Рішення № 138898675, 20.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/18993/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Наумової Н.В., за участю секретаря судового засідання Передерій Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до відповідача ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 30 квітня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено кредитний договір № 67929-04/2025.

Зазначає, що 28.08.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повергнення боргів» укладено Договір факторингу № 28082025, у відповідності до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників Засвідчує, що підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Вказує, що відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 28082025 від 28.08.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 26 800,00 грн., з яких:

- 10 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 10 800,00 грн. сума заборгованості за відсотками;

- 5 000,00 грн. сума заборгованості за штрафом;

- 1 000,00 грн. сума комісії за видачу кредиту.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов`язання, після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 28.08.2025, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 67929-04/2025 в розмірі 26 800 грн.

На підставі наведеного, представник позивача просить суд стягнути зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості: за кредитним договором № 67929-04/2025 в розмірі 26 800 грн. та понесені судові витрати в розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.12.2025 року, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до відповідача ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без руху.

За ухвалою від 06.01.2026 року судом було відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просить суд проводити розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Позивачем надано докази про надсилання відповідачу позовної заяви разом з додатками до неї.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином шляхом надсилання копії ухвали про відкриття провадження у справі та судової повістки про виклик в суд рекомендованими поштовими відправленнями. Жодних письмових заяв до суду не подала.

Судове засідання у справі було призначене на 20.07.2026 року на 13 год. 35 хв., однак через неявку в судове засідання всіх учасників справи судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. У відповідності до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання рішення суду було відкладено на строк не більш як п`яти днів, тому у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, якою є 28.07.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 30.04.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про надання фінансового кредиту № 67929-04/2025, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 10 000 грн. на власні потреби, строком на 120 календарних днів з 30.04.2025 по 27.08.2025, зі сплатою процентів за користування кредитом за ставкою у розмірі 0,90 % в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісії за видачу кредиту в сумі 1000,00 грн., що складає 10,00% від суми кредиту (п. 1.1.-1.2., 1.4 кредитного договору).

На підтвердження факту укладення кредитного договору позивачем також Заявку-анкету Клієнта на отримання фінансового кредиту, надано паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), які підписані відповідачем за допомогою електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора Y447, та у паспорті кредиту містяться аналогічні умови щодо суми і строку кредиту та процентів за користування кредитними коштами.

Згідно з п. 2.18 кредитного договору укладення договору відбувається згідно із Законом України «Про електронну комерцію». Після здійснення акцепту позичальником оферти товариства, що є укладенням договору відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», товариство накладає на оригінал договору кваліфікований електронний підпис уповноваженого представника товариства, а оригінал договору завантажується (надсилається) в особистий кабінет клієнта.

Відповідно до п. 2.5, 2.6, 2.7 кредитного договору для створення особистого кабінету клієнт на сайті товариства вводить свій особистий або фінансовий номер телефоні та підтверджує його шляхом введення коду з смс-повідомлення, або приймає вхідний дзвінок від товариства з одноразовим кодом та підтверджує відповідну дію. Після входу (авторизації) до особистого кабінету, клієнт, для отримання кредиту, заповнює заявку-анкету. У заявці клієнт зобов`язаний вказати повні, точні і достовірні особисті дані відповідно до ідентифікаційних документів клієнта, які необхідні для прийняття товариством рішення про надання кредиту.

Клієнт може прийняти (акцептувати) пропозицію укласти кредитний договір або відмовитися від пропозиції (п. 2.15 кредитного договору).

Згідно з п. 2.16, 2.17 кредитного договору у випадку готовності клієнта прийняти пропозицію (оферту), клієнт натискає кнопку «Підписати», після чого отримує вхідний дзвінок на номер телефону та вводить отриманий одноразовий ідентифікатор, або йому надсилається смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором, який клієнт вводить у відповідне поле. Введенням коду на сайті товариства клієнт підтверджує прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) товариства на укладення кредитного договору (електронний підпис клієнта накладається на оригінал договору). Будь-які інші документи (паспорт споживчого кредиту, заяви, звернення, повідомлення, копії документів, інше), пов`язані з укладенням та виконанням кредитного договору, клієнт може підписати одним із способів: накладанням електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором або, у випадку надсилання документів в паперовому вигляді, власноручним підписом.

ТОВ «Універсальні платіжні рішення» листом від 15.10.2025 за вих. №3426_251015152009 підтверджено успішність прийняття платежу на користь ТОВ «Стар Файненс Груп»: 30-04-2025 21:40:00 на суму 10000,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 727228203, призначення платежу: Зарахування 10000 грн. на карту НОМЕР_1

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 67929-04/2025 від 30.04.2025 за період з 30.04.2025 по 28.08.2025 заборгованість відповідача становить 26 800,00 грн., з яких:

- 10 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 10 800,00 грн. сума заборгованості за відсотками;

- 5 000,00 грн. сума заборгованості за штрафом;

- 1 000,00 грн. сума комісії за видачу кредиту.

28.08.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повергнення боргів» (фактор) та ТОВ «Стар Файненс Груп» (клієнт) укладено договір факторингу №28082025, згідно з яким останнє відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повергнення боргів» право грошової вимоги щодо погашення (стягнення) заборгованостей з боржників, які виникли на підставі кредитних договорів, згідно з реєстром боржників, в тому числі відносно відповідача в розмірі 26800 грн, в тому числі: 10 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 10 800,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 5 000,00 грн. сума заборгованості за штрафом; 1 000,00 грн. сума комісії за видачу кредиту, що підтверджується договором факторингу та витягом з реєстру боржників до вищевказаного договору факторингу.

Отже, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 26 800 грн.

Відповідач не виконав свого обов`язку, надані йому кошти за договором про надання фінансового кредиту № 67929-04/2025 від 30.04.2025 в строк, передбачений договором, не повернув.

Після відступлення права вимоги фактору відповідач не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попереднього кредитора, що підтверджено розрахунком заборгованості.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі статтею 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до часини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін)його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною першою статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частини перша статті 631 ЦК України). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами першою та другою статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписом статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Пунктами 5, 6, 12 частини першої статті третьої Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 (провадження №61-16243св20) та від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20 (провадження №61-18967св20), які відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Матеріалами справи встановлено, що між сторонами в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», укладено договір позики, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. При підписанні договору про надання кредиту сторони погодили умови надання всіх послуг, зокрема, суму кредиту, строк кредитування, плату за кредит, порядок погашення кредиту, відповідальність.

З огляду на викладене, в розрізі даного спору вбачається, що між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються укладеним договором кредиту, та у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов зазначеного договору у позивача, як кредитора за спірними зобов`язаннями, виникло право вимоги стягнути з відповідача заборгованість за кредитом та по відсоткам за користування кредитом.

Суд погоджується із розрахунком позивача щодо сум заборгованості за простроченими платежами по тілу кредиту і по відсотках за користуванням кредитом, а також враховує, що відповідачем не надано відомостей, що свідчать про погашення ним заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за договором позики у добровільному порядку.

За таких обставини, суд приходить до висновку, що відповідач не виконав своїх зобов`язань за договором, у передбачений в договорі строк кошти (суму позики) та відсотки не повернув, а тому з нього на користь позивача слід стягнути за договором кредиту № 67929-04/2025 від 30.04.2025 року неповернуті тіло кредиту у розмірі 10 0000,00 грн., відсотки у розмірі 10 800 грн., та 1 000, 00 грн., тобто всього 21 800,00 грн.

Разом з тим, суд вважає відсутніми підстави для задоволення позовної вимоги про стягнення штрафу у розмірі 5 000 грн. з огляду на наступне.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року в справі №320/8618/15-ц (провадження №61-4393сво18)).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Дана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року в справі №183/7850/22.

Оскільки позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача штрафу, нарахованого у період дії воєнного стану, то підлягають застосуванню положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 10 800,00 грн. необхідно відмовити.

Таким чином, оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання щодо повернення отриманих коштів за укладеним договором про надання фінансового кредиту № 67929-04/2025 від 30.04.2025 року, право вимоги за яким перейшло до позивача, належним чином не виконав, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 21 800,00 грн, з яких: 10 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 800,00 грн. сума заборгованості за відсотками, 1 000,00 грн. сума комісії за видачу кредиту - є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України судові витрати із сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача, оскільки при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у мінімальному розмірі.

Керуючись ст.ст. 10, 81, 89, 141, 263-265, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до відповідача ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінасова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження місто Київ, вул. Симона Петлюри, 30, заборгованість за кредитним договором № 67929-04/2025 від 30.04.2025 року у загальному розмірі 21 800,00 грн. (двадцять ода тисяча вісімсот гривень 00 коп.), з яких: 10 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 800,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1 000,00 грн. сума комісії за видачу кредиту.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінасова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження місто Київ, вул. Симона Петлюри, 30, витрати із сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. (Дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінасова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження місто Київ, вул. Симона Петлюри, 30.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 20.07.2026 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області Н.В Наумова