Ухвала суду № 138900939, 07.08.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/1783/24

Номер провадження:1-кп/521/747/26

УХВАЛА

07 серпня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

перекладача ОСОБА_11 ,

при судовому розгляді, кримінального провадження №521/1783/24 відносно:

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Зугдіді Республіка Грузія, громадянина Грузії, неодруженого, із середньою освітою, проживаючого до засудження за адресою: АДРЕСА_1 , який відбуває покарання в ДУ «Одеська виправна колонія №14», раніше судимого:

- 23.12.2019 Одеським апеляційним судом за ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки;

- 04.02.2021 вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова за ст. 391 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 8 місяців,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України,

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Одеса, громадянина України, неодруженого, із середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який відбуває покарання в ДУ «Одеська виправна колонія №14», раніше неодноразово судимого, останній раз:

-13.12.2021 вироком Приморського районного суду м. Одеси за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 2 ст. 307 КК України,

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Одеса, громадянина України, неодруженого, із середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , на даний час відбуває покарання в ДУ «Одеська виправна колонія №14», раніше неодноразово судимого, останній раз:

-23.06.2022 вироком Приморського районного суду м. Одеси за ч. 2 ст. 187 КК України до позбавлення волі строком на 7 років 10 днів,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

ОСОБА_12 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Тарутино Одеської області, громадянина України, на даний час відбуває покарання у ДУ «Снігурівська виправна колонія №5», раніше судимого:

- 10.05.2022 вироком Приморського районного суду м. Одеси за ч. 2 ст. 189 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі;

- притягується до кримінальної відповідальності Приморським районним судом м. Одеси у кримінальному провадженні №1201163490000218,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Хаджибейського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_12 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 ще на 60 днів. Обґрунтовуючи необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених, прокурор посилалася на наявність обґрунтованого обвинувачення щодо вчинення останніми кримінальних правопорушень, за обставин, визначених в обвинувальному акті, а також на наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачені можуть здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у зазначеному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення. На переконання прокурора, на час розгляду клопотання вказані ризики не зменшилися та продовжують існувати.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник у судовому засіданні заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначили про необґрунтованість ризиків стороною обвинувачення і просили застосувати більш м`який запобіжний захід або зменшити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_8 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вказав, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України стороною обвинувачення не доведені, просив суд змінити запобіжний захід на більш м`який, а саме на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_7 не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, однак просила суд зменшити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.

Розглянувши клопотання прокурора про продовження застосування запобіжних заходів, вислухавши думку учасників судового засідання, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити застосування відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на два місяці.При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням Відповідно до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Строк перебування обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 під вартою, який встановлений ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 07.07.2026 року, спливає 03.09.2026 року. Закінчити розгляд кримінального провадження з постановленням судового рішення до вказаної дати неможливо з об`єктивних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Частина 1 ст. 177 КПК України закріплює, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частина 2 ст. 177 КПК України закріплює, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, суд при вирішенні питання щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинуваченого, повинен враховувати зокрема таке: чи не зменшився заявлений ризик або чи не з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; встановити наявність обставин, які перешкоджають завершенню провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Крім того, як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, у випадках коли констатував порушення статті 5 Конвенції щодо розгляду доцільності продовження строків тримання особи під вартою, протягом як досудового розслідування, так і судового розгляду, продовження строків тримання під вартою повинно ґрунтуватися на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під вартою на початковій стадії розслідування.

Суд вважає, що наведені прокурором підстави для продовження строків тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на даний час не зменшилися та продовжують існувати.

Так, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Зокрема, на наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від суду вказує те, що останні обвинувачуються у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, які є тяжкими та особливо тяжкими злочинами.

Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Також, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Також, суд вважає доведеним наявність ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні. Показання свідків мають суттєве значення для доведення обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, яке перебуває на стадії дослідження доказів сторони обвинувачення. В умовах зацікавленості обвинувачених у відверненні негативних наслідків, обумовлених притягненням до кримінальної відповідальності, вони можуть безпосередньо або використовуючи зв`язки з іншими особами, впливати на свідків у різних формах (умовляння, підкуп, заохочення, погрози тощо), з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, тощо.

На наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинення іншого кримінального правопорушення, вказує той факт, що обвинувачені раніше судимі та вчинили інкриміновані їм злочини в період відбування покарання, що свідчить про стійкість тенденції до скоєння ними злочинів та небажання ставати на шлях виправлення.

Разом з цим, суд зауважує, що кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що обвинувачені обов`язково здійснять відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вони мають реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Суд вважає, що з моменту взяття ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 під варту та до моменту вирішення вказаного питання, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинувачених може забезпечити інший, більш м`який запобіжний захід.

Аналізуючи вказані захисниками доводи щодо зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до висновку, що на даній стадії відсутні обґрунтовані підстави для зміни запобіжного заходу із тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, оскільки ще триває судовий розгляд.

За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 суд також враховує наступні обставини: тяжкість покарання, що загрожує відповідним особам у разі визнання винуватими у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вони обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинувачених, міцність соціальних зв`язків, у тому числі наявність в них родини й утриманців; майновий стан обвинувачених; наявність судимостей.

Виходячи з п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позбавлення свободи захід настільки суровий, що виправдати його можна лише у разі, коли інші, менш суворі заходи були розглянуті й визнані недостатніми для того, щоб забезпечити особисті або державні інтереси, які вимагають такого тримання під вартою.

Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, на думку колегії суддів, немає.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної або обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи положення ст.ст. 182, 183 КПК України, суд вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченими ОСОБА_6 , ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України, в розмірі 284 (двісті вісімдесят чотири) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 859 952 (вісімсот п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві) гривні та для обвинуваченого ОСОБА_5 , розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обов`язків, передбачених КПК України, в розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок ) гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183,199, 331, 369-372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Одеської обласної прокуратури про продовження відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці (60 днів), тобто до 05.10.2026 року включно.

Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_6 обов`язків, в розмірі 284 (двісті вісімдесят чотири) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 859 952 (вісімсот п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві) гривні.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за викликом до суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Клопотання прокурора Одеської обласної прокуратури про продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити частково.

Продовжити відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці (60 днів), тобто до 05.10.2026 року включно.

Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов`язків, в розмірі 284 (двісті вісімдесят чотири) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 859 952 (вісімсот п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві) гривні.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за викликом до суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Клопотання прокурора Одеської обласної прокуратури про продовження відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити частково.

Продовжити відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці (60 днів), тобто до 05.10.2026 року включно.

Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов`язків, в розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок ) гривень.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за викликом до суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченим, захисникам, направити до Державної установи «Одеський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_13