Рішення № 138898759, 10.08.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 466/1373/26

Провадження № 2/463/1610/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Нора Н.В.

з участю секретаря судових засідань Заверухи О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства "ЛЬВІВВОДОКАНАЛ", третя особа: приватний виконавець Львівського міського нотаріального округу Небор Іванна Андріївна про оскарження нарахувань за комунальні послуги, -

встановив:

Позивачка звернулась до суду з цивільним позовом до відповідача, в якому просить зобов`язати Відповідача зробити перерахунок ненаданих послуг з урахуванням сплаченої у березні 2024 року суми у розмірі 3533 грн. 24 коп. та у відповідності до показань приладу обліку води з номером 5161269. Стягнути з відповідача завдані збитки: 2000 грн. витрачені на юридичні консультації пов`язані з підготовкою звернення для перерахунку спожитих комунальних послуг; 8360 грн. 61 коп. за стягнення безпідставно нарахованих коштів за виконавчим провадженням 79219815; 8000 грн. витрачені на юридичні консультації пов`язані з підготовкою та поданням заяви про скасування судового наказу та даної позовної заяви; 1265 грн. 48 коп. пеня за користування без підставно стягнутими грошовими коштами з урахуванням рівня інфляції, 8000 грн. моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивує тим, що позивачка разом з членами родини набули право власності на житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . В ході здійснення зміни отримувача послуг ЛМКП «Львівводоканал» за особовим рахунком НОМЕР_1 з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 стало відомо про наявність заборгованості зі сплати послуг з водопостачання та водовідведення у розмірі 3 533 грн. 24 коп. ЛМКП Львівводоканал незважаючи на звернення та при показниках засобу вимірювальної техніки NOVATOR -1,5 №5161269 00000, відповідачем у лютому 2024 року було безпідставно нараховано платежі у сумі 7430,47грн., а в березні 2024 року, вказана сума була збільшена до 9013,17 грн. В кінці березня 2024 року, на рахунок до ЛМКП Львівводоканал було сплачено 3533 грн. 24 коп за безпідставно здійснені нарахування та надіслано відповідну заяву про необхідність здійснення перерахунку боргу у відповідності до показників засобу вимірювальної техніки NOVATOR -1,5 №5161269 00000. В подальшому, вищевказаний прилад обліку води з номером 5161269 за актом від 05.04.2024р № 0008044 було демонтовано з показником 00000. А вже, 11.04.2024 за актом 5982 вищевказаний прилад обліку води було встановлено на попереднє місце, вже з пройденою повіркою, якою підтверджено справність приладу та наявних на ньому показань00000, що повністю підтверджує безпідставність нарахування вищевказаної заборгованості.

Відповідачем було подано відзив на позовну заяву, який мотивує наступним. Посилання позивача на набуття права власності на квартиру 22.01.2024 року не впливають на обов`язок оплати комунальних послуг, оскільки такі зобов`язання виникають у зв`язку з користуванням об`єктом та отриманням послуг, а не виключно з моменту реєстрації права власності. Нарахування здійснюються за об`єктом споживання, а не за конкретним власником у розумінні позивача. Зокрема, позивач не надав документального підтвердження набуття 22.01.2024року права власності на зазначену квартиру. Квитанції, на які посилається позивач та які оформлювалися на ім`я попереднього власника квартири, не підтверджують факт виникнення заборгованості у іншої особи та не свідчать про те, що спірні нарахування не стосуються позивача. Зазначені документи лише відображають дані абонентського обліку, що діяли в інформаційній базі відповідача до моменту внесення змін щодо нового власника. Позивач частково здійснив оплату у березні 2024 року в сумі 3533,24грн., що свідчить про фактичне визнання існування зобов`язань з оплати житлово комунальних послуг. Заборгованість у сумі 6 832, 46 грн, що обліковувалась станом 01.02.2025 року та була предметом звернення до суду 13.03.2025 року із заявою про видачу судового наказу, утворилась внаслідок несплати послуг централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та абонентського обслуговування. 03.04.2025 року Шевченківським районним судом м. Львова було видано судовий наказ про стягнення зазначеної заборгованості. У зв`язку з його невиконанням у добровільному порядку, 10.07.2025 року судовий наказ подано на виконання приватному виконавцю Небор І.А. Судовим наказом також стягнуто з боржника на користь відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 302,80 грн, понесені відповідачем при зверненні до суду із заявою про видачу судового наказу. Також звертає увагу суду, що після скасування судового наказу позивач не звертався із заявою про поворот виконання рішення суду в порядку статті 444 ЦПК України, хоча саме такий порядок є спеціальним процесуальним механізмом повернення стягнутого за скасованим рішенням. Натомість подано окремий позов, тобто обрано неналежний спосіб захисту. Звернення з окремим позовом у цій частині фактично спрямоване на обхід спеціальної процедури повороту виконання рішення, встановленої статтею 444 ЦПК України, що суперечить принципу належного способу судового захисту.

Третя особа, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Небор Іванна Андріївна,, подала до суду пояснення, з яких вбачається наступне. Відповідно до змісту позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» 8360,61 грн. за стягнення безпідставно нарахованих коштів за виконавчим провадженням №79219815. Проте, позивачем не враховано, що до вказаної суми входять кошти, які були стягнуті приватним виконавцем в процесі виконання рішення суду у якості витрат та основної винагороди приватного виконавця. Вважаємо, що підстави для застосування статті 444 ЦПК України для повернення коштів від приватного виконавця відсутні, оскільки стягнуті у процесі виконання рішення суду витрати виконавчого провадження не є коштами, які були стягнуті за рішенням суду, а тому вони не підлягають поверненню в порядку повороту виконання рішення суду.

Ухвалою судді Личаківського районного суду м. Львова від 08.04.2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства "ЛЬВІВВОДОКАНАЛ", третя особа: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Небор Іванна Андріївна про оскарження нарахувань за комунальні послуги прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 25.05.2026 року підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства "ЛЬВІВВОДОКАНАЛ", третя особа: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Небор Іванна Андріївна про оскарження нарахувань за комунальні послуги закрито та призначено до судового розгляду.

Учасники справи у судове засідання не з`вились, про час, дату і місце розгляду справи були належним чином повідомлені про причини неявки не повідомили.

Позивач своє заявою до суду просить слухання у справі проводити за її відсутності, позов просить задоволити.

Представник відповідача, просить слухання у справі проводити за її відсутності, в задовленні позову відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідно до ч.1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

У відповідності ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 набули право власності на житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , дата та час державної реєстрації 17.01.2024 рік, що підтверджується витягом з реєстру речових прав.

Позивач частково здійснив оплату у березні 2024 року в сумі 3533,24 грн., зазначений факт сторонами не оспорюється.

Постановою приватного виконавця Львівського міського нотаріального округу Небор Іванни Андріївни від 01.10.2025 року (ВП №79219815) виконавче провадження закрито у зв`язку з виконання рішення суду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 15.10.2025 року судовий наказ від 03.04.2025 року у справі №466/3100/25 виданий за заявою Львівського міського комунального підприємства "ЛЬВІВВОДОКАНАЛ" до ОСОБА_3 було скасовано.

Щодо доводів позивача в частині того, що в ході здійснення зміни отримувача послуг ЛМКП «Львівводоканал» за особовим рахунком НОМЕР_1 з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 позивачці стало відомо про наявність заборгованості зі сплати послуг з водопостачання та водовідведення у розмірі 3 533 ( три тисячі п`ятсот тридцять три) грн. 24 коп., суд звертає увагу на наступне.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов`язання.

Відповідно до статті 520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

Частиною другої статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором.

Згідно з частиною першою статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Власність, відповідно до частини четвертої статті 319 ЦК України, зобов`язує; зокрема, за статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином суд приходить до висновку, новий власник майна не зобов`язаний повертати борги попереднього власника, якщо не буде встановлено, що він не брав на себе обов`язку з їх сплати. Договори про надання послуг не обтяжують майно, тому за відсутності відповідної умови в договорі про відчуження нерухомого майна вимоги до нового власника про стягнення заборгованості за отриманими комунальними послугами попереднього власника є безпідставними.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б давали суду можливість перевірити викладені в позові доводи позивачки в частині позовної вимоги про зобов`язання Відповідача зробити перерахунок ненаданих послуг з урахуванням сплаченої у березні 2024 року суми у розмірі 3533 грн. 24 коп. та у відповідності до показань приладу обліку води з номером 5161269, а отже в цій частині позову належить відмовити.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача завданих збитків: 8360 грн. 61 коп. за стягнення безпідставно нарахованих коштів за виконавчим провадженням 79219815, 1265 грн. 48 коп. пеня за користування без підставно стягнутими грошовими коштами з урахуванням рівня інфляції, суд зазначає наступне.

Як вже було встановлено судом раніше постановою приватного виконавця Львівського міського нотаріального округу Небор Іванни Андріївни від 01.10.2025 року (ВП №79219815) виконавче провадження закрито у зв`язку з виконання рішення суду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 15.10.2025 року судовий наказ від 03.04.2025 року у справі №466/3100/25 виданий за заявою Львівського міського комунального підприємства "ЛЬВІВВОДОКАНАЛ" до ОСОБА_3 було скасовано.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Відповідно до ст.42 Закону України «Про виконавче провадження», кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Положеннями статті 45 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості: 1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача; 3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів); 4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.

Відповідно до статті 444 ЦПК України питання повернення коштів, стягнутих на підставі судового рішення, яке було скасоване, вирішується виключно у порядку повороту виконання рішення, який є спеціальною процесуальною процедурою відновлення попереднього становища сторін.

Оскільки питання повернення коштів, стягнутих на підставі судового рішення, яке було скасоване, вирішується виключно у порядку повороту виконання рішення, який є спеціальною процесуальною процедурою відновлення попереднього становища сторін, тому позивачці належить звернутися до суду з вимогою про поворот виконання рішення суду.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача завданих збитків: 8000 грн. моральної шкоди, суд заначає наступне.

Стаття 16 Цивільного кодексу України закріплює, що одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів кожної особи є відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: 1) наявність такої шкоди; 2) протиправність діяння її заподіювача; 3) наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та 4) вини останнього в її заподіянні. Лише наявність та доведеність всіх 4 елементів такої типової для правопорушення формули дає право на відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст.81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, проте позивач не представив належних доказів в підтвердження заподіяної йому моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст 1167 Цивільного кодексу України Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Позивачем в заяві не наведено обгрунтованих пояснень про наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними, на його думку, діями відповідача, як і не надано також доказів підтвердження вини відповідача в заподіянні такої шкоди.

Вирішуючи у відповідності до положень статті 141 ЦПК України питання розподілу судових витрат, а саме 2000 грн. витрачені на юридичні консультації пов`язані з підготовкою звернення для перерахунку спожитих комунальних послуг; 8000 грн. витрачені на юридичні консультації пов`язані з підготовкою та поданням заяви про скасування судового наказу та даної позовної заяви, оскільки суд прийшов до переконання про відсутність підстав для задоволення позову, а тому такі не підлягають до відшкодування.

Керуючись ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 141, 258, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства "ЛЬВІВВОДОКАНАЛ", третя особа: приватний виконавець Львівського міського нотаріального округу Небор Іванна Андріївна про оскарження нарахувань за комунальні послуги відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання:АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Львівське міське комунальне підприємство "ЛЬВІВВОДОКАНАЛ" (місцезнаходження: Львівська область, м. Львів, Вул. ЗЕЛЕНА, буд. 64, 79017 ЄДРПОУ 03348471).

Третя особа: приватний виконавець Львівського міського нотаріального округу Небор Іванна Андріївна (місцезнаходження: м. Львів, вул. Володимира Великого, 4, 3-й поверх, офіс 330 РНОКПП НОМЕР_3 ).

Суддя Нор Н.В.