Рішення № 138903930, 11.08.2026, Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/456/26

№ провадження 2/738/336/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Мена

Менський районний суд Чернiгiвської областi в складі:

суддi - Волошиної Н.В.

з участю секретаря судового засідання - Шугалій А.С.

pозглянувши у вiдкpитому судовому засiданнi цивільну спpаву за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

В С Т А Н О В И В:

І. Короткий зміст позовних вимог.

У березні 2026 року ТОВ «Факторинг партнерс» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 31 грудня 2024 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 укладено договір № 32792181, який був підписаний відповідачкою електронним підписом, відтвореним шляхом використання останнім одноразового ідентифікатора згідно із ЗУ «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого відповідачці було надано позику в розмірі 4000 грн строком на 365 днів з 31 грудня 2024 року до 30 грудня 2025 року, та складається із дисконтного (пільгового) періоду і поточного періоду. Проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду становлять - 1.0 % за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом . Проценти за користування кредитом протягом періоду нараховуються за базовою (стандартною)процентною ставкою в розмірі 1.0% за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. 12 лютого 2026 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та ТОВ «Факторинг партнерс» укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №12-02/26, відповідно до якого ТОВ «ЕКО ФІН» відступило на користь ТОВ «Факторинг партнерс» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі і за договором №32792181.

Відповідачка порушила умови кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість за вказаним договором в розмірі 15 364,61 грн, з яких: 3500,00 грн заборгованість за основною сумою боргу; 11 235,00 грн сума заборгованості за відсотками, 629,61 грн заборгованість за пенею, яку позивач просить стягнути з відповідача та судові витрати понесені при зверненні до суду, а саме 2662,40 грн судового збору та 9000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 10 березня 2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачці було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідачка відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подала, у зв`язку з чим згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом.

31 грудня 2024 між ТОВ «ЕКО ФІН» та відповідачкою ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту кредитодавця (https://cashtancredit.com.ua), який є сукупністю інформаційно-комунікаційних систем позивача, в рамках якого реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено Договір про споживчий кредит/Кредитний договір № 32792181 та підписано паспорт споживчого кредиту (арк. с. 17-27, 45-56).

Кредит надається в загальному розмірі (сума кредиту): 4000 грн. (п. 2.2. Договору).

Строк користування кредитними коштами складає 365 днів, який починається з 31 грудня 2024 та закінчується 30 грудня 2025 (включно) та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду (п. 2.3. Договору).

Відповідно до п. 2.4. Договору, дисконтний (пільговий) період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 13 січня 2025 року (рекомендована дата платежу).

Згідно з п. 2.5. Договору, поточний період складає 351 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду і закінчується 30 грудня 2025 року року (дата остаточного погашення заборгованості).

Проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються дисконтною (пільговою) процентною ставкою в розмірі 365 % відсотків річних (денна процентна ставка 1 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду (п. 2.6. Договору).

Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 365 % відсотків річних (денна процентна ставка - 1 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Застосування базової (стандартної) процентної ставки не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати процентів у бік погіршення для клієнта, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах базової (стандартної) процентної ставки (п. 2.7. Договору).

Зі змісту заяви- анкети клієнта фізичної особи, що сформована за допомогою програмного забезпечення (ІКС) ТОВ «ЕКО ФІН») слідує, що ОСОБА_1 зазначила адресу її місця проживання та реєстрації, паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків, телефон та електронну пошту, що є підтвердженням здійсненої нею процедури ідентифікації в розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію» (арк. с. 31-34).

ТОВ «ЕКО ФІН» виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору, перерахувавши грошові кошти на рахунок позичальника/картковий рахунок позичальника, що підтверджується квитанцією № 43564-83276-01043 від 31 грудня 2024 року на суму 4000 грн (арк. с. 58).

14 січня 2025 року ОСОБА_1 подала до ТОВ «ЕКО ФІН» заву про пролонгацію та укладено Додатковий договір про пролонгацію № 1/32792181 до договору про споживчий кредит/кредитного договору № 32792181 від 31 грудня 2024 року, відповідно до яких: сторони погодили пролонгувати (продовжити або поновити) дисконтний (пільговий) період користування кредитними коштами до 28 січня 2025 року; дисконтний (пільговий) період складає 29 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 28 січня 2025 року (рекомендована дата платежу); поточний період складає 336 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду, і закінчується 30 грудня 2025 року (дата остаточного погашення заборгованості) (арк.с. 109-118).

29 січня 2025 року ОСОБА_1 подала до ТОВ «ЕКО ФІН» заву про пролонгацію та укладено Додатковий договір про пролонгацію № 2/32792181 до договору про споживчий кредит/кредитного договору № 32792181 від 31 грудня 2024 року, відповідно до яких: сторони погодили пролонгувати (продовжити або поновити) дисконтний (пільговий) період користування кредитними коштами до 12 лютого 2025 року; дисконтний (пільговий) період складає 44 дні, що настає з дати видачі кредиту та завершується 12 лютого 2025 року (рекомендована дата платежу); поточний період складає 321 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду, і закінчується 30 грудня 2025 року (дата остаточного погашення заборгованості) (арк..с. 99-108).

12 лютого 2025 року ОСОБА_1 подала до ТОВ «ЕКО ФІН» заву про пролонгацію та укладено Додатковий договір про пролонгацію № 3/32792181 до договору про споживчий кредит/кредитного договору № 32792181 від 31 грудня 2024 року, відповідно до яких: сторони погодили пролонгувати (продовжити або поновити) дисконтний (пільговий) період користування кредитними коштами до 26 лютого 2025 року; дисконтний (пільговий) період складає 58 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 26 лютого 2025 року (рекомендована дата платежу); поточний період складає 307 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду, і закінчується 30 грудня 2025 року (дата остаточного погашення заборгованості) (арк..с. 6-15).

Відповідно до виписки за кредитом, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 32792181 від 31 грудня 2024 року перед ТОВ «ЕКО ФІН» станом на 12 лютого 2026 року, становить 15 279,84 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 3500,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами 11 235,00 грн, заборгованість за пенею 544,84 грн (арк. с. 68-69).

12 лютого 2026 між ТОВ «ЕКО ФІН» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено Договір № 12-02/26 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор передав (відступив) новому кредитору своє право вимоги за кредитними договорами (арк. с. 60-67).

Згідно з зреєстром боржників до Договору № 12-02/26 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 12 лютого 2026 року, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №32792181 в розмірі 15 279,84 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 3500,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами 11 235,00 грн, заборгованість за пенею 544,84 грн (арк. с. 71-82).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитом, заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором № 32792181 від 31 грудня 2024 року перед ТОВ «Факторинг Партнерс» станом на 24 лютого 2026 року становить 15 364,61 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 3500, 00 грн; заборгованість за відсотками 11235,00 грн, заборгованість за пенею 629,61 грн (арк. с. 70).

19 лютого 2026 року позивач надіслав на адресу відповідачки вимогу про погашення простроченої заборгованості за кредитним договором та про сплату пені (арк. с. 43-44).

Вказаний договір факторингу є дійсним та чинним, відомості про те, що він оскаржувався в судовому порядку відсутні.

Станом на час розгляду справи відповідачка не надала суду доказів сплати нею зазначеної суми заборгованості за договором позики.

Так само відповідачка не надала доказів виконання нею зобов`язань за договором позики первісному кредитору.

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За нормою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої, третьої, четвертої, сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частин першої, третьої статті 512 ЦК України, передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд встановив, що 31 грудня 2024 між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 укладений Договір позики № 32792181 та додаткові договори № 1/32792181 від 14 січня 2025 року, № 2/32792181 від 29 січня 2025 року, № 3/32792181 від 12 лютого 2025 року в електронній формі шляхом надсилання позикодавцем електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію». Відповідачка не виконала умови кредитного договору, не повернула кредит та не сплатила відсотки за користування кредитом.

У договорі сторони погодили всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування позикою, розмір і тип процентної ставки.

Відповідачка була вільна в укладанні зазначеного договору та була обізнана із умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з чим погодилася, підписавши електронним підписом кредитні документи. Своїми діями відповідачка погодилася з умовами сплати процентів за користування кредитними коштами.

Щодо вирішення позовної вимоги в частині стягнення штрафу суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року, а також пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної у частині другій статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, суд вважає, що нарахування позивачем пені в сумі 629,61 грн за договором № 32792181 про споживчий кредит/кредитного договору від 31 грудня 2024 року є неправомірним, а відтак позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково, стягнути з відповідачки на користь позивача 14 735,00 грн заборгованості за кредитним договором, позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 629,61 грн не підлягають задоволенню.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як визначено ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 9000 грн.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу до матеріалів справи долучено: копію Договору про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02 липня 2024 року, укладеного між ТОВ «Факторинг партнерс» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс»; прайс-лист; витяг з акту №28 про надання юридичної допомоги від 23 лютого 2026 року.

Суд констатує, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, відноситься до категорії малозначних справ, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а відтак заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу - 9000 грн є завищеними порівняно з вартістю послуг з правничої допомоги в таких категоріях спору, так як матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, дана справа є не складною, враховуючи усталену практику.

При цьому, складена адвокатом позовна заява здебільшого містить цитування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, є типовою та шаблонною.

Суд вважає, що рівень складності справи не вимагав такого обсягу правничої допомоги (проведення консультації, аналіз законодавства та судової практики) з витрачанням вказаного часу та визначеної вартості. В даному випадку позивач не довів, що визначений ним розмір правової допомоги повною мірою відповідає принципам розумності та співмірності.

Оцінюючи пропорційність та співмірність витрат на оплату послуг адвоката, який надає правову допомогу позивачу за одним договором у непоодиноких спорах з боржниками за кредитними договорами зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, беручи до уваги обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, враховуючи критерій реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, принципи верховенства права, справедливості та пропорційності, суд вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу 9 000,00 грн є завищеним та неспівмірними зі складністю справи, яка стосується стягнення кредитної заборгованості, законодавство та судова практика щодо якої є усталеною, з обсягом наданих адвокатом послуг та витраченим на це часом.

З урахуванням вищевикладених мотивів, суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в заявленому розмірі і вважає, що цей розмір необхідно зменшити, стягнувши з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн, що забезпечить баланс рівноваги між інтересами сторін у справі, відповідатиме принципу розумності та співмірності, визначеного одним з основних критеріїв стягнення таких витрат.

З урахуванням положень частини 1 статті 141 ЦПК України, відповідно до задоволеної частини позовних вимог з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути 2553,30 в порядку розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, та 3 000,00 грн понесених судових витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 509, 526, 530, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, статтями 77-82, 141, 259, 263-265, 268, 280, 284 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором про споживчий кредит/кредитний договір № 32792181 від 31 грудня 2024 року в розмірі 14 735,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» 2553,30 грн на повернення судового збору та 3 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, буд.6, офіс 521 місто Київ, індекс 03150, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42640371.

Відповідачка: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя Н.В.Волошина