Постанова № 138898400, 10.08.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/6498/26

Номер провадження 3/711/1624/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Комплєктова Т.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (м. Харків), про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , працюючого головним бухгалтером ПрАТ «АЗОТ» ІПН НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

05.06.2026 о 13.30 год. за результатами документальної планової виїзної перевірки Приватного Акціонерного товариства «АЗОТ», головним бухгалтером якого є ОСОБА_1 встановлено, що він, порушив порядок подання відомостей про виплачені доходи, а саме, подано з недостовірними відомостями, з помилками в реєстраційних номерах облікової картки платника податків/серія та номер паспорту подання відомостей у складі податкової звітності про нараховані (сплачені) доходи фізичним особам (форма № 1ДФ, № 4ДФ) за період 1-3 квартали 2020 року, 1-4 квартали 2021 року, 1-4 квартали 2022 року, 1, 2, 4 квартали 2023 року, 1-4 квартали 2024 року, січень - вересень 2025 року, чим порушено п. 51.1 ст.51, п.176.2 «б» ст.176 Податкового кодексу України, що підтверджується актом № 402/35-00-07/00203826 від 05.06.2026, чим ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

Представник особи, яка притягується до адмінвідповідальності адвокат Блоха Я.М. в судове засідання не з`явився, але надав письмове клопотання, в кому зазначив, що відповідно до складеного стосовно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення та акту про результати документальної планової виїзної перевірки ПрАТ «АЗОТ», за період січень - вересень 2025 року, ОСОБА_1 допустив порушення п. 51.1 ст. 51 та п. 176.2 «б» ст. 176 Податкового кодексу України, за що визначена адміністративна відповідальність передбачена ч. 1 ст. 163-4 КУпАП. Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, не є триваючим. З цього приводу слід зазначити, що триваюче правопорушення - це проступок, пов?язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов?язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов?язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об?єктивно існує цей обов?язок, виконанням обов?язку відповідним суб?єктом або припиненням дії відповідної норми закону. Правопорушення за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП не носить характеру триваючого, на даний час закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, визначені у частині 1 статті 38 КУпАП. Дана правова позиція підтверджується висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі N 804/401/17, постанові КАС ВС від 11 грудня 2018 року у справі N? 242/924/17.Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу. КУпАП передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії. Тобто, приписи ст. 247 КУпАП є імперативними і вказують, що після закінчення строків накладення адміністративного стягнення, суд повинен закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення. Тому просив закрити провадження стосовно ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Дослідивши письмові матеріали справи, суддя приходить до наступного.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Суд зазначає, що адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП передбачена у випадку неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.

Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акта перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Крім того, п.56.18 ст. 56 ПК України надано право платнику податків на звернення до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, при цьому грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Також, згідно п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного, оскарження відповідно до п.56.17 цієї статті.

Таким чином, податковим законодавством України передбачено дворівневу процедуру оскарження рішень податкового органу та поширено презумпцію невинуватості на процедуру оскарження.

З матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення був складений на підставі акту документальної планової виїзної перевірки ПрАТ «АЗОТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо порядку подання відомостей про виплачені доходи, за результатами якої встановлено недостовірність поданих відомостей, а саме помилки в реєстраційних номерах облікової картки платника податків та номеру паспорту подання відомостей у складі податкової звітності.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Блоха Я.М. у клопотанні про закриття провадження по справі вказує, що відповідно до складеного протоколу стосовно ОСОБА_1 та акту про результати перевірки, за період січень вересень 2025 року допустив порушення п.51.1 ст. 51 та п. 176.2 «б» ст. 176 Податкового кодексу України, але адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст.163-1КУпАП за своєю правовою природою не є триваючими, оскільки вважаються вчиненими з моменту порушення порядку ведення податкового обліку, а закінченими у момент вчинення (не вчинення) конкретної дії, внаслідок чого порушено порядок ведення податкового обліку. Крім того, адвокат Блоха Я.М. у клопотанні про закриття провадження по справі також не вказує, чи отримувало ПрАТ «АЗОТ» повідомлення-рішення податкового органу і чи оскаржувалось дане повідомлення та не надає суду документальних підтверджень, лише зазначає, що ОСОБА_1 не погоджуючись із протоколом у своїх поясненнях зазначив, що будуть надані додаткові пояснення.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, підтверджується матеріалами адміністративних справ, а саме: копією наказу № 730-УК від 01.05.2013 про переведення на іншу роботу ОСОБА_1 з 01.05.2013; актом про результати документальної планової виїзної перевірки № 402/35-00-07/00203826 від 05.06.2026.

Таким чином досліджені та перевірені судом докази, поза розумним сумнівом, свідчать про винуватість головного бухгалтера ПрАТ «АЗОТ» ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за порушення порядку подання відомостей про виплачені доходи, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

Разом з тим суд наголошує, що згідно з положеннями п.п 49.18.2 п. 49.18. ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

За приписами ч.1 ст.163-4 КУпАП Неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, - тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб`єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, ч.1 ст.38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

В ч. 2 ст. 38 КУпАП зазначено, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.

Тобто, приписами ст. 38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень.

Згідно з п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Зі змісту ст. 38 КУпАП вбачається, що початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що норми КУпАП не містять визначення поняття «триваюче правопорушення». Проте, як зазначено у листі Міністерства юстиції України від 02 серпня 2013 року №6802-0-4-13/11, в теорії адміністративного права «триваючими» визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.

Такий висновок також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 18 грудня 2019 року у справі №158/286/17 та у постанові від 19 травня 2020 року у справі №404/1794/16-а (2-а/404/924/16).

У відповідності до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Проаналізувавши обставини справи та юридичний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КУпАП, вчиненого ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, є разовим правопорушенням, оскільки таке правопорушення немає триваючого характеру й завершується у момент вчинення (не вчинення) конкретної дії, внаслідок чого порушено порядок ведення податкового обліку. У даному випадку такі дії полягали у порушенні ОСОБА_1 порядку подання відомостей про виплачені доходи за звітні податкові періоди - 1-3 квартали 2020 року, 1-4 квартали 2021 року, 1-4 квартали 2022 року, 1, 2, 4 квартали 2023 року, 1-4 квартали 2024 року, січень - вересень 2025 року.

Тому з урахуванням положень ч. 2 ст. 38 КУпАП строк притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 як головного бухгалтера ПрАТ «АЗОТ» за порушення порядку подання відомостей про виплачені доходи (ч.1 ст.163-4 КУпАП) сплив через три місці після останнього дня строку для подання до контролюючого органу відомостей про виплачені доходи за звітний податковий період, тобто у грудні 2025 року.

Таким чином, з дня вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КУпАП на момент розгляду справи (10 серпня 2026 року) минуло більше трьох місяців, а відтак строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч.2 ст.38 КУпАП, сплив.

Закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, без вирішення питання щодо винуватості особи, є закриттям за нереабілітуючої підстави, порушує принцип правової визначеності, що є складовим принципу верховенства права, звужує права як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, так і потерпілого.

Варто зауважити, що нормами КУпАП не встановлено будь-яких обмежень при розгляді справи судом відносно встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, підтвердження чи спростування вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

За таких обставин, суд при прийнятті рішення про закриття провадження на підставі ст. 38 КУпАП, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, зобов`язаний встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні.

Законодавство про адміністративне правопорушення, що ставить вимоги до постанови у справі про адміністративне правопорушення, в тому числі при накладені адміністративного стягнення, не вимагає зазначення у резолютивній частині такої постанови висновок про визнання винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй правопорушення.

На підставі викладеного, суд визнає ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП та закриває відносно нього провадження по справі на підставі ч. 2 ст. 38 КУпАП, у зв`язку з закінченням трьох місяців з дня вчинення адміністративного правопорушення, протягом яких можливо накласти стягнення.

Оскільки, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 280, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП - закрити по закінченню строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Т. О. Комплєктова