Рішення № 138897680, 10.08.2026, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/630/26

Провадження № 2/542/549/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 серпня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Кашуби М.І.,

за участю секретаря судового засідання Журавель О.В.,

представника відповідчки - адвоката Хлистун І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Нові Санжари у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

Представник позивача звернулася з позовом до суду в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до відповідачки про стягнення боргу за кредитним договором у розмірі 37290,00 грн, судові витрати у справі.

У позовній заяві посилалася на те, що 08.09.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 556238-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Бізнес Позика» 08.09.2025 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 556238-КС-001 про надання кредиту. 08.09.2025 ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 556238-КС-001 про надання кредиту, на умовах, визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-8861, на номер телефону НОМЕР_1 , що зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 08.09.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 556238-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 11000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальниця зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1 процент за кожен день користування Кредитом.

Пунктом 2 Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного з користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіком платежів.

Пунктом 3 Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальниці грошові кошти в розмірі 11000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 , номер якої Позичальницею вказано при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті.

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у Боржниці станом на 13.03.2026 утворилась заборгованість за Договором № 556238-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 37 290,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів за тілом кредиту - 11 000,00 грн, суми прострочених платежів за процентами - 18 590,00 грн, суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 5 500,00 грн та суми прострочених платежів за комісією - 2 200,00 грн.

У поданих до суду 14.07.2026 та 17.07.2026 відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив представник відповідачки - адвокат Хлистун І.М. просила відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Бізнес Позика» про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 .

В обгрунтування відзиву вказала, що ОСОБА_1 не погоджується із заборгованістю за процентами, оскільки протягом дії кредитного договору вона була і продовжує бути дружиною діючого військовослужбовця. Про цю обставину вона повідомляла працівників позивача по телефону і шляхом направлення відповідних звернень. Однак, її прохання про перерахунок заборгованості за відсотками було проігнороване. Про те, що вона має пільги по сплаті відсотків, вона дізналася самостійно, ознайомившись з нормою Закону в мережі інтернет.

Зауважила на тому, що нарахування позивачем в період дії в Україні воєнного стану передбачених в ст. 625 ЦК України відсотків не відповідає положенням ЦК України, а тому позовні вимоги в частині стягнення відсотків за ст. 625 ЦК України в сумі 5 500 грн задоволенню не підлягають.

Вважає, що позивачем без належних на те правових підстав нараховані для стягнення з відповідача відсотки за користування кредитом у розмірі 18 590,00 грн, відсотки за ст. 625 ЦКУ в сумі 5 500,00 грн та комісія в розмірі 2 200,00 грн.

Зазначила, що єдиною умовою для виникнення і, відповідно, виконання обов`язку не нараховувати проценти, є перебування особи (її дружини чи чоловіка) на військовій службі, про що чітко зазначено у ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». На підтвердження цього факту відповідачкою було надано всі необхідні документи, що свідчать про перебування її чоловіка на військовій службі за мобілізацією саме протягом строку дії кредитного договору.

Зауважила на тому, що на підтвердження факту несення військової служби ОСОБА_2 у період дії кредитного договору Відповідачкою надано: копію Довідки про мобілізацію №441 від 29.08.2023 та копію форми № 5 від 15.06.2026. Вищезазначені документи свідчать про те, що чоловік Відповідачки - ОСОБА_2 знаходиться на військовій службі за мобілізацією з 23.03.2022 по теперішній час. Проте, дійсно він ніс службу у різних підрозділах ЗСУ, а відтак форма 5 надана саме з останнього місця служби.

Наголосила на тому, що Розрахунок заборгованості за Кредитним договором є необґрунтованим, та таким, що не узгоджується з обставинами та матеріалами справи з огляду на те, що Позивач протиправно нарахував проценти, пені та комісії

Вказала, що із кредитного договору вбачається, що позичальник зобов`язався сплатити комісію за надання кредиту в сумі 2 200,00 грн. Однак, наголосила, що надання кредиту є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою зі сторони позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку, наведене повністю узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі N 524/5152/15-ц.

Тож вважає, що відсутні підстави для нарахування та стягнення з відповідачки комісії за вказаним кредитним договором, оскільки такі умови договору суперечать ст. 11, 12 Закону України "Про споживче кредитування" та є нікчемними в силу закону.

У поданій до суду 16.07.2026 відповіді на відзив та додатковими поясненнями від 20.07.2026, представником ТОВ «Бізнес Позика» зазначено, що норма ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не передбачає звільнення військовослужбовців (їх дружинам чи чоловікам) від обов`язку по сплаті процентів за користування кредитом, а лише визначає умови, за яких проценти за користування кредитом не нараховуються.

Зауважив на тому, що для застосування вищезазначеної норми до спірних правовідносинах, сторона відповідача мала надати суду належні, достатні та достовірні докази перебування відповідача (її чоловіка) на військовій службі саме протягом строку (терміну) дії кредитного договору.

Також зазначив, що ця норма Закону не передбачає звільнення військовослужбовців (їх дружин чи чоловіків) від обов`язку по сплаті комісії за надання кредиту.

Зауважив на тому, що до відзиву на позовну заяву сторона Відповідача додала фото копії довідки від 15.06.2026 з військової частини, відповідно до якої чоловік Відповідачки перебуває на військовій служби з 19.11.2025. При цьому, з відповідачки підлягає стягненню заборгованості за тілом кредиту, процентам, які були нараховані від дати укладення Кредитного договору до дати початку військової служби Відповідача (його дружини чи чоловіка) та комісія за надання кредиту.

Вказав, що доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості позичальника за кредитним договором ґрунтується на умовах кредитного договору та узгоджується з обставинами та матеріалами справи.

Зазначив, що розмір заборгованості Відповідачки за Кредитним договором станом на 18.11.2025 (день, що передував дню початку військової служби чоловіка Відповідачки) становить 26 620,00 грн, та складається із: - заборгованості за тілом кредиту у розмірі 11 000,00 грн;

-заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 7 920,00 грн;

-заборгованості за комісією за надання кредиту у розмірі 2 200,00 грн;

-заборгованість за % за ст. 625 ЦКУ у розмірі 5 500,00 грн.

А отже вважає, що ця сума підлягає стягненню з відповідачки.

Зазначив, що пунктом 2.5 Кредитного договору, передбачена комісія за надання Кредиту становить 2 200,00 грн. Комісія нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту. Розмір Комісії, встановлений цим пунктом Договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) Договору.

Додаткові та/або супутні послуги за цим Договором відсутні, оскільки Кредитодавець не надає додатковіта/або супутні послуги та не вимагає надання/отримання додаткових та/або супутніх послуг третіх осіб при отриманні Позичальником Кредиту.

З урахуванням наведеного, представник позивача просив врахувати під час розгляду та вирішення справи відповідь на відзив та додаткові пояснення.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 20.04.2026 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 14.05.2026 витребувано від від АТ «Універсал Банк» інформацію щодо підтвердження факту належності ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 карткового рахунку № НОМЕР_2 , а також підтвердження факту зарахування 08.09.2025 грошових коштів у розмірі 11000,00 грн від ТОВ «Бізнес позика» на картку № 4441-1111-7303-7189 та виписку по рахунку за період з 08.09.2025 (дата видачі кредиту) по 23.02.2026 (дати закінчення терміну кредитування).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у поданній відповіді на відзив та додаткових поясненнях просив розгляд справи здійснювати за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про день та час судового розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явилась.

Представник відповідачки - адвокат Хлистун І.М. подала до суду відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У поданній до суду телефонограмі просила розгляд справи провести без участі відповідачки та її представника.

Суд, відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, які не з`явилися.

Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено судом, 08.09.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 556238-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» (а.с. 51-60). ТОВ «Бізнес Позика» 08.09.2025 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 556238-КС-001 про надання кредиту (а.с. 61-71). 08.09.2025 ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 556238-КС-001 про надання кредиту, на умовах, визначених офертою (а.с. 72-81 зворот).

У статті 3 Закону № 675-VIII «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, 08.09.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 556238-КС-001про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до Договору про надання кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає Позичальниці грошові кошти у розмірі 11 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальниця зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та комісію за надання Кредиту у порядку та на умовах, визначених Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика». Строк кредиту - 24 тижні; строк дії договору до 23.02.2026, стандартна процентна ставка в день - 1 %, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору; комісія за надання кредиту - 2 200,00 грн; загальний розмір наданого кредиту - 11 000,00 грн; строк дії договору до 23.02.2026.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало та надало Позичальниці грошові кошти у розмірі 11 000,00 грн, шляхом перерахування на банківську картку Позичальниці, номер якої Позичальницею вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується платіжним документом ТОВ «ПрофітГід» від 08.09.2025 щодо здійснення переказу грошових коштів (а.с. 10).

Згідно з повідомленням АТ "Універсал Банк" № БТ/Е-21219 від 21.05.2026, наданим на виконання ухвали суду про витребування доказів, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано банківську картку № НОМЕР_2 . На рахунок ОСОБА_1 08.09.2025 було зарахування коштів у розмірі 11 000,00 грн за ініціативою ТОВ «Бізнес позика». Зазначене підтверджується рухом коштів по картці від 21.05.2026 (а.с. 97-99).

Факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів не заперечувались стороною відповідача.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості станом на 10.03.2026 відповідачка має заборгованість у сумі 37 290,00 грн з яких: 11 000,00 грн - сума заборгованості за кредитом; 18590,00 грн - сума заборгованості по відсотках, 2 200,00 грн - сума заборгованості по комісії та 5 500,00 грн - сума заборгованості по відсотках за ст. 625 ЦКУ (а.с. 44-45). Зазначене також підтверджується довідкою про стан заборгованості від 10.03.2026, наданою ТОВ «Бізнес позика» (а.с. 46).

Отже, як вбачається з розрахунку заборгованості, позивачем було нараховано відсотки за ст. 625 ЦК України у загальному розмірі 5 500,00 грн.

Водночас, відповідно до п.18 Перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

З урахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідачки заборгованості за відсотками, нарахованої на підставі ст. 625 ЦК України.

Водночас, відповідачка у поданому до суду відзиві на позовну заяву та в запереченнях (на відповідь на відзив) вказала, що не погоджується із заборгованістю за нарахованими відсотками, оскільки є дружиною військовослужбовця ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 04.07.2020 (а.с. 123), про що повідомляла працівників ТОВ «Бізнес позика» під час телефонної розмови і шляхом направлення відповідних звернень.

Так, положеннями ст. 1, 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей за якими - військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Разом з цим, відповідачкою до відзиву на позовну заяву було долучено довідку № 441 від 29.08.2023, видану командиром військової частини НОМЕР_5 Національної гвардії України, згідно з якою старший солдат ОСОБА_2 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 з 23.03.2022 по день надання довідки (а.с. 121).

Також, відповідно до довідки № 2124/16859 від 15.06.2026, виданої командиром військової частини НОМЕР_6 , старший солдат ОСОБА_2 дійсно перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_6 з 19.11.2025 (а.с. 122).

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідачки заборгованості за відсотками, що нараховані протягом періоду перебування ОСОБА_2 на військовій службі.

Водночас, до суду не подано доказів перебування ОСОБА_2 на військовій службі протягом періоду з 08.09.2025 (дата укладення договору) по 18.11.2025. З огляду на це з відповідачки підлягають стягненню відсотки за вказаний період.

Стосовно стягнення з відповідачки комісії за надання кредиту у розмірі 2 200,00 грн, слід зазначити, що відповідно до п. 2.5 договору про надання кредиту, комісія за видачу кредиту становить 2 200,00 грн. Комісія нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту. Розмір комісії, встановлений цим пунктом договору залишається незмінним протягом усого строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцю в односторонньому порядку.

Проаналізувавши викладене, суд вважає правомірною та такою, що відповідає вимогам чинного законодавства та погодженим сторонами умовам договору вимогу про стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 2 200,00 грн, що підлягає стягненню з відповідачки, а отже спростовує доводи відповідачки щодо безпідставності її нарахування позивачем.

Таким чином, розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідачки становить 21 120,00 грн.

Враховуючи викладене, оскільки відповідачка не виконує умов кредитного договору і добровільно не сплачує визначені договором платежі, суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивача частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з приписів ст.141 ЦПК України, згідно з якою стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, згідно з платіжною інструкцією № 8851 від 30.03.2026, які зараховані до спеціального фонду державного бюджету України згідно з випискою.

Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково на 56,6 % (21 120,00 грн х 100/ 37 290,00 грн), то на користь позивача у відповідності до ст. 141 ЦПКУкраїни підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог в сумі 1506,90 грн (2662, 40 грн х 56,6 %/ 100).

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 223, 263-265 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411 код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за кредитним договором № 556238-КС-001 від 08.09.2025 у розмірі 21 120,00 грн (двадцять одна тисяча сто двадцять грн 00 коп).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411 код ЄДРПОУ 41084239) сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1506,90 грн (одна тисяча п`ятсот шість грн дев`яносто коп) на відшкодування понесених судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», місцезнаходження: б. Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41084239;

відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Кашуба М.І.

Повний текст рішення виготовлений 10.08.2026.