Постанова № 138899981, 03.08.2026, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/6670/26

Провадження № 3/552/1187/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2026

03 серпня 2026 року суддя Київського районного суду м. Полтави Любчик В.М., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та матеріали, додані до нього, щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 від 19.06.2023, орган, що видав 1215,

ВСТАНОВИВ:

20.06.2026 о 09 год 11 хв встановлено, що 19.06.2026 о 20 год 25 хв за адресою: АДРЕСА_1 , неповнолітній ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , пошкодив майно військової частини, а саме камеру відеоспостереження марки «Аякс» та кабель живлення до неї. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП.

ОСОБА_1 викликався в судове засідання належним чином, шляхом направлення судової повістки рекомендованим відправленням на адресу, вказану у протоколі про адміністративне правопрушення. Окрім того, ОСОБА_1 було достовірно відомо як про факт складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, так і про подальший розгляд справи в суді. Це підтверджується його підписом у протоколі.

Разом з тим в матеріалах, доданих до протоколу, міститься заява про розгляд справи без його участі (а.с.8).

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення може бути розглянуто за відсутності особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

У пункті 41 рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/02) також вказано, що сторони зобов`язані періодично вживати заходів для отримання інформації про стан відомого їм судового провадження.

Беручи до уваги принцип пріоритетності публічного інтересу, визнаний у практиці Європейського суду з прав людини, а також зважаючи на суспільну значущість справ даної категорії, відповідно до статті 268 КУпАП, суд вважає за доцільне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Це сприятиме досягненню завдань адміністративного провадження, визначених статтями 1 та 245 КУпАП, а також забезпечить своєчасний розгляд справи у межах строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, відповідно до положень статті 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Нормами статті 173 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 600948 від 20.06.2026 (а.с. 1), копією рапорту (а.с. 2), протоколом про адміністративне правопорушення від 15.06.2026 (а.с. 3), письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 20.06.2026 (а.с. 4), письмовими поясненнями ОСОБА_3 (а.с. 6), письмовими поясненнями ОСОБА_4 (а.с. 7), копією видаткових накладних (а.с. 13, 14, 15).

На підставі досліджених у справі доказів, суд встановив, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.

З урахуванням викладеного, а саме: визнання особою своєї вини, характеру та ступеня суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, а також те, що відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 раніше притягався до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п`ятдесят одну) гривню.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні щодо адміністративного правопорушення у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 173, 276-280, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п`ятдесят одну) гривню на користь держави.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдест п`ять гривень шістдесят копійок) на користь Державної судової адміністрації України, код ЄДРПОУ 26255795, місцезнаходження: м. Київ, вул. Липська, 18/5.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний термін з дня проголошення постанови.

Суддя В.М. Любчик