Рішення № 138899573, 11.08.2026, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/1260/26

Номер провадження 2/728/739/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

11 серпня 2026 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд у складі

головуючого судді - Сороколіта Є.М.,

за участі:

секретаря судового засідання - Кирути Л.І.,

а також

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС ПОЗИКА" (бульвар Л.Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41084239) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, негайно після закінчення судового розгляду ухвалив рішення про таке.

І. Рух справи.

1. Ухвалою Бахмацького районного суду (далі також - Суд) від 29.05.2026 № 728/1260/26 відкрито провадження у справі та прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС ПОЗИКА" (далі також - Позивач, ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА"), представництво інтересів якого здійснює Величко Лариса Миколаївна, до ОСОБА_1 (далі також - Відповідач), за змістом яких Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за договором про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 16.12.2025 № 560626-КС-004 у загальному розмірі 42 450,00 грн, а також вирішити питання про стягнення понесених ним судових витрат у вигляді 2 662,40 грн судового збору.

2. Ухвалою Суду від 14.07.2026 №728/1260/26 здійснено перехід до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено проведення судового засідання з розгляду справи по суті.

3. У призначене судове засідання сторони не з`явилися, явку уповноважених представників не забезпечили.

4. Водночас у поданій до Суду позовній заяві Позивач вказав, що просить проводити розгляд справи за відсутності його представника у судовому засіданні, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

5. Відповідач ОСОБА_1 , будучи повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи, зокрема шляхом публікації оголошення про виклик на сайті Суду, у судове засідання не з`явився, та у надісланому до Суду 23.07.2026 через модульну систему ЄСІТС "Електронний суд" клопотанні про розгляд справи за відсутності сторони зазначив, що у зв`язку з перебуванням його за кордоном та неможливістю прибути у судове засідання, просить провести судові засідання у даній справі у його відсутність та розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів.

6. За вищевказаних фактичних обставин, на підставі вимог положень статті 281 Цивільного процесуального кодексу України (далі також - ЦПК України), Суд вважає за можливе постановити ухвалу про заочний розгляд справи.

7. Окрім того, у зв`язку з неявкою усіх учасників справи у призначене судове засідання, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. Позиції учасників справи.

8. За змістом позовної заяви Позивач вказує, що 16.12.2025 між ним та Відповідачем укладено договір про надання кредиту № 560626-КС-004 (далі також - Кредитний договір), шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний Відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України "Про електронну комерцію".

9. Так ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" 16.12.2025 направлено Відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір № 560626-КС-004 про надання кредиту,

Відповідач в свою чергу 16.12.2025 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 560626-КС-004 про надання кредиту на умовах, визначених офертою.

10. Зі своєї сторони ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" направлено Відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-4550, на номер телефону НОМЕР_2 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено.

11. Відповідно до пункту 1 кредитного договору ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" надає позичальнику грошові кошти у розмірі 15 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.

12. Відповідно до умов кредитного договору сторонами погоджено плату за користування кредитними коштами, яка є фіксованою та становить 1 % за кожен день користування кредитними коштами.

13. ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" свої зобов`язання згідно кредитного договору виконало, та надало Позичальнику грошові кошти у безготівковій формі шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_3 , яка була вказана при заповнені анкетних даних Позичальником в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою про перерахування коштів в сумі 15 000,00 грн.

14. ідповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання по погашенню заборгованості за кредитним договором № 560626-КС-004 від 16.12.2025, в зв`язку з чим станом на 11.05.2026 утворилась заборгованість за період з 16.12.2025 по 07.04.2026 в сумі 42 450,00 грн, яка складається з 15 000,00 грн - суми прострочених платежів по тілу кредиту, 16 250,00 - суми прострочених платежів по процентах, 7 500,00 грн - суми заборгованості по відсотках відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України та 3 000,00 грн - суми прострочених платежів за комісією.

16. Як на правову підставу своїх вимог посилався на статті 525, 526, 530, 610, 626,628, 1049, 1050, 1056-1 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України) а також на положення Закону України "Про електронні довірчі послуги" та Закон України "Про електронну комерцію".

17. Крім того, просив вирішити питання про стягнення судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме суму сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

18. Щодо позиції Відповідача, то Суд враховує, що останній відзив на позов не подав, доводи і розрахунки Позивача не спростував.

ІІІ. Фактичні обставини встановлені Судом та докази на їх підтвердження.

19. Між ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" та Відповідачем 16.12.2025 за допомогою електронного підпису, що перевіряється за допомогою відкритого ключа, був підписаний Паспорт споживчого кредиту, Договір № 560626-КС-004 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), та Прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти Договір № 560626-КС-004 про надання кредиту, відповідно до яких на умовах цього договору кредитор надає позичальнику кредит в розмірі 15 000,00 грн, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах передбачених Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" (а.с. 15-17, 18-27).

20. Відповідно до згаданого кредитного договору № 560626-КС-004 Позичальник надає клієнту грошові кошти на споживчі потреби у сумі 15 000,00 грн строком на 16 тижнів, з кінцевою датою повернення кредиту 07.04.2026, з незмінюваною протягом всього кредиту фіксованою процентною ставкою в розмірі 1 % в день та сплатою комісії за надання кредиту в сумі 3 000,00 грн (а.с. 18 зворот, 19).

21. У відповідності до підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ "ПРОФІТГІД" на рахунок Відповідача здійснило перерахування грошових коштів 16.12.2025 у сумі 15 000,00 грн на картку № НОМЕР_4 , що додатково підтверджується відомостями АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" про рух коштів (виписка) за картковим рахунком, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_3 за період з 16.12.2025 по 07.04.2026, які було витребувано Судом за клопотанням Позивача (а.с. 40,89-92).

22. Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором від 16.12.2025 № 560626-КС-004 ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" та довідки ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" про стан заборгованості Відповідача станом на 20.05.2026 залишок заборгованості Відповідача яка утворилась станом на 11.05.2026 у розмірі 42 450,00 грн, що складається з 15 000,00 грн заборгованості за простроченим тілом кредиту, 16 950,00 грн заборгованості за відсотками, 7 500,00 грн заборгованості по відсотках по ст. 625 ЦПК та 3 000,00 грн - заборгованость за комісією (а.с. 12-13, 14).

23. Копією Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Витягу із Державного реєстру фінансових установ підтверджується, що ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку та має право економічної діяльності з наданням кредитування та інших видів грошового посередництва, зокрема надання коштів та банківських металів у кредит (а.с. 54-66, 66 зворот).

ІV. Оцінка Суду та релевантне законодавство.

24. Перш за все Суд наголошує, що розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

25. За змістом частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

26. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

27. Суд звертає увагу, що обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими Суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати Суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20).

28. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

29. Оцінюючи фактичні обставини цієї справи, з урахуванням вищевикладених підходів, Суд відмічає, що при оформленні кредиту заява на його отримання підписується повнолітньою, дієздатною особою, тобто здатною своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатною своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання (абзац другий частини першої статті 30 ЦК України), і таким підписанням підтверджується, що позичальник ознайомлений з Правилами надання споживчих кредитів ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА", Договором про споживчий кредит, Пропозицією(офертою) укласти договір та Прийняттям (акцептом) пропозиції (оферти) укласти договір.

30. Укладання договору здійснюється за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання (стаття 634 ЦК України).

31. Відповідно до Загальних положень Кредитного договору, які розміщені на офіційному сайті Позивача, останній, керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг.

32. Тобто Кредитний договір є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.

33. Підписавши заяву банк та клієнт приєднуються і зобов`язуються виконувати умови, викладені в Кредитному договорі та Паспорті споживчого кредиту, Таблиці (графік платежів).

34. Отже, у даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в паспорті споживчого кредиту, Кредитному договорі із інформаційним повідомлення позивача щодо умов та правил надання банківських послуг та тарифах, Таблиці(графіку платежів). Таким чином, між Кредитором та Позичальником укладається договір у письмовій формі.

35. Укладення кредитного договору таким чином не суперечить законодавству України. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії спрямовані на набуття цивільних прав та обов`язків, що з урахуванням змісту частини першої статті 202 Цивільного кодексу України вказують на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають Заява, Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи, з якими Позичальник ознайомлений, про що свідчить її підпис у відповідній Заяві.

36. Відповідно до частин першої-другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

37. У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

38. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

39. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

40. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

41. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

42. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

43. Відповідно до частини п`ятої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію", пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

44. Згідно з пунктом шостим частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

45. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

46. Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

47. Повертаючись до фактичних обставин цієї справи, з урахуванням викладеного вище, Суд вважає доведеним факт укладення між Позивачем та Відповідачем кредитного договору (оферти) від16.12.2025 № 560626-КС-004 та його належне виконання зі сторони кредитора у частині надання суми позики і наявність прострочення виконання зі сторони боржника.

48. Також суд наголошує, що згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, тобто належним виконанням зобов`язань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата процентів за користування ним у строки, у розмірі та валюті, як це було визначено кредитним договором.

49. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

50. Відповідно до статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

51. За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

52. Суд, перевіривши розрахунок процентів, які нараховані за період з 16.12.2025 по 07.04.2026, з урахуванням узгодженого строку кредитування та порядку нарахування, погоджується з їх розміром.

54. Також Суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17, за змістом якої немає підстав вважати умову конкретного кредитного договору про встановлення плати за управління кредитом нікчемною ані з огляду на приписи статті 21 Закону України "Про захист прав споживачів", ані з огляду на приписи статті 228 ЦК України. Ця умова є недійсною як оспорювана.

55. Відповідно, розмір комісії за видачу кредиту, який підлягає сплаті боржником за користування коштами протягом узгодженого періоду кредитування становить 3 000,00 грн і підлягає стягненню з Відповідача.

56. Щодо інших заявлених до стягнення нарахувань, то Суд відмічає, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 по справі № 363/1834/17 викладена правова позиція, за змістом якої немає підстав вважати умову конкретного кредитного договору про встановлення плати за управління кредитом нікчемною ані з огляду на приписи статті 21 Закону України "Про захист прав споживача", ані з огляду на приписи статті 228 ЦК України. Ця умова може бути визнана недійсною як оспорювана.

57. Окрім того, з 17.03.2022 набрав чинності пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

58. Згідно з Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 воєнний стан, який триває і на час розгляду цієї справи.

59. При цьому, оцінюючи доводи Позивача про те, що до відносин за договорами про надання споживчого кредиту мають застосовуватися спеціальні норми, визначені Законом України "Про споживче кредитування", та, з урахуванням внесених змін, зокрема, в частині виключення пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення", яким було встановлно заборону нарахування штрафних санкцій, то Суд нагадує, що відповідно до частини першої статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина 2 статті 4 ЦК України).

60. Отже, перш за все, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів - підтримувався як Конституційним Судом України (рішення від 13.03.2012 у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13, від 16.12.2015 у справі № 6-2023цс15).

61. Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29.06.2022 у справі № 477/874/19 (пункт 69)).

62. Також, Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанови Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), від 12.02.2025 № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24), а тлумачення зазначеного пункту свідчить про те, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

- у періоді існування особливих правових наслідків. І таким періодом в Україні є дія воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після припинення або скасування такого стану;

- у договорах, на які поширюються вказані специфічні правові наслідки. Зокрема, такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

- і безпосередньо у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), які полягають у звільненні від відповідальності за таке прострочення.

63. Більш того, на переконання Суду юридична колізія могла б виникнути і підлягала б вирішенюю у цій справі, за наявності відповідного нормативного положення у Законі України "Про споживче кредитування", яке б передбачало право кредитора здійснювати нарахування штрафних санкцій боржнику під час дії воєнного стану.

64. А саме по собі виключення пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування", на переконання Суду, не свідчить про наявність іншого правового регулювання спірних відносин, а ніж те, що передбачає пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

65. Отже, оцінивши надані Позивачем докази на предмет їх належності, допустимості, достовірності та достатності як кожен окремо, так і сукупному взаємозв`язку, на переконання Суду, ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" належним чином виконало свої обов`язки по наданню кредиту перерахувавши кошти на відповідний картковий рахунок, а Відповідач, отримавши кредитні кошти, належним чином не виконував свої обов`язки за договором, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість у сукупному розмірі 34 950,00 грн, яка складається з 15 000,00 грн заборгованості за основним зобов`язанням по кредитному договору, 16 950,00 грн - за нарахованими процентами за період з 16.12.2025 по 07.04.2026 та 3 000,00 грн - заборгованості за комісією за надання та обслуговування кредиту, яка підлягає стягненню з Відповідача.

66. При цьому Суд знаходить безпідставним заявлення позовної вимоги щодо стягнення заборгованості по процентам річних, нарахованих на підставі частини другої статті 625 ЦК України, в сумі 8 000,00 грн та відмовляє у їх задоволенні.

V. Розподіл судових витрат.

67. Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом.

68. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України розподіл судових витрат здійснюється пропорційно задоволених позовних вимог.

69. При цьому Суд враховує, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

70. Так, згідно з частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ (далі також Закон №3674-VІ) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

71. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону №3674-VІ за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

72. Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі станом на 01.01.2026 дорівнював 3 328,00 грн.

73. Згідно з платіжною інструкцією АТ"ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" від 08.05.2026 №13548 Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що є мінімальним розміром судового збору з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8, застосованого на підставі частини третьої статті 4 Закону України Про судовий збір.

74. Підсумовуючи наведене, Суд вважає, що сплачений судовий збір має бути компенсовано Відповідачем на користь Позивача частково, у відповідній пропорції до задоволеної частки позовних вимог, а саме 2 191,95 грн (дві тисячі сто дев`яносто одна гривня 95 коп.)

75. Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280, 282 ЦПК України Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту від 08.09.2025 № 556029-КС-001 - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС ПОЗИКА" (бульвар Л.Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за договором про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 16.12.2025 № 560626-КС-004 у загальному розмірі 34 950,00 грн (тридцять чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят гривень 00 коп.), а саме - 15 000,00 грн (п`ятнадцять тисяч гривень 00 коп.) заборгованості за основним боргом, 16 950,00 грн (шістнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят гривень 00 коп.) заборгованості за нарахованими процентами станом за період з 16.12.2025 по 07.04.2026, 3 000,00 грн (три тисячі гривень 00 коп) комісії за надання кредитних коштів.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС ПОЗИКА" (бульвар Л.Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41084239) 2 191,95 грн (дві тисячі сто дев`яносто одна гривня 95 коп ) в якості відшкодування сплаченого судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у порядку та строки, передбачені Главою 1 Розділу V Цивільного процесуального кодексу України, а саме шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення цього рішення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС ПОЗИКА", адреса місцезнаходження: бульвар Л.Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя Є.М. Сороколіт