Рішення № 138896960, 10.08.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/548/26

Провадження № 2/373/953/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

10 серпня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючої судді Хасанової В.В.,

за участю

секретаря судового засідання Ткалі І.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» Лисенко О.С. у лютому 2026 року звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованості за кредитним договором № 20.02.2024-100000339 від 21.02.2024 у загальному розмірі 15840,00 грн. Також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

В обґрунтування позову зазначила, що 21.02.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі кредитний договір № 20.02.2024-100000339 шляхом пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) від 21.02.2024 та надсилання відповідачем відповіді про прийняття пропозиції (акцепт). Зазначене відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію».

Позичальником під час укладення кредитного договору пройдено ідентифікацію шляхом використання системи BankID Національного банку, під час якого з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи.

Відповідно до умов договору відповідачу 21.02.2024 надано кредит в розмірі 8000,00 грн строком на 42 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту 02.04.2024.

Первинний період користування кредитом становить 14 днів з дня його надання, черговий період кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду.

Сторони договору погодили фіксовану незмінну процентну ставку «Економ» у розмірі 2,00 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду користування кредитом. Також погодили фіксовану незмінну процентну ставку «Стандарт» у розмірі 2,50 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім періоду застосування процентної ставки «Економ».

Шляхом укладення 13.03.2024 додаткового договору сторони домовились продовжити строк, на який надається кредит, в наступній редакції: строк надання кредиту 64 дні з дати його надання; дата повернення кредиту 24.04.2024. Сторони домовились, що проценти нараховані за користування кредитом станом на момент укладення додаткового договору, сплачуються позичальником в дату укладення додаткового договору. Інші умови договору додатковою угодою не були змінені.

Відповідно до п. 3.1 договору кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 4.1 Договору врегульовано надання кредиту на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-49ХХ-ХХХХ-8580.

Всупереч вимог договору відповідач належним чином не виконав взяті на себе договірні зобов`язання. Станом на дату подання позову до суду заборгованість відповідача перед ТОВ «Споживчий центр» складає 15840,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом 8000,00 грн; заборгованість по процентам 7840,00 грн.

Ухвалою від 10.04.2026 відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання, оскільки останньою відомою адресою місця проживання або перебування відповідача була АДРЕСА_1 .

Представник позивача в судове засідання не з?явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. Матеріали справи містять клопотання представника позивача про розгляд справи без її участі, в якому вона позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить їх задовольнити та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився. Направлені на його ім`я судові повістки за останньою відомою адресою реєстрації місця проживання повернулись на адресу суду без вручення. Про дату, час і місце розгляду справи відповідач також повідомлений через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. На підставі ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач з опублікуванням оголошення про виклик вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до вимог ст. 280, 281 ЦПК України судом ухвалено здійснювати заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Доказування у цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 21.02.2024 було укладено електронний кредитний договір № 20.02.2024-100000339, який складається з пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) розміщеної на вебсайті ТОВ «Споживчий центр» у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця; заявки сформованої на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформованої на сайті кредитодавця та підписаної позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода).

Відповідно до кредитного договору № 20.02.2024-100000339 від 21.02.2024 кредитодавець ТОВ «Споживчий центр» надав позичальнику ОСОБА_1 кредит у сумі 8000,00 грн на строк 42 дні з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту 02.04.2024. Первинний період користування кредитом 14 днів з дня його надання кредиту. Черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду.

Сторони договору погодили фіксовану незмінну процентну ставку «Економ» у розмірі 1,00 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом кожних перших 14 днів з дня отримання чергового траншу включно. Також сторонами договору погоджено фіксовану незмінну процентну ставку «Стандарт» у розмірі 2,50 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку користування кредитом, окрім періоду застосування процентної ставки «Економ». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Умовами договору (п. 11) врегульовано порядок повернення кредиту відповідно до графіку платежів, яким встановлено, що проценти за первинний та чергові періоди, сплачуються в останній день первинного, чергового періоду відповідно. Кількість платежів зі сплати процентів дорівнює кількості періодів, за які сплачуються проценти. Сума кредиту у розмірі 8000,00 грн сплачується одним платежем в останній день строку, на який надається кредит.

Згідно з п. 2.1 Договору електронний кредитний договір, частиною якого є пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 10.1 пропозиції на укладення кредитного договору зазначений договір набирає чинності з дати отримання кредитодавцем у інформаційній системі від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця.

Відповідно до Розділу 3 Договору кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у розмірі та на умовах встановлених Договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.

Пунктом 4.1 Договору передбачено надання кредиту на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-49XX-XXXX-8580.

До укладення договору про споживчий кредит з використанням ІТС Товариства позичальнику було направлено Паспорт споживчого кредиту, який містить усі необхідні відомості про істотні умови договору та орієнтовну загальну вартість кредиту, розраховану від бажаної суми кредиту 8000,00 грн за 42 дні користування ним.

Судом встановлено, що відповідачем документи, які складають кредитний договір підписані за допомогою одноразового ідентифікатора Е271, який було надіслано йому смс-повідомленням на номер телефону НОМЕР_1 зазначений особисто у заявці як фінансовий.

Квитанцією платіжної системи LIQPAY встановлено, що відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 21.02.2024 17:19 в сумі 8000,00 грн, номер картки НОМЕР_2 *80, ID операції НОМЕР_3 , призначення платежу: видача за договором кредиту № 20.02.2024-100000339.

В подальшому між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 за ініціативою та на підставі звернення позичальника 13.03.2024 було укладено в електронній формі додатковий договір до кредитного договору № 20.02.2024-100000339 від 21.02.2024, який складається з пропозиції про укладення додаткового договору (оферти) звернення позичальника; відповіді кредитора про прийняття пропозиції (акцепт), підписаних позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода) К295, який було надіслано йому смс-повідомленням на номер телефону НОМЕР_1 .

За умовами додаткового договору від 13.03.2024 сторони домовились продовжити строк, на який надається кредит та строк дії договору. Внести зміни в заявку та акцепт та з дати укладення додаткового договору викласти норми щодо строку, на який надається кредит, та строк дії договору в наступній редакції: строк, на який надається кредит 64 дні з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 24.04.2024; первинний період користування кредитом 14 днів з дня його надання та 14 днів з дня, наступного за днем укладення додаткового договору про продовження строку, на який надається кредит.

Відповідно до п. 2 додаткового договору сторони домовились, що проценти, нараховані за користування кредитом станом на момент укладення даного додаткового договору, сплачуються позичальником в дату укладення даного додаткового договору.

Пунктом 3 додаткового договору встановлено, що інші умови договору не змінені даним додатковим договором та залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені сторонами раніше і вони підтверджують їх обов`язковість для себе.

Позивачем також надано довідку-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором № 20.02.2024-100000339 від 21.02.2024 позичальника ОСОБА_1 за період з 21.02.2024 по 24.04.2024, яка складає 15840,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом 8000,00 грн; заборгованість по процентам 7840,00 грн. Позивач у розрахунку про стан заборгованості а також у позовній заяві не обґрунтував розмір заборгованості за процентами, зазначивши тільки період за який вони нараховані.

Відповідно до копії Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 10741020000038148 від 11.11.2010 ТОВ «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833) здійснює економічну діяльність з інших видів кредитування (основний) (код 64.92).

Судом встановлено, що між сторонами існує спір, що виник з договірних правовідносин, які регулюються нормами цивільного права про зобов`язання та договір, а також спеціальним Законом України «Про споживче кредитування».

Пункт 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлює, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до положень ст. 12 та ч. 1 ст. 13 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд, добросовісно та розумно, у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Зі змісту частин 2, 3 ст. 13 ЦК України слідує, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які б могли порушити права інших осіб. Не допускається зловживання правом у будь-якій формі.

За нормами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (ч. 1, ч. 2 ст. 631 ЦК України).

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицією укласти договір (офертою) є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться.

За змістом ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції (акцептом), якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до положень викладених у ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами. Моментом його підписання є використання електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 6 ст. 3 цього Закону підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 («Позика»), якщо інше не встановлено параграфом 2 («Кредит») і не випливає із суті кредитного договору.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абз. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно положень ч. 1 ст. 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксована або змінювана. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

За правилами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність (ч. 1 ст. 536 ЦК України).

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

Наведені вище положення цивільного законодавства у своєму взаємозв`язку дають підстави для висновку, що істотними (необхідними) умовами кредитного договору є предмет грошові кошти (кредит), проценти за користування кредитом та строк, на який надається кредит. Умови щодо суми кредиту та розміру процентів становлять основне грошове зобов`язання у кредитному договорі, яке має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Кредитний договір може містити й інші умови, які випливають з його змісту та не суперечать закону, зокрема умови щодо відповідальності сторін, зміни процентної ставки під час строку кредитування, надання кредитодавцем додаткових та супутніх послуг, припинення кредитування, розірвання договору тощо.

Судом встановлено, що основним видом економічної діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» є надання послуг з інших видів кредитування, що підтверджено Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань номер запису 10741020000038148 від 11.11.2010.

21.02.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи кредитний договір № 20.02.2024-100000339 а також 13.03.2024 додатковий договір до кредитного договору № 20.02.2024-100000339 від 21.02.2024.

Позичальник за допомогою інструменту ідентифікації системи BankID Національного банку пройшов автентифікацію, ідентифікацію та верифікацію як фізична особа відповідно до законодавства.

Встановлено, що оспорюваний кредитний договір, а також додатковий договір підписані відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора Е271 та К295, які були надіслані у SMS-повідомленнях на номер телефону, що був зазначений ним як фінансовий 066-854-33-72.

Без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або SMS-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19. Відтак, між відповідачем та позивачем було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочину (кредитного договору) та підписано договір та додатковий договір відповідачем одноразовими ідентифікаторами, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладення між сторонами правочину.

Таким чином, судом встановлено, що кредитний договір та додатковий договір були укладені та підписані в електронній формі, і такі дії сторін узгоджуються з вимогами ст. 6, 627 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Товариство належним чином виконало свої договірні зобов`язання, перерахувавши за допомогою системи LIQPAY на картковий рахунок відповідача, номер якого зазначений ним у кредитному договорі (заявці), суму кредиту, що підтверджується квитанцією платіжної системи LIQPAY.

Суду надано в електронній формі роздруківку тексту заявки кредитного договору № 20.02.2024-100000339 (кредитної лінії), відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 20.02.2024-100000339 (кредитної лінії) підписані одноразовим ідентифікатором, які містять номер особистого електронного платіжного засобу відповідача 4149-49XX-XXXX-8580. Таким чином, електронний платіжний засіб відповідач зазначив самостійно в системі.

Відповідно до норм статті 46 Закону України «Про платіжні послуги» виконання платіжних операцій у платіжній системі здійснюється відповідно до правил такої платіжної системи з урахуванням вимог цього Закону; надавач платіжних послуг має право виконувати платіжні операції користувачів за допомогою/з використанням однієї чи кількох платіжних систем, учасником яких він є, або залучати для виконання платіжних операцій інших надавачів платіжних послуг як посередників; надавач платіжних послуг отримувача під час виконання платіжної операції з метою встановлення належного отримувача коштів за платіжною операцією. У разі невідповідності номера рахунку та/або коду отримувача надавач платіжних послуг утримувача має право: зупинити проведення платіжної операції на строк до чотирьох робочих днів та зарахувати кошти на відповідний рахунок для встановлення належного утримувача. У разі неможливості встановлення належного отримувача надавач платіжних послуг утримувача зобов`язаний не пізніше четвертого робочого дня після надходження коштів повернути їх надавачу платіжних послуг платника із зазначенням причини повернення; не уточнювати номер рахунку та/або код утримувача. У такому разі надавач платіжних послуг утримувача зобов`язаний повернути кошти надавачу платіжних послуг платника не пізніше наступного робочого дня після їх надходження із зазначенням причини повернення. Зважаючи на наведені норми Закону про платіжні послуги у разі, якщо б під час виконання платіжної операції щодо перерахування кредитних коштів відповідачу, відомості про нього, як про належного отримувача кредиту не підтвердились, то операція із зарахування таких коштів взагалі б не відбулась.

У зв`язку з наведеним, квитанція про перерахування коштів кредиту за допомогою системи LIQPAY, яка міститься в матеріалах справи, є належним доказом, оскільки містить інформацію щодо предмета доказування, як доказ перерахування грошових коштів за кредитним договором.

Окрім того, відповідачем відповідно до умов додаткового договору від 13.03.2024 сплачено проценти за користування кредитом станом на момент укладення додаткового договору.

Верховний суд у постанові по справі № 916/2403/18 від 10.09.2019 зауважив, що до дій, які свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, може належати зокрема часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Таким чином, здійснивши платіж по оплаті процентів за умовами додаткового договору від 13.03.2024 до кредитного договору № 20.02.2024-100000339 від 21.02.2024, відповідач ОСОБА_1 вчинив конклюдентні дії щодо визнання цього договору.

Судом ретельно перевірений розрахунок заборгованості за кредитним договором № 20.02.2024-100000339 від 21.02.2024та встановлено наступне. Заборгованість по процентам за користування кредитом визначена з врахуванням умов додаткового договору від 13.03.2024 із застосуванням відсоткової ставки «Економ» у розмірі 2,00 % за кожний день користування кредитом протягом первинного періоду 14 днів та відсоткової ставки «Стандарт» у розмірі 2,50 % за кожний день користування кредитом протягом наступних двох чергових періодів по 14 днів кожний. Відповідно до довідки-розрахунку загальний розмір заборгованості складає 15840,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом 8000,00 грн; заборгованість по процентам 7840,00 грн.

Проте, визначаючи розмір процентів, які підлягають стягненню з відповідача, суд виходить з наступного.

22.11.2023 було прийнято Закон України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023. Вказаним Законом внесено зміни та доповнення і до Закону України № 1734-VIII від 15.11.2016 «Про споживче кредитування».

Зокрема, ст. 8 Закону України № 1734-VIII від 15.11.2016 «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1,00 %.

Пунктом 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів ? 2,5 %; протягом наступних 120 днів ? 1,5 %.

Водночас, частиною 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Таким чином положення пункту 2 розділу II та пункту 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» застосовуються до кредитних договорів, укладених до 24.12.2023, якщо строк їх дії було продовжено після цієї дати. До кредитних договорів, укладених після 24.12.2023, підлягає застосуванню ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою встановлено, що максимальна денна процентна ставка не може перевищувати 1 %, розрахованих згідно з частиною четвертою цієї ж статті.

Оскільки кредитний договір № 20.02.2024-100000339 був укладений 21.02.2024, тобто після набрання чинності Законом України від 22.11.2023 № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальна денна процентна ставка за кредитом для відповідача не могла перевищувати 1,00 %.

Суд, у відповідності до вимог зазначеного Закону та в межах строку, протягом якого здійснено нарахування процентів позивачем, з урахуванням додаткового договору від 13.03.2024, відповідно до умов якого відповідачем станом на 13.03.2024 було погашено проценти за користування кредитом, визначає суму заборгованості за процентами наступним чином: за період з 14.03.2024 по 24.04.2024 розмір процентів за користування кредитом становить 3360,00 грн (8000,00 грн х 1,00 % х 42 дні).

З огляду на вищевикладене загальна сума заборгованості за кредитним договором № 20.02.2024-100000339 від 21.02.2024, яка стягується судом з відповідача на користь позивача, складає 11360,00 грн, з яких: 8000,00 грн заборгованість по кредиту; 3360,00 грн проценти за користування кредитом.

За правилами ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилами ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру юридичною особою судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином, судовий збір за подання позовної заяви становить 2662,40 грн. При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2622,40 грн, що підтверджується банківською квитанцією та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету.

Таким чином, суд доходить висновку про стягнення з позивача ТОВ «Споживчий центр» на користь держави недоплаченої суми судового збору у розмірі 40,00 грн (2662,40 грн 2622,40 грн).

Позивачем визначено ціну позову сумою стягнення 15840,00 грн. Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги частково на суму 11360,00 грн, що становить 71,72 % від ціни позову, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1909,47 грн (2662,40 грн х 71,72 %).

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 20.02.2024-100000339 від 21.02.2024 у розмірі 11360 (одинадцять тисяч триста шістдесят) гривень 00 коп.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» на користь держави недоплачену суму судового збору у розмірі 40 (сорок) гривень 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в розмірі 1909 (одна тисяча дев`ятсот дев`ять) гривень 47 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні найменування сторін та інших учасників справи:

позивач ? Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133А, м. Київ, 01032,

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя В.В. Хасанова