоколу огляду Інтернет-сторінки за посиланням https://opendatabot.ua/ від 15.09.2026, переглянутого в судовому засіданні, оперуповноваженим оглянуто «Опендатабот», в якій розміщені відомості, що ОСОБА_3 обіймала посаду директора у КЗ «Новокрасніська ЗОШ І-ІІІ ступенів», код ЄДРПОУ 30348927 (т. 4 а.к.п. 222-234).

Як слідує до протоколу огляду Інтернет-сторінки за посиланням https://www.nalog.gov.ru/rn77 від 12.09.2025 і додатку до нього у виді оптичного диску оперуповноваженим оглянуто інформацію «фнс росії», відповідно до якої ОСОБА_3 є особою платником податків російської федерації (т. 4 а.к.п. 235-245).

Відповідно до протоколу огляду Інтернет-сторінки за посиланням https://kremlin.ru/ від 14.10.2025 і додатку до нього у виді оптичного диску оперуповноваженим оглянуто веб-сайт «президента рф», в якому розміщений документ під назвою (мовою оригіналу) «Федеральный закон» от 29.12.2012 № 273-Ф3 «об образовании в рф», відповідно до якого закріплено: основні засади державної політики та правового регулювання відносин у сфері освіти; правове регулювання відносин у сфері освіти; правове регулювання відносин у сфері освіти; структура системи освіти; федеральні державні освітні стандарти та федеральні державні вимоги. Освітні стандарти; освітні програми; мова освіти; керування освітньої організації, де основним виконавчим органом освітньої організації є керівник освітньої організації в тому числі директор, який здійснює поточне керівництво діяльності освітньої організації (т. 5 а.к.п. 1-61).

Згідно до протоколу огляду Інтернет-сторінки за посиланням http://publication.pravo.gov.ru від 14.10.2025 і додатку до нього у виді оптичного диску оперуповноваженим виявлено документ під назвою (мовою оригіналу) «Федеральный конституционный закон от 04.10.2022 № 5-ФКЗ «О принятии в рф днр и образовании в составе рф нового субъекта днр», котрий підписаний президентом рф в. путіним 04.10.2022 за № 5-ФКЗ.

Стаття 1 так званого закону передбачає, що днр приймається до складу рф відповідно до конституції рф та ст. 4 федерального конституційного закону від 17.12.2001 № 6-ФКЗ «про порядок прийняття до рф та утворення у її складі нового суб`єкта рф».

Стаття 4 так званого закону відображає, що нормативні правові акти днр, що суперечать Конституції України, не застосовуються.

Таким чином, в ході огляду вищевказаних веб-ресурсів встановлено, що відповідно до оглянутих законодавчих нормативно-правових актів рф, керівник навчального закладу виконує покладені на неї функції з організації якісної навчально-виховної роботи; із забезпеченням фінансово-господарської роботи установи ; із створенням здорових та безпечних умов навчання, виховання та праці в школі; із забезпеченням режиму дотримання права і свободи учнів та працівників школи, а також забезпечує реалізацію федерального державного освітнього стандарту, відповідно, здійснює дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти (т. 5 а.к.п. 62-110).

Як слідує до протоколу огляду Інтернет-сторінки за посиланням http://publication.pravo.gov.ru/document/0001202209240008 від 14.10.2025 і додатку до нього у виді оптичного диску оперуповноваженим виявлено документ під назвою (мовою оригіналу) «Федеральный закон от 24.09.2022 № 371-ФЗ «о внесении изменений в федеральный закон «об образовании в рф» и ст. 1 федерального закона «об обязательных требований в рф», відповідно до якого вказано, що основні загальноосвітні програми підлягають приведенню у відповідність до федеральних основних загальноосвітніх програм не пізніше 1 вересня 2023 року (т. 5 а.к.п. 111-133).

Відповідно до протоколу огляду Інтернет-сторінки за посиланням https://statik.edsoo.ru/projects/fop/indeks.html# від 14.10.2025 і додатку до нього у виді оптичного диску оперуповноваженим оглянуто сайт (мовою оригіналу) «федерального государственного бюджетного научного учреждения «институт стратегии развития образования», де вказано, що ФОП ПЗО є основним документом, що визначає зміст загальної освіти, а також регламентує освітню діяльність організацій в єдиному урочному та позаурочному секторі діяльності при врахуванні встановленого ФГОС ПЗО відповідності обов`язкових частин програми та частин, що формуються учасниками освітнього процесу. (т.5 а.к.п. 134-205).

Згідно до протоколу огляду Інтернет-сторінки за посиланням https://www.nalog.gov.ru/rn77 від 11.09.2025 і додатку до нього у виді оптичного диску оперуповноваженим оглянуто виписку з єдиного державного реєстру юридичних осіб №ЮЭ9965-25-137332210, громадянка України ОСОБА_3 станом на 11.09.2025 є (мовою оригіналу) «исполняющей обязанности директора ГБОУ «Новокрасновская школа Володарского м.о.».

Також п.п. 21, 22 та 28, що є виписками, засвідчують, що ОСОБА_3 отримала громадянство рф та має персональний ідентифікаційний код 931000708543 (т. 5 а.к.п. 206-227).

Як слідує з протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками з фототаблицею до нього від 17.11.2025, свідок ОСОБА_8 у присутності двох понятих, впізнав на фото № 3 зображену жінку, а саме: за овалом обличчя, очами, носом. На фото №3 зображена ОСОБА_3 (т. 5 а.к.п. 228-231).

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками з фототаблицею до нього від 17.11.2025, свідок ОСОБА_7 у присутності двох понятих, впізнала на фото № 3 зображену жінку, а саме: за овалом обличчя, очами, носом. На фото №3 зображена ОСОБА_3 (т. 5 а.к.п. 232-234).

Згідно до висновку експерта за результатами проведення портретної експертизи № СЕ25-16/Л/4 від 09.04.2026, зображення особи у файлі під назвою «Скріншот № 2.jpg» (особа жіночої статі, яка одягнена у джемпер чорного кольору з геометричним візерунком бежевого кольору) та на фотозображеннях особи жіночої статі на стр.стр. 1, 3 паспорту є громадянка України серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 2 а.к.п. 19-27).

Паспортними даними, відповідно до яких ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Маруіполь Донецької області є громадянкою України (т. 3 а.к.п. 108-109).

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст. 94 КПК України, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Колабораційна діяльність (ст. 111-1 КК України) - це злочин проти основ національної безпеки України. Суб`єктивна сторона кримінальних правопорушень характеризується прямим або непрямим умислом.

Державою-агресором за загальним визначенням є країна, яка першою застосовує збройну силу проти іншої країни, тобто тим самим вчиняє агресію. Державою-агресором може бути визнана не лише одна країна, а група країн, в тому числі пов`язаних між собою угодами про військову допомогу.

При кваліфікації злочинів за ст. 111-1 КК України державою-агресором наразі вважається рф. При цьому враховуються, зокрема, постанова Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII, Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затверджений Законом України № 2102-IX від 24.02.2022.

Судом встановлено, що вказані у вироку та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на їх системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченої ОСОБА_3 , яка, будучи громадянкою України, перебуваючи на території с. Новокраснівка Маріупольського району Донецької області, добровільно зайняла посаду «виконуючого обов`язки директора», та, перебуваючи на вказаній посаді, вчиняла дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладі освіти,складу інкримінованого їй кримінального правопорушення, доведеності вини у її вчиненні та для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.

Обвинувачена ОСОБА_3 усвідомлювала факт збройної агресії з боку рф та окупації території України, яка розпочалась приблизно о 04:00 годині 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, з огляду на це, реалізуючи свій злочинний умисел, пішла на співпрацю з окупаційними військами рф та представниками так званої «днр». При цьому характер її дій, їх послідовність та тривалість свідчить про невимушеність поведінки ОСОБА_3 , відсутності будь-якого примусу щодо неї, а відтак, і цілковитої добровільності її дій та відповідно добровільності зайняття нею посади в шкільному закладі освіти окупаційної влади в тимчасово окупованому с. Новокраснівка Маріупольського району Донецької області.

Судом установлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих ст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження.

Оцінюючи доведеність винуватості обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Зокрема, у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Барбеса, Месече і Ябардо проти Іспанії» від 06.12.1998 Європейський суд вирішив, що при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п.253).

Аналіз вищенаведених показів свідків та досліджених письмових доказів у їх сукупності, які суд визнає належними та допустимими, дозволяє суду поза розумним сумнівом дійти до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 в суді у скоєнні злочинних дій, зазначених у вироку, доведена повністю.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку про повну доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_3 і правильної кваліфікації її дій за ч. 3 ст. 111-1 КК України, як таких, що виразилися у вчиненні дій громадянином України, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладі освіти.

Положеннями статті 84 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Критеріями допустимості доказів є: належне процесуальне джерело (ч. 2 ст. 84 КПК України містить вичерпний перелік процесуальних джерел доказів, який розширеному тлумаченню не підлягає); належний суб`єкт збирання доказів (докази можуть бути зібрані тільки тими суб`єктами, які згідно з нормами КПК мають на це право); належна процесуальна форма (встановлений КПК порядок здійснення кримінального провадження в цілому і проведення окремих процесуальних дій).

Отже, допустимість доказів як ознака їх якості визначається нормами кримінального процесуального закону. Недодержання вказаних вимог має наслідком визнання доказів недопустимими, вони не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень, на них не може послатися суд при ухваленні судового рішення.

Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ст. 87 КПК України). Такі перераховані в частинах 2 та 3 статті 87 КПК України та не є виключними.

У своїй постанові у справі № 318/2921/18 від 01.12.2020 Верховний Суд зазначив, що норми ст. 87 КПК України не передбачають, що будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим. Натомість, закон зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.

Крім цього, у постанові від 25.09.2018 у справі № 210/4412/15-к Верховний Суд зазначив, що перелік діянь, які передбачені у ст. 87 КПК України, як підстави для визнання фактичних даних недопустимими, як докази, не є вичерпним і становить собою порушення фундаментальних гарантій, що дає певний орієнтир для визначення змісту поняття «істотне порушення» у випадках, які не підпадають під цей перелік. У кожному конкретному випадку суд, оцінюючи допустимість того чи іншого доказу, повинен враховувати істотність допущених порушень кримінального процесуального закону та важливість кожного доказу для встановлення обставин кримінального провадження. Тому кожний доказ повинен оцінюватися автономно, оскільки його безумовне виключення може призвести до негативних наслідків, що виражатимуться в ухваленні незаконного, необґрунтованого та несправедливого судового рішення.

Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

На переконання суду, усі слідчі дії проводились в межах кримінального провадження, уповноваженими особами, у відповідності до положень КПК України.

Порушень КПК України, які б вплинули на правильність висновків суду на підставі безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів під час судового розгляду не встановлено, при цьому стороною захисту не наведено жодних доводів, які б давали підстави для висновків, що такі порушення вплинули на забезпечення прав та основоположних свобод обвинуваченої ОСОБА_3 або ж поставило під сумнів достовірність зібраних доказів.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

З огляду на положення КПК України та Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи, суд зазначає про таке.

Акціонерним Товариством «Укрпошта» припинено приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень призначенням до російської федерації, а також поштових відправлень до тимчасово окупованої території з 24.02.2022.

Відповідно до ч. 4 ст. 548 КПК України оригінал запиту про міжнародно-правову допомогу надсилається за кордон поштою, то в умовах припинення Акціонерним Товариством «Укрпошта» приймання всіх видів поштових відправлень призначенням до російської федерації та поштових відправлень до тимчасово окупованої території, виконати вимоги КПК України та міжнародних договорів щодо вжиття необхідних заходів з метою отримання правової допомоги у кримінальному провадженні на території російської федерації та тимчасово окупованої території немає можливості.

Попри неявку обвинуваченої ОСОБА_3 до суду, вина останньої у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена наданими стороною обвинувачення доказами, які були досліджені судом з дотриманням умов змагальності.

Повістки про виклик обвинуваченої ОСОБА_3 , повідомлення про підозру останній 16.10.2025 були надруковані в засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газеті «Урядовий Кур`єр» № 213 (8138), де розміщено наступні відомості: ПОВІДОМЛЕННЯ про підозру ОСОБА_3 Громадянка Украі?ни ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання якоі? зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до вимог ст.ст. 111, 135, 278 Кримінального процесуального кодексу Украі?ни Вам повідомляється про підозру у кримінальному провадженні № 12024052770000333 від 01.08.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК Украі?ни, а саме у колабораційній діяльності, тобто у вчиненні дій громадянином Украі?ни, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладі освіти, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 Кримінального кодексу Украі?ни. Повний текст повідомлення про підозру розміщено на вебсайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик» за посиланням: «https://www.gp.gov.ua/ua/categories/povistki-pro-viklik-tavidomosti-pro-zdijsnennya-specialnogo-dosudovogo-rozsliduvannya» (т. 6 а.к.п. 39).

Повідомлення про початок здійснення спеціального досудового розслідування надсилались та публікувались відповідно до вимог КПК України, а саме: у друкованому засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газеті «Урядовий Кур`єр» № 233 (8158), chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://ukurier.gov.ua/media/newspaper/adv/2025-11-13/233_14.11.2025_R.pdf, розміщено: ПОВІДОМЛЕННЯ про постановлення ухвали про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваної ОСОБА_3 Підозрювана ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , Ви повідомляєтесь про те, що стосовно Вас ухвалою слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра від 07.11.2025 у справі №201/13818/25 надано дозвіл на проведення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024052770000333 від 01.08.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України (т. 6 а.к.п. 82).

Копії процесуальних документів, що підлягали врученню ОСОБА_3 , на виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України, направлялись захиснику ОСОБА_5 , який згідно з дорученням центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 27.10.2025 № 003-040011612 на підставі постанови прокурора Маріупольської окружної прокуратури Донецької області від 27.10.2025 уповноважений у межах процесуальних прав і обов`язків, визначених ст.ст. 46, 48, ч. 3 ст. 49, ст. 52 КПК України, забезпечити безоплатну вторинну правову допомогу підозрюваній ОСОБА_3 (т. 6 а.к.п. 26, 28-29).

Будь-яких клопотань від обвинуваченої ОСОБА_3 на адресу суду не надходили.

Під час досудового розслідування на підставі постанови прокурора Маріупольської окружної прокуратури Донецької області від 27.10.2025 підозрювану ОСОБА_3 було оголошено у регіональний, державний (міждержавний), міжнародний розшук, оскільки остання переховувалась від органу досудового розслідування (т. 6 а.к.п. 118-121).

Як слідує з ухвали слідчого судді Соборного районного суду м. Дніпра від 07.11.2025 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України (т. 6 а.к.п. 67-70).

З вищевказаного слідує, що органом досудового розслідування вживалися всі можливі, передбачені вимогами КПК України заходи для виклику та розшуку ОСОБА_3 , щоб забезпечити останній можливість безпосередньо та через обраного захисника реалізовувати права підозрюваної на стадії досудового розслідування.

Захисником ОСОБА_5 після постановлення ухвали слідчого судді Соборного районного суду м. Дніпра від 07.11.2025 про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_3 , відповідно до вимог ч. 4 ст. 46 КПК України, ст. 42 КПК України, п. 8 ч. 2 ст. 51 КПК України та ч. 2 ст. 297-5 КПК України, були реалізовані права підозрюваної (обвинуваченої), як стороною захисту, котра отримала всі необхідні процесуальні документи, знайомилася з матеріалами кримінального провадження.

Крім того, відповідно до ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 27.05.2026 здійснювалось спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , в судовому засіданні приймав участь захисник ОСОБА_5 , який був ознайомлений з матеріалами кримінального провадження від початку здійснення спеціального досудового розслідування (т. 1 а.к.п. 217-218).

Під час здійснення спеціального судового провадження судом вживалися заходи про виклик обвинуваченої ОСОБА_3 для забезпечення її доступу до правосуддя, яка у кожне судове засідання викликалася у порядку ст. 323 КПК України шляхом розміщення публікацій оголошень про виклик обвинуваченої у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газетах «Урядовий кур`єр», «Голос України», на веб-сайті «Судова влада України», на офіційному веб-сайті «Офісу Генерального прокурора» та шляхом направлення судових повісток про виклик обвинуваченої за останнім відомим місцем її за реєстрації та проживання: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 21/64 (т. 1 а.к.п.39, а.к.п. 46,а.к.п. 47, а.к.п. 51, а.к.п. 57, а.к.п. 97, а.к.п. 105, а.к.п. 108, а.к.п. 110, а.к.п.112, а.к.п.118, а.к.п. 128, а.к.п. 129, а.к.п. 130, а.к.п. 147, а.к.п. 160, а.к.п. 161, а.к.п. 162, а.к.п. 226, а.к.п. 227, а.к.п. 231, а.к.п. 239, а.к.п. 240, а.к.п. 241, т. 2 а.к.п. 1, а.к.п. 2, а.к.п. 3, а.к.п. 15, а.к.п. 16, а.к.п. 17, а.к.п. 36, а.к.п. 37, а.к.п. 47, а.к.п. 48, а.к.п. 49).

Захисник ОСОБА_5 здійснював активні дії, спрямовані на захист обвинуваченої ОСОБА_3 , приймав участь у допиті свідків та дослідженні доказів, виступав у судових дебатах та заперечував проти обвинувачення.

Враховуючи наведене, з урахуванням здійснення у цьому кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення вжито достатніх заходів щодо дотримання прав підозрюваної та обвинуваченої ОСОБА_3 на захист та доступ до правосуддя.

У свою чергу суд звертає увагу на те, що всі наведені вжиті заходи вказують на те, що обвинувачена ОСОБА_3 була поінформована належним чином про дати слухання справи, а також дотримані її права на належне представництво у суді.

За таких обставин, відповідно до вимог ст. 323 КПК України, суд вважає що є всі правові підстави проводити розгляд цього кримінального провадження за правилами спеціального судового провадження.

Враховуючи порядок, визначений вимогами КПК України, здійснення спеціального судового провадження, яке проводиться за відсутністю обвинуваченої, суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченої, як учасника кримінального провадження, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду. При цьому судом забезпечено застосування до обвинуваченої ОСОБА_3 належної правової процедури в контексті приписів вимог ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом, які вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, а тому поріг вимогливості до доказування у цьому випадку має бути підвищений.

Кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого повинно відповідати, у тому числі таким загальним засадам судочинства, як законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо (п.п. 2, 3, 10 ч. 1 ст. 7 КПК України).

Твердження адвоката ОСОБА_5 під час судових дебатів про не конкретизацію обвинувачення і недостатність доказів на підтвердження винуватості обвинуваченої ОСОБА_3 , яка є громадянкою України, у вчиненні дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, та ухвалення відносно останньої виправдувального вироку, суд вважає такими, що не заслуговують на увагу з огляду на ті обставини, що у даному кримінальному провадженні здійснювалося спеціальне досудове розслідування, у подальшому спеціальне судове провадження, що передбачає можливість відповідно до ст. 323 КПК України проведення його за відсутності обвинуваченої ОСОБА_3 . Крім того, під час як досудового розслідування, так і під час судового розгляду захист інтересів підозрюваної, з подальшим її статусом обвинуваченої здійснював захисник ОСОБА_5 , який був ознайомлений із матеріалами кримінального провадження в повному обсязі, про що є відповідна розписка, а тому порушень прав обвинуваченої ОСОБА_3 не встановлено, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду від 04.11.2021 (справа № 326/1385/18, провадження № 51-2018 км 21).

Як зазначено у п. 3) ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Обвинувальний акт має містити відомості, зазначені у ч. 2 ст. 291 КПК України.

Касаційний Кримінальний Суд Верховного Суду у своїй постанові від 29.11.2018 (справа № 662/693/16-к, провадження № 51-5773км18) з цього питання зазначив, що відповідно до п. 13) ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинуваченням є твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 42 КПКУкраїни обвинуваченим є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому ст. 291 цього Кодексу, а обвинувальний акт, згідно з п. 3) ч. 2 ст. 283 КПК України, є однією із форм закінчення досудового розслідування, тобто обвинувальний акт це підсумковий документ, яким визнається достатність доказів, зібраних під час досудового розслідування, засвідчується його завершення й надання доступу до матеріалів стороні захисту. Обвинувальний акт затверджується прокурором й одночасно з його переданням до суду вручається учасникам кримінального провадження під розписку, як це передбачено ст. 293 КПК України. Для суду цей процесуальний документ є правовою підставою для призначення підготовчого судового засідання, судового розгляду, визначення його меж.

Висунення публічного обвинувачення здійснюється в умовах змагальності у судовому розгляді, коли прокурор оголошує короткий виклад або повний текст обвинувального акту (ч. 2 ст. 347 КПК України), а суд роз`яснює суть обвинувачення і з`ясовує у обвинуваченого, чи зрозуміле воно йому (ч. 1 ст. 348 КПК України).

Таким чином, суд констатує, що на стадії досудового розслідування обвинувачення особи пов`язується з моментом складання обвинувального акта, що містить офіційну, сформовану на досудовому розслідуванні версію про вчинення особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Як убачається зі змісту обвинувального акта у кримінальному провадженні у ньому містяться усі відомості щодо формулювання обвинувачення у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 111-1 КК України, із зазначенням події кримінального правопорушення (часу, місця, способу та інших обставин вчинення кримінального правопорушення), форми вини, мотивів і мети вчинення злочину, а також правової кваліфікації дій обвинуваченої (т. 1 а.к.п. 1-30).

Копію обвинувального акту було вручено стороні захисту під розписку без будь-яких зауважень до форми його складання (т. 1 а.к.п. 38).

Крім того, суд зазначає, що питання про призначення вказаного кримінального провадження до судового розгляду було вирішено відповідно до ухвали суду 27.05.2026, де сторона захисту не посилалась про незрозуміле та некоректне обвинувачення, яке ставиться у провину ОСОБА_3 та клопотання про повернення обвинувального акту прокурору сторона захисту не заявляла, що і слугувало у подальшому підставою для призначення кримінального провадження до спеціального судового розгляду (т. 1 а.к.п. 217-218).

Отже, на переконання суду, обвинувачення, яке ставиться у провину ОСОБА_3 , викладене в обвинувальному акті в своїй сукупності надало суду повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, що, у свою чергу, надало у подальшому суду можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою, а наявних в матеріалах кримінального провадження доказів, які були дослідженні в ході судового розгляду справи достатньо для прийняття рішення про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.

З огляду на вищевказане, перевіряючи доводи сторони захисту щодо недоведеності вини обвинуваченої ОСОБА_3 , суд прийшов до висновку, що вони зводяться до особистого тлумачення стороною захисту норм матеріального, процесуального закону та аналізу і переоцінки одиничних непрямих доказів, при цьому захисник оцінює і тлумачить такі докази на свій лад, вибірково, спотворюючи їх зміст та відособлено від інших доказів, ігноруючи всю їх сукупність та системність.

Таким чином, суд вважає, що вказані у вироку та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченої ОСОБА_3 складу інкримінованого їй кримінального правопорушення, доведеність вини у її вчиненні та для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.

Доводи адвоката про відсутність доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_3 в добровільному зайнятті посади «виконуючого обов`язки директора» так званого закладу освіти (мовою оригіналу) «Муниципальное Бюджетное Общеобразовательное Учреждение «Новокрасновская школа» Администрации Володарского района», яке 01.07.2024 було перейменоване в (мовою оригіналу Государственное Бюджетное общеобразовательное Учреждение «Новокрасновская школа Володарского Муниципального Округа» Донецкой Народной Республики», то на думку суду вони є неспроможними з огляду на наступне.

У ряді складів кримінальних правопорушень, у тому числі, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України важливе значення має добровільність (якщо особа здійснювала відповідні дії не добровільно, а під примусом (байдуже яким), склад правопорушення відсутній).

Наведеними вище доказами у їх сукупності та взаємозв`язку, зокрема дослідженими судом фото та відеоматеріалами, здобутими в результаті оглядів мережі Інтернет, уповноваженими на це суб`єктами досудового розслідування, установлено зображення ОСОБА_3 , яка виконуючи обов`язки директора школи під окупаційної владою впроваджує стандарти освіти держави-агресора на тимчасово окупованій території України, а саме: с. Новокраснівка Маріупольського району Донецької області, де в приміщенні Комунального закладу «Новокраснівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Нікольської селищної ради Донецької області, що за адресою: Донецька область, Маріупольський район, с.Новокраснівка, вул. Лісна, 35а, повністю перейшла на російську програму згідно законів, стандартів рф, що також було підтверджено свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в ході судового розгляду, які пояснили, що ОСОБА_3 , яка з моменту окупації с. Новокраснівка добровільно співпрацювала з окупаційною владою, запрошувала колишніх працівників школи до співпраці, а батьків закликала віддавати своїх дітей до школи, яка перебуває й наразі під окупаційним режимом, що є рф.

На переконання суду зазначене є беззаперечним свідченням невимушеної її поведінки, відсутності будь-якого примусу щодо неї, а відтак, і цілковитої добровільності її дій.

Крім того, суд зауважує, що окупація с. Новокраснівка Маріупольського району Донецької області та встановлення на цій території окупаційних органів влади, в тому числі закладів освіти, мала відкритий характер, а тому ОСОБА_3 , будучи громадянкою України, освіченою особою, яка раніше займала керівні посади, маючи достатній рівень спеціальних знань, достовірно знаючи, що 24.02.2022 було повномасштабне вторгнення російських військ на території України, добровільно зайняла посаду так званого «виконуючого обов`язки директора» (мовою оригіналу) «Муниципальное Бюджетное Общеобразовательное Учреждение «Новокрасновская школа» Администрации Володарского района», яке 01.07.2024 було перейменоване в (мовою оригіналу Государственное Бюджетное общеобразовательное Учреждение «Новокрасновская школа Володарского Муниципального Округа» Донецкой Народной Республики», очевидно усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачала їх суспільно-небезпечні наслідки і бажала їх настання, тобто діяла з прямим умислом.

Зазначене є беззаперечним свідченням невимушеності її поведінки, відсутності будь-якого примусу щодо неї, а відтак, і цілковитої добровільності її дій.

В матеріалах провадження відсутні об`єктивні дані, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_3 , вчиняючи вказані дії, діяла не добровільно, виконувала покладені окупаційною владою обов`язки, під безпосереднім психічним впливом або фізичним примусом, такі дії були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала її чи охоронюваним законом правам її рідних, або суспільним інтересам чи інтересам держави тощо.

Перевіряючи твердження захисника, які ж саме накази, рішення були видані ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді «виконуючого обов`язки директора школи» під окупаційним режимом, суд вказує наступне.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, органом досудового розслідування було зібрано достатньо доказів, викладених в мережі-Інтернет за офіційним посиланням закладу освіти (школи) так званої днр, за наслідком яких було складено відповідні протоколи огляду, що включали в себе: статут освітньої організації, правила прийому учнів до школи, харчування учнів 1-4 класів, правила внутрішнього трудового розпорядку, тощо.

Суд констатує, що вказані рішення, накази були підписані саме керівником школи ОСОБА_3 . Дані докази були досліджені безпосередньо судом за обов`язковою участю захисника ОСОБА_5 .

Таким чином, орган досудового розслідування у відповідності до вимог КПК України шляхом складання відповідних протоколів задокументував інформацію, що мала значення для кримінального провадження, а суд в свою чергу за участю адвоката дослідив вищевказані письмові докази.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України зроблено з дотриманням вимог КПК України на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які були досліджені та перевірені під час судового розгляду, а також оцінені відповідно до норм Закону.

При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена у справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705\12) згідно з якою ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Підсумовуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у скоєні інкримінованого кримінального правопорушення поза всяким розумним сумнівом доведена і підтверджується обсягом досліджених судом в судовому засіданні доказів в їх сукупності та взаємозв`язку та не викликають у суду сумнівів.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд відповідно до ст. 65 КК України, постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Зокрема, під врахуванням особи винного слід розуміти врахування позитивних і негативних, соціальних, фізичних, психічних і правових елементів характеристики особи, що вчинила кримінальні правопорушення, які мають кримінально-правове значення.

Суд також враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Також, у рішенні № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив: окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема, права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченою ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке скоєно умисно і відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, який вчинено проти основ національної безпеки України, в тяжкий для країни час, в умовах воєнного стану та повномасштабного вторгнення держави агресора, дані про особу обвинуваченої ОСОБА_3 , яка раніше не судима, не перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа, не перетинала державний кордон України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, з 24.02.2022 не зверталася за медичною допомогою, не перебувала на амбулаторному або стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я на підконтрольній території Донецької області, яка раніше займала посаду в.о. директора КЗ «Новокраснівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Нікольської селищної ради Донецької області».

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченій ОСОБА_3 згідно зі ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення з використанням воєнного стану.

Суд зазначає, що значну роль у формуванні та збереженні ідентичності дитини відіграє саме освіта, через яку здійснюється безпосередній вплив на становлення та розвиток світоглядних уявлень, національної та правової ідентичності, громадянської позиції, ставлення до своєї держави та надбань її народу тощо. А системний підхід російської влади до впровадження власної освіти спрямований, у тому числі, на викорінення української ідентичності дітей, здійснення освітнього процесу передбачається повністю за російським стандартами, російською мовою та включає потужну пропагандистську складову, що має на меті «денацифікувати» українських дітей та сформувати державі-агресору світогляд.

Також суд враховує суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, зокрема, вчинення дій, спрямованих проти основ національної безпеки, в умовах воєнного стану, вчинення дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у навчальному закладі, які спрямовані на викривлення історії, ідентифікації дітей як українців, знищення національної свідомості та ідентичності неповнолітніх та малолітніх, що є вкрай вразливою категорією населення, наслідки для України, що настануть в майбутньому у зв`язку з її незаконною діяльністю на тимчасово окупованій території, які спрямовані на знищення національної ідентичності українських дітей, викривлення фактів про агресивну війну рф проти України, та історичну роль українського народу в цілому.

Отже суд враховує, що ОСОБА_3 вчинила злочин проти основ національної безпеки України, що становить велику суспільну небезпеку, здійснювала дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти у період воєнного стану, чим спричинила вкрай негативні наслідки для впровадження повноцінного освітнього процесу в Україні.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що основне покарання ОСОБА_3 повинно відповідати загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання й повинно сприяти виправленню засудженої та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 20.01.2024 по справі № 183/184/23.

При прийнятті рішення суд також враховує правові висновки, викладені у постанові колегії Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 по справі № 753/18479/16-к (провадження № 51-520км18) та постанові колегії Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 по справі № 171/869/21 (провадження № 51-838км22) в частині можливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, в тому числі і до осіб, які на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю, з огляду на положення, передбачені ст. 55 КК України.

Враховуючи вищенаведені обставини, позицію прокурора, який просив призначити обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та у закладах освіти, а також обіймати посади в комунальних установах, органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги у сфері освіти, та займатись освітньою та виховною професійною діяльністю, позицію захисника, особу самої обвинуваченої, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання виключно у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та у закладах освіти, а також обіймати посади в комунальних установах, органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги у сфері освіти, та займатись освітньою та виховною професійною діяльністю в межах санкції ч. 3 ст.111-1 КК України.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17.09.2009).

При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_3 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ національної безпеки України, а також відсутність обставин, передбачених ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, суд при призначенні покарання ОСОБА_3 не вбачає підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України.

Саме таке покарання буде необхідним та достатнім для її виправлення, досягнення інших цілей покарання, буде відповідати тяжкості правопорушень, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.

Вищевказане призначене покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , на переконання суду, буде відповідати його меті, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_3 у виді тримання під вартою без визначення розміру застави (обраний в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України) до набрання вироком законної слід залишити без змін.

За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України із ОСОБА_3 належить стягнути витрати, пов`язані із проведенням судової портретної експертизи в сумі 17328,96 гривень.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись ст.ст. 368-370, 374, 376, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та у закладах освіти, а також обіймати посади в комунальних установах, органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги у сфері освіти, та займатись освітньою та виховною професійною діяльністю на строк 10 (десять) років.

До набрання вироком законної сили залишити обвинуваченій ОСОБА_3 раніше обраний в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Строк відбування основного покарання у виді позбавлення волі обвинуваченій ОСОБА_3 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави витрати, пов`язані із проведенням судової портретної експертизи в сумі 17328 (сімнадцять тисяч триста двадцять вісім) гривень 96 (дев`яносто шість) копійок.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, повний текст вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.

Повідомлення про ухвалений вирок опублікувати на офіційному веб-сайті суду, в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Суддя: ОСОБА_1