Вирок № 138899315, 11.08.2026, Тарутинський районний суд Одеської області

ТАРУТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

Справа№ 514/1108/26

Провадження по справі № 1-кп/514/181/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2026 року

Тарутинський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2

розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026168270000042 від 16 червня 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоселівка Тарутинського району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 239-2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що на початку вересня 2023 року, перебуваючи на земельній ділянці в межах притоки русла річки Чага за координатами 46.473625. 29.188686., що розташована на околиці с. Новосілка Буджацької селищної ради Болградського району Одеської області, що відноситься до складу земель водного фонду, яка відповідно до п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України відноситься до земель комунальної власності, вчинив протиправні дії щодо незаконного заволодіння поверхневим (ґрунтовим) шаром земель водного фонду, в особливо великих розмірах.

Так, ОСОБА_3 , діючи за зазначених обставин, з умислом спрямованим на заволодіння поверхневим (ґрунтовим) шаром земель водного фонду з метою подальшого його використання як будівельного матеріалу, при спорудженні на притоці річки Чага водопідпірної споруди (дамби), з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що його дії носять незаконний та протиправний характер, не маючи жодних правовстановлюючих документів, які б посвідчували право власності або користування вказаною земельною ділянкою, діючи незаконно, всупереч вимогам ст.ст. 60, 61, 168 Земельного кодексу України, ст.ст. 82, 86, 89 Водного кодексу України, тобто без отримання від спеціально уповноважених органів влади відповідних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок, використовуючи попередньо замовлений у ФОП « ОСОБА_4 » екскаватор під керуванням ОСОБА_4 , який не усвідомлював протиправність дій ОСОБА_3 , здійснив зняття поверхневого (ґрунтового) шару землі об`ємом 68,786 метрів кубічних на зазначеній земельній ділянці, що включена до складу земель водного фонду загальною площею 0,0152 га.

Таким чином, ОСОБА_3 умисно заволодів незаконно добутим (знятим) поверхневим (ґрунтовим) шаром землі водного фонду притоку річки Чага в особливо великих розмірах на зазначеній земельній ділянці водного фонду загальною площею 0,0152 га, об`ємом 68,786 метрів кубічних, що є особливо великим розміром, який уклав на земельну ділянку у формі земляного насипу (трапецієподібного валу) перпендикулярно руслу річки, використавши його таким чином для спорудження зазначеної водопідпірної штучної водойми.

Прокурор подав до суду клопотання про розгляд обвинувального акту в кримінальному провадженні № 12026168270000042 від 16 червня 2026 року року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 239-2 КК України у спрощеному провадженні.

До обвинувального акту додана письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 239-2 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта долучено письмову заяву представника потерпілої сторони ОСОБА_6 , про те, що він згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 239-2 КК України, ознайомлений з обмеженнями права на апеляційне оскарження та згоднен на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву обвинуваченого, в якій він зазначає, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 239-2 КК України, згоден із встановленими під час досудового розслідування обставинами, згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотань інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

Відповідно до частини 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 239-2 КК України.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 1 ст. 239-2 КК України, як незаконне заволодіння поверхневим (ґрунтовим) шаром земель водного фонду в особливо великих розмірах.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винною та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 239-2 КК України, є кримінальним проступком.

Суд вважає, що згідно зі ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (п.1).

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого, що передбачені ст. 67 КК України, не встановлено.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує також спосіб посягання, форму та ступінь вини обвинуваченого, а також особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку на наркологічному та психіатричному не перебуває, за місцем проживання характеризується з позитивної сторони.

Суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, особу винного, обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого, дійшов висновку, що ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 239-2 КК України.

Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для його можливого виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлявся, речові докази та процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 370, 371, 373-376 КПК України суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 239-2 КПК України, і призначити покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному проваджені непізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Тарутинський районний суд Одеської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя ОСОБА_1