Рішення № 138897422, 14.07.2026, Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/1518/26

2/532/1134/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді - Омельченко І.І.,

з участю секретаря судового засідання - Логвиненко А.В.,

учасники справи:

позивач - ТОВ «Новий Колектор»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

08 червня 2026 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ТОВ «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява обґрунтована тим, що 12.05.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5531742, відповідно до умов якого, позичальнику надано кредит у розмірі 5500,00 гривень, строком на 360 днів, зі стандартною процентною ставкою 0,95 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується в межах усього строку кредитування. Кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі. Відповідачкою частково сплачено заборгованість у розмірі 2000,00 гривень, що свідчить про визнання нею боргу. Однак позичальник свої зобов`язання за договором повністю не виконала, в зв`язку з чим станом на 27.01.2026 року утворилась заборгованість у розмірі 20348,33 гривень, з яких: 5460,75 гривень - заборгованість по тілу кредиту, 12137,58 гривень - заборгованість за відсотками, 2750,00 гривень - штраф.

27.01.2026 року між ТОВ «Лінеура Україна» і ТОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу № С7-270126-1, за умовами якого, первісний кредитор передав (відступив) новому кредитору свої права вимоги до боржників, у тому числі, до ОСОБА_1 за кредитним договором № 5531742 від 12.05.2025 року в розмірі 20348,33 гривень.

Таким чином, позивач прохав суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 5531742 від 12.05.2025 року в розмірі 20348,33 гривень, а також судові витрати в розмірі 2918,18 гривень, які складаються з 2662,40 гривень судового збору та 255,78 гривень за відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 10 червня 2026 року по даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.57-58).

Представник позивача ТОВ «Новий Колектор» Кісельова Ю.А. прохала проводити розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила. Відзив на позов не подала, будь-яких заперечень проти позову, заяв, клопотань чи пояснень з приводу позовних вимог по суті до суду від відповідача не надходило.

Суд, розглянувши та вивчивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що 12 травня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір № 5531742 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (а.с.26-38).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, укладення цього Договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через вебсайт або мобільний додаток «Credit7». Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.

Згідно пункту 1.2 Договору, Товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Сума кредиту (загальний розмір) складає 5500,00 гривень.

Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № 535528хххххххх6531 (пункт 2.1 Договору).

Суму кредиту (його частину) Товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 12.05.2025 або 13.05.2025 (пункт 2.2 Договору).

Строк кредитування: 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього Договору (пункт 1.3 Договору).

Комісія за надання кредиту становить 550,00 гривень. Тип процентної ставки - фіксована (пункт 1.4 Договору).

Стандартна процентна ставка становить 0,95 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього Договору (пп. 1.4.1 п. 1.4 Договору).

Розділом 3 Договору встановлений порядок обчислення (нарахування) процентів.

Проценти, що нараховуються за цим Договором, є однією зі складових оплати (другою складовою) за надання та користування кредитом. Нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та в році, тобто метод «факт/факт».

База для розрахунку процентів: залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня протягом строку кредиту.

Порядок обчислення процентів здійснюється відповідно до наступної формули: проценти = «база для розрахунку процентів, з урахуванням умов п. 3.2 Договору» помножити на процентну ставку, вказану в п. 1.4 цього Договору, яка діє у відповідний період строку кредиту, з урахуванням умов Договору.

До періоду розрахунку процентів включається день надання кредиту та день фактичного повернення кредиту. У випадку, якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день.

Пунктом 9.3 Договору передбачено, що він вважається укладеним з моменту його підписання сторонами з урахуванням особливості його підписання відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

У пункті 9.7.1 Договору визначено, що він вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що створений шляхом використання клієнтом одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис клієнта на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.

Судом установлено, що договір № 5531742 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 12.05.2025 року, Додаток № 1 - Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, інформаційне повідомлення підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 62609 (а.с.38-40).

Суду також надано Паспорт споживчого кредиту, підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором 63061 (а.с.41-42).

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного, іншого технічного засобу зв`язку.

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Положеннями ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11 Закону передбачено, що електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Нормами частин 3, 6, 7, 8, 12 ст. 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: 1) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 2) заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 3) вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

У статті 12 Закону закріплено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону).

Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Встановивши, що без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір № 5531742 від 12.05.2025 року не був би укладений, суд вважає, що його укладення в запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача та, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», він вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року в справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року в справі № 234/8084/20, від 14 червня 2022 року в справі № 757/40395/20-ц.

Підписавши кредитний договір № 5531742 від 12.05.2025 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором, ОСОБА_1 засвідчила, що вона погодилася на отримання грошових коштів (кредиту) саме на умовах, що визначені в договорі. Сторони узгодили всі істотні умови надання грошових коштів (кредиту), а отже, волевиявлення сторін на укладення і підписання договору були вільними.

Таким чином, кредитний договір № 5531742 від 12.05.2025 року укладено між сторонами відповідно до положень ст.ст. 10, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», тобто шляхом пропозиції на його укладення однієї сторони та її прийняття іншою стороною та підписанням зі сторони позичальника електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

ТОВ «Лінеура Україна» виконало взяті на себе зобов`язання, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 5500,00 гривень, які були перераховані 12.05.2025 року на картку № НОМЕР_1 за допомогою платіжного провайдера ТОВ «Пейтек» на підставі укладеного між ним і ТОВ «Лінеура Україна» договору на переказ коштів № 03012024-1 від 03.01.2024 року (а.с.11).

ОСОБА_1 частково виконувала свої зобов`язання за кредитним договором. Відповідно до розрахунку заборгованості, відповідач здійснила оплату на загальну суму 2000,00 гривень, з яких: 39,25 гривень зараховані банком на погашення тіла кредиту, 1410,75 гривень - на погашення процентів, 550,00 гривень - на погашення комісії (а.с.46-50).

Зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Верховний Суд у постанові від 05 червня 2018 року по справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зазначив, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Крім того, в постанові Верховного Суду від 23.12.2020 року по справі № 127/23910/14- ц зазначено, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

27 січня 2026 року між ТОВ «Лінеура Україна» і ТОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу № С7-270126-1 (а.с.20-23,45).

На виконання умов договору факторингу № С7-270126-1 ТОВ «Лінеура Україна» і ТОВ «Новий Колектор» підписали Акт приймання-передачі Переліку № 1 (а.с.13-14,24).

Відповідно до Переліку № 1 до договору факторингу № С7-270126-1 від 27.01.2026 року, ТОВ «Новий Колектор» прийняло право грошової вимоги до боржників, належних ТОВ «Лінеура Україна», у тому числі і до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 5531742 від 12.05.2025 року в розмірі 20348,33 гривень, з яких: 5460,75 гривень - заборгованість по тілу кредиту, 12137,58 гривень - заборгованість за відсотками, 2750,00 гривень - штраф (а.с.43-44).

Оскільки Перелік № 1 до договору факторингу № С7-270126-1 від 27.01.2026 року містить інформацію про велику кількість договорів, укладених різними фізичними особами, яка є конфіденційною, тому в цій частині дані приховані та відкрито лише щодо боржника ОСОБА_1 .

Станом на 27.01.2026 року заборгованість за кредитним договором № 5531742 від 12.05.2025 року становить 20348,33 гривень, з яких: 5460,75 гривень - заборгованість по тілу кредиту, 12137,58 гривень - заборгованість за відсотками, 2750,00 гривень - штраф (а.с.12-14).

Розрахунок заборгованості ґрунтується на умовах кредитного договору та узгоджується з матеріалами справи. Всі платежі відповідача за кредитним договором були враховані в розрахунку заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч. 1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У статті 612 ЦК України вказано, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

На підставі викладеного вище, оскільки відповідач отримала кредитні кошти за кредитним договором № 5531742 від 12.05.2025 року, які в порядку та на умовах договору повністю не повернуто позивачу, внаслідок чого виникла заборгованість, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Новий Колектор» необхідно стягнути заборгованість у розмірі 17598,33 гривень, з яких: 5460,75 гривень - заборгованість по тілу кредиту, 12137,58 гривень - заборгованість за відсотками.

Щодо позовної вимоги про стягнення штрафу в розмірі 2750,00 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування в разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи ту обставину, що штраф, який передбачений кредитним договором № 5531742 від 12.05.2025 року, нарахований в період дії в Україні воєнного стану, він підлягає списанню кредитодавцем та підстави для його стягнення за рішенням суду відсутні.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2302,71 гривень, виходячи з розрахунку: 17598,33 гривень (задоволені позовні вимоги) х 100 : 20348,33 гривень (ціна позову) = 86,49 % від сплаченого судового збору 2662,40 гривень.

Крім того, позивачем сплачено витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України), а саме: витрати внаслідок відправлення відповідачу копії позовної заяви з додатками в сумі 255,78 гривень (а.с.10).

Тому з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог на користь позивача підлягають стягненню витрати в сумі 221,22 гривень за відправлення копії позовної заяви з додатками.

Керуючись статтями 12, 141, 259, 263-265, 354-356 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ТОВ «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Новий Колектор» заборгованість за кредитним договором № 5531742 від 12.05.2025 року в розмірі 17598,33 гривень, з яких: 5460,75 гривень - заборгованість по тілу кредиту, 12137,58 гривень - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Новий Колектор» судовий збір у розмірі 2302,71 гривень та витрати за відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу в розмірі 221,22 гривень.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони:

позивач - ТОВ «Новий Колектор», код ЄДРПОУ 43170298, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, 13, оф. 601.

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя