Рішення № 138901615, 05.08.2026, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Тернівський районний суд міста Кривого Рогу

Дніпропетровської області

справа № 215/2396/26

номер провадження 2/215/2723/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Дудікова А.В.,

при секретарі - Болдирєвій А.О.,

згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив

Описова частина

У березні 2026 року представник ТОВ «ФК «Позика» звернувся через підсистему «Електронний суд» із вказаною позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2066680 від 01.02.2025.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 01.02.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 2066680. Відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у термін встановлений Договором та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Товариство свої зобов`язання за договором виконало, надавши відповідачу кредит у розмірі 3 900 грн. У свою чергу відповідач всупереч чинному законодавству та умовам договору, належним чином покладені на неї обов`язки перед позивачем не виконала та порушила умови кредитного договору.

28.08.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ПОЗИКА» укладено договір факторингу № 28082025, відповідно до умов якого Клієнт (Первісний Кредитор) відступає (передає) Фактору (Новий Кредитор) Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором. Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до договору № 28082025 від 28.08.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №2066680 від 01.02.2025 у розмірі 18 992,98 грн.

За таких обставин, представник ТОВ «ФК «ПОЗИКА» просив стягнути з відповідача заборгованість за договором №2066680 від 01.02.2025 у загальній сумі 18 992,98 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.

Ухвалою суду від 15.04.2026 справу прийнято до провадження суддею Дудіковим А.В., визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 14.05.2026.

14.05.2026 справу знято з розгляду у зв`язку з відрядженням судді.

17.06.2026 розгляд справи відкладено на 05.08.2026 у зв`язку з неявкою відповідача.

У судове засідання призначене на 05.08.2026 представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив провести заочний розгляд справи без участі представника позивача та ухвалити заочне рішення.

Відповідач у судові засідання призначені на 14.05.2026, 17.06.2026 та 05.08.2026 не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася судом належним чином, а саме: шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, однак поштові відправлення, адресовані відповідачу повернулися до суду з відмітками пошти про причини невручення - адресат відсутній. Крім того, відповідач про день та час розгляду справи повідомлялася через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відзив на позовну заяву ОСОБА_1 не подала, будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.

Мотивувальна частина

Мотиви, якими керується суд першої інстанції та застосовані норми права

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що останній скористався своїми процесуальними правами.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, суд вважає можливим відповідно до ст. 280 ЦПК України, розглянути справу та ухвалити заочне рішення у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явився без поважних причин та без повідомлення причин, відзив на позовну заяву не подав, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Частиною 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 01.02.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір № 2066680 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» (а.с.17-23).

На умовах, встановлених Договором, Товариство надало Споживачу кошти у кредит в національній валюті України гривні, а Споживач зобов`язувався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. 1.2. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 3 900,00 гривень. Тип кредиту кредит. 1.3. Строк кредиту - 360 дні (в)(день). 1.4. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), первісна редакція якого наведена в Додатку №1 до цього Договору. П.1.5.1. Стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. 1.5.2. Знижена процентна ставка становить 0.97% в день.

Загальні витрати на дату укладення Договору складають: 1.8.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 14 040 грн. 1.8.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 14 022,45 грн. 1.9. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 1.9.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2899.03 % річних. 1.9.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 2860,79 % річних. 1.10. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: 1.10.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 17 940 грн. 1.10.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 17922,45 грн.

Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 (п.2.1). Дати надання кредиту: 01.02.2025 року або 02.02.2025 року (п.2.2).

Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором T931 01.02.2025 18:01:00.

До укладання договору про споживчий кредит, відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту, в якому містяться умови кредитування, підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором H450, 01.02.2025 18:00:45 (а.с.49-50).

В додатку № 2 до договору про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №2066680 від 01.02.2025 року міститься інформаційне повідомлення від споживача фінансових послуг, цим повідомленням відповідач передав ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», ідентифікаційний код 43979069 (далі - Товариство), свої персональні дані та третіх осіб (в т.ч. близьких осіб) з метою інформування про необхідність виконання нею зобов`язань під час укладання Договору про надання споживчого кредиту №2066680 від 01.02.2025 (далі - Договір): чим підтвердила, що: в разі невиконання нею зобов`язань за Договором або відповідно до законодавства України, третім особам може бути передана інформація про укладення Договору, його умови, стан виконання, наявність та розмір простроченої заборгованості (розмір кредиту, процентів за користування кредитом, розмір комісії та інших платежів, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту), розмір неустойки та інших платежів, що стягуються; підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором (T931, 01.02.2025 18:01 ОСОБА_1 ) (а.с.25).

У листі ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» № 20250828-603 від 28.08.2025 вказано, що між Товариством та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» було укладено Договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №01042024-2 від 2024-04-01. Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ»: на суму 3900.00 грн. Номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - 96540e4a-ccce-4674-b073-b55802064a97 Номер транзакції в системі ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» 68988a6544a70fd8a491e06be9e61c25 Session ID - 029646259479 Сайт торгівця - http://selfiecredit.com.ua Код авторизації - 378243 Банк-еквайр - АТ «ПУМБ» Дата і час створення - 2025-02-01 18:02:11 Дата і час прийняття в роботу - 2025-02-01 18:02:13 Дата і час виконання - 2025-02-01 18:02:13 Призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 4314140207697803 (а.с.46).

Зважаючи на вищевикладене, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало та надало в безготівковій формі у національній валюті на рахунок ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 3 900 грн.

Згідно із розрахунками заборгованості, внаслідок порушення відповідачем зобов`язань зі своєчасного погашення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №2066680 від 01.02.2025, станом на 28.08.2025 заборгованість відповідача складає 17 441,98грн, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту 3 900,00 грн; заборгованості по відсотках 8 133,45 грн; штрафні санкції 7 800 грн; сплачено: тіло кредиту 0,02 грн, відсотки за користування 840,45 грн (а.с. 13-15).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20.

Судом встановлено, що в порушення умов укладеного кредитного договору, відповідач не надавала своєчасно та в повному обсязі грошові кошти, для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, внаслідок чого утворилася заборгованість.

28.08.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ПОЗИКА» укладено договір факторингу № 28082025, відповідно до умов якого Клієнт відступає (передає) Фактору Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором. Відповідно Додатку 1 до договору факторингу № 28082025 від 28.08.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №2066680 складає: 18 992,98 грн, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту 3 899,98 грн; заборгованості по відсотках 7 293 грн; штрафні санкції 7 800 грн (а.с. 8, 11, 34-40, 48).

Відповідно до положень ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №2066680 від 01.02.2025 відповідно до договору факторингу № 28082025 від 28.08.2025, а тому з дати відступлення прав вимоги, а саме з 28.08.2025 ТОВ «ФК «ПОЗИКА» стало кредитором за вказаним кредитним договором.

ТОВ «ФК «ПОЗИКА» надало належні та достатні докази на підтвердження права вимоги до ОСОБА_1 .

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій у розмірі 7 800 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Положеннями п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки ОСОБА_1 уклала Договір про надання споживчого кредиту № 2066680 з ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» 01.02.2025, тобто у період дії в Україні воєнного стану, дія якого продовжена, то відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України штрафні санкції у розмірі 7 800 грн підлягають списанню кредитодавцем, а тому підстави для її стягнення немає.

Відповідач ОСОБА_1 не надала суду доказів на спростування обставин щодо видачі кредитних коштів, а саме банківську виписку по рахункам, або довідку з банку про неналежність їй рахунків, на які відбувалось зарахування коштів та неналежність їй вказаного в договорі про надання споживчого кредиту номеру телефону та доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості за кредитним договором або відсутність заборгованості. Доказів того, що відповідач виконала свій обов`язок позичальника первісному кредитору, відповідачем суду також не надано.

Отже, відповідачем було порушено умови кредитного договору, а саме: прострочено повернення заборгованості по кредиту і не виконано обов`язків позичальника, в зв`язку з чим, позивач має право вимагати стягнення наданого відповідачу кредиту та відсотків.

Висновки за результатом розгляду позовної заяви

З урахуванням вищевикладеного, надавши належну оцінку представленим у справі доказам у їх сукупності та приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконала належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №2066680 від 01.02.2025, укладеного між нею та ТОВ «Селфі Кредит», в обумовлені договором строки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ПОЗИКА» підлягають частковому задоволенню. З відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за вказаним договором у розмірі 11 192,98 грн, з яких: 3 899,98 грн - заборгованість за тілом кредиту; 7 293 грн - заборгованість за відсотками.

Вказана вище заборгованість підтверджується представленим позивачем розрахунком заборгованості, який є арифметично правильними та у встановленому законом порядку (ст.ст. 12, 81 ЦПК України) не спростована відповідачем, заборгованість по процентам нарахована в межах строку кредитування.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно зі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

З огляду на викладене, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 570,82 грн (коефіцієнт задоволений позовних вимог 0,59).

Згідно з ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, представником позивача надано наступні докази: договір про надання правової допомоги №39493634_03 від 02.01.2026; додаткова угода до Договору про надання правової допомоги; акт про підтвердження надання правової допомоги; детальний опис робіт виконаних адвокатом тощо (докази наявні в матеріалах справи).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. ч. 3, 5, 9 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 3, 5, 9 ст. 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року справі №922/445/19, від 22 листопада 2019 року у справі № 910/906/18 та від 06 грудня 2019 року у справі №910/353/19).

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.

Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19.

Зважаючи на викладене, ураховуючи складність та значення справи для сторін, обсяг проведеної роботи представником позивача, який підтверджений належними та допустимими доказами, а також ціну позову та розмір фактично задоволених вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 грн.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 272, 279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №2066680 від 01.02.2025 у розмірі 11 192,98 грн (Одинадцять тисяч сто дев`яносто дві гривнi 98 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 1 570,82 грн (Одна тисяча п`ятсот сімдесят гривень 82 копійки) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 грн (Дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).

В задоволені решти позовних вимог, - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», код ЄДРПОУ 39493634, місцезнаходження: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд.21/1.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 10 серпня 2026 року.

Суддя