Рішення № 138902648, 12.08.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3243/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"12" серпня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Булкат М.С.,

за участю: секретаря судового засідання Соколенко Д.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в

24 червня 2026 року через систему «Електронний суд» ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16.12.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем було укладено договір № 5227889 про надання споживчого кредиту, за умовами якого останній було надано кредит у розмірі 4 950 грн. з терміном користування 30 днів (з можливістю продовження вказаного строку). В свою чергу, відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі: стандартна процентна ставка становить 1,90 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом (застосовується протягом строку кредиту, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки, в період пролонгації та автопролонгації); знижена процентна ставка становить 0,01 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом (застосовується протягом початкового строку кредиту, а у випадку пролонгації до дати пролонгації, якщо споживачем виконані умови для отримання знижки на стандартну процентну ставку, зокрема протягом строку кредиту (+3дні) здійснено повне погашення заборгованості або пролонгація строку кредиту).

10.02.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» було укладено договір факторингу № ФК 10-02/23, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» отримало право вимоги за договором № 5227889.

07.11.2025 було укладено договір № 07-11/25 відповідно до якого ТОВ Фінансова Компанія «Сіті Фінанс»» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 5227889.

Заборгованість відповідача за договором № 5227889 про надання споживчого кредиту від 16.12.2021 року становить 11 533,50 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4 950 грн.; заборгованість за процентами 6 583,50 грн.

Відповідач на користь первісного та нових кредиторів зобов`язання за вищевказаним кредитним договором не виконав, тому позивач просив стягнути заборгованість в загальному розмірі 11 533,50 грн. та судові витрати на оплату судового збору у розмірі 2 662,40 гривень та на правову допомогу у розмірі 9 000 гривень.

Ухвалою судді від 25 червня 2026 року за позовною заявою відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, справу просила розглядати без її участі, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи за місцем його реєстрації, причину неявки суду не повідомив.

За таких обставин суд вважає за можливе ухвалити у даній справі заочне рішення.

Враховуючи неявку в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 16.12.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір № 5227889 про надання споживчого кредиту, в якому сторони узгодили його умови.

Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором С732248.

За умовами вказаному договору відповідачу було надано кредит у розмірі 4 950 грн. з терміном користування 30 днів (з можливістю продовження вказаного строку). В свою чергу, відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі: стандартна процентна ставка становить 1,90 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом (застосовується протягом строку кредиту, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки, в період пролонгації та автопролонгації); знижена процентна ставка становить 0,01 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом (застосовується протягом початкового строку кредиту, а у випадку пролонгації до дати пролонгації, якщо споживачем виконані умови для отримання знижки на стандартну процентну ставку, зокрема протягом строку кредиту (+3дні) здійснено повне погашення заборгованості або пролонгація строку кредиту).

10.02.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» було укладено договір факторингу № ФК 10-02/23, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» отримало право вимоги за договором № 5227889.

07.11.2025 було укладено договір № 07-11/25 відповідно до якого ТОВ Фінансова Компанія «Сіті Фінанс»» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 5227889.

Судом встановлено, що ТОВ «Авентус Україна» перерахувало кредитні кошти у розмірі 4 950 грн. на рахунок позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою АТ КБ «Приват Банк» про перерахування коштів (а.с.51)

Матеріалами справи, а саме, випискою з особового рахунку відповідача, що була надана АТ КБ «ПриватБанк», підтверджено успішне зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 5227889 на платіжну картку ОСОБА_1 в сумі 4 950 грн.

Також з матеріалів справи вбачається, що позичальник свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконував, в зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 23.06.2026 р. становить 11 533,50 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4 950 грн, заборгованість за процентами 6 583,50 грн (проценти розраховані відповідно до п.п.1.4, 4.3.1-4.4 договору), що підтверджується розрахунком заборгованості.

За змістом ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексуУкраїни визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. (ч.2 ст.639 ЦК України).

Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму (Постанова першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 16.12.2020 р. у справі №561/77/19).

Аналізуючи порядок укладення договорів у цій справі суд враховує, що договір був підписаний відповідачем аналогом електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора, тобто укладення між сторонами правочину підтверджено належними та допустимими доказами.

Таким чином, у відповідач в силу наведених вище умов укладених ним договору та положень чинного законодавства, існує обов`язок щодо повернення коштів, взятих ним у кредит.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що 16.12.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір №5227889 про надання споживчого кредиту.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позов про стягнення заборгованості за договором №5227889 про надання споживчого кредиту від 16.12.2021року підлягає до задоволення на загальну суму 11 533,50 гривень, з яких: 4 950 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 6 583,50 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем понесені судові витрати, пов`язані з сплатою судового збору в розмірі 2 662 грн. 40 коп..

Згідно вимог ст. 133 ч.1 ЦПК України - судові витрати складаються із судового збору та інших витрат пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до вимог ст. 141 ч.2 п.1 ЦПК України - у разі задоволення позову на відповідача покладаються судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Так, відповідно до ч.ч.2-5 ст.137 ЦПК України витрати на правничу допомогу складаються з гонорару адвоката за представництво в суді; іншої правничої допомоги, пов`язаної зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збору доказів тощо; вартості послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивачем понесені витрати на правову допомогу в розмірі 9 000 грн., що підтверджується договором від 02 липня 2024 року №02-07/2024, укладеного між ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», про надання правової допомоги з додатком у вигляді узгоджених тарифів за надані послуги, а також документи, що містять перелік, детальний опис та узгоджену сторонами вартість виконаних робіт, необхідних для надання правничої допомоги, оплату виконаної роботи, зокрема: надання усної консультації, вартість послуги 3 000 грн. (виходячи з витраченого часу в 2 год. та вартості послуги в 1 500 грн. за 1 год. роботи); складання позовної заяви, вартість послуги 6 000 грн. (виходячи з витраченого часу в 2 год. та вартості послуги 3000 грн. за 1 год. роботи).

Проте у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише ті судові витрати, які мають розумний розмір.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором.

Даний спір є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, справа не передбачає необхідності виконання значного обсягу дій та робіт, необхідних для її підготовки та розгляду.

Водночас є сумнівними з точки зору їх необхідності та розумності адвокатські послуги щодо надання усної консультації у спорі незначної складності тривалістю у 2 год., складання позовної заяви у стандартній справі незначної складності за ставкою за надані послуги у розмірі, що значно перевищує середній розмір аналогічних послуг.

Отже, зважаючи на категорію даної справи, яка є нескладною, враховуючи усталену практику, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об`єму здійсненої роботи та наданих послуг, складності справи, ціні позову, а тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 2 000 грн.

Враховуючи вищезазначене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню, судові витрати в розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 2 000 грн.

Керуючись ст. ст.12,13,81,89,263-265,280-281 ЦПК України, суд

у х в а л и в

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521; код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за договором № 5227889 про надання споживчого кредиту від 16.12.2021 року у розмірі 11 533 гривні 50 копійок, судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2 662,40 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 2 000 грн.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя М. С. Булкат