Рішення № 138902237, 11.08.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/476/26

Провадження № 2-о/466/119/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.08.2026 м.Львів

Шевченківський районний суд м.Львова в складі:

головуючої судді Торської І.В.

секретаря судового засідання Гавдульського Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, за участю заінтересованих осіб Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_2 .

В обгрунтування вимог заяви покликається на те, що її колишній чоловік ОСОБА_3 зник безвісті за особливих обставин на території бойових дій. З ОСОБА_3 вони одружились 09.02.2001 року. Від шлюбу у них народився син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згодом, 22.06.2009 року шлюб між ними було розірвано. В подальшому, сімейні відносини відновили та продовжили проживати однією сім`єю, вели спільне господарство. З квітня 2012 року проживали втрьох на орендованій квартирі, за адресою: АДРЕСА_1 , у листопаді 2018 року у зв`язку із зміною роботи ОСОБА_3 та постійними відрядженнями, переїхали до батьків та проживали з ними.

В подальшому у зв`язку із погіршенням здоров`я батьків ОСОБА_3 у 2020 році змінили місце проживання та переїхали за адресою: АДРЕСА_2 та у період відряджень чоловіка доглядала за його батька, а в подальшому разом із ОСОБА_3 займалися організацією похорон батьків. У грудні 2023 року ОСОБА_3 розпочав службу у Збройних Силах України, внаслідок важкої служби у березні 2024 року потрапив у лікарню у м.Дніпро із діагнозом пневмонія та внаслідок поганого самопочуття повернувся додому та вони продовжили спільно проживати за адресою: АДРЕСА_2 .

Восени 2024 року ОСОБА_3 був відправлений працівниками ТЦК на навчання у м.Рівне, однак після набрання вироку Шевченківського районного суду м.Львова законної сили, відправили у місце відбування покарання в м.Дрогобич. Зазначає, що регулярно відвідувала його, привозила всі необхідні речі та продукти харчування. В подальшому ОСОБА_3 виявив бажання продовжити військову службу та був призваний у військову частину НОМЕР_1 , яка знаходилась у АДРЕСА_3 . 15 чевня 2025 року вирушив на бойове завдання у м.Суми та з цього часу на зв`язок не виходив. Вказує, що майже 25 років проживали однією сім`єю, вели спільне господарство, спільний побут, мають спільну дитину. Заявниця зазначає, що метою встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 є отримання виплати членам сім`ї зниклого безвісти , пільг та для реалізації прав передбачених ст.6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин».

З наведених підстав просить встановити факт постійного спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу з 01.04.2012 по 03.08.2025 року.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України подав письмові пояснення у яких в задоволенні заяви про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу просив відмовити у повному обсязі, оскільки заявницею не надано достовірних доказів, щодо факту спільного проживання. Вважає, що показання свідків та долучені спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення проживання чоловіка та жінки однією сім`єю.

Представник заявниці ОСОБА_4 подала заяву про розгляд справи за їх відсутності, заявлені вимоги підтримують в повному обсязі.

Заінтересована особа ОСОБА_2 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, вимоги ОСОБА_1 підтримує у повному обсязі.

Представники заінтересованих осіб Міністерства оборони України та військової частини НОМЕР_1 в судові засідання не з`являлися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце таких.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України - датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суддя дійшла наступних висновків.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за ч. 1 ст. 19 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України - окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 1 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Згідно з ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

-факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

-встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

-заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 та від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 17 червня 2024 року у справі № 753/21178/21 та від 11 вересня 2024 року № 335/4669/23.

Обгрунтовуючи заяву, ОСОБА_1 зазначає, що встановлення даного факту їй необхідно для отримання виплати членам сім`ї безвісти зниклого, пільг та реалізації прав передбачених ст.6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин».

Отже, для встановлення факту проживання однією сім`єю необхідна сукупність таких ознак, як спільне проживання, пов`язаність побутом і наявність взаємних прав і обов`язків.

Як зазначає заявниця, встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу необхідне їй для реалізації її права на отримання виплати як члену сім`ї безвісти зниклого та передбачених законодавством пільг.

Пунктом 6 статті 18 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що вдова (вдівець), батьки загиблого або померлого військовослужбовця. а також дружина (чоловік), у разі якщо вона (він) не взяла (не взяв) інший шлюб, та її (його) неповнолітні діти абр повнолітні діти-особи з інвалідністю з дитинства, батьки військовослужбовця, який пропав безвісти під час проходження військової служби мають право на пільги, передбачені цим Законом.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.1993 року N?379 «Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули(померли) чи пропали безвісти підчас проходження військової служби» передбачено, що посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули(померли) чи пропали безвісти підчас проходження військової служби, видаються батькам, дружині або чоловіку та дітям, указаних військовослужбовців.

Члени сім`ї та батьки загиблого військовослужбовця, який пропав безвісти визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утримання - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» близькими родичами та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин є зокрема особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Частиною 4 статті 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» передбачено, що члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.

Судом встановлено, що 09.02.2001 між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладено шлюб, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено актовий запис №53, що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого 09.02.2001 Шевченківським відділом реєстрації актів громадянського стану районного управління юстиції у м.Львові. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_6 ».

Відповідно до Свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 23.06.2009 Шевченківським відділом реєстрації актів громадянського стану районного управління юстиції у м.Львові шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №190 від 23.06.2009.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 29.08.2001 ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ; батьками зазначено ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Згідно акту №141 від 18.11.2025 року, вбачається, що з квітня 2012 року по жовтень 2018 року ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично проживали разом сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане підтверджується сусідами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

З акту голови правління ОСББ «Миколайчука 7» від 25.11.2025 року встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживали з 01.03.2020 до 30.05.2025 року за адресою: АДРЕСА_2 . Вказане підтверджується сусідами - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

ОСОБА_3 перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 24.05.2025, що підтверджується довідкою №7946 від 03.11.2025 року.

З довідки виданої командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_11 №7675 від 24.10.2025, встановлено, що солдат ОСОБА_3 в період 26.06.2025 по 03.08.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у Хотінській ТГр, Сумського району, Сумської області.

В подальшому, ОСОБА_2 надійшло сповіщення №112 та №2273 від 13.08.2025 року, з якого вбачається, що ОСОБА_3 зник безвісти 03.08.2025 під час виконання бойового завдання при виконанні службових обов`язків по захисту територіальної цілісності та суверенітету України під час агресії російської федерації виконуючи бойове завдання, під час штурмових дій у складі ШГр «Самурай» в районі н.п.Андріївка, Сумської області.

Зокрема, вказане підтверджується витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20260115-13-18-1 від 15.01.2026 року.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудового розслідування, 16.08.20925 року звернувся ОСОБА_2 із заявою про пошуки його батька гранатометника 3 штурмового спеціалізованого відділення 3 штурмового спеціалізованого взводу 1 штурмової спеціалізованої роти штурмового батальйону ОСОБА_3 , котрий зник безвісти 03.08.2025 року під час виконання бойового завдання в районі н.п. Андріївка, Сумської обл., на підставі чого відкрито кримінальне провадження №12025141380000964 від 16.08.2025.

Матір ОСОБА_3 ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_5 від 26.07.2022.

Батько ОСОБА_3 ОСОБА_13 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_6 від 11.02.2023.

Свідок ОСОБА_14 , пояснила, що є рідною сестрою заявниці. Протягом цих років ОСОБА_1 та ОСОБА_3 завжди були разом, спочатку проживали на орендованій квартирі, а потім переїхали до батьків, оскільки потребували допомоги. У 2018 році ОСОБА_3 влаштувався на за кордоном та часто їздив у відрядження, повністю забезпечував ОСОБА_1 та спільного сина ОСОБА_2 . В цей час ОСОБА_1 допомагала батькам ОСОБА_3 , оскільки ті хворіли, а коли померли батьки, вони спільно організовували похорони. Під час проходження військової служби ОСОБА_3 , ОСОБА_1 підтримувала його, збирала амуніцію, передавала речі.

Свідок ОСОБА_15 , повідомила, що вона є двоюрідною сестрою ОСОБА_1 . Вказала, що вони завжди проживали разом. Про те, що розлучені дізналася пізніше. Бачилися з ними коли купували квартиру та жили разом. Крім батьків у ОСОБА_3 нікого не було.

Свідок ОСОБА_16 , в судовому засіданні пояснила, що вона є мамою ОСОБА_1 . Одружилися ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у 2001 році та в 2009 році розлучилися, однак через 3 роки знову почали проживати однією сім`єю. Проживали спочатку у АДРЕСА_4 , потім у зв`язку із частими відрядженнями ОСОБА_3 переїхали до неї. В подальшому у зв`язку із поганим самопочуттям батьків ОСОБА_3 переїхали до них у квартиру, що за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 доглядала за батьками та після їх смерті разом із ОСОБА_3 організовували похорон. Часто провідували її, заходили у гості разом. Коли ОСОБА_3 проходив військову службу її донька завжди відправляла посилки останньому.

В судовому засіданні також оглянуто долучені до справи фото світлини, на світлинах зображена сім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , разом із спільним сином ОСОБА_2 , на яких вбачаєтеся проведення спільного часу разом.

Відтак, надані ОСОБА_1 та дослідженні в судовому засіданні докази безумовно у повній мірі підтверджують факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ведення ними спільного побуту та наявність взаємних прав та обов`язків, які притаманні подружжю. Відтак, дослідивши у судовому засіданні всі обставини справи та оцінивши надані заявницею докази в їх сукупності, суд вважає доведеними обставини, на які посилається ОСОБА_1 , як на підставу своїх вимог про встановлення факту її спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 і після їх офіційного розлучення та до набуття ним статусу безвісти зниклого.

З урахуванням встановлених судом обставин та досліджених у судовому засіданні доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що встановлення факту спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу має юридичне значення, так як від цього залежить виникнення особистих прав заявниці, суд вважає, що заяву слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 263, 265, 354, Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу з 01.04.2012 по 03.08.2025 Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та/або обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_5 .

Заінтересована особа: Міністерство оборони України, ЄДРПОУ 00034022, адреса: м.Київ, пр..Повітряних Сил, 6.

Заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_8 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , адреса: АДРЕСА_5 .

Текст судового рішення складено та підписано 11 серпня 2026 року.

Суддя І.В. Торська