Рішення № 138898660, 10.08.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4951/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

10 серпня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Малюк В.М.,

при секретарі судового засідання - Вереш А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгороді, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Демченко Т.С., в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа служба у справах дітей Холмківської сільської ради, про позбавлення батьківських прав, -

В СТ А Н О В И В :

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Демченко Т.С. звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з вказаним позовом, який мотивує тим, що 18.06.2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 уклали шлюб, який зареєстрований виконкомом Тарновецької сільської ради Ужгородського району.

Від шлюбу в них народилася дитина - син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , видане виконавчим комітетом Тарновецької сільської ради Ужгородського району.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.11.2020 року шлюб між сторонами розірвано, визначено місце проживання дитини разом з матір`ю, та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини.

З часу розірвання шлюбу, тобто листопад 2020 року сторони разом не проживають і з цього ж часу Відповідач жодного разу не бачився зі своїм сином ОСОБА_5 , не приймає ніякої участі в його житті, не цікавиться його життям та здоров`ям, матеріально не допомагає, аліменти не сплачує, фактично в житті дитини ніколи не було батька.

Беручи до уваги вищенаведене, та зважаючи на те, що утриманням, вихованням, розвитком дитини займається виключно мати, так само мати піклується про стан здоров`я дитини, а батько в житті дитини взагалі відсутній, починаючи з 2020 року долею сина не цікавиться, зі святами, днями народження не вітає, і взагалі дитина не бачила його і не чула жодного разу упродовж шести років, матеріальним забезпеченням не займається, має заборгованість по аліментам, позивачка вважає за доцільне звернутися до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітнього ОСОБА_2 .

Представник позивача адвокат Демченко Т.С. у судове засідання подала письмову заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю. Проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує.

Прокурор Пантьо М.М. у судове засідання надав заяву про розгляд справи без його участі. Також не заперечив щодо задоволення позову.

Представник третьої особи в судове засідання надала суду заяву про розгляд справи без їх участі за наявними матеріалами. Проти задоволення позову не заперечив.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився повторно, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, в т.ч. шляхом розміщення повідомлення на офіційному веб сайті судової влади України.

Відзиву у визначений судом строк відповідач не надіслав. Згідно з ч.8 ст.178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вищенаведене, суд у відповідності до ст.ст. 211,223 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу у відсутність учасників справи, на підставі наявних у суду матеріалів. Крім того, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 , який було зареєстровано виконкомом Тарновецької сільської ради Ужгородського району за актовим записом № 09.

У даному шлюбі народилася дитина - син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , видане виконавчим комітетом Тарновецької сільської ради Ужгородського району.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.11.2020 року шлюб між сторонами розірвано, визначено місце проживання дитини разом з матір`ю, та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини.

Згідно з актом про встановлення фактів від 25.11.2025 року Тарнівецької сільської ради: «при обстеженні встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані та фактично проживають ОСОБА_1 (1991 р.н.), ОСОБА_2 (син, 2019 р.н.), ОСОБА_6 (батько позивачки, 1968 р.н.) та ОСОБА_7 (мати позивачки, 1968 р.н.). ОСОБА_3 за вищевказаною адресою не зареєстрований та фактично не проживає зі слів сусідів з 2020 року.

Судом встановлено, що дитиною повністю піклується ОСОБА_1 , яка в свою чергу не лише матеріально утримує сина, але і належним чином піклується про його здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно з доповідною запискою, наданою сімейним лікарем сім`ї ОСОБА_1 - ОСОБА_8 від 23.03.2026 року: «дитина ОСОБА_9 , 03.04.2019 року стоїть на обліку в ТОВ «Превеншн» у сімейного лікаря ОСОБА_10 з 2020 року. Дитина доглянута, охайна, щеплена згідно з календарем щеплень. Всі рекомендації виконуються у повному обсязі. На прийом до лікаря з дитиною завжди приходить мама ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 »;

З наявної у матеріалах справи довідки Шишлівського закладу дошкільної освіти за №01-35/48 від 18.09.2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відвідував Шишлівський ЗДО з 01.09.2021 року по 11.08.2025 року. За цей період перебування дитини у закладі, батько ОСОБА_3 жодного разу не з`являвся.

Відповідно до довідки Ужгородської гімназії імені Другетів за вих.№350 від 05.11.2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у 2025-2026 навчальному році навчається у 1 класі Ужгородської гімназії імені Другетів Ужгородської міської ради Закарпатської області. За час навчання у закладі, зі слів класного керівника ОСОБА_12 та вихователя ГПД ОСОБА_13 , вихованням дитини мати займається самостійно, вона відвідує батьківські збори, бере участь у різноманітних шкільних і позашкільних заходах, допомагає дитині в навчанні.

Встановлено, що батько не допомагає в утриманні будь яким чином - не забезпечує дитину ні одягом, ні взуттям, ні ліками, ні іграшками, ні іншими необхідними дітям речами, не сплачує рахунки за лікування сина.

Відповідно до розрахунку заборгованості за № 64048760/11 від 10.03.2026 року, виданого відділом державної виконавчої служби в Ужгородському районі, станом на 01.03.2026 року загальна сума заборгованості по аліментах ОСОБА_3 становить 132 023,50 грн.

Згідно висновку виконавчого комітету Холиківської сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав № 967 від 16.06.2026 року підтверджується, що доцільно позбавити ОСОБА_3 батьківства.

Статтею 150 СК України встановлено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є не право згідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно статтей 9,18 Конвенції «Про права дитини», ратифікованої Постановою Верховної Ради України 27.02.1991р., № 780-Х11 батьки несуть основну відповідальність за виховання дітей. Найважливіший обов`язок матері і батька це обов`язок виховувати, ростити дитину; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати до самостійного життя, забезпечити здобуття повної загальної освіти, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Приписами вказаної Конвенції, Закону України «Про охорону дитинства», Європейської Конвенції «Про здійснення дітей», ратифікованої Україною 03.08.2006 р., Конвенції «Про юрисдикцію, право, яке признається, виконується та співробітництво стосовно батьківської відповідальності та міру захисту дітей», ратифікованої Україною 14.09.2006 р., гарантовано та забезпечено право дитини з боку усіх державних та приватних структур, а також з боку батьків на належне батьківське виховання та піклування, забезпечення дитини сімейним затишком, розвиток індивідуальності та захисту всіх прав дитини навіть від самих батьків, що не суперечить вимогам ст. 150 СК України.

За змістом роз`яснень, викладених у п.п.15, 16 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усунення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини, тобто якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Суд вважає доведеним, що відповідач протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно свого малолітнього сина, не піклується про його фізичний та духовний розвиток, не займається його вихованням, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу.

Згідно з вимогами ст.19 Сімейного Кодексу України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування, які подають суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших документів та обставин, які стосуються справи.

Враховуючи наведені вище встановлені судом фактичні обставини справи, зокрема і висновок виконавчого комітету Холмківської сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав та в інтересах майбутнього дитини, суд вважає, що позовні вимоги слід задоволити та позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо його малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, у відповідності до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України з ОСОБА_3 належить стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1331, 20 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 76-83, 142, 247, 258, 259, 264,265,268,273,354 ЦПК України, ст.ст.164,165СК України суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задоволити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав щодо його малолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений останньою судовий збір, у розмірі 1331,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області.

Повний текст рішення суду буде складено 10.08.2026 року.

Головуючий В.М. Малюк