Рішення № 138904186, 30.12.2024, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/4647/24

(2-о/199/199/24)

РІШЕННЯ

Іменем України

30.12.2024

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Спаї В.В.,

секретар судового засідання Кузема О.Г.,

за участі заявника ОСОБА_1 та представника позивача адвоката Некраси І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулася до суду з даною заявою, в її обґрунтування посилаючись на те, що 20.02.2024 р. вона звернулася до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради з заявою про приватизацію житлового приміщення 18-Б у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , та згідно відповіді Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради №3/16-1146 07.03.2024 р. отримала відмову: у пакеті документів відсутні відомості про реєстрацію та документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду у період з 01.01.1993 по 05.10.2001 р.р.

Як зазначається заявником при зверненні до суду, відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , 03.09.1994 р., між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, який зареєстровано відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Апостолівської районної Ради народних депутатів Дніпропетровської області, про що було зроблено запис №103, який було розірвано 19.02.2019 р., що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 .

01.09.2001 р. ОСОБА_1 було замінено паспорт громадянина України та у графі «місце проживання» Індустріальним районним відділом ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області було проставлено відмітку, що ОСОБА_1 проживає по АДРЕСА_2 .

Оскільки, у паспорті ОСОБА_1 відсутній штамп щодо місця реєстрації проживання за адресою: АДРЕСА_3 , то адвокатом Коганом Р.В було направлено адвокатські запити до Головного управління ДСНС України з метою отримання доказів, що ОСОБА_1 у період з серпня 1995 року по 05 жовтня 2001 р.р. проживала за адресою: АДРЕСА_3 ; на подані адвокатом адвокатські запити вищевказаними органами було надано відповіді.

До ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області було подано адвокатський запит, оскільки ОСОБА_2 з 1996 року працював у 18 державній пожежно-рятувальній частині 8 ДПРЗ та у 3 державній пожежно-рятувальній частині 8 ДПРЗ та у зв`язку з тим, що у період прийняття його на роботу він був одружений на ОСОБА_1 та проживав разом з нею.

У відповіді на адвокатський запит ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області вказано, що при оформленні документів щодо прийняття на службу ОСОБА_2 у своїй заяві вказав наступну адресу: АДРЕСА_4 .

Відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 вказано, що 10 листопада 1998 року Індустріальним районним центром зайнятості їй була назначена виплата допомоги по безробіттю на підставі наказу № 3509 від 10.11.1998 р.

На підставі наказу №1436 (20.04.1999 р.) 20 квітня 1999 р. виплата допомоги по безробіттю була припинена.

02 травня 2002 р. Індустріальним районним центром зайнятості ОСОБА_1 було назначена виплата допомоги по безробіттю на підставі наказу №866 від 29.04.2002 р. та 15 квітня 2003 р. цю виплату було припинено на підставі наказу № 1390 від 21.04.2003 р.

На підставі вищевказаних відомостей, було подано адвокатський запит до Дніпропетровського обласного центру зайнятості, на який було надано відповідь, що при зверненні до центру зайнятості гр. ОСОБА_1 в 1998 році зазначила місце проживання: АДРЕСА_3 , а при зверненні в 2002 р. була вказана адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було надано відповідь на адвокатський запит та зазначено, що згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб платників податків ДПС України (центральний рівень) реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та присвоєний 03.11.1998.

Разом з тим, ГУ ДПС у Дніпропетровській області було повідомлено, що зміна реєстраційних даних ОСОБА_1 здійснювалась згідно поданих до податкового органу заяв, а саме:

- 03.11.1998 року АДРЕСА_5 .

- 06.03.2017 року Україна, м. Дніпро, вул. Героїв Сталінграду, буд. 5а.

Станом на 09.02.2024 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 .

На переконання позивача, підтвердженням того, що гуртожиток, який розташований на АДРЕСА_7 , підтверджується довідкою № 54 про адресу об`єкта, яка була видана Міським комунальним підприємством «ЗЕМГРАД» від 21.03.2003 р.

22.01.2024 р. ОСОБА_1 подавала запит до КП ДМБТІ ДМР з приводу отримання відомостей щодо реєстрації права власності за ОСОБА_1 , на що було надано відповідь від КП ДМБТІ ДМР № 1286 від 06.02.2024 року та вказано наступне: ... Станом на 31.12.2012 , в інвентаризаційних справах за адресами: АДРЕСА_8 (кол. адреса - АДРЕСА_9 та АДРЕСА_1 , житлова кімната АДРЕСА_10 , відсутні відомості щодо реєстрації права власності за: гр. ОСОБА_3 ….

31 серпня 2023 р. ОСОБА_1 зверталась до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур управління у сфері державної реєстрації відділу формування та ведення реєстру територіальної громади з метою отримання інформації про реєстрацію ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_2 , та 11 вересня 2023 р. ОСОБА_1 було надано відповідь за вих. №10/5-1415, згідно з якою: «…Припинення повноважень житлово-експлуатаційних організацій, інших підприємств, установ та організацій щодо видачі довідок про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб відбувається з моменту передачі картотек з питань реєстрації фізичних осіб та інших архівних документів до Департаменту. Картотека з питань реєстрації осіб за адресою: АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_2 ) (гуртожиток) в розпорядженні Департаменту станом на 11.09.2023 - не передана. Надати запитувану інформацію не вбачається за можливе.

Процесуальні дії у справі:

- ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18.06.2024 р. відкрито провадження у цивільній справі.

У судовому засіданні заявник та представник заявника вимоги заяви підтримали повністю, просили суд її задовольнити.

Представник заінтересованої особи не скористався правом брати участь у судових засіданнях.

Судом були допитані свідки.

Відповідно до показань свідка гр. ОСОБА_4 , остання познайомилася з позивачем 3 2003 р., вони були сусідками (мешкали на одному блоці) у гуртожитку від швейної фабрики по АДРЕСА_2 (попередня назва АДРЕСА_3 . Свідок мешкала у кімнаті 716, а ОСОБА_1 у кімнаті 718. Свідок мешкала до осені 2006 р., а ОСОБА_1 мешкала до початку літа 2006 р.

Відповідно до показань свідка гр. ОСОБА_5 , остання знайома з ОСОБА_1 з дитинства, її свекруха працювала на посаді головного технолога швейної фабрики та вона допомагала свідку заселитися у гуртожиток за адресою: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_1 мешкала там на 7 поверсі з 1995 р. та приблизно до 2004 р.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Як встановлено судомна підставі доказів, наданих у порядку ст.ст. 76 80 ЦПК України, заявник в цій справі ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується паспортом серії НОМЕР_5 (а.с. 5), який виданий 01.09.2000 р. Індустріальним РВДМУУМВС України в Дніпропетровській області.

Прізвище ОСОБА_6 заявник обрала після укладення шлюбу з ОСОБА_2 03.09.1994 р., що підтверджується відповідним свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с. 8).

Шлюб припинений в результаті його розірвання, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу від 19.02.2019 р. (а.с. 10).

Судом на підставі довідки №13 від 28 березня 2024 року встановлено, що ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_11 , з 01.11.1990 р. по 29.06.1995 р.

Згідно відповіді Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради №3/16-1146 07.03.2024 р. ОСОБА_1 отримала відмову на письмову заяву від 20.02.2024 р. до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради про приватизацію житлового приміщення 18-Б у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки у пакеті документів відсутні відомості про реєстрацію та документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду у період з 01.01.1993 по 05.10.2001 р.р.

На підтвердження проживання за адресою у АДРЕСА_2 позивач надала у копії паспорт, зазначений вище, який містить відмітки про реєстрацію місця проживання заявника за даною адресою; відмітки датовані 05.10.2001 р. (реєстрація до 04.10.2002 р.), 04.10.2002 р. (реєстрація до 04.04.2003 р.), 18.04.2003 р. (реєстрація до 18.10.2003 р.), 21.11.2003 р. (реєстрація до 28.11.2004 р.).

Як зазначається заявником при, 01.09.2001 р. ОСОБА_1 було замінено паспорт громадянина України.

В даному паспорті відсутній штамп щодо місця реєстрації проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

У відповіді на адвокатський запит ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області вказано, що при оформленні документів щодо прийняття на службу ОСОБА_2 у своїй заяві вказав наступну адресу: АДРЕСА_4 (а.с. 12). До цієї відповіді долучена копія заяви ОСОБА_2 (а.с. 13).

Відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , 10 листопада 1998 р. Індустріальним районним центром зайнятості їй була назначена виплата допомоги по безробіттю на підставі наказу № 3509 від 10.11.1998 р.

На підставі наказу №1436 (20.04.1999 р.) 20 квітня 1999 р. виплата допомоги по безробіттю була припинена.

02 травня 2002 р. Індустріальним районним центром зайнятості ОСОБА_1 було назначена виплата допомоги по безробіттю на підставі наказу №866 від 29.04.2002 р. та 15 квітня 2003 р. цю виплату було припинено на підставі наказу № 1390 від 21.04.2003 р.

На підставі вищевказаних відомостей, представником ОСОБА_1 було подано адвокатський запит до Дніпропетровського обласного центру зайнятості, на який було надано відповідь, що при зверненні до центру зайнятості гр. ОСОБА_1 в 1998 році зазначила місце проживання: АДРЕСА_3 , а при зверненні в 2002 р. була вказана адреса проживання: АДРЕСА_2 (а.с. 14 15).

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було надано відповідь на адвокатський запит, відповідно до якого згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб платників податків ДПС України (центральний рівень) реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та присвоєний 03.11.1998 (а.с. 16).

Разом з тим, ГУ ДПС у Дніпропетровській області було повідомлено, що зміна реєстраційних даних ОСОБА_1 здійснювалась згідно поданих до податкового органу заяв, а саме:

- 03.11.1998 року АДРЕСА_5 .

- 06.03.2017 року Україна, м. Дніпро, вул. Героїв Сталінграду, буд. 5а (а.с. 16).

Станом на 09.02.2024 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 (а.с. 16).

Гуртожиток, який розташований на АДРЕСА_7 , підтверджується довідкою № 54 про адресу об`єкта, яка була видана Міським комунальним підприємством «ЗЕМГРАД» від 21.03.2003 р. (а.с. 19).

22.01.2024 р. ОСОБА_1 подавала запит до КП ДМБТІ ДМР з приводу отримання відомостей щодо реєстрації права власності за ОСОБА_1 , на що було надано відповідь від КП ДМБТІ ДМР № 1286 від 06.02.2024 року та вказано наступне: ... Станом на 31.12.2012 , в інвентаризаційних справах за адресами: АДРЕСА_8 (кол. адреса - АДРЕСА_3 ), АДРЕСА_12 та АДРЕСА_1 , житлова кімната АДРЕСА_10 , відсутні відомості щодо реєстрації права власності за: гр. ОСОБА_3 … (а.с. 17).

31 серпня 2023 р. ОСОБА_1 зверталась до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур управління у сфері державної реєстрації відділу формування та ведення реєстру територіальної громади з метою отримання інформації про реєстрацію ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_2 , та 11 вересня 2023 р. ОСОБА_1 було надано відповідь за вих. №10/5-1415, згідно з якою: «…Припинення повноважень житлово-експлуатаційних організацій, інших підприємств, установ та організацій щодо видачі довідок про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб відбувається з моменту передачі картотек з питань реєстрації фізичних осіб та інших архівних документів до Департаменту. Картотека з питань реєстрації осіб за адресою: АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_2 ) (гуртожиток) в розпорядженні Департаменту станом на 11.09.2023 - не передана. Надати запитувану інформацію не вбачається за можливе (а.с. 18).

Правовідносини між учасниками справи виникли з захисту житлових прав позивача, зокрема, права на приватизацію житлового приміщення (кімнати у гуртожитку).

Дослідив докази в межах заявлених суду позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття55 Конституції України).

Згідно зі статтею8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 р. у справі №582/18/21 (провадження №61-20968сво21)).

Приватноправовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права / інтересу; сплив позовної давності (постанови Верховного Суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61?12101св23), постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).

Відповідно до частин першої, другої статті2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Як встановлено судом, правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з захистом права позивача на безоплатну передачу у приватну власність кімнати у гуртожитку.

За ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю (ч.1 ст. 3 зазначеного вище закону).

Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз (ч. 5 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (ч. 1 ст. 1 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає (ч. 4 ст. 29 ЦК України).

Статтею 2 закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Отже, за змістом зазначених норм матеріального права за умови встановлення місця проживання батьків (усиновлювачів) або одного з них, місце проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, презюмується за місцем їх проживання, а відсутність або наявність факту реєстрації за цим місцем проживання сама по собі не впливає на реалізацію права на свободу вибору місця проживання.

За статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (стаття 80 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Верховний Суд наголосив на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначив, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно він не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Як вже встановлено судом, щодо факту реєстрації місця проживання позивача за певною адресою ( АДРЕСА_2 ), починаючи з 05.10.2001 р., то даний факт підтверджується відмітками у паспорті гр. ОСОБА_1 , який отриманий останньою 01.09.2000 р., водночас, згідно відповіді Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради №3/16-1146 07.03.2024 р. отримала відмову: у пакеті документів відсутні відомості про реєстрацію та документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду у період з 01.01.1993 по 05.10.2001 р.р.

Факт, який просить встановити ОСОБА_1 , підтверджується у сукупності наданими нею письмовими доказами, зазначеними вище, та показаннями свідків, тому для суду наявні підстави для висновку, що існування стверджуваної ОСОБА_1 обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний висновок, у зв`язку з чим для суду наявні підстави для встановлення факту проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) за адресою: АДРЕСА_5 , у період з серпня 1995 р. по ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто для задоволення заяви.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач сплатила судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

При ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються (ч. 7 ст. 294 ЦПК України).

Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст. 3, ст.ст. 23, 89, ст.ст. 76- 80, п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 258, ст.ст. 264 265, 273, ч. 1 та п. 5 ч. 2 ст. 293, ч. 2 ст. 315 та ст. 319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити повністю.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) за адресою: АДРЕСА_5 у період з серпня 1995 р. по 05 жовтня 2001 р.

Судові витрати не відшкодовуються.

Дата складення повного судового рішення 09.01.2025 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В.Спаї