Рішення № 138897961, 29.07.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/1257/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Катюхи К.В.

представника позивача Органу опіки та піклування - виконавчого комітету Дубровицької міської ради - Лобзун О.П.

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця за правилами загального позовного провадження справу за позовом Органу опіки та піклування - виконавчий комітет Дубровицької міської ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В :

Позивач Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Дубровицької міської ради звернувся до суду з позом до відповідача ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав.

Позивач Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Дубровицької міської ради просить суд ухвалити рішення, яким позбавити відповідача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно його малолітніх дітей: дочки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Свої позовні вимоги Орган опіки та піклування мотивує тим, що мати дітей, ОСОБА_4 , вже позбавлена батьківських прав рішенням Дубровицького районного суду від 30.09.2024 року у справі №949/1735/24, тому відповідач ОСОБА_1 є єдиним законним представником дітей. Проте, відповідач ОСОБА_1 тривалий час свідомо та систематично ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання та утримання дітей, зловживає алкогольними напоями та не створює безпечних умов для їх проживання. З метою подолання складних життєвих обставин сім`ю ОСОБА_1 було взято під соціальний супровід КЗ «Центр надання соціальних послуг», однак відповідач план супроводу свідомо не виконував, рекомендації соціальних служб ігнорував. Діти ОСОБА_1 не були забезпечені предметами першої необхідності, належним харчуванням, сезонним одягом, взуттям та засобами гігієни. Крім того, малолітній син ОСОБА_5 має захворювання (нічний енурез), однак відповідач не здійснював належного лікування дитини та не виконував медичні приписи. У зв`язку із загрозою для життя та здоров`я дітей, 27.01.2026 року їх було вилучено з сім`ї та доставлено до КНП «Дубровицька міська лікарня» для обстеження, а з 06.02.2026 року тимчасово влаштовано до сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_6 .

Враховуючи викладене, позивач вважає, що відповідач ОСОБА_1 остаточно самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, а тому наявні всі правові підстави для позбавлення його батьківських прав.

Представник позивача - ОСОБА_7 , в судовому засіданні повністю підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити.

Додатково представник позивача подала письмові заяви, якими повідомила, що після влаштування дітей у сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_6 , відповідач жодного разу не відвідав дітей, не поцікавився їхнім навчанням та станом здоров`ям. Також представник позивача зазначила, що відповідач не усунув причини неблагополуччя, за місцем його проживання існує заборгованість за електроенергію в розмірі 2388,52 грн, через що постачання електроенергії до будинку припинено. Представник позивача також долучила до матеріалів справи фото- та відеодокази, що підтверджують відсутність елементарних санітарно-гігієнічних умов, продуктів харчування та постільної білизни.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував про те, що він не турбувався про дітей, навпаки вважав, що його діти забезпечені всім необхідним, а ті вимоги, які йому висували соціальні служби, безпідставні. Разом із тим, відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив, що офіційно він не працює, стабільних доходів не має, живе на доходи із тимчасових підробітків, дров для опалення не придбав. В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 визнав, що не може забезпечити дітей харчуванням, та просив тимчасово влаштувати їх у родину брата, мотивуючи тим, що діти будуть проживати в одному районі і він матиме змогу їх частіше бачити.

Допитані в судовому засіданні діти: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в присутності патронатного вихователя ОСОБА_6 зазначили, що зараз проживають в патронатній сім`ї, зберегли прихильне ставлення до батька, просили не позбавляти батьківських прав ОСОБА_1 .

Допитаний в судовому засіданні патронатний вихователь ОСОБА_6 повідомив, що діти: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають в патронаті з 06.02.2026. Діти хороші, відвідують навчальний заклад, проявляють інтерес до навчання, відвідують гурток. Повідомив, що за час перебування дітей, їх батько ОСОБА_1 жодного разу їх не відвідував, не цікавився їх станом здоров`ям та навчанням. Навпаки, діти самі до нього постійно телефонували. Патронатний вихователь ОСОБА_6 висловив думку про те, що діти повинні жити із батьками, і його дивує пасивна поведінка ОСОБА_1 та неусвідомлення того, що він може бути позбавлений батьківських прав.

Аалогічні пояснення суду дала дружина патронатного вихователя ОСОБА_6 - ОСОБА_8 , зазначивши, що діти в ОСОБА_1 хороші, слухняні, непогано навчаються, і їм потрібна лише батьківська турбота та тепло. Також підтвердила той факт, що за весь час перебування у них дітей батько ОСОБА_1 жодного разу їх не відвідував, не цікавився їх станом здоров`ям та навчанням.

Суд, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та диспозитивності.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням.

З досліджених у судовому засіданні письмових доказів судом встановлено такі фактичні обставини.

Згідно з копіями свідоцтв про народження, батьками неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження Серії НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження Серії НОМЕР_2 ), є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с.9-10).

Мати дітей ОСОБА_2 позбавлена батьківських прав.

Згідно з наявною у матеріалах справи власноручною заявою-поясненням від 22.01.2026 року, відповідач письмово підтвердив, що офіційно не працює, доходів та коштів не має, дров для опалення не придбав, за гігієною дітей не слідкує. У своїй заяві відповідач визнав, що не може забезпечити дітей харчуванням, та просив тимчасово влаштувати їх у державні заклади.

Досліджені у судовому засіданні акти обстеження матеріально-побутових умов проживання у хронологічному порядку свідчать про системне нехтування відповідачем ОСОБА_1 потребами дітей.

Згідно з актами обстеження умов проживання від 21.01.2026, 23.01.2026 та 27.01.2026, умови проживання були визнані вкрай незадовільними та небезпечними для дітей: у будинку було холодно, діти перебували у верхньому одязі, дрова для обігріву були відсутні, відповідач намагався опалювати будинок залишками старих дощок. Ліжко, на якому спав малолітній ОСОБА_5 , було мокре через хворобу(енурез), постільна білизна була відсутня, а у кімнаті відчувався стійкий запах сечі. Також в актах зафіксовано постійну відсутність необхідного запасу продуктів харчування та засобів гігієни (а.с.23,24,27). Ці обставини також підтверджуються фото- та відеодоказами, наданими позивачем та досліджені в судовому засіданні.

Крім того, факт нестворення відповідачем належних умов для проживання дітей підтверджується листом Приватного акціонерного товариства «Рівненобленерго» від 19 червня 2026 року, зі змісту якого судом встановлено, що за адресою проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) обліковується заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 2388 гривень 52 копійки. Внаслідок систематичної несплати та накопичення вказаної заборгованості постачання електричної енергії до будинку відповідача було припинено.

Суд зазначає, що відсутність електропостачання в житловому приміщенні унеможливлює забезпечення мінімальних санітарно-побутових умов, необхідних для повноцінного розвитку, навчання, дотримання гігієни та безпечного проживання дітей, що є прямим наслідком безвідповідальної поведінки батька.

Належне виконання обов`язків щодо піклування про здоров`я дітей відповідачем ОСОБА_1 також не здійснювалось. Згідно з висновком про стан здоров`я дитини, виданим КНП «Дубровицька міська лікарня» від 06.02.2026, у неповнолітнього ОСОБА_5 діагностовано нічний енурез (а.с.36).

Однак відповідач ОСОБА_1 не здійснював належного лікування дитини, ігнорував необхідність медичного супроводу, заявляючи на засіданні комісії з питань захисту прав дитини, що не бачить у цьому проблеми, він не забезпечує дітей і хоче щоб їх кудись влаштували, як встановлено із Витягу з протоколу №15 засідання комісії з питань захисту прав дитини від 16 грудня 2025 та року Витягу з протоколу №2 засідання комісії з питань захисту прав дитини від 27 січня 2026 року (а.с.29-31, 32-34).

Досліджені судом характеристики та довідки розкривають стійкий асоціальний спосіб життя відповідача.

Згідно з інформацією КЗ «Центр надання соціальних послуг» від 26.01.2026 №36, сім`я тривалий час перебувала під соціальним супроводом, проте відповідач систематично зловживав алкогольними напоями, ставився до фахівців недбало, план подолання складних життєвих обставин свідомо не виконував (а.с.25-26).

Відповідно до характеристики Комунального підприємства «Будинкоуправління», ОСОБА_1 з 02 червня 2025 по 14 липня 2025 року, нетривалий час працював підсобним робітником, однак постійно порушував трудову дисципліну, перебував на робочому місці у нетверезому стані та був звільнений з роботи за прогул без поважних причин(а.с.22).

Характеристика, видана старостою Селецького старостинського округу від 29.01.2026 №12, підтверджує, що відповідач офіційно не працює, часто зловживає алкогольними напоями, веде неналежний спосіб життя (а.с.11).

Згідно з Наказом Служби у справах дітей Дубровицької міської ради №9 від 06.02.2026 неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 06 лютого 2026 року передано в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_6 як дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах (а.с.35).

Відсутність батьківського піклування та інтересу до дітей з боку відповідача після їх вилучення підтверджується також і письмовими поясненнями патронатного вихователя ОСОБА_6 від 03.03.2026 року, згідно з яким, діти були влаштовані до нього 06.02.2026 року, і з того часу батько жодного разу з ними не зустрічався, їхнім станом здоров`я не цікавився, матеріально не допомагав (а.с.66).

Зі змісту заяви Представника позивача - Лобзун О.П. від 12.05.2026 вбачається, що відповідно до повідомлення виконавчого комітету Дубровицької міської ради від 23.02.2026 №М-78, ОСОБА_1 було офіційно повідомлено про місце перебування дітей, проте жодних дій для відновлення контакту з ними він не вчинив.

Із висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Дубровицької міської ради від 02.02.2026 за номером 07-174 щодо доцільності позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав вбачається, що орган опіки вважає застосування такого заходу обґрунтованим. У висновку зазначено, що відповідач свідомо та тривалий час ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не створив умов для проживання та виховання дітей, ніде не працює, має стійку схильність до вживання алкогольних напоїв, а тому позбавлення його батьківських прав цілком відповідає найкращим інтересам малолітніх дітей (а.с.37-39).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, а батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

За приписами частини 1 статті 141 Сімейного кодексу України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до пунктів 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного й об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можуть розцінюватися як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №553/2563/15-ц зазначено, що «ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними обов`язками». Подібні правові висновки наведено у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі №755/3644/19 та від 23 червня 2021 року у справі №953/17837/19.

У постанові Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі №643/7876/18 зазначено, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків. Питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Суд зазначає, що у цій справі встановлено не просто матеріальну скруту, а системне, багаторічне та свідоме нехтування батьком своїми обов`язками. Така поведінка прослідковується у невиконанні рекомендацій соціальних служб, відсутності належного медичного догляду за сином, нестворенні безпечного середовища (відсутність тепла, їжі, санітарії) та повній втраті інтересу до дітей після їх влаштування у патронатну сім`ю.

На підставі належних та допустимих доказів, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 остаточно самоусунувся від виховання своїх дітей. Він свідомо нехтує їхніми базовими потребами, не забезпечує їх одягом, харчуванням та безпечними умовами для проживання. За таких обставин суд приходить до переконання, що тривале невиконання відповідачем своїх обов`язків є наслідком його винної поведінки.

Позовні вимоги Органу опіки та піклування є обґрунтованими, правомірними, повністю відповідають найкращим інтересам дітей, а тому їх слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3328,00 грн, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією, долученою до матеріалів справи.

Оскільки позовні вимоги суд задовольняє, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

Керуючись статтями 150, 157, 164-166 Сімейного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" №3 від 30 березня 2007 року, статтями 12, 81, 141, 264, 265, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно його неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Передати дітей: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , для подальшого влаштування Органу опіки та піклування - виконавчому комітету Дубровицької міської ради.

Стягнути із ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Органу опіки і піклування виконавчого комітету Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області сплачений ним судовий збір у розмірі 3328,00 грн. (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Орган опіки та піклування - виконавчий комітет Дубровицької міської ради, адреса місцезнаходження: м. Дубровиця, вул. Воробинська, буд. 16, Сарненський р-н район Рівненська обл. область, код ЄДРПОУ 05390997.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення суду складено 07 серпня 2026 року.

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду К.М. Отупор