Рішення № 138903440, 06.08.2026, Болградський районний суд Одеської області

06.08.2026

Справа № 497/562/26

Провадження № 2/497/957/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2026 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Раца В.А.,

секретаря Божевої І.Д.,

без участі сторін,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні, в місті Болграді, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

ВСТАНОВИВ:

03.03.2026 року представник позивача Король В.А., який підтвердив свої повноваження довіреністю №837 від 30.12.2025 року строком дії до 31.12.2026 року, звернувся до суду із зазначеним позовом та просить постановити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №25209028 в розмірі 10 586,00 грн. та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №25209028, з допомогою інформаційно-комунікаційної системи (ІКС) шляхом розміщення Кредитодавцем проекту кредитного Договору/додаткової угоди в Особистому кабінеті Позичальника, що є пропозицією про його укладання (офертою), та прийняттям пропозиції (акцептом) Позичальником, яка надається Позичальником шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Договір укладено відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до п.п. 1.1. Кредитного договору, Кредитодавець зобов`язується на умовах встановлених цим Договором, на строк визначений п.1.5. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.3. Договору (далі кредит), а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (плату за користування грошовими коштами) на умовах та у порядку, встановлених цим Договором. 19 серпня 2025 року між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №19082025, у відповідності до умов якого ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належне йому Право грошової Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належне ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» Право грошової Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі Боржників. Відповідно до Реєстру Боржників від 19.08.2025 до Договору факторингу № 19082025 від 19.08.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 10 586,00 грн., з яких: 5 500,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 2 086,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 3 000,00 грн. cума заборгованості за штрафом. Відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконав, внаслідок чого перед позивачем виникла вищезазначена заборгованість. Оскільки відповідач ухиляється від добровільного погашення боргу, позивач змушений звернутися з позовом до суду.

Ухвалою судді від 19.03.2026 року відкрито провадження по справі та розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі.

Представник позивача Король В.А. в судове засідання не з`явився, у позовній заяві зазначив про розгляд справи у відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 до суду не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України за веб-адресою: http://bg.od.court.gov.ua/sud1507/, та надіслання судової повістки за місцем реєстрації, причину неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не подав, тому суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України за відсутності заперечень до того позивача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно кредитного договору №25209028 від 18 квітня 2025 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бі Ел Джи Мікрофінанс» в особі Бурченко О.Б., який діє на підставі Статуту та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем кредитодавця, в рамках якого реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, відповідно до якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 7 000,00 грн, зі сплатою процентів, строком на 30 днів, термін повернення 18.05.2025 року (а.с.6-8).

Відповідно до п.1.7. позичальник сплачує проценти за кожний день користування кредитом у такому розмірі та порядку: з 1-го по 20-й день користування кредитом - 0,9900 %, в сумі 1386,00 грн., термін оплати 08.05.2025 року (п.п. 1.7.1.); з 21-го по 30-й день користування кредитом - 1,0000 %, в сумі 700,00 грн., термін оплати 18.05.2025 року (п.п. 1.7.2.).

Пунктом 1.15. договору передбачено, що строк кредитування за цим Договором (з урахуванням всіх пролонгацій) не може перевищувати 1 року.

Згідно пю1.16. на дату укладення кредитного договору орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 2 751,70%, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 9086,00 грн.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Таким чином, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Нормою ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, приписами ст. 12 цього Закону передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п.12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Однак кредитний договір № 25209028 від 18.04.2025 року, наданий позивачем, не містить підпису відповідача - ані власноручного, ані електронного. У матеріалах справи відсутні документи, які б містили підтвердження підписання відповідачем зазначеного кредитного договору, а також його ознайомлення з умовами кредитування.

Додаток № 1 до кредитного договору № 25209028 від 18.04.2025 року графік платежів також не містить підпису відповідача (а.с.8 на звороті).

Разом із тим позивачем не надано документів, які б підтверджували направлення відповідачу пропозиції щодо укладення кредитного договору та її прийняття відповідачем. Зокрема, у матеріалах справи відсутні заявка відповідача на отримання кредиту, паспорт споживчого кредиту, підтвердження ознайомлення відповідача з умовами кредитування, а також будь-які інші документи, що містили б відомості про вчинення відповідачем дій, спрямованих на укладення зазначеного кредитного договору.

На підтвердження перерахування коштів на рахунок ОСОБА_1 згідно кредитного договору № 2520902 надано копію квитанції АТ КБ «Приват Банк», ID платежу 2631973746 від 18.04.2025 про перерахування коштів у сумі 7 000,00 грн., в системі Liqpay на сайті https://cashpoint.ua/ (а.с.9). Однак, у матеріалах справи відсутні відомості про належність карткового рахунку, на який були перераховані кошти в сумі 7 000 грн, саме ОСОБА_1

19 серпня 2025 року між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінас» в особі Бурченко О.Б., який діє на підставі статуту та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в особі в.о. Генерального директора Мриха І.П. було укладено договір факторингу №19082025, відповідно до умов якого ТОВ "БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС" передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належне йому Право грошової Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належне ТОВ "БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС" Право грошової Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі Боржників (а.с.12-16).

Згідно п.1.1. Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно п.3.3. ціна продажу за договором становить 206 390,24 грн. бкз ПДФ. Оплату було здійснено 21 серпня 2025 року, що підтверджується платіжною інструкцією №90 (а.с.18). Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу №19082025 від 19 серпня 2025 року був підписаний сторонами 19 серпня 2025 року (а.с.17).

Відповідно до Реєстру Боржників від 19.08.2025 до Договору факторингу №19082025 від 19 серпня 2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 10 586,00 грн., з яких: 5 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2 086,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 3 000,00 грн. - сума заборгованості за штрафом (а.с.19).

Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в строк, встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов`язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.

За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстрочкою), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК України).

Відповідно до частини 1 ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Частиною 1 ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)...

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості неможливо встановити порядок та періоди здійснення нарахувань, а також складові заявленої до стягнення суми, оскільки наданий до матеріалів справи документ є неналежної якості (нечитабельним). Водночас із нього можливо встановити лише загальний розмір заборгованості, який становить 10 586,00 грн.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Як зазначено в частині 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначав, що кредитний договір №25209028 від 18.04.2025 був укладений в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Доданий до позову кредитний договір №25209028 від 18.04.2025 не містить відомостей про його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідачем, оскільки саме тільки зазначення в кредитному договорі персональних даних відповідача не підтверджує проходження ним верифікації та ідентифікації згідно вимог законодавства.

Щодо факту перерахування кредитних коштів, то з наданої позивачем копії квитанції неможливо встановити факт їх перерахування саме відповідачу, оскільки зазначений документ не містить відомостей про власника рахунку, на який здійснювалося перерахування коштів, банківську установу, в якій відкрито такий рахунок, а також інших належних реквізитів, що дають змогу ідентифікувати отримувача та підтвердити здійснення відповідного платежу.

Таким чином, суд дійшов висновку у задоволенні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №25209028 від 18.04.2025, слід відмовити.

Відповідно до статті 141 ЦПК України в разі задоволення позову за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати позивача, однак враховуючи, що в позові відмовлено, судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 509, 526, 527, 530, 610 - 612, 1048, 1049, 1050,1054,1077 ЦК України, ст.ст. 11,12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 12, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 277-279, 280, 354, ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца