Ухвала суду № 138898441, 02.08.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/8021/26

Номер провадження 1-кс/711/2457/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2026 року м.Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

слідчого - ОСОБА_4

підозрюваної - ОСОБА_5

захисника - адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , по матеріалам кримінального провадження №42026250000000072, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.07.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Сміла, Черкаської області, українки, громадянки України, з середньо-спеціальною освцітою, одруженої, маючої на утриманні повнолітню 1995 року народження дитину з інвалідністю 1 групи, працюючої продавцем магазину «Українські ковбаси», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,-

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинівСУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженого прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , по матеріалам кримінального провадження №42026250000000072, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.07.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що в провадженні СУ ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026250000000072 від 30.07.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи обізнаною про порядок призову та обізнаною щодо підстав звільнення від призову на військову службу у воєнний час громадян, маючи зв`язки, що надають можливість у сприянні та впливі на прийняття рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, всупереч положень вищевказаного законодавства, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинила кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, в період часу з 25.07.2026 до 31.07.2026, під час особистих зустрічей із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою виконання злочинного умислу, направленого на отримання для третьої особи неправомірної вигоди в сумі 10 000 доларів США за вплив на невстановлених на теперішній час службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ТЦК) за вирішення питання про звільнення утриманого чоловіка ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , із роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_6 , вчинила дії, направлені на одержання неправомірної вигоди в сумі 10 000 (десять тисяч) доларів США від ОСОБА_7 , що поєднані з вимаганням такої вигоди.

Встановлено, що 25.07.2026, близько 10 год. 00 хв., ОСОБА_8 , який виключений з військового обліку у 2008 році, поблизу домоволодіння ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_2 , затримано невстановленими на даний час працівниками ІНФОРМАЦІЯ_6 та примусово доставлено до приміщення ТЦК, що за адресою: АДРЕСА_3 , та в подальшому поміщено до роти охорони ТЦК, що за адресою: АДРЕСА_4 , де він перебував до 31.07.2026.

Цього ж дня, о 10 год. 43 хв., знаючи про затримання ОСОБА_8 , ОСОБА_5 з власного мобільного телефону із сім-карткою НОМЕР_1 зателефонувала ОСОБА_7 на мобільний телефон із сім-карткою НОМЕР_2 та повідомила, що може допомогти у вирішенні питання щодо звільнення ОСОБА_8 . Зазначила, що затриманий знаходиться в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 та що потрібно проїхати до її знайомого та запропонувала поїхати туди разом.

Надалі, ОСОБА_5 , разом з ОСОБА_7 , прибули до будинку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що за адресою: АДРЕСА_5 . При зустрічі з ОСОБА_9 , останній розповів про травми затриманого ОСОБА_8 та зазначив, що має впливових знайомих у ІНФОРМАЦІЯ_8 , які можуть відпустити затриманого, однак треба надати грошові кошти в сумі 10 000 доларів США. У випадку ненадання вказаних коштів ОСОБА_9 вказав, що посприяє переведенню ОСОБА_8 до військової частини, яка дислокується у зоні ведення активних бойових дій.

В період часу з 25.07.2026 до 30.07.2026 дзвінки ОСОБА_5 до ОСОБА_7 стали регулярними та із застосуванням тиску. Розуміючи протиправність дій ОСОБА_5 , а також те, що остання вимагає грошові кошти за звільнення утриманого чоловіка, 30.07.2026 ОСОБА_7 звернулася із заявою до правоохоронних органів та була залучена до конфіденційного співробітництва.

Надалі, 31.07.2026, близько 19 год. 50 хв., ОСОБА_7 , за попередньою домовленістю, прибула власним автомобілем «Chery Kimo», з номерним знаком НОМЕР_3 , до місця проживання ОСОБА_5 . В ході спілкування жінок, яке відбулось в автомобілі ОСОБА_7 , ОСОБА_5 зазначила, що ОСОБА_8 є особою, яка ухиляється від військової служби та перебуває у розшуку. Далі розповіла, що ОСОБА_9 неодноразово впливав на службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_6 в аналогічних випадках та звільняв інших військовозобов`язаних чоловіків. ОСОБА_5 також вказала, що надані ОСОБА_7 грошові кошти будуть знаходитись у неї до моменту звільнення ОСОБА_8 з роти охорони ТЦК.

Надалі, 31.07.2026, близько 19 год. 50 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи в автомобілі «Chery Kimo», з номерним знаком НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_7 , припаркованому поряд з домоволодінням, що за адресою: АДРЕСА_2 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, отримала від ОСОБА_7 , яка діяла під контролем правоохоронних органів, раніше обумовлену неправомірну вигоду - 10 000 (десять тисяч) доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 31.07.2026 становить 446 916 грн. (чотириста сорок шість тисяч дев`ятсот шістнадцять гривень), за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме: на невстановлених на теперішній час службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою звільнення утриманого ОСОБА_8 , відразу після чого ОСОБА_5 затримана у порядку ст.208 КПК України на місці вчинення кримінального правопорушення, її протиправна діяльність була припинена, а зазначені грошові кошти в сумі 10 000 доларів США вилучені.

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, тобто в одержанні неправомірної вигоди для третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави та обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди, поєднаному з вимаганням такої вигоди.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 31.07.2026 о 20 год. 13 хв. затримано в порядку ст.208 КПК України.

З урахуванням зібраних доказів, 01.08.2026 ОСОБА_5 оголошено та вручено повідомлення про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.

Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- даними заяви ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення від 30.07.2026;

- показаннями свідка ОСОБА_7 від 30.07.2026 та 01.08.2026;

- показаннями свідка ОСОБА_10 від 01.08.2026;

- показаннями свідка ОСОБА_11 від 01.08.2026;

- показаннями свідка ОСОБА_12 від 01.08.2026;

- показаннями свідка ОСОБА_13 від 01.08.2026;

- показаннями свідка ОСОБА_8 від 01.08.2026;

- даними протоколу обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 від 31.07.2026;

- даними протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_9 від 01.08.2026;

- даними протоколу обшуку приміщення ІНФОРМАЦІЯ_6 від 31.07.2026;

- даними протоколу обшуку приміщення роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_6 від 31.07.2026;

- даними протоколу огляду місця події (автомобіль ОСОБА_7 ) від 31.07.2026;

- даними протоколу огляду відеозаписів, вилучених в ході обшуку ІНФОРМАЦІЯ_6 від 01.08.2026;

- даними протоколу огляду та ідентифікації грошових коштів від 31.07.2026;

- даними протоколу огляду особи, залученої до конфіденційного співробітництва та вручення їй спеціального технічного засобу і грошових коштів для здійснення контролю за вчиненням злочину від 31.07.2026;

- даними протоколу затримання ОСОБА_5 в порядку ст.208 КПК України від 31.07.2026;

- даними протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_5 від 01.08.2026;

- речовими доказами;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Оцінивши обставини, передбачені ст.178 КПК України, орган досудового розслідування прийшов до висновку, що:

- наявні докази, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, є вагомими, належними, допустимими та отриманими у встановленому КПК України порядку;

- у разі визнання винною, ОСОБА_5 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна;

- вік та стан здоров`я підозрюваної дозволяють застосування до неї запобіжного заходу у виді позбавлення волі.

Оцінюючи особу підозрюваної та обставини вчинення тяжкого кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , орган досудового розслідування вважає, що наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а тому є підстави для застосування відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та ризиків, які дають підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_5 може:

Переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик підтверджується тим, що у разі визнання винуватою у вчиненні інкримінованого правопорушення, ОСОБА_5 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, а тому страх та невідворотність в майбутньому покарання за вчинене нею діяння може спонукати останню ухилитися (змінити місце проживання, у т.ч. шляхом виїзду за кордон тощо) від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.

Разом з цим, ОСОБА_5 , з метою уникнення від кримінальної відповідальності може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання та залякування і схиляти до зміни даних ними показань чи до дачі неправдивих показань, які б виправдовували підозрювану;

Перебуваючи на свободі, ОСОБА_5 матиме змогу перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема може негативно впливати на хід досудового розслідування, надавати неправдиву інформацію, перешкоджати проведенню слідчих дій за її участі;

Вчинити інше, у тому числі аналогічне, кримінальне правопорушення.

З урахуванням викладених ризиків та особи підозрюваної, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_5 , орган досудового розслідування приходить до висновку про необхідність застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи не в змозі запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 підтримали клопотання в повному обсязі та просили застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Підозрювана ОСОБА_5 та її захисник - адвокат ОСОБА_6 - заперечували проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на характеризуючі дані про особу підозрюваної, яка має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки, є одруженою, а також має на утриманні доньку з інвалідністю з дитинства І групи ОСОБА_14 , за якою здійснює постійний догляд, а тому просили застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час.

Заслухавши доводи прокурора ОСОБА_3 та слідчого ОСОБА_4 , пояснення і заперечення підозрюваної ОСОБА_5 та її захисника - адвоката ОСОБА_6 , дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

За змістом ст.131 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з нормами ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, тобто в одержанні неправомірної вигоди для третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави та обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди, поєднаному з вимаганням такої вигоди.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Надаючи оцінку обґрунтованості підозри, слідчий суддя звертає увагу, що «обґрунтована підозра» у вчинені кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. (рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»)

Таким чином, на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні інкримінованого злочину. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, слідчий суддя повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

При цьому, тлумачення поняття «обґрунтованості» залежить від усіх обставин справи (рішення у справі «Ердагоз проти Туреччини», рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства»).

На підставі розумної оцінки сукупності наданих доказів, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні зв`язок ОСОБА_5 з обставинами та подіями розслідуваного кримінального правопорушення існує, та з урахуванням сукупності наданих доказів, слідчий суддя вбачає причетність ОСОБА_5 до подій розслідуваного кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, та обґрунтованість врученої підозри на даній стадії кримінального провадження, що є однією із складових для застосування запобіжного заходу, який забезпечить дієвість кримінального провадження та належну процесуальну поведінку підозрюваної, а також убезпечить існуючі ризики.

Разом з цим, перевірка доводів та заперечень сторони захисту щодо пред`явленої підозри, їх підтвердження чи спростування, є завданням подальшого досудового розслідування.

Слідчий суддя звертає увагу, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваної особи має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України та встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп. «а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Згідно з вимогами п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Нормами ч.1 та ч.2 ст.194 КПК України, передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

З урахуванням досліджених в судовому засіданні фактичних обставин кримінального провадження, вагомість наданих доказів та їх взаємозв`язок, а також характеризуючих даних про особу підозрюваної ОСОБА_5 (має постійне місце проживання, працевлаштована, одружена, на її утриманні перебуває донька 1995 року народження, з інвалідністю з дитинства І групи ОСОБА_14 , за якою здійснює постійний догляд, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася), слідчий суддя прийшов до висновку, що зазначені слідчим та прокурором ризики не є винятковими та не виправдовують застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 такого тяжкого запобіжного заходу як тримання під вартою.

Разом з цим, відповідно до положень ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.1 та п.2 ч.1 ст.194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 ст.194 КПК України, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 та ч.6 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

При цьому, при обранні виду запобіжного заходу та способу його застосування, слідчий суддя враховує і наслідки такого запобіжного заходу для інших осіб, зокрема тих, які перебувають на утриманні.

На думку слідчого судді запобігти існуючим ризикам у цьому кримінальному провадженні можливо шляхом застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до положень ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Враховуючи фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення та характеризуючі дані про особу підозрюваної ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що існуючі ризики у даному кримінальному провадженні можливо убезпечити, шляхом застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло, з покладенням відповідних забезпечувальних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, які на переконання слідчого судді зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_5 та виконання покладених на неї процесуальних обов`язків на даній стадії досудового розслідуваннята не будуть порушувати баланс інтересів щодо прав особистої свободи останньої та завдань кримінального провадження.

Разом з цим, слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити підозрюваній ОСОБА_5 про те, що у разі невиконання покладених на неї слідчим суддею обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з вимогами п.1 ч.3 ст.202 КПК України, у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, який був затриманий негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176 - 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого відділу розслідування тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло, що за адресою: АДРЕСА_2 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 01.10.2026 включно.

Покласти на підозрювану ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, та зобов`язати:

- вчасно прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу інтернет тощо) із заявником у даному кримінальному провадженні - ОСОБА_7 , а також з іншими свідками у цьому кримінальному провадженні, доведених до відому ОСОБА_5 про їх статус, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_5 у присутності слідчого чи прокурора.

Підозрювану ОСОБА_5 негайно доставити до місця виконання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, що за адресою: АДРЕСА_2 , після чого звільнити з-під варти.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на неї слідчим суддею обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 06.08.2026 року о 09:00 годині.

Слідчий суддя: ОСОБА_1