Рішення № 138902846, 24.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 рокуСправа №160/34371/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 20 Регіональної військово-лікарської комісії та Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною та скасування постанови ,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до 20 Регіональної військово-лікарської комісії та Військової частини НОМЕР_2 , в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії військової частини "Позаштатна постійно діюча гарнізонна військоволікарська комісія Nє 2 в/ч НОМЕР_2 АДРЕСА_1 " про ступінь придатності ОСОБА_1 до військової служби згідно довідки ВЛК від 13.10.2025 року Nє 2025-0926-0849-1967-0;

- визнати протиправною бездіяльність 20 Регіональної військово-лікарської комісії щодо неналежного розгляду скарги ОСОБА_1 від 22.10.2025 на постанову військово-лікарської комісії військової частини "Позаштатна постійно діюча гарнізонна військово-лікарська комісія №2 в/ч НОМЕР_2 АДРЕСА_1 " про ступінь придатності ОСОБА_1 до військової служби згідно довідки ВЛК від 13.10.2025 №2025-0926-0849-1967-0;

- зобов?язати 20 Регіональну військово-лікарську комісію повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 22.10.2025 на постанову військово-лікарської комісії військової частини "Позаштатна постійно діюча гарнізонна військово-лікарська комісія АДРЕСА_2 " про ступінь придатності ОСОБА_1 до військової служби згідно довідки ВЛК від 13.10.2025 №2025-0926-0849-1967-0, з урахуванням висновків суду у цій справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що представником позивача направлено до 20 Регіональної військово-лікарської комісії скаргу в інтересах ОСОБА_1 щодо незгоди з постановою військово-лікарської комісії військової частини " ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно діюча гарнізонна військово-лікарська комісія Nє 2 в/ч НОМЕР_2 АДРЕСА_1 " про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 13.10.2025 року Nє 2025-0926-0849-1967-0. Згідно відповіді за результатами розгляду вказаної скарги, підстави для скасування постанови ВЛК військової частини "Позаштатна постійно діюча гарнізонна військово-лікарська комісія Nє 2 в/ч НОМЕР_2 АДРЕСА_1 " про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 13.10.2025 року Nє 2025-0926-0849-1967-0 на теперішній час відсутні. Вважає, що вказане рішення прийнято з порушеннями вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборни від 14.08.2008 Nє 402, з огляду на наступне. Позивач вказує, що під час проведення огляду лікарем-психіатром 11.09.2025 року, обставини по стану здоров`я не були враховані та діагноз встановлений такий, що не відповідає реальному стану здоров?я ОСОБА_1 . Позивач вважає, що порушено процедуру прийняття військово-лікарською комісією оскаржуваної постанови, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач-1 подав до суду відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що військово-лікарською комісією було розглянуто усю надану їй документацію, проведено всі необхідні обстеження і огляди, а рішення прийнято на підставі наявної документації та дійсних показників здоров`я позивача. Зазначив, що у судовому порядку можуть бути оскаржені лише постанови ВЛК регіонів та ЦВЛК. Вважає, що у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством, а тому просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідач-2, подав до суду відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу, не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі, про що свідчать і правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 13.06.2018р. у справі №806/526/16, від 12.06.2020р. у справі №810/5009/18. Отже, суди вправі перевіряти законність постанови ВЛК лише в межах дотримання процедури її прийняття, яку, як вважає відповідач-1, ним було дотримано згідно до приписів ч.2 ст.2 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову, суд встановив наступне.

Позивач є громадянином України, мобілізований 17.07.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 до військової частина НОМЕР_3 .

Позивач пройшов медичний огляд в «Позаштатній постійно діючій гарнізонній військово-лікарській комісії Nє 2 в/ч НОМЕР_2 АДРЕСА_1 » 13.10.2025. Відповідно до довідки військово-лікарської комісії Nє 2025-0926-0849-1967-0 від 13.10.2025 було поставлено діагноз вроджена гіпоплазія обох колінних суглобів, виражена латералізація обох надколінників, гіпермобільність обох колінних суглобів, двобічний гонартроз ІІ ступеню з больовим синдромом, стійкою комбінованою контрактурою та помірним порушенням функцій. Стан після перенесеного психічного захворювання, компенсація та визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв?язку, оперативного забезпечення, охорони.

Представником позивача направлено до 20 Регіональної військово-лікарської комісії скаргу в інтересах ОСОБА_1 щодо незгоди з постановою військово-лікарської комісії військової частини " ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно діюча гарнізонна військово-лікарська комісія Nє 2 в/ч НОМЕР_2 АДРЕСА_1 " про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 13.10.2025 року Nє 2025-0926-0849-1967-0.

20.11.2025 отримано відповідь за результатами розгляду вказаної скарги, відповідно до якої вказано, що підстав для скасування постанови ВЛК військової частини "Позаштатна постійно діюча гарнізонна військово-лікарська комісія Nє 2 в/ч НОМЕР_2 АДРЕСА_1 " про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 13.10.2025 року Nє 2025-0926-0849-1967-0 на теперішній час відсутні.

Позивач, не погоджуючись із постановою ВЛК, оформленою Довідкою ВЛК Nє 2025-0926-0849-1967-0 від 13.10.2025 року стосовно придатності його до військової служби, а також вважаючи протиправною бездіяльність 20 регіональної ВЛК щодо не скасування наведеної постанови, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови ВЛК, оформленою Довідкою ВЛК Nє 2025-0926-0849-1967-0 від 13.10.2025 року щодо придатності позивача до військової служби, суд зазначає наступне.

Законодавством, яке підлягає застосуванню у площині спірних правовідносин є Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19 листопада 1992 року № 2801-XII (далі - Закон № 2801-XII), Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ), Положення № 402.

Відповідно до статті 1 Закону № 2801-XII законодавство України про охорону здоров`я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров`я.

Так, статтею 70 Закону № 2801-XII визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, за потреби - інших органів або військових формувань сектору безпеки і оборони, визначених частиною другою статті 12 Закону України "Про національну безпеку України".

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом № 2232-ХІІ.

Частиною третьою статті 1 вказаного Закону передбачено, що військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14 серпня 2008 року затверджено Положення № 402 (далі Положення №402).

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення №402 встановлено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

За наведеним пунктом визначено, що військово-лікарська експертиза - це:

- медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

- встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 2.1 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до абзаців1-5 пункту 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:

Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);

ВЛК регіону.

Пунктом 2.3 розділу І Положення № 402 передбачено, що Центральна військово-лікарська комісія є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

Начальник ЦВЛК безпосередньо підпорядковується командувачу Медичних сил Збройних Сил України. Усі штатні ВЛК Збройних Сил України безпосередньо підпорядковуються начальнику ЦВЛК (підпункт 2.3.2 пункту 2.3 розділу І Положення №402).

На ЦВЛК покладається, зокрема організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України (абзац 1 підпункту 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення № 402).

Як передбачено підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу I Положення № 402 ЦВЛК має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров`я (установах), військових частинах; запитувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме: перевіряти у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) і закладах охорони здоров`я (установах) організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів; запитувати від закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, ТЦК та СП і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Згідно з підпунктом 2.3.5 пункту 2.3 розділу I Положення № 402 передбачено, що рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідно до підпункту 2.4.5 пункту 2.4 розділу І Положення № 402 ВЛК регіону має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. (підпункт 2.4.6. пункту 2.4 розділу І Положення № 402).

Відповідно до підпункт 2.5.1. пункту 2.5. розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать:

- госпітальні ВЛК;

- гарнізонні ВЛК;

- ЛЛК;

- ВЛК десантно-штурмових військ;

- ВЛК ТЦК та СП;

- ВЛК Сухопутних військ Збройних сил України;

- ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України;

- ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (підпункт 2.4.10. пункту 2.4 розділу І Положення № 402).

За приписами підпункту 2.5.4 пункту 2.5 розділу І Положення № 402 встановлено, що штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.

За підпунктом 2.6.3 пункту 2.6. розділу І Положення № 402 на госпітальну (гарнізонну) ВЛК покладається:

- проведення медичного огляду осіб, указаних у пункті 1.2 розділу I Положення (крім допризовників), з метою визначення ступеня придатності до військової служби та в інших випадках, указаних у пункті 1.4 розділу II Положення;

- ведення книги протоколів ВЛК та здавання її в архів;

- проведення контролю за повнотою та якістю обстеження під час проведення медичного огляду, терміном проведення обстеження;

- проведення разом із провідними медичними спеціалістами ВМКЦ регіонів та начальниками медичної служби військових частин, що знаходяться у зоні відповідальності військового лікувального закладу, детального аналізу визнання військовослужбовців непридатними (обмежено придатними) до військової служби, розробка пропозицій щодо покращення стану здоров`я військовослужбовців та попередження їх дострокового звільнення з військової служби за станом здоров`я. Узагальнення пропозицій та надання їх до штатної ВЛК.

Рекомендації штатних ВЛК щодо організації лікувально-діагностичної роботи в цілях військово-лікарської експертизи є обов`язковими для виконання.

За підпунктом 2.6.4 пункту 2.6. розділу І Положення № 402 госпітальна (гарнізонна) ВЛК має право:

- приймати постанови відповідно до цього Положення;

- перевіряти з метою військово-лікарської експертизи організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у військових лікувальних, цивільних лікувально-профілактичних закладах і у військових частинах, дислокованих у гарнізоні;

- залучати до роботи на правах членів комісії медичних та військових фахівців за запитом голови ВЛК.

У відповідності до вимог підпунктів п.п.3.1 3.3 пункту 3 розділу І Положення 402 встановлено, що скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

У разі якщо штатна ВЛК визнає постанову позаштатної ВЛК обґрунтованою або визначає відсутність підстав для направлення заявника на повторний (контрольний) медичний огляд ВЛК, штатна ВЛК надає заявнику відповідне роз`яснення, оформлене листом п.п. 3.4 пункту 3 розділу І Положення №402.

Відтак, із аналізу наведених приписів Положення №402 слідує, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу І Положення №402 з метою визначення придатності за станом здоров`я до військової служби військовослужбовців та установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК.

При цьому, Гарнізонні ВЛК належать до позаштатних постійно діючих ВЛК (п.п.2.5.1 п.2.5 розділу І Положення №402).

В той же час, до штатних ВЛК належать ВЛК регіону та ЦВЛК.

Таким чином, із аналізу наведених приписів, можна зробити висновок, що судовому оскарженню підлягають лише рішення, постанови, прийняті ВЛК регіону та ЦВЛК.

А за наведеною процедурою постанови Гарнізонних ВЛК, оформлені довідками ВЛК, які є позаштатними постійно діючими ВЛК, можуть бути оскаржені лише до ВЛК регіону або до ЦВЛК.

Тобто, такі постанови позаштатних ВЛК (Гарнізонних ВЛК) без дотримання згаданої процедури (без оскарження у судовому порядку рішення ВЛК регіону), судовому оскарженню не підлягають.

При цьому судом враховується, що згідно до підпункту 3.4 пункту 3 розділу І Положення № 402 передбачено, що у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

В той же час, штатна ВЛК (якою у даному випадку є 20 регіональна ВЛК) має повноваження, у тому числі, і прийняти рішення про визнання постанови позаштатної ВЛК (Гарнізонної ВЛК) обґрунтованою та надати заявнику відповідне роз`яснення, яке оформляється листом - п.п.3.4 п.3 розділу І Положення №402.

Із аналізу наведених приписів чинного законодавства слідує, що у разі незгоди із постановою Гарнізонної ВЛК позивач мав звернутися зі скаргою (заявою) до ВЛК регіону або ЦВЛК, тобто, звернутися зі скаргою до ВЛК вищого рівня, а у разі незгоди із ВЛК вищого рівня звернутися до ЦВЛК або до суду.

А отже, враховуючи викладене, суд доходить висновку, що перевірка постанови позаштатної постійно діючої ВЛК Гарнізонної ВЛК Nє 2 в/ч НОМЕР_2 АДРЕСА_1 , оформленої довідкою ВЛК від 13.10.2025 року Nє 2025-0926-0849-1967-0, на предмет того, чи дотримані всі умови і критерії, передбачені Положенням №402 при проведенні медичного огляду військовозобов`язаного, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточне рішення ВЛК регіону, оформлене листом від 08.11.2025 № 1854/8159, яке підлягає судовому оскарженню, проте, в межах цієї справи позивачем не оспорюється, тому позивач не дотримався вимог Положення №402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог даного адміністративного позову.

Наведена правова позиція узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах цього суду від 26.02.2025 у справі №240/13173/22, у справі №600/3273/22-а, яка є релевантною до правовідносин у даній справі у відповідності до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

За викладених обставин, суд доходить висновку, що у задоволенні позову в частині позовних вимог про винання протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії військової частини "Позаштатна постійно діюча гарнізонна військоволікарська комісія Nє 2 в/ч НОМЕР_2 АДРЕСА_1 " про ступінь придатності ОСОБА_1 до військової служби згідно довідки ВЛК від 13.10.2025 року Nє 2025-0926-0849-1967-0 позивачеві слід відмовити.

Що стосується позовних вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності 20 Регіональної військово-лікарської комісії щодо неналежного розгляду скарги ОСОБА_1 від 22.10.2025 на постанову військово-лікарської комісії військової частини "Позаштатна постійно діюча гарнізонна військово-лікарська комісія Nє 2 в/ч НОМЕР_2 АДРЕСА_1 " про ступінь придатності ОСОБА_1 до військової служби згідно довідки ВЛК від 13.10.2025 року Nє 2025-0926-0849-1967-0, суд зазначає наступне.

Як уже зазначалося вище, підпунктами п.п.3.1 3.3 пункту 3 розділу І Положення 402 встановлено, що скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

За підпунктом 3.4 пункту 3 розділу І Положення №402 передбачено, що у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

У разі якщо штатна ВЛК визнає постанову позаштатної ВЛК обґрунтованою або визначає відсутність підстав для направлення заявника на повторний (контрольний) медичний огляд ВЛК, штатна ВЛК надає заявнику відповідне роз`яснення, оформлене листом.

Тобто, із аналізу наведених норм слідує, що дії (бездіяльність), рішення за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, можуть бути оскаржені до ЦВЛК або у судовому порядку.

При цьому, ВЛК регіону (у даному випадку НОМЕР_4 РВЛК) має повноваження діяти за трьома варіантами, а саме: 1) визнати заяву чи скаргу заявника (відміну чи скасування) постанови позаштатної ВЛК (у даному випадку Госпітальної ВЛК) обґрунтованою та переглянути оскаржувану постанову ВЛК; 2) прийняти рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК; 3) визнати постанову позаштатної ВЛК обґрунтованою, про що заявнику надається рішення, оформлене листом.

Як встановлено матеріалами справи, 22.10.2025 представником позивача направлено до 20 Регіональної військово-лікарської комісії скаргу в інтересах ОСОБА_1 щодо незгоди з постановою військово-лікарської комісії військової частини " ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно діюча гарнізонна військово-лікарська комісія Nє 2 в/ч НОМЕР_2 АДРЕСА_1 " про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 13.10.2025 року Nє 2025-0926-0849-1967-0.

20.11.2025 отримано відповідь за результатами розгляду вказаної скарги, відповідно до якої вказано, що підстав для скасування постанови ВЛК військової частини "Позаштатна постійно діюча гарнізонна військово-лікарська комісія Nє 2 в/ч НОМЕР_2 АДРЕСА_1 " про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 13.10.2025 року Nє 2025-0926-0849-1967-0 на теперішній час відсутні.

Разом з тим, за змістом позову у даних правовідносинах рішення ВЛК вищого рівня (ВЛК регіону 20 регіональної ВЛК), оформлене листом, який і підлягає судовому оскарженню та є тим рішенням, яке впливає на права та інтереси позивача, у цій справі позивачем не оспорюється.

Відповідно, із аналізу встановлених обставин у даній справі та аналізу вищенаведених приписів у їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем-2 було розглянуто скаргу про скасування наведеного рішення позаштатної ВЛК (Гарнізонної ВЛК) та прийняте відповідне рішення, оформлене листом, що відповідає повноваженням відповідача-2, визначеним п.п.3.4 пункту 3 розділу І Положення №402.

Відтак, зазначені встановлені судом обставини щодо прийняття відповідачем-2 рішення за скаргою позивача, що в свою чергу, свідчать про те, що бездіяльності відповідача-2 у даних спірних правовідносинах відсутня.

Отже, обраний представником позивача спосіб захисту у вигляді визнання протиправною бездіяльності відповідача-2 щодо не скасування згаданої постанови Гарнізонної ВЛК, не є належним способом захисту, з огляду на наступне.

По-перше, відповідачеві-2 надані повноваження на прийняття рішення не тільки про їх скасування, а ще й приймається рішення про визнання обґрунтованими постанов ВЛК та відмову у їх скасуванні, що відповідає вимог п.п.3.4 пункту 3 розділу І Положення №402 та випливає із свободи розсуду суб`єкта владних повноважень.

По-друге, без оскарження вищенаведеного рішення (в межах даної справи не оскаржується), обраний позивачем спосіб захисту, заявлений до відповідача-1 не призведе до відновлення прав позивача, тому обрання неналежного способу захисту прав є підставою для відмови у задоволенні позову про що свідчать і правові висновки Верховного Суду, викладені у його постанові від 21 грудня 2019р. у справі №812/120/17, які є релевантними і до правовідносин у даній справі в силу ч.5 ст.242 КАС України.

Тому суд приходить до висновку, що у цій частині позовних вимог, позивачеві слід відмовити.

При цьому, у межах заявленого предмету спору судом не надається правова оцінка діям лікарів - членів ВЛК щодо посилань позивача на формальне (поверхневе) дослідження наданих ним медичних документів, без надання оцінки об`єктивному стану здоров`я позивача, оскільки, такі обставини мають бути перевірені під час оскарження вищенаведеного рішення 20РВЛК; а суд не вправі надавати оцінку професійним діями конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ним відповідних методів дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розладу хвороб, так як це потребує спеціальних знань у медичній галузі згідно правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 13.06.2018р. у справі №806/526/16.

Усі інші аргументи позивача та його представника вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду та наведеної судової практики Верховного Суду не спростовують.

У відповідності до вимог ч.1, ч.4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання ст.76 наведеного Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, ч.1 ст.77 наведеного Кодексу, покладає обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до 20 Регіональної військово-лікарської комісії та Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська