Рішення № 138899228, 20.07.2026, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 129/1237/26

Провадження №2/930/1064/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

20.07.2026 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді: Алєксєєнка В.М.

при секретарі: Загребельному О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Балюх Є.О. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 червня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі позивач, кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі відповідач, позичальник) укладено кредитний договір (оферту) № 12.06.2025-100001210.

За умовами кредитного договору позивач зобов`язався надати відповідачу кредит, а відповідач повернути кредит, сплатити проценти та комісії на умовах і у строки, визначені договором.

Згідно з умовами кредитного договору від 12 червня 2025 року сума кредиту становила 8 000,00 грн, строк кредитування 168 днів з дати його надання, а дата повернення кредиту 26 листопада 2025 року.

Договором передбачено фіксовану процентну ставку «Стандарт» у розмірі 1 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших семи чергових періодів користування кредитом, а також процентну ставку «Економ» у розмірі 0,5 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом наступних чергових періодів. Також умовами договору передбачено комісію за надання кредиту у розмірі 5 % від суми кредиту та комісію за обслуговування кредитної заборгованості.

22 липня 2025 року між сторонами укладено додатковий договір до кредитного договору № 12.06.2025-100001210 від 12 червня 2025 року, за умовами якого за взаємною згодою та з ініціативи позичальника збільшено суму кредиту до 10 800,00 грн.

Відповідно до зазначеного додаткового договору кредитодавець зобов`язався надати відповідачу другий транш у розмірі 2 800,00 грн, датою його надання визначено 22 липня 2025 року, а строк кредитування другого траншу 128 днів з дати його надання. За надання другого траншу передбачено комісію у розмірі 140,00 грн.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином та в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти. Надання кредитних коштів, за твердженням позивача, підтверджується відповідними квитанціями про перерахування коштів.

Позивач також зазначає, що під час укладення кредитного договору відповідач пройшов ідентифікацію шляхом використання системи BankID Національного банку України, у результаті чого було забезпечено однозначне встановлення його особи.

Водночас, за твердженням позивача, відповідач належним чином умови кредитного договору не виконав, у зв`язку з чим станом на дату звернення до суду утворилася заборгованість.

Як зазначено у позовній заяві, загальний розмір заборгованості відповідача становить 19 506,90 грн, з яких: 7 970,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 6 136,90 грн заборгованість за процентами; 5 400,00 грн неустойка.

Позивач вказує, що відповідачем здійснювалися часткові платежі за кредитним договором, а саме: 3 040,00 грн 25 червня 2025 року, 2 617,20 грн 09 липня 2025 року, 1 459,80 грн 23 липня 2025 року та 1 655,80 грн 06 серпня 2025 року.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 12.06.2025-100001210 від 12 червня 2025 року у розмірі 19 506,90 грн, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою від 07.05.2026 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду шляхом надсилання повісток за зареєстрованим місцем проживання та розміщенням оголошення на офіційному сайті суду відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, правом на подання відзиву по справі не скористався, будь-яких клопотань та заяв не надіслав, а тому суд прийшов до висновку про розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення.

Представник позивача в прохальній частині позовної заяви просить розглядати справу за його відсутності, а також у разі неявки відповідача у судове засідання не заперечує проти заочного розгляду справи.

З урахуванням положень ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та провести заочний розгляд справи.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи та перевіривши їх відповідність вимогам закону, приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За правилами статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Судом встановлено, що 12 червня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферту) № 12.06.2025-100001210.

За умовами вказаного договору позивач зобов`язався надати відповідачу кредитні кошти, а відповідач повернути кредит, сплатити проценти та комісії на умовах і у строки, визначені договором.

Первісно за умовами кредитного договору відповідачу надано кредит у розмірі 8 000,00 грн зі строком кредитування 168 днів та датою повернення кредиту 26 листопада 2025 року.

22 липня 2025 року між сторонами укладено додатковий договір до кредитного договору, відповідно до якого за взаємною згодою сторін суму кредиту збільшено до 10 800,00 грн, у тому числі за рахунок надання відповідачу другого траншу у розмірі 2 800,00 грн.

Факт укладення кредитного договору та додаткового договору, а також факт надання відповідачу кредитних коштів підтверджується наявними у матеріалах справи документами, у тому числі квитанціями про перерахування коштів.

Судом також встановлено, що під час укладення кредитного договору відповідач пройшов ідентифікацію за допомогою системи BankID Національного банку України.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, укладення між сторонами кредитного договору породило для відповідача обов`язок повернути отримані кредитні кошти та сплатити проценти відповідно до погоджених сторонами умов договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредит у повному обсязі не повернув та нараховані відповідно до умов договору проценти не сплатив.

При цьому судом враховано, що відповідач здійснював часткові платежі за кредитним договором, а саме: 3 040,00 грн 25 червня 2025 року, 2 617,20 грн 09 липня 2025 року, 1 459,80 грн 23 липня 2025 року та 1 655,80 грн 06 серпня 2025 року.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, з урахуванням здійснених відповідачем платежів, заборгованість за тілом кредиту становить 7 970,00 грн, заборгованість за процентами 6 136,90 грн.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок заборгованості в частині тіла кредиту та процентів, який відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору та фактичним обставинам щодо отримання відповідачем кредитних коштів і здійснення ним часткових платежів.

Доказів на спростування зазначеного розрахунку, доказів повного погашення кредитної заборгованості або іншого розміру заборгованості відповідачем суду не надано.

Відповідач у судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не подав, проти позовних вимог не заперечив та будь-яких доказів на їх спростування суду не надав.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7 970,00 грн та процентів у розмірі 6 136,90 грн є обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення неустойки

Позивач також просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі 5 400,00 грн, яка, відповідно до умов кредитного договору, нарахована за прострочення виконання відповідачем зобов`язань.

Вирішуючи питання щодо стягнення зазначеної суми, суд враховує спеціальні положення цивільного законодавства, які регулюють відповідальність позичальника за прострочення виконання грошового зобов`язання в період дії воєнного стану.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідальність, визначена статтею 625 цього Кодексу, а також неустойка (штраф, пеня) за таке прострочення, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, законодавцем на період дії воєнного стану встановлено особливий порядок відповідальності позичальника за прострочення виконання грошових зобов`язань, відповідно до якого нарахована за таке прострочення неустойка підлягає списанню кредитодавцем.

Судом встановлено, що заявлена позивачем до стягнення неустойка у розмірі 5 400,00 грн нарахована саме у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, укладеним 12 червня 2025 року.

При цьому період нарахування зазначеної неустойки припадає на період дії в Україні воєнного стану.

Таким чином, з огляду на пряму вказівку пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, нарахована позивачем неустойка за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання не може бути стягнута з відповідача, оскільки така неустойка підлягає списанню кредитодавцем.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 5 400,00 грн, у зв`язку з чим у цій частині позову слід відмовити.

Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 14 106,90 грн, з яких 7 970,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 6 136,90 грн заборгованість за процентами.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як встановлено судом, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги заявлено на загальну суму 19 506,90 грн, з яких судом задоволено вимоги про стягнення 14 106,90 грн, що становить 72,31 % від загального розміру заявлених майнових вимог.

У зв`язку з частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, а саме: 2 662,40 грн ? 14 106,90 грн / 19 506,90 грн = 1 925,09 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 925,09 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89, 128, 141, 223, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 274-279, 280-284 ЦПК України, згідно ст.ст. 11, 509, 512, 514, 516, 525,526,530,551,599,610,611,615, 625 629,1050,1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором № 12.06.2025-100001210 від 12 червня 2025 року у розмірі 14 106 (чотирнадцять тисяч сто шість) грн 90 коп., з яких: 7 970 (сім тисяч дев`ятсот сімдесят) грн 00 коп. заборгованість за тілом кредиту; 6 136 (шість тисяч сто тридцять шість) грн 90 коп. заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 1 925 (одна тисяча дев`ятсот двадцять п`ять) грн 09 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте Немирівським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причи.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: В.М. Алєксєєнко